Постанова № 20688932, 13.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р. Справа № 2a-1301/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.

за участю:

прокурора Аверкова Н.О.,

представника позивача Воришко Я.Я.,

представника відповідача - Чекайло В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до відповідача: Комунального підприємства «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління»

про стягнення заборгованості в сумі 1234079,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1234079,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління» є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами проведеної прокуратурою м.Івано-Франківська перевірки своєчасності сплати обов`язкових платежів до бюджету встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 1185038,44грн., податку з доходів найманих працівників в сумі 375,87 грн., податку на прибуток підприємств в сумі 1677,91 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 4892,19 грн., земельного податку з юридичних осіб в сумі 40700,96 грн., збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1393,70 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги наведені в адміністративному позові підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив та пояснив суду, що підприємством сплачено заборгованість з ПДВ в сумі 335625,73 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року, в яких зазначено призначення платежу податок на додану вартість згідно декларації за визначений період часу. Однак, позивач в супереч діючому законодавству незаконно та безпідставно змінив призначення платежів і нарахував податковий борг та штрафні санкції. Зазначив також, що Комунальне підприємство «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління» визнає позов в частині стягнення заборгованості з ПДВ в сумі 509455,49 грн. Крім того зазначив, що згідно вимог пункту 1.7,п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року, платник податків сам визначає призначення платежу і це призначення без його відома ніхто не вправі змінювати. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 16.03.2001 року, відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік 23.03.2001 року у державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську. Відповідач являється платником податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників, податку на прибуток підприємств, податку з власників транспортних засобів, земельного податку з юридичних осіб, збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжних доручень №803 від 03.12.2009 р. на суму 5000грн.; №828 від 04.12.2009 р. на суму 4942 грн.; №823 від 04.12.2009 р. на суму 480,11грн.; №819 від 04.12.2009р. на суму 12396,55грн.; №853 від 16.12.2009р. на суму 15000грн.; №885 від 29.12.2009р. на суму 2547,96 грн.; №883 від 29.12.2009р. на суму 4843,20 грн.; №884 від 29.12.2009р. на суму 5305,60 грн.; №886 від 29.12.2009р. на суму 25,80 грн.; №62 від 21.01.2010р. на суму 5000грн.,; №80 від 27.01.2010р. на суму 5000грн.; №96 від 01.02.2010р. на суму 3982,67 грн.; №91 від 01.02.2010р. на суму 7000грн.; №185 від 04.03.2010р. на суму 12396,55 грн.; №196 від 05.03.2010р. на сму 480,11грн.; №240 від 31.03.2010р. на суму 8000грн., №282 від 08.04.2010р. на суму 2340,00грн., №292 від 12.04.2010р. на суму 3000грн.; №315 від 22.04.2010р. на суму 10000грн.; №340 від 30.04.2010р. на суму 800грн.; №368 від 19.05.2010р. на суму 5000грн.; №392 від 31.05.2010р. на суму 5000грн.; №387 від 28.05.2010р. на суму 5000грн.; №427 від 07.06.2010р. на суму 5000грн.; №448 від 10.06.2010р. на суму 11004грн.; №496 від 25.06.2010р. на суму 5000грн.; №474 від 21.06.2010р. на суму 480,11грн.; №479 від 21.06.2010р. на суму 12396,55грн.; №554 від 02.07.2010р. на суму 15000грн.; №574 від 09.07.2010р. на суму 13920грн.; №608 від 19.07.2010р. на суму 5500грн., №621 від 22.07.2010р. на суму 1609,20 грн.; №646 від 30.07.2010р. на суму 7000грн.; №571 від 08.07.2010р. на суму 21490грн.; №604 від 16.0.2010р. на суму 1500грн.; №594 від 15.07.2010р. на суму 25000грн.; №756 від 27.08.2010р. на суму 10000грн.; №695 від 06.08.2010р. на суму 5000грн.; №853 від 30.09.2010р. на суму 10000грн., №799 від 06.09.2010р. на суму 480,11грн.; №808 від 07.09.2010р. на суму 12396,55 грн.; №936 від 28.10.2010р. на суму 2000грн.; №939 від 29.10.2010р. на суму 8000грн.; №1027 від 29.11.2010р. на суму 6200грн.; №1082 від 09.12.2010р. на суму 480,11 грн.; №1098 від 09.12.2010р. на суму 12396,55грн.; №1114 від 13.12.2010р. на суму 5000грн.; №1196 від 29.12.2010р. на суму 10000грн.; №1151 від 22.12.2010р. на суму 5000грн., - відповідачем сплачено до бюджету податок на додану вартість в розмірі 335625,73 грн. протягом 2010 року, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.139-187). При цьому, платником податку в платіжних документах вказувалося призначення платежу податок на додану вартість за відповідний звітний період.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи із встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України „Про систему оподаткування”, які були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі- Закон) платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку або підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку.

Статтею 3 Закону встановлено, що обєктом оподаткування є операції платників податку, в тому числі, з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 вказаного Закону податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181) установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання відповідно декларації.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання

Податкове зобовязання це зобовязання платників податків сплатити до бюджетів та держаних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені Законами України “Про порядок погашень зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України (ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обовязкових платежів), що справляються на території України. Згідно п.3. ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни. Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобовязань, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.

В п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно відповідач, повинен керуватись Земельним кодексом України і Законами України "Про плату за землю" та "Про оренду землі".

Статтею 14 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності до ст. 17 вказаного Закону податкове зобов'язання з земельного податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України за №162/379 від 19.07.1999 року "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" (далі Інструкції) інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

Згідно пункту 2.1. розділу 2 Інструкції платниками збору є субєкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до пункту 9.1. розділу 9 Інструкції платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання податкових розрахунків органам державної податкової служби згідно з законодавством. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 321.5 ст. 321 Податкового Кодексу України розрахунки збору подаються платниками збору до органів державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Як встановлено п.322.1 ст. 322 Податкового Кодексу України збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та своєчасну сплату збору згідно із законодавством , контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті проведеної державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за серпень 2009р, вересень 2009р., складено акт №5509/15-2/31263017 від 17.03.2010 року, акт №759/15-2/31263017 від 20.01.2010 року, акт №17715/15-2/31263017 від 25.10.2010 року.

Проведеними перевірками виявлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 с.5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасна сплата відповідачем податку на додану вартість, зокрема за серпень 2009 р. в сумі 59562,90 грн., за вересень 2009р. в сумі 163879 грн., за серпень 2009р. в сумі 101702,95 грн. На підставі вищезазначених актів ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкові повідомлення-рішення №0001761502/0 від 17.03.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 29781,46 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000131502/0 від 20.01.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 20340,59 грн., податкове повідомлення-рішення №0006921501/0 від 25.10.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 81939,57 грн.(а.с.33,35).

Крім того, проведеною ДПІ в м.Івано-Франківську перевірки з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов`язкових платежів за період з 01.12.2009р. по 18.11.2010р., складено акт №22363/15-03 від 28.12.2010р. Проведеною перевіркою виявлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.12.2009р. по 18.11.2010р. На підставі акту перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0015901503/0 від 30.12.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 246.10 грн., податкове повідомлення-рішення №0015911503/0 від 30.12.20110р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 49,99 грн., податкове повідомлення-рішення №0015911503/0 від 30.12.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 235,08 грн., податкове повідомлення-рішення 30015861503/0 від 30.12.20110р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 16,62 грн.(а.с.40,41).

В результаті проведеної ДПІ в м.Івано-Франківську перевірки з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов`язкових платежів за період з 20.08.2009р. по 20.11.2009р., складено акт 33034/15-03 від 11.02.2010р. Проведеною перевіркою виявлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання по земельному податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища. На підставі акту перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0000981503/0 від 11.02.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 61,42 грн., податкове повідомлення-рішення №0000561503/0 від 11.02.20110р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 14,11 грн.(а.с.43)

За результатами проведеної ДПІ в м.Івано-Франківську невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності та повноти сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, складено акт №16/45/17-3 від 01.10.2010р. Проведеною перевіркою виявлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III та ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р №889-IV, а саме несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за мировою угодою №11053/24 від 03.03.2007р. На підставі акту перевірки ДПІ в м.Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0001951703/0 від 01.10.2010р., яким визначено суму податкового зобов`язання відповідача в розмірі 72,96 грн. (а.с.46).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції, реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Оскільки підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” диференціює розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання та погашеної суми податкового боргу, суд приходить до висновку, що штраф за затримку сплати податкового зобовязання застосовується лише за фактом сплати податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2010 року вирішено стягнути з Комунального підприємства «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління» податковий борг в розмірі 371795,37 грн.

Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає до сплати відповідачем складає:

-з податку на додану вартість, з них узгоджених податкових зобов`язань в сумі 961495,83 грн. (згідно поданих декларацій №189984 від 18.11.09 на суму 12770,08 грн., декларація №9002256031 від 18.12.09 на суму 42256,0грн., декларація №9002545181 від 18.01.10 на суму 138430,0грн., декларація №9000681457 від 19.03.10 на суму 17700,0 грн., декларація №9001061833 від 16.04.10 на суму 137001,0грн., декларація №9001783598 від 19.05.10 на суму 13103,0грн., декларація №9002135231 від 17.06.10 на суму 70512,0 грн., декларація 9002556784 від 15.07.10 на суму 1018,0 грн., декларація №9003348274 від 17.08.10 на суму 112212,0 грн., декларація №9003699031 від 14.09.10 на суму 87783,0грн., декларація №9004371236 від 19.10.10 на суму 42954 грн., декларація 39005124689 від 18.11.10 на суму 6181,0 грн., декларація №9005573215 від 16.12.10 на суму 21862,0грн., декларація №9006296724 від 19.01.11 на суму 195731,0 грн.), штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання в сумі 132061,62 грн. (згідно повідомлення-рішення №0000131502 від 20.01.10 на суму 20340,59 грн., повідомлення-рішення №001761502 від 17.03.10 на сум 29781,46 грн., повідомлення-рішення №0006921502 від 25.10.10 на суму 81939,57 грн.), пені, що обліковуються в картці особового рахунку з 18.02.10 по 21.01.11 в сумі 26083,18 грн., пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом на 11.02.11 в сумі 65397,81 грн.;

-з податку з доходів найманих працівників по узгоджених податкових зобов`язань в сумі 360,53 грн.(згідно рішення про розстрочку №11053\24 від 03.03.07.), штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання в сумі 14,09 грн. (згідно повідомлення-рішення 30001951703 від 01.10.10 на суму14,09 грн.), пені. Що обліковується в картці особового рахунку з 12.10.10 по 09.12.10 в сумі 0,97 грн., пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом на 11.02.11 в сумі 0,28 грн.

- з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної форми власності, який виник внаслідок несплати пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом на 11.02.11 в сумі 1677,91 грн.;

- з податку з власників транспортних засобів, з них узгоджених податкових зобов`язань в сумі 4863,73 грн.,(згідно рішення про розстрочку №11053/24 від 03.03.07, розрахунку №12028 від 25.02.10 на суму 4468,0 грн.), пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом на 11.02.11 в сумі 28,46 грн.;

- по земельному податку з юридичних осіб, з них узгоджених податкових зобов`язань в сумі 39513,22 грн.(згідно уточнюючого розрахунку №11455 від 24.02.09 за жовтень 2009 року в сумі 1627,07 грн., за листопад 2009 року 1821,21 грн., за грудень 2009 року в сумі 1821,21 грн., розрахунку №4848 від 23.01.09 за листопад-грудень 2009 року 1396,38 грн., розрахунку №2918 від 27.01.10 за січень-грудень 2010 року 32016,60грн., рішення про розстрочку №11053/24 від 03.03.07 на сум 830,75 грн.), штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання в сумі 313,12 грн. (згідно повідомлення-рішення №0000981503 від 11.02.10 на суму 61,42 грн., повідомлення-рішення №0015841503 від 30.12.10 на суму 251,70 грн.), пені, що обліковується в картці особового рахунку з 05.03.10 по 09.12.10 в сумі 53,17 грн., пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом на 11.02.1 в сумі 821,45 грн.;

- по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1028,45 грн. (узгоджені податкові зобов`язання згідно розрахунку №9002767344 від 20.07.10 в сумі 256,57 грн., розрахунку №9004489120 від 20.10.10 в сумі 766,16 грн., рішення про розстрочку №11053/24 від 03.03.07), штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання в сумі 296,09 грн.(згідно повідомлення-рішення №0015901503 від 30.12.10 на суму 296,09 грн.), пені, що обліковується в картці особового рахунку з 21.05.10 по 18.11.10 в сумі 39,58 грн., пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу станом 11.02.11 в сумі 29,58 грн.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового боргу відповідача є узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”чинної на час виникнення податкового боргу, нараховано пеню: при самостійному нарахуванні суми податкового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання; при нарахуванні суми податкового зобовязання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні.

На виконання вимог п. 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим органом відповідачу було направлено першу податкову вимогу та другу податкову вимогу, які відповідач залишив без відповіді та виконання.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог законодавства стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 242981,93 грн.

При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Втім, вирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.1., 95.3. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.1., 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1244 від 29.12.2010 року Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що погашення податкового боргу за рішенням суду здійснюється шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Відповідно до ст.112 КАС України, у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийнято його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано підтвердження сплати податкового боргу в розмірі 898453,34 грн., а також часткове визнання відповідачем позову, вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суми заборгованості, та іншими матеріалами справи.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути за рахунок готівки та з розрахункових рахунків в банках обслуговуючих Комунальне підприємство «Дорожне ремонтно-експлуатаційне управління» (ід.код 31263017, вул.Максимовича, 13, м.Івано-Франківськ) в дохід держави заборгованість в сумі 898453 (вісімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста п`ятдесят три гривні) 34 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 19.12.2011 року.