Рішення № 20701137, 08.12.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-4318/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Швець А.Л.

представника позивача - Ярмолюка І.А.

відповідача і представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом Публічного Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Рівненської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по Кредитному договору,

встановив:

В травні 2011 року в Рівненський міський суд надійшов позов Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Рівненської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору №014/53-05/59737 від 25 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та позивачем в сумі 4777032 грн. 40 коп. і відшкодування судових витрат в сумі 1820 грн.00 коп.

В обгрунтування позову покликаються на те, що 25 квітня 2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/53-05/59737. Відповідно до кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 295930,00 доларів США строком з 25 квітня 2007 року по 23 квітня 2027 року із сплатою 12 відсотків річних, які відповідач зобовязаний був погашати відповідно до графіку погашення щомісячними платежами у розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту та відсотки за користування кредитними коштаим. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 допустила заборгованість перед банком, яка станом на 25 травня 2011 року становить 598348,18 доларів США, що становить 4777032,40 грн. по курсу НБУ/ з яких: 113860,72 долара США заборгованість по відсотках, 294144,49 долара США залишок по кредиту, 190342,97 долара США сума пені. Для забезпечення договору кредиту були укладені договори поруки № 014/53-05/59737-п від 25 квітня 2007 року між позивачем та ОСОБА_4, що є забезпеченням кредитного договору, де фінансовим поручителем відповідача ОСОБА_2 виступає співвідповідач ОСОБА_4 Відповідно до вищевказаного договору поруки Поручитель зобовязувався перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником, усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору.

Письмових заперечень відповідачів на позовну заяву не надано.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позов. Додатково пояснив, що станом на час вирішення позову відповідачі не приймали мір до виконання зобовязань за договором, вимоги та розрахунки залишає беззмінними. Кредитором було вчинено виконавчий напис про звернення заборгованосты на іпотечне майно, який не звертався на виконання, в ходы судового розгляду позову звернути до виконання в ДВС та відкликаний выд виконання заявою стягувача, про що державним виконавцем ДВС Рівненського міського управління юстиції Галушко Н.В. 07.12.2011 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, що відповідно до Закону України «По виконавче провадження»унеможливлює повторне звернення виконавчого листа на виконання. Розмір пені розрахований на підставі умов договору та в межах річного строку позовної давності, з приводу зменшення розміру пені з урахуванням наданих відповідачем доказів істотних обставин питання залишає на розгляд суду. Подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором виключається. Просив вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість по кредиту в сумі 598348,18 доларів США, що за курсорм НБУ станом на день звернення до суду 7,98 грн. за 1 долар США складає в гривневому еквіваленті становить 4777032,40 грн. та судові витрати в розмірі 1700 грн. державного мито та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідачка та представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала. Пояснила, що до початку 2008 року умови кредитного договору нею не порушувались. Заборгованість виникла внаслідок нестабільної економічної обстановки та в звязку з фінансовими труднощами внаслідок порушення кримінальної справи відносно колишнього чоловіка, поручителя в кредному договорі, яка в наступному була закрита, подальшого безпідставного порушення кримінальної справи стосовно неї, та накладення арушту на підприємницьку діяльність та все особисте майно, вирішення подання про взяття під варту, що перешкодило відчуженню майна та нормальному проведенню підприємницької діяльності, вказала звітні дані про відсутність офіційних прибутків, а відповідно і виконанню кредитних зобовязань. Позивачами 11.04.2008 року був вчинений виконавчий напис, сторонами приймались міри по відчуженню іпотечного майна, проте не було рентабельних покупців, мали місце невиправдані за ціною пропозиції, вналідок чого виконавчий напис нею оспорювався. Така позовна заява в подальшому була залишена нею без розгляду. Згодом виконавчий напис став нерентабельним для банку. Внаслідок вищенаведених обставин вони звертались до банку із заявою про реструктуризацію заборгованості, в чому їм відмовлено через відсутність коштів для того, щоб ввійти в графік платежів, вважає не з вини позичальника. Вважає нараховану позиваем пеню занадто завищеною. Просить врахувати надані нею докази по результатах кримінального переслідування щодо довірителя, поручителя, та щодо неї, наявність безпідставних постанов про накладення арештів на все майно не скасованих до теперішнього часу, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, яких вона виховує із 2009 року в розірваному шлюбі. Вказані обставини унеможливлюють своєчасне виконання обовязків за договором кредиту, просить врахувати їх при вирішенні справи, як істотні, в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

З оглянутого судом кредитного договору № №014/53-05/59737 від 25 квітня 2007 року вбачається, що Банк надав Позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 295930,00 доларів США строком із 25 квітня 2007 року по 23 квітня 2027 року із сплатою 12 відсотків річних, які відповідач зобовязаний був погашати відповідно до графіку погашення щомісячними платежами у розмірі 1/240 від суми ліміту отриманого кредиту та відсотки за користування кредитними коштаим.

