Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
в порядку письмового провадження
м. Київ
26 грудня 2011 року <Час проголошення >№ 2а-12255/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., у письмовому провадженні вирішив адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
доЦентрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції
провизнання дій протиправними та скасування постанови ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлено про визнання протиправними дій заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Вельган О.В. по стягненню виконавчого збору та скасування постанови від 01.07.2011 р. №27533269 про стягнення виконавчого збору.
У судове засідання 08.12.2011 р. представник позивача прибув, відповідач не зявився, належним чином повідомлений про судове засідання.
Відповідно до частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що постанова про стягнення виконавчого збору з боржника є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки прийнята в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач заперечень чи будь-яких клопотань до суду не направив, ухвалу суду про відкриття провадження у справі та ухвали суду про зупинення провадження у справі не виконав.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.07.2011 р. заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Вельган О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27533269 з примусового виконання постанови №13527364, виданої 05.11.2010 Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про стягнення з Черкаського регіонального управління ВАТ КБ «Надра»виконавчого збору в розмірі 8246,64 грн. (далі постанова про стягнення виконавчого збору від 01.07.2011 р.).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(далі Закон 606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV).
Статтею 27 Закону № 606-ХІV встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 28 Закону № 606-ХІV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Таким чином, умовами стягнення виконавчого збору є, по-перше, невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, по-друге, відсутність документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 30.06.2011 № 13527364 про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1806, виданого 11.06.2009 р. Придніпровським районним судом міста Черкаси, про стягнення з ВАТ КБ «Надра»на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 10 424,27 доларів США виконавче провадження закінчено у звязку з повним фактичним виконанням на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
З наданого позивачем Поточного звіту за операціями по поточному (картковому) рахунку з 01.01.2011 р. по 18.11.2011 р. підтверджується, що ОСОБА_2 20.06.2011 р. через Центральне відділення філії ПАТ КБ «Надра»Черкаським РУ видано готівку в розмірі 9 785,86 доларів США.
Тобто, як стверджує позивач, він виконав рішення у добровільному порядку, в свою чергу, стягувач ОСОБА_2 заявою від 20.06.2011 р. звернувся до відповідача із заявою про повне, фактичне виконання рішення та про закінчення виконавчого провадження, а відповідачем не вчинялись дії по примусовому виконанню рішення.
Так, заходами примусового виконання рішень згідно ст. 32 Закону № 606-ХІV є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 45 Закону №606-ХІV передбачено порядок виплати стягнутих грошових сум, відповідно до частини першої якої грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Крім того, на виконання Закону України «Про виконавче провадження»наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій, яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.
Пункт 4.16.2 зазначеної Інструкції встановлює, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано. Розмір виконавчого збору визначається відповідно до вимог Закону. При подальших предявленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Тобто, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, при встановленні обставин, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано, а копія такої постанови надсилається боржникові.
Враховуючи викладене та факт добровільного виконання позивачем сплати суми в повному обсязі, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є такою, що прийнята з порушенням статті 46 Закону України «Про виконавче провадження»та норм Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, а тому має бути визнана протиправною.
Відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення та дій, з приводу яких подано позов, як того вимагає одна із засад адміністративного судочинства, закріплена в частині другій ст.. 71 КАС України.
За таких обставин, дії державного виконавця не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а посилання позивача на протиправність дій державного виконавця є такими, що підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Враховуючи те, що судом встановлено наявність рішення та дій відповідача, як субєкта владних повноважень, які стосувалися б порушення вимог чинного законодавства щодо порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Вельган О.В. по стягненню виконавчого збору.
3. Скасувати постанову від 01.07.2011 р. №27533269 про стягнення виконавчого збору.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. О. Маруліна
Судове рішення № 20692444, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 26.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12255/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: