Постанова № 20703717, 17.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року Справа № 5019/1172/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1172/11 від 26.07.11р. (суддя Мамченко Ю. А.)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення в сумі 15 232 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

До початку розгляду апеляційної скарги по суті розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.11р. змінено склад суду відповідно до затверджених складів колегій. Суддю Саврія В.А. замінено суддею Василишиним А.Р.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1172/11 від 26.07.11р. позовні вимоги задоволено частково.Стягнено з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_4 14000,00 грн. боргу за оренду нежитлового приміщення, 890,94 грн. витрат на утримання нежитлового приміщення, 148,89 грн. витрат на оплатудержавного мита та 230,69 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідач відповідно до ст.33 ГПК України повинен довести, що протягом спірного періоду не міг користуватися орендованим приміщенням через обставини, за які він не відповідає. Таких доказів відповідач суду не надав. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення орендодавцю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Приватний підприємець ОСОБА_2 до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 26.07.11р. у справі 5019/1172/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам закону, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що:

- посилання позивача на оренду приміщення у м. Рівне по АДРЕСА_2 - є безпідставним та надуманим, оскільки орендоване нею приміщення знаходиться за адресою м. Рівне АДРЕСА_1.

- позивач своїми діями, а саме розміщенням на вікнах орендованого нею приміщення оголошення про продаж нерухомості створювало для її підприємницької діяльності антирекламу.

- 03.02.11р. ПП ОСОБА_2 звернулася до ПП ОСОБА_4 з пропозицією підписати акт прийому - передачі відповідно до п.2.4 договору №1 оренди нежитлового приміщення, однак позивач відмовилася від його підписання. У звязку із недосягненням згоди щодо підписання акту прийому передачі апелянт вказала, що нею було передано ключ від вхідних дверей позивачу, тому вважає висновки суду 1 ї інстанції про існування заборгованості за оренду приміщення в сумі 14 тис. грн. передчасними, а дії позивача свідчать про невиконання умов договору та недобросовісність орендодавця.

- судом першої інстанції також не взято до уваги заяву від 26.07.11р. про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою.

Окрім того, представник апелянта зазначив в судовому засіданні, що господарським судом Рівненської області (рішення від 26.07.11р. у справі 5019/1172/11) договір оренди приміщення був визнаний недійсним, таке рішення місцевого господарського суду було винесено після прийняття оспорюваного рішення в даній справі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, обґрунтований відзив на апеляційну скаргу не подав, клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату до суду не надходило.

Враховуючи, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (т.1, а.с. 76 -77), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.11р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 - без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3.1. Договору розмір орендної плати за користування обєктом оренди визначається в протоколі погодження договірної ціни, який є додатком №2 до цього договору та становить 7000,00 грн. на місяць. У вартість оренди не входить плата за комунальні послуги. Комунальні послуги сплачуються орендарем незалежно від орендної плати щомісяця.

Відповідно п. 3.2 Договору орендна плата сплачується орендарем за перший місяць строку оренди на який укладається Договір. В подальшому орендна плата перераховується Орендарем не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.3. Договору кошти на компенсацію витрат за утримання будинку в розмір орендної плати не входять. Погоджуються між сторонами і оплачуються Орендарем окремо.

Відповідачем не оплачено заборгованість по орендній платі за лютий, березень 2011 року в розмірі 14000,00 грн..

Відповідно до виставленого рахунку №6157 ЖКП "Центральне" від 01.02.2011 року Орендарем не було оплачено послуг за утримання місць загального користування та прибудинкової території, і станом на 01.01.2011 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 890 грн. 94 коп..

Пунктом 3.4 Договору оренди передбачено, що Орендар оплачує послуги за користування електроенергією безпосередньо енергопостачальній компанії з письмового дозволу Орендодавця.

Позивач просить стягнути з відповідача 341,28 грн. за користування електроенергією, при цьому підставою стягнення зазначає рахунки за активну електроенергію №9377714275 за лютий 2011 року від 23.02.2011 року на суму 341,28 грн.. При цьому, в рахунку Споживачем електричної енергії зазначено Рівненську філію Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», відтак вказаний рахунок не може бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості за користування електричною енергією.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач наявними та допустимими доказами не довів наявність заборгованості за електроенергію, а відтак вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Як зазначено в позовній заяві, станом на 25.03.2011 року орендар самовільно покинув займане приміщення, чим свої зобов'язання за договором оренди не виконав, про що не повідомив орендодавця та відповідно не розрахувався за послуги оренди та комунальні послуги.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначається, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідач відповідно до ст.33 ГПК України повинен довести, що протягом спірного періоду не міг користуватися орендованим приміщенням через обставини, за які він не відповідає. Таких доказів відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду другої інстанції. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого приміщення орендодавцю.

Відтак місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення із відповідача 14000,00 грн.боргу за оренду нежитлового приміщення та 890,94 грн. витрат на утримання нежитлового приміщення.

Доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду останньої, спростовуються вищевикладеним.

Також не приймається судом апеляційної інстанції посилання представника відповідача на процесуальний документ господарського суду Рівненської області - рішення від 5 жовтня 2011 року у справі № 5019/2017/11 за позовом заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Рівненського управління ПАТ "Державний ощадний банк" до відповідачів фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2010 року.

На момент прийняття оспорюваного рішення за даною апеляційною скаргою договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2010 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був чинним, у даному провадженні ні за зустрічним позовом сторони, ні з підстав, визначених статтею 83 ГПК України недійсним не визнавався.

Визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2010 року у іншому провадженні після постановлення судового рішення у справі №5019/1172/11 може бути лише підставою для перегляду судового рішення у справі №5019/1172/11 за нововивленими обставинами після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 5019/2017/11.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 26.07.2011р. у справі №5019/1172/11 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Справу №5019/1172/11 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/16493/11 16493/11