Ухвала суду № 20704665, 06.01.2012, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 10-903/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10 903 / 2011Головуючий 1 інст. Калюжна В.В.

Категорія ст. 165-2 КПК УкраїниДоповідач 2 інст. Дадашева С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Алейнікова Г.І.,

суддів Дадашевої С.В., Булейко О.Л.,

за участю прокурора Бреславського А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

розглянула в м.Запоріжжя у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 листопада 2011 року, якою залишено без задоволення подання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ПМ ДПА в Запорізькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, українця, працюючого вантажником ТОВ «ТД Ритонторг», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Як вбачається з постанови районного суду, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що колишній директор ТОВ «Міт-Компані»(код ЄДРПОУ 35719065) ОСОБА_2, обіймаючи на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Міт-Компані» № 1 від 29.01.2008 року посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою суб'єкту господарювання, в період часу з 01.03.2008 по 31.12.2008 року, ухилився від сплати податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, маючи умисел на ухилення від сплати податків, протягом 2008 року здійснював закупівлю товарів від ТОВ «Міт-Компані»у невстановленої слідством особи, яка не була зареєстрована в якості платника ПДВ, і, як наслідок, не мала правових підстав для складання та видачі податкових накладних.

З цією метою ОСОБА_2 в складі організованої групи ОСОБА_4 і ОСОБА_5, організував і здійснив фіктивне підприємництво ТОВ «Дельтакомс».

Не маючи легітимних податкових накладних на придбання товарів, і, таким чином, не маючи законних підстав для формування податкового кредиту з ПДВ і формування валових витрат з податку на прибуток підприємства, ОСОБА_2 з метою надання вигляду нібито легальної діяльності ТОВ «Міт-Компані», використав реквізити та документи підконтрольного йому фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Дельтакомс», оформивши в період з березня 2008 року по листопад 2008 року, нібито фінансово-господарські відносини ТОВ «Дельтакомс»з поставки товарів в адресу ТОВ «Міт-Компані», на загальну суму 3 662 880,93 грн. (без урахування ПДВ).

В свою чергу, колишній директор ТОВ «Міт-Компані»ОСОБА_2, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що фактично фінансово-господарські відносини з ТОВ «Дельтакомс»не відбувались, товари на адресу ТОВ «Міт-Компані»не поставлялись, відніс до складу податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій з ПДВ підприємства за період часу з березня по листопад 2008 року неправдиві відомості щодо придбання товарів у ТОВ «Дельтакомс»на загальну суму ПДВ 732 575,80 грн. і безпідставно зависив валові витрати ТОВ «Міт-Компані»за 2008 рік на суму нібито фінансово-господарських операцій з ТОВ «Дельтакомс»в розмірі 3 662 880,93 грн.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від сплати податків, ОСОБА_2 вніс недостовірні дані щодо сум податкового кредиту в податкові декларації з ПДВ підприємства ТОВ «Міт-Компані»за березень 2008 року - листопад 2008 року і декларацію на прибуток підприємства за 2008 рік, після чого підписав їх та надав до ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя.

Таким чином, колишній директор ТОВ «Міт-Компані»ОСОБА_2, будучи відповідальним за правильність нарахування та сплату податків до бюджетів, при проведенні нібито фінансово-господарських операцій з фіктивним суб'єктом підприємницької діяльності ТОВ «Дельтакомс», діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), безпідставно занизив податковий кредит з ПДВ на суму 732 575,80 грн. і в порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 і п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97 зі змінами і доповненнями, безпідставно занизив зобов'язання з податку на прибуток на суму 915720 грн.

В результаті злочинних діянь колишнього директора ТОВ «Міт-Компані»ОСОБА_2, об'єднаних єдиним умислом, направленим на ухилення від сплати податків, державі заподіяно збиток у вигляді ненадходження до бюджету податку на додану вартість на суму 732 575,80 грн. і податку на прибуток підприємства на суму 915 720,23 грн., а всього податків на суму 1 648 296, 03 грн., що більш ніж в 5 000 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

17 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

01.11.2011 року його затримано в порядку ст.115 УПК України, за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

§г

03.11.2011 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

04 листопада 2011 року старший слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області звернувся до Орджонікідзевського районного суду з поданням про обрання у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на те, що ОСОБА_2 винним себе не визнав і відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції України, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, знаходячись на волі, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати встановленню істини у справі, він схильний до вчинення злочинів, намагатиметься залишити територію України.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 листопада 2011 року відмовлено у задоволенні вказаного подання.

Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину. Проте, має сімю, постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно, має неповнолітню дитину, страждає на хронічне захворювання, даних, що свідчать про можливе ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду та спробу вчинити тиск на свідків, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду подання, а невизнання вини і відмова від дачі показань не являються достатньою підставою для обрання вказаного запобіжного заходу.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову районного суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Посилається на те, що суд необґрунтовано не взяв до уваги невизнання ОСОБА_2 своєї вини та відмову від дачі показань, оскільки вказані факти, на думку прокурора, дають підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності шляхом формування фінансової та податкової документації з метою штучного створення доказів, чим буде перешкоджати проведенню досудового слідства та встановленню істини по справі. Крім того, суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_2 вже двічі притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарчої діяльності, тому він може знову вчинити аналогічний злочин., а також, використовуючи своє службове становище, вплинути на свідків, частина яких є працівниками товариства.

Заслухавши доклад судді, прокурора, який підтримав апеляцію і просив скасувати постанову районного суду з направленням справи на новий судовий розгляд, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти доводів, викладених в апеляції, і вважали, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді подання органу досудового слідства суд першої інстанції перевірив всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність достатніх підстав для обрання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 самого суворого запобіжного заходу.

При цьому суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а також відомості про особу останнього, а саме те, що він позитивно характеризується, має сімю і неповнолітню дитину, страждає на хронічне захворювання, на цей час не обіймає посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, не судимий. Данні про те, що ОСОБА_2 може вплинути на свідків та ухилитися від органів досудового слідства та суду, свого підтвердження не знайшли.

Невизнання обвинуваченим своєї вини і відмова від дачі показань має розцінюватись як спосіб захисту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони належним чином мотивовані і ґрунтуються на матеріалах справи.

Порушень кримінально-процесуального законодавства, які є підставою для зміни чи скасування постанови районного суду, в ході апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 362,365-366,382 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 04 листопада 2011 року, якою залишено без задоволення подання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу ПМ ДПА в Запорізькій області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 без змін.

Головуючий

Судді