Рішення № 20703192, 04.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.12 Справа № 17/200/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель”, м. Рубіжне Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтернатива”, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 147 грн. 13 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № 217юр-1 від 01.01.2012, паспорт НОМЕР_1, виданий Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області, 30.11.2005;

від відповідача: не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих послуг в сумі 147,13 грн.

Відповідач відзивом проти позову заперечує та зазначає, що аналогічний договір він уклав з ТОВ „Луганське енергетичне обєднання” і повинен сплачувати грошові кошти за послуги даному товариству.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель»(позивач у справі), як Основним споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтернатива»(відповідач у справі), як Субспоживачем, укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 181 від 01.04.2004 (далі Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Основний споживач зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії у межах величин, дозволених використовувати Субспоживачеві, а Субспоживач - своєчасно платити за використання електричної мережі, отримані послуги, у тому числі за послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, Субспоживач зобов'язався здійснювати плату за використання електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж Основного споживача здійснюється відповідно до додатку № 2 «Планова калькуляція», додатку № 10 «Порядок розрахунків».

Плата за використання електричних мереж Основного споживача вноситься Субспоживачем на підставі рахунку, отриманого від основного споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку складає 5 днів (тривалість періоду оплати не повинно перевищувати 5 днів для споживачів, які здійснюють плату за використання електричних мереж основного споживача самостійно, і 10 діб - для споживачів які здійснює розрахунки через свою територіально віддалену головну організацію).

За час, протягом якого Основним споживачем припинялася передача електричної енергії з вини Субспоживача, плата за використання електричних мереж основного стягується в повному об'ємі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в обумовлені Договором строки зобовязання по оплаті не виконав, за вересень 2011 року послуги на суму 147,13 грн. не оплатив, у звязку з чим, позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Вищевказаний Договір за своєю правовою природою є договором на надання послуг.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги у вересні 2011 року та виставив рахунки № РК1433 та № 1434 від 30.09.2011 на загальну суму 147,13 грн., які відповідачем отримано 12.10.2011.

Відповідач в обумовлені Договором строки зобовязання по оплаті не виконав, у звязку з чим, за ним утворився борг у сумі 147,13 грн., який і є обґрунтовано заявленим та підлягає стягненню.

Посилання відповідача на наявність укладеного з ТОВ „ЛЕО” договору про спільне використання технологічних мереж як на підставу відмови від оплати послу за Договором є безпідставним, оскільки Договір є діючим до 31.12.2011 згідно умов пункту 10.4 Договору, та сторони ані добровільно ані у судовому порядку його не розірвали.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно зі статтею 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтернатива”, м. Рубіжне Луганської області, вул. Менделеєва, буд. 65а, ідентифікаційний код 21831403, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський краситель”, м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, буд. 2, ідентифікаційний код 32803997, борг у сумі у сумі 147,13 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 10.01.2012.

Суддя О.С. Фонова