Єдиний державний реєстр судових рішень Копія
Справа № 2270/10082/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.
при секретаріСвятецькому О.В.
< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Полонського районного споживчого товариства, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, підприємство споживчої кооперації "Заготівельник" Полонського районного споживчого товариства, до державної податкової інспекції у Полонському районі <3-тя особа >про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Полонське РайСТ звернулося з позовом до ДПІ у Полонському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152301, № 0000162301 від 09.03.2011 року та № 0000572301, № 0000562301 від 12.04.2011 року, та зобов'язання відкликати податкову вимогу № 154 від 27 липня 2011 року.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що працівниками ДПІ у Полонському районі проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складений акт № 52/231/01773247 від 18.02.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000152301 від 09.03.2011 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 142 456,25 грн., з яких 113 965 грн. основного платежу та 28 491,25 грн. штрафних санкцій, та № 0000162301 від 09.03.2011 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 366 551,25 грн., з яких 293 241 грн. основного платежу та 73 310,25 грн. штрафних санкцій.
В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.31 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, 5.2.10 п. 5.2, п. 5.6, 5.7 ст. 5, п.п. 7.9.5 п. 7.9 ст. 7, п.п. 8.4.3 п. 8.4, 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 113 965 грн., а також порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 293 241 грн.
За результатами розгляду скарг винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скарги - без задоволення, прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000572301 та № 0000562301 від 12.04.2011 року.
З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що 02.01.2009 року та 01.12.2009 року між ним та приватними підприємцями укладені договори на утримання торгівельних місць на ринковій площі, яка знаходиться у власності та використовується Полонським РайСТ. Постановою правління Полонського РайСТ від 24.03.2009 року функції господарської діяльності ринку передано ПСК "Заготівельник" Полонського РайСТ, який є окремою юридичною особою. В зв'язку з цим, кошти за оплату послуг по наданню торгівельних місць і ринковому збору поступали в касу ПСК "Заготівельник", який, відповідно, здійснював утримання та сплату податків. Зазначає, що оскільки кошти від надання послуг по утриманню торгівельних місць поступали не до нього, а в касу ПСК "Заготівельник", то він не зобов'язаний був сплачувати відповідні суми податкових зобов'язань. Просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
В судовому засіданні представники позивача та третьої особи позов підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали заперечення проти позову, в якому вказують, що 02.01.2009 року та 01.12.2009 року між позивачем та приватними підприємцями укладались договори на утримання торгівельних місць на ринковій площі, яка перебуває у власності Полонського РайСТ. Дані договора укладались на 11 місяців. З 02.01.2009 року по 31.03.2009 року кошти згідно даних договорів надходили до каси Полонського РайСТ. Згідно постанови правління Полонського РайСТ від 24.03.2009 року функції господарської діяльності ринку передано ПСК "Заготівельник". Вищезазначені договори не переукладались у зв'язку із зміною утримувача по договору. ДПІ у Полонському районі отримано відповіді на запити про надання інформації від приватних підприємців щодо укладення договорів на утримання торгівельних місць, які свідчать про наявність сплати за торгове місце з відміткою в абонентських талонах Полонського РайСТ. Зазначають, що оскільки за вказаними договорами утримувачем фактично є Полонське РайСТ, то і кошти за договорами надходили в його касу, що, відповідно, тягне за собою обов'язок утримання та сплати ним податкових зобов'язань. Невиконання позивачем своїх податкових зобов'язань призвело до заниження валових витрат на загальну суму 236 111 грн., заниження суми амортизаційних відрахувань на 56 465 грн. та заниження податкових зобов'язань на 292 499 грн. внаслідок невключення до них сум ПДВ згідно укладених договорів.
Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000152301, № 0000162301 від 09.03.2011 року та № 0000572301, № 0000562301 від 12.04.2011 року правомірними та просить відмовити в задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Полонському районі проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п. 1.31 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, 5.2.10 п. 5.2, п. 5.6, 5.7 ст. 5, п.п. 7.9.5 п. 7.9 ст. 7, п.п. 8.4.3 п. 8.4, 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 113 965 грн., а також порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 293 241 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 52/231/01773247 від 18.02.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000152301 та № 0000162301 від 09.03.2011 року.
В результаті адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скарги - без задоволення та прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000572301 та № 0000562301 від 12.04.2011 року.
02.01.2009 року та 01.12.2009 року між позивачем та приватними підприємцями були укладені договори на утримання торгівельних місць на ринковій площі, яка знаходиться у власності та використовується Полонським РайСТ. Постановою правління Полонського РайСТ від 24.03.2009 року функції господарської діяльності ринку передано ПСК "Заготівельник" Полонського РайСТ, який є окремою юридичною особою та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, а також пояснень представників позивача, вищезазначені договора не переукладались у зв'язку із зміною утримувача по договору. Оглядом абониментних талонів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що при сплаті коштів в них ставились відмітки Полонського РайСТ.
Пунктом 1.31 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редації, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1).
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1).
Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.п. 11.3.1 вказаної статті датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вказані вище положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок невключення до валових доходів сум, отриманих від надання послуг по утриманню торгівельних місць.
Щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість необхідно зазначити наступне.
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редації, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача.
Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 даного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як встановлено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає обгрунтованими висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки останнім фактично отриманий дохід від надання послуг по утриманню торгівельних місць, що підтверджується матеріалами справи, проте суми податку з нього не включені до складу податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що отримані від приватних підприємців кошти здавали в касу ПСК "Заготівельник", які в подальшому ним оприбутковувались.
Суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки останні є працівниками ПСК "Заготівельник", а тому, відповідно, зацікавлені у вирішенні справи на користь позивача.
Суд, також, оцінює критично постанову правління Полонського РайСТ від 24.03.2009 року щодо передачі функцій господарської діяльності ринку ПСК "Заготівельник" в зв'язку з тим, що останнє є платником єдиного податку, а тому сплачує ПДВ у порядку та розмірах, передбачених Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а не Законом України "Про податок на додану вартість". Оскільки Указом передбачено значно менший розмір ПДВ ніж Законом, суд вважає, що передання функцій господарської діяльності ринку від позивача до ПСК "Заготівельник" завідомо спрямоване на ухилення від повної сплати податків.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача відкликати податкову вимогу № 154 від 27 липня 2011 року, то, згідно корінця вимоги, її відкликано 28.09.2011 року про що у судовому засіданні підтвердили представниками відповідача. В зв'язку з цим, в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, висновки відповідача про порушення позивачем п. 1.31 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, 5.2.5, 5.2.10 п. 5.2, п. 5.6, 5.7 ст. 5, п.п. 7.9.5 п. 7.9 ст. 7, п.п. 8.4.3 п. 8.4, 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 113 965 грн., та порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 293 241 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а відтак прийняті з дотриманням норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", суд-
П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позову Полонського районного споживчого товариства, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, підприємство споживчої кооперації "Заготівельник" Полонського районного споживчого товариства, до державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000152301, № 0000162301 від 09.03.2011 року та № 0000572301, № 0000562301 від 12.04.2011 року та зобов'язання відкликати податкову вимогу № 154 від 27 липня 2011 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 29 грудня 2011 року
< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >
Суддя/підпис/< Суддя >
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.М. Касап
Судове рішення № 20691444, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/10082/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: