Постанова № 20703481, 26.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа № 5015/3808/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 04.10.2011 р. б/н

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р.

у справі № 5015/3808/11

за позовом ПАТ Комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Львів

про стягнення 530383, 26 грн. як безпідставно набутих коштів (ст.1212 ЦК України)

За участю представників сторін:

від позивача Жарський І.Р. (заступник директора юридичного департаменту філії «Західне головне регіональне управління», довіреність № 2703-0 від 18.06.2010 р. у матеріалах справи, а.с.40, Том 1);

від відповідача ОСОБА_4 (представник, довіреність від 18.11.2011 р. за № 621 у матеріалах справи, а.с.14, Том 2)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від жодної зі сторін у судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р., 06.12.2011 р., 20.12.2011 р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. у справі № 5015/3808/11 (суддя Іванчук С.В.) (а.с.150-155, Том 1) з врахуванням ухвали про виправлення описки від 04.10.2011 р. (а.с.157, Том 1) позов задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 530383, 26 грн., 5303, 83 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу (а.с.4-8, Том 2), в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що в судовому порядку договір оренди нежитлового приміщення визнано дійсним; фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює в разі його неукладеності проведення між сторонами реституції, оскільки використання майна «річ»безповоротна, і відновити сторони в первісне положення неможливо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому (а.с.11-13, Том 2).

Відповідачем долучено до матеріалів справи судову практику, зокрема, постанови Вищого господарського суду України, прийняті в аналогічних спорах при здійсненні перегляду судових рішень у касаційному порядку (супровідний лист від 26.12.2011 р. вх. № 10086).

Перед початком судового засідання 26.12.2011 р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги (вх. № 10091) з метою долучення до матеріалів справи постанови Вищого господарського суду України від 21.12.2011 р. у справі № 5015/2482/11 (1/21), первісний позов у якій є звільнення частини орендованих приміщень; зустрічний позов визнання спірних нежитлових приміщень переданими 01.04.2010 р. і стягнення 68415, 57 грн. коштів за невідокремлені поліпшення.

Відповідач заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ч.3 ст.105 ГПК України).

Позивач на розсуд суду.

Заслухавши думку представників сторін щодо поданого клопотання, колегія суддів не вбачала необхідності у відкладенні перегляду справи, оскільки, по-перше, строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ч.1 ст.102 ГПК України, закінчився; по-друге, заслухано пояснення представників обох сторін, досліджено всі обставини справи та перевірено їх зібраними по справі доказами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 1 грудня 2004 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендодавець за договором, відповідач у справі) та ЗАТ Комерційним банком «Приватбанк»(орендар за договором, позивач у справі) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір) (а.с.12-15, Том 1), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень заг. пл.99, 5 кв.м, позначені літерами 5 та 6 на поверховому плані приміщення, розташовані на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.Шевченка, 7, для організації відділення комерційного банку.

Згідно з п.6 договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009 р.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. у справі № 5015/3808/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.793 ЦК України в редакції, яка діяла на момент укладення договору, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 ЦК України в редакції, яка діяла на момент укладення договору, передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.05.2005 р. у справі № 1/395-28/171 визнано дійсним договір від 01.12.2004 р. оренди нежитлового приміщення пл.99, 5 кв.м, розташованого на першому поверсі будинку, що знаходиться за адресою: м.Львів, пр.Шевченка, 7, терміном до 31.12.2009 р. (а.с.141-142, Том 1).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі № 1/395-28/171 рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2005 р. у даній справі залишено без змін, а заяву про перегляд його за нововиявленими обставинами без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. в справі № 1/395-28/171 ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 25.05.2005 р. у даній справі скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. у справі № 1/395-28/171 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. в даній справі скасовано, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 р. у справі № 1/395-28/171 залишено без змін (а.с.138-140, Том 1).

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с.9, Том 1), періодом стягнення визначено 07.07.2008 р. по 03.12.2009 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність і обґрунтованість позовних вимог.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. у справі № 5015/3808/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин