Постанова № 20703404, 21.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.11 Справа № 8/5027/636/2011

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого судді: Данко Л.С.,

Суддів: Дубник О.П.,

Процик Т.С.,

При секретарі: Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»(м. Чернівці),

на рішення господарського суду Чернівецької області

від 14 вересня 2011 року по справі № 8/5027/636/2011

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оіл-Сервіс»(м. Київ),

до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України» (м. Чернівці),

про стягнення заборгованості в сумі 931932,41 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника/відповідача: ОСОБА_1 п/к за довіреністю № 837 від 17.11.2011р.,

від позивача: ОСОБА_2. п/к за довіреністю б/н від 19.12.2011 р.

Права та обовязки сторін визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

Сторони подали спільне клопотання про відмову від здійсненні фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 03.11.2011 р., дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Скрипчук О.С., Дубник О.П.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.09.2011р. у справі № 8/5027/636/2011 (суддя С.М. Гушилик) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оіл-Сервіс»(м. Київ) до Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»(м. Чернівці) про стягнення заборгованості в сумі 931932,41 грн. - задоволив частково, присудив стягнути з Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(м. Чернівці, вул. Головна, 205, ідент. код 31963989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оіл-Сервіс»(м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, (код 35744348) - 626428,96 грн. - основного боргу, 104211,79 грн. - пені, 74602,88 грн. - збитків завданих інфляцією, 21780,71 грн. - 3% річних, 9278,56 грн. - державного мита та 234,96 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення боргу в сумі 100832,24 грн. провадження у справі припинити. Клопотання відповідача (Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України») про розстрочення рішення суду та зменшення розміру штрафних санкцій відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»(м. Чернівці) звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить поновити строк на подання апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 14.09.2011 р. по справ № 8/5027/636/2011.

Скарга скаржника/відповідача мотивована тим, що місцевим судом, порушено норми матеріального та процесуального права. Щодо норм матеріального права, вважає що спірні договори поставки нафтопродуктів: № 13/07/11 від 13.07.2010; № 13/07/12 від 13.07.2010р, № 13/07/13 від 13.07.2010, № 13/07/17 від 2807.2010; № 13/07/18 від 28.07.2010, № 13/07/19 від 28.07.2010, № 13/07/20 від 28.07.2010, № 13/07/21 від 28.07.2010, № 13/07/22 від 28.07.2010, № 29/07/23 від 29.07.2010, № 29/07/24 від 29.07.2010, № 30/08/25 від 30.07.2010, № 29/07/26 від 29.07.2010, № 29/07/27 від 29.07.2010, № 30/08/28 від 30.07.2010, № 30/08/29 від 30.07.2010р., укладенні не уповноваженою особою - а саме, начальниками філій без отриманої від ДП «Чернівецький облавтодор»на це довіреності та укладений без відома та участі дочірнього підприємства. У вищевказаних договорах є посилання на Положення, яким керуються начальники філій, однак відповідно до даного положення Філія може від імені і виключно за дорученням директора Дочірнього підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності, в даному випадку таке погодження і доручення керівника підприємства відсутнє, від так судом при винесенні рішення не було враховано вимоги ст. 92 Цивільного кодексу України. Щодо норм процесуального права, скаржник вважає що господарським судом Чернівецької області в рішенні, що оскаржується, в порушення вимог ст. 4-2 ГПК України, було викладено лише докази сторони, на користь якої прийнято рішення, тобто позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2011р. відновлено встановлений для апеляційного оскарження строк по справі № 8/5027/636/2011 та прийнято скаргу до розгляду. Судовий розгляд скарги призначено на 30.11.2011р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: скаржник/позивач - 09.11.2011р. рекомендованою поштою за № 5606600, відповідач 16.11.2011р. рекомендованою поштою № 5606597 (оригінали повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 30.11.2011р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 07.12.2011р. про що сторони були належним чином повідомлені, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

05.12.2011р. на підставі розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду, введено в склад судової колегії для розгляду справи № 8/5027/636/2011 замість судді Скрипчук О.С. (відпустка) суддю Процика Т.С.

З метою забезпечення принципу змагальності судового процесу, для повного та усестороннього дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, ухвалою суду від 07.12.2011р. розгляд апеляційної скарги повторно було відкладено на 21.12.2011р. про що сторони були належним чином повідомлені (докази в матеріалах справи).

21.12.2011р. в судове засідання представник скаржника/відповідача прибув, представником через канцелярію суду подано додаткові пояснення по суті апеляційної скарги вх. № 9858 від 14.12.2011 р. з додатками, а саме з копіями довідок від 13.12.2011р. за номерами: № 928, 929, 930, 931, 932, 933, 934, в судовому засіданні представник пояснив, що у разі відмови у розстроченні суми заборгованості призведе до негативних наслідків у вигляді зупинення діяльності товариства Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія»«Автомобільні дороги України»(м. Чернівці), зазначив, що Відповідач перерахував на рахунок позивача 50000,00 грн. проте доказів суду не представив, просить суд розстрочити виконання рішення суду та зменшити розмір штрафних санкцій.

Представ позивача прибув, подав через канцелярію суду письмові пояснення від 16.12.2011р. за № 2 (вх. № 9984 від 20.12.2011 р.), просить залишити рішення місцевого суд від 14.09.2011р. у справі № 8/5027/636/2011 без змін, а апеляційну скаргу скаржника/відповідача без задоволення, вважає, що скаржником не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про важке фінансове становище ДП «Чернівецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що керівництво Відповідача, неодноразово, обіцяло сплатити заборгованість, однак заборгованість не погашена, тому не погоджується із розстроченням боргу оскільки ТзОВ «Компанія «Оіл-Сервіс»несе збитки за своїми зобовязаннями перед контрагентами за поставлені Відповідачу нафтопродукти, твердження Відповідача щодо недійсності укладених договорів, є безпідставними, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого суду залишити без змін.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.09.2011р. у справі № 8/5027/636/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами даної справи, у липні 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оіл-Сервіс»та Дочірнім підприємством «Чернівецький облавтодор»в особах начальників філій було укладено 17 договорів поставки нафтопродуктів (далі - Договори), а саме: за № 13/07/11 від 13.07.2010р. (філія Вижницький райавтодор); № 13/07/12 від 13.07.2010р. (філія Герцаєвський райавтодор); № 13/07/13 від 13.07.2010р. (філія Глибоцький райавтодор); № 13/07/14 від 13.07.2010р. (філія Хотинський райавтодор); № 13/07/15 від 13.07.2010р. (філія Чернівецька ДЕД); № 13/07/16 від 13.07.2010р. (філія Новоселицький райавтодор); № 13/07/17 від 28.07.2010р. (філія Новоселицький райавтодор); № 13/07/18 від 28.07.2010р. (філія Герцаєвський райавтодор); № 13/07/19 від 28.07.2010р. (філія Вижницький райавтодор); № 13/07/20 від 28.07.2010р.(філія Кіцьманський райавтодор) № 13/07/21 від 28.07.2010р. (філія Заставнівський райавтодор); № 13/07/22 від 28.07.2010р. (філія Сторожинецький райавтодор); № 29/07/23 від 29.07.2010р. (філія Сторожинецький райавтодор); № 29/07/24 від 29.07.2010р.(філія Глибоцький райавтодор); №30/08/25 від 30.07.2010р. (філія Кельменецький райавтодор); № 29/07/26 від 29.07.2010р. (філія Кіцьманський райавтодор); № 29/07/27 від 29.07.2010р. (філія Хотинський райавтодор); № 30/08/28 від 30.07.2010р. (філія Путильський райавтодор); № 30/08/29 від 30.07.2010р. (філія Сокирянський райавтодор) (том 1-й, а.с. 8-233) (далі за текстом Договори).

Зазначені договори складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами та їх підписи скріплені печатками двох сторін договору, в силу ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, та ст. 204 ЦК України, є правомірними правочинами.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договори є договорами поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Докази визнання Договорів у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Згідно умов зазначених вище договорів, у зв'язку з ліквідацією наслідків повені в Чернівецькій області, що сталася в період з 22 по 29 червня 2010 року, ТзОВ «Оіл-Сервіс»(Постачальник) зобов'язувався передати, а ДП «Чернівецький облавтодор»(Покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти за номенклатурою, цінами та строками, передбаченими умовами Договорів та додатками до них.

Згідно до п.п. 7.1. Договорів, порядок і строки оплати за поставлений товар обумовлюється по кожній партії товару та відображуються у відповідних додатках.

Сторони дійшли згоди, що порядок і строки оплати буде обумовлено у відповідних специфікаціях у наступному порядку - оплата товару здійснюється Покупцем протягом 60 календарних днів з дати отримання товару та підписання видаткових накладних.

Як встановлено місцевим судом, на виконання вказаних договорів позивачем було поставлено нафтопродуктів, а саме:

Хотинському райавтодору - 117827,16 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними № 13 від 16.07.2010р., № 56 від 08.09.2010р.; № 45 від 02.09.2010р. Вартість поставленого товару за вказаними накладними - повністю погашена.

Герцаєвському райавтодору - 202845,23 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними № 14 від 16.07.2010р., № 57 від 08.09.2010р.; № 23 від 03.09.2010р., № 41 від 02.09.2010р. За поставлений товар оплачено в повному обсязі.

Новоселицькому райавтодору - 202845,23 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними № 24 від 03.08.2010р., № 39 від 02.09.2010р.; № 15 від 16.07.2010р., № 58 від 08.09.2010р. Оплата за поставку нафтопродуктів - не здійснена. Заборгованість складає 202845,23 грн.

Глибоцькому райавтодору - 155 401,90 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними № 16 від 17.07.2010р., № 59 від 08.09.2010р.; № 42 від 02.09.2010р. За поставку нафтопродуктів оплачено, частково, в сумі 102173,00 грн., заборгованість складає 53228,90 грн.

Вижницькому райавтодору - 175277,03 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними № 17 від 17.07.2010р.; № 22 від 03.08.2010р., № 40 від 02.09.2010р. Оплачено - 147610,24 грн., заборгованість складає 27666,79 грн.

Чернівецької ДЕД - 101648,91 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 18 від 17.07.2010р., № 60 від 08.09.2010р. Поставка нафтопродуктів за цими накладними - повністю оплачена.

Кіцманскому райавтодору - 155511,80 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 19 від 03.08.2010р., № 61 від 08.09.2010р.; № 43 від 02.09.2010р. Вартість поставки за цими накладними оплачена частково, в сумі 80000,00 грн., заборгованість складає 75 511,80 грн.

Заставнівському райавтодору - 97183,49 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 20 від 03.08.2010р., № 62 від 08.09.2010р. Вартість поставленого товару оплачена повністю.

Сторожинецькому райавтодору - 155511,80 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 21 від 03.08.2010р., № 63 від 08.09.2010р.; № 44 від 02.09.2010р. Оплата за поставку товару згідно цих накладних - не здійснена, заборгованість складає 155511,80 грн.

Сокирянському райавтодору - 70832,13 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 46 від 03.09.2010р. Оплата за поставку товару згідно цих накладних - не здійснена, заборгованість складає 70832,13 грн.

Кельменецькому райавтодору - 70832,13 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 47 від 03.09.2010р. Оплата за поставку товару згідно цих накладних - не здійснена, заборгованість складає 70832,13 грн.

Путильському райавтодору - 70832,13 грн., що підтверджено видатковими та податковими накладними № 48 від 03.09.2010р. Оплата за поставку товару згідно накладної - не здійснена, заборгованість складає 70832,13 грн.

Таким чином Відповідач за зобов'язаннями по філіях Хотинський райавтодор, Герцієвський райавтодор, Чернівецька ДЕД та Заставнівський райавтодор - розраховувався в повному обсязі, однак з порушенням строку оплати.

Отже, Позивач на умовах зазначених вище Договорів поставив Відповідачеві товар на загальну суму 1576549,24 грн., за поставлений товар Відповідач розрахувався, частково, в сумі 849288,03 грн., що підтверджується матеріалами справи, банківськими виписками, Актом звірки взаєморозрахунків від 15.04.2011р., який підписано повноважними представниками обох сторін згідно вищевказаних Договорів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, загальна заборгованість ДП «Чернівецький облавтодор»перед ТзОВ «Оіл-Сервіс»за вказаними Договорами, станом на день звернення з позовом (21.06.2011 року) складає 727261,20 грн.

Свою заборгованість відповідач визнав, як у відзиві на позов ( том 2-й, а.с. 73-75), так і в акті звірки розрахунків, який підписано представниками Позивача і Відповідача.

В процесі розгляду даної справи, Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог ( том 2-й, а.с. 38-40) в частині стягнення розміру пені, так як Позивач, при подачі позову, не врахував вимог ч. 6 статті 232 ГК України, тому просить стягнути з Відповідача на свою користь за шість місяців 104211,79 грн. пені, у звязку із зміною офіційного курсу індексу інфляції, відповідно, 74602,88 грн. інфляційних втрат та 21780,71 грн. 3% річних, що разом із сумою основного боргу складає 927856,58 грн.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до частини першої ст. 530 цього Кодексу.

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь пеню у розмірі 104211 грн. 79 коп., яка нарахована відповідно до п. 8.3. зазначених вище Договорів, в межах визначених ч. 6 статті 232 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України, згідно заяви про зменшення позовних вимог (Розрахунок пені в матеріалах справи, том 2-й, а.с. 43-46)).

Так, пунктами 8.3.Договорів передбачено, що у разі порушення Покупцем зобов'язань по сплаті товару, він зобов'язується сплатити Постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за товар за кожен день прострочення до дня фактичної сплати.

З розрахунку поданого позивачем нарахування пені було здійснено по кожному договору окремо, за шість місяців з дати коли відповідач повинен був провести розрахунок, тобто протягом 60 днів з дати отримання товару та підписання накладних, та становить 104211,79 грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати за період з 16.07.2010р. по 01.05.2011р. в сумі 74602,88 грн. та 3% річних в сумі за цей самий період в сумі 21780,71 грн., які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України (Розрахунок /уточнений/, том 2-й, а.с. 41-42, 47-51).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Відповідач порушив умови Договорів, Позивач правомірно нарахував за кожним Договором окремо, інфляційні втрати за період з 16.07.2010р. по 01.05.2011р. в сумі 74602,88 грн. та 3 % річних за той самий період в сумі 21780,71 грн.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що Відповідач, після звернення Позивача з позовом до господарського суду, сплатив частину боргу в сумі 100832,24 грн., що підтверджено виписками з банку, не заперечується Відповідачем, відтак місцевий суд дійшов правомірного висновку, що провадження у справі в цій частині належить припинити за відсутністю в цій частині предмета спору, відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак Відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути 626428,96 грн. - основного боргу, 104211,79 грн. - пені, 74602,88 грн. інфляційних втрат та 21780,71 грн. - 3% річних.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що позов підлягає до задоволення, частково, на суму 827024,34 грн., що не спростовано скаржником.

Судом не приймаються твердження скаржника/відповідача щодо недійсності вищевказаних Договорів поставки, вважає безпідставними та надуманими та такими що не заслуговують на увагу суду, та спростовуються установчими документами Позивача, як юридичної особи та повноваженнями наданими юридичною особою філіям (том 2-й, а.с. 58-69, а.с. 95-100, 101-106, 107-112, 113-118, 119-124, 125-129, 131-136, 138-142), які були предметом дослідження судом першої інстанції.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду та зменшення розміру штрафних санкцій, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно із вимогам ч. 3 та ч.6 ст. 83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною 3 статті 511 Цивільного кодексу України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувана при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відтак, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Львівський апеляційний господарський суд теж не оцінює, як виняткові обставини, аргументацію наведену апелянтом, оскільки ним на підтвердження своїх заперечень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну наявність важкого фінансового стану, а також не наведено фактів, не підтверджено доказами про те, що примусове виконання рішення у даній справі може призвести до банкрутства підприємства Відповідача. Разом з тим, представник Відповідача, в судовому засіданні, стверджував, що підприємство його довірителя є платоспроможним.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни рішення Господарського суду Чернівецької області від 14 вересня 2011 року у справі № 8/5027/636/2011 та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.09.2011 року у справі № 8/5027/636/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя О.П.Дубник

Суддя Т.С.Процик