З оглянутого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/53-05/59737 від 25 квітня 2007 року вбачається, що станом на 25.05.2011 року заборгованість становить 598348,18 доларів США, що становить 4777032,40 грн. по курсу НБУ/ з яких: 113860,72 долара США заборгованість по відсотках, 294144,49 долара США залишок по кредиту, 190342,97 долара США сума пені.

Для забезпечення кредитного договору №014/53-05/59737 від 25 квітня 2007 року були укладені договори поруки між банком та ОСОБА_4 за №014/53-05/59737-п від 25 квітня 2007 року, відповідно до яких Поручитель зобовязувалися перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником усіх його зобовязань в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Згідно положень ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови, зміна умов зобовязання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до умов Договору поруки пп. 3.1 та ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України борг за кредитним договором підлягає до стягнення з відповідачів солідарно.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки /штрафів, пені/, застосовується спеціальна позовна давність терміном на один рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про правомірність позовних вимог в частині нарахування і стягнення пені в розмірі 190342,97 доларів США, суд враховує досліджені надані відповідачем докази про порушення і закриття кримінальної справи проти боржника та поручителя, відповідачів в справі та накладення арешту на все їх спільне майно, зокрема постанову прокурора м. Нетішина про порушення справи від 08.02.1008 року, постанову помічника прокурора м. Нетішина від 25.03.2007 року про накладення арешту, постанову Нетішинського міськогосмуду від 08.04.2008 рокку про затримання ОСОБА_2, ухвалу Верховного суду України від 07.04.2011 року про скасування вироку Нетішинського районного суду від 31.12.2009 року щодо ОСОБА_2, постанову прокуратури м. Нетішина від 14.10.2011 року про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення відповідачу, виконавчий лист на підставі рішення Славутського районного суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури м. Нетішина, прокуратури Хмельницької області, УМВС України в Хмельницькій області і днржапвного казначейства Українеи про відшкодування шкоди, завданолї незаконними рішеннями органів досудового слідства, а також свідоцтва про народження двох малолітніх дітей відповідачів і свідоцтво про розірвання їх шлюбу.

Так, оцінивши в сукупності розмір кредитних зобовязань, достовірно встановлені докази обставин, що вплинули на виконання зобовязань відповідачами, суд прийшов до висновку, що підтверджені відповідачами обставини підлягають до врахування судом, як такі, що мають істотне значення для виконання відповідачем умов Кредитного договору, відповідно розмір неустойки може бути виключений із розрахунку заборгованості, а відповідачі підлягають до звільнення від стягнення штрафних санкцій

Таким чином, сукупністю достовірно наведених доказів підтверджується, що відповідачі допустили заборгованість по виплаті коштів за кредитним договором.

Суд прийшов до висновку, що підлягає до стягнення з боржників ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 3763 938 грн. 30 коп., де 113860,72 долара США заборгованість по відсотках, 294144,49 долара США залишок по кредиту, що розраховано за курсорм НБУ станом на день звернення до суду /7,98 грн. за 1 долар США/ в гривневому еквіваленті.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу та встановлених судом обставин, підлягає до стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача понесені судові витрати в сумі 1 820 грн. (1700 грн. державне мито + 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) .

Заперечення відповідача і представника відповідача в частині відмови в задоволенні позовних вимог або врахування суми каштів за виконавчим написом внаслідок наявності виконавчого напису з метою уникнення подвійого стягнення не можуть бути взятими до уваги за їх безпідставністю.

На підставі наведеного ст.ст. 526, 327, 530, 599, 610, 611, 612 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57-60,88,208,209,212-215,218,223, 292,294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги позовом Публічного Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Рівненської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Рівненської обласної дирекції “Райффайзен Банк Аваль”, ЕДРПОУ 13983837, заборгованість по Кредитному договору №014/53-05/59737 від 25 квітня 2007 року в сумі 3763 938 грн. 30 коп. і відшкодування судових витрат 1820 грн.00 коп., а всього 3765 758 /три мільйони сімсот шістдесят п»ять тисяч сімсот пятдесят вісім/ грн. 30 коп.

В задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у вигляді пені на суму 1013094, 10 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук