Постанова № 20703356, 20.12.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа № 5015/4498/11 (5015/476/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго»від 12.10.2011 р. № 502-4368/2

на рішення Господарського суду Львіської області від 28.09.2011 р.

у справі № 5015/4498/11 (5015/476/11)

за позовом ПАТ «Львівобленерго», м.Львів

до ТзОВ «Розділспецбуд», м.Новий Розділ Миколаївського р-ну Львівської обл.

про стягнення 12731, 21 грн. вартості недоврахованої електроенергії, яка відповідно до ст.235 ГК України є оперативно-господарською санкцією (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с.84, Том 2)

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. (представник, довіреність від 29.04.2011 р. № 502-2084/2 у матеріалах справи, а.с.130, Том 1);

від відповідача не з»явився

Представнику позивача роз”яснено його права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 р., 13.12.2011 р.

Рішенням Господарського суду Львіської області від 28.09.2011 р. у справі № 5015/4498/11 (5015/476/11) (суддя Запотічняк О.Д.) у задоволенні позову відмовлено повністю за безпідставністю (а.с.95-99, Том 2).

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що господарський суд прийшов до невірного висновку щодо відсутності вини відповідача в порушеннях мереж балансової належності й експлуатаційної відповідальності, оскільки згідно з додатком № 6 до договору № 67098 від 25.03.2010 р. споживач несе відповідальність за технічний стан механізмів і внутрішнє електрообладнання; актом № 021469 від 22.10.2008 р. про порушення Правил користування електричною енергією, приписом № 016281 від 22.10.2008 р., паспортом-протоколом № 010374 від 21.11.2008 р. доведено, що відповідачу було відомо і про складений акт перевірки, вимогу-припис, оскільки ним зазначені порушення були усунуті; протокол засідання комісії підписаний представником відповідача без зауважень; дефекти акта не спростовують факту порушення.

Судом апеляційної інстанції, 25.03.2010 р. між ВАТ «Львівобленерго»(постачальник за договором, відповідач у справі) та ТзОВ «Розділспецбуд»(споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір № 67098 про постачання електричної енергії (далі - договір), за яким відповідач зобов'язався подавати електроенергію позивачу з приєднаною потужністю 150 кВт, а відповідач у свою чергу - оплачувати спожиту енергію, дотримуватися умов договору та Правил (а.с.18-27, Том 1).

Відповідно до п.9.4 договору останній набирає чинності з дня його підписання й укладається на строк до 31.12.2010 р. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії чи перегляд його умов.

В пункті 9.7 договору під назвою «Особливі умови»передбачено, що термін дії договору визначається терміном дії дозволу на виконання будівельних робіт і договору оренди землі.

У матеріалах справи міститься дозвіл № 372/08 від 11.06.2008 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт, термін якого продовжено до 25.05.2011 р. (а.с.71, Том 1).

Позов поданий до Господарського суду Львівської області 01.02.2011 р. (а.с.3, Том 1).

Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку № 6 «Однолінійна схема»(а.с.30, Том 1).

Відповідно до цієї однолінійної схеми точка підключення до електричної мережі з ТП 1481. Об»єкт споживача ввідно-обліковий пристрій будівельного майданчика ТзОВ «Розділспецбуд»за адресою: м.Львів, вул.Величковського, 50/1.

Згідно з п.2.1 договору під час виконання умов останнього, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами.

22.10.2010 р. представниками постачальника проводився огляд ввідно-облікового пристрія будівельного майданчика ТзОВ «Розділспецбуд»за адресою: м.Львів, вул.Величковського, 50/1, про що складений акт № 227/021469 про порушення Правил, в якому зафіксовано факт порушення, який полягає в знеструмленні однієї фази в ланцюгу живлення засобів обліку (при підключенні навантаження до фази «С», індикатор електролічильника не мигає) (а.с.9-10, Том 1).

Вказаний акт складено у двох примірниках у присутності споживача, якому було вручено один примірник з повідомленням про час і місце засідання комісії по розгляду питання про порушення Правил, про що зазначено в акті та підписано трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії. Даний акт відповідач підписав без жодних зауважень.

Комісією Львівських міських електромереж 09.12.2008 р. проведено нарахування, відповідно до якого сума недорахованої позивачем електроенергії становить 12731, 21 грн. Розрахунок обсягу та вартості електричної енергії проведено з квітня 2008 року (дата проведення технічної перевірки) до 22.10.2008 р. (дата складання акта про Порушення Правил) на підставі п.2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за N 782/12656, з наступними змінами та доповненнями (а.с.13, Том 1). На засіданні комісії споживач був присутній, з рішенням комісії ознайомлений, протокол засідання комісії Львівських міських електромереж ВАТ «Львівобленерго»підписав без жодних зауважень.

Позивачу 30.12.2008 р. направлено рекомендованим листом (а.с.15, Том 1) рахунок № 021469 на оплату за недораховану електричну енергію на суму 12731, 21 грн. (а.с.14, Том 1).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго»слід задоволити, рішення Господарського суду Львіської області від 28.09.2011 р. у справі № 5015/4498/11 (5015/476/11) скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, між відповідачем як постачальником електричної енергії та позивачем як споживачем існують договірні відносини щодо поставки електричної енергії, що виникли за укладеним договором № 67098 від 25.03.2010 р.

Під час нового розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь 12731, 21 грн. вартості недоврахованої електроенергії, яка відповідно до ст.235 ГК України є оперативно-господарською санкцією (а.с.84, Том 2).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України визначено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з ч.2 ст.236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно з ч.2 ст.237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Аналогічне роз»яснення дав Вищий господарський суд України у своєму інформаційному листі від 15.03.2011 р. № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", де вказано, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29.11.2010 N 2-15/1783-2009).

Відповідно до ст.11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Згідно з п.6.42 Правил рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Таким чином, пунктом 6.42 Правил передбачено стягнення зі споживача вартості недорахованої електричної енергії, а не заборгованості, правова природа якої є іншою.

Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, рішення комісії у встановлені строки позивачем не оскаржено.

Як зазначалося вище, відповідач зі змістом протоколу ознайомлений. У пункті 3 акта № 227/021469 про порушення Правил зазначено: «прийняті заходи: видано вимогу-припис № 016281 (а.с.42, Том 1) на приведення засобів обліку до вимог нормативно-технічної документації: пункт 4 усунути порушення до 22.11.2008 р.». У пункті 2 вимоги-припису № 016281 від 22.10.2008 р. зазначено: замінити ТС-150/5 на нові. Доказом того, що вимога-припис була виконана відповідачем є паспорт-протокол № 010374 від 21.11.2008 р. (а.с.45, Том 1) проведення технічної перевірки вимірювального комплексу та акт № 128589 від 21.11.2008 р. про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них (а.с.46, Том 1). Отже, вищевказані документи підтверджують, що відповідачу було відомо про складений акт про порушення Правил та вимогу-припис, оскільки він усунув порушення, яке і було виявлено при проведенні перевірки та стало підставою для складання акта.

Господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав «… упущень, які були допущені позивачем …»при складанні акта про порушення Правил. Однак за своєю правовою природою Акт про порушення Правил та протокол засідання комісії не належать до ненормативних актів, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов»язковий характер для учасників правовідносин, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил. Відповідно дефекти акта не спростовують факту порушення Правил, що знайшло своє відображення у зазначеному акті. Наявність виявленого факту порушення та підставність проведення по ньому перерахунку не ставиться під сумнів і в постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2011 р. (а.с.161-164, Том 1) та підтверджується доказами в справі, поданими позивачем. Натомість заперечення відповідача ґрунтуються лише на його письмових поясненнях, яким суд першої інстанції надав перевагу при винесенні рішення (с.5 рішення).

Таким чином, позов про стягнення 12731, 21 грн. вартості недоврахованої електроенергії, яка відповідно до ст.235 ГК України є оперативно-господарською санкцією, є підставним, обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає скасуванню, а доводи апелянта задоволенню.

У зв»язку зі скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго»задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львіської області від 28.09.2011 р. у справі № 5015/4498/11 (5015/476/11) скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з ТзОВ «Розділспецбуд»(ідентифікаційний код 01272410) на користь ПАТ «Львівобленерго»(ідентифікаційний код 00131587) 12731, 21 грн. вартості недоврахованої електроенергії, яка відповідно до ст.235 ГК України є оперативно-господарською санкцією.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з ТзОВ «Розділспецбуд»(ідентифікаційний код 01272410) на користь ПАТ «Львівобленерго»(ідентифікаційний код 00131587) 127, 31 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 63, 65 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин