Постанова № 20688228, 22.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/18981/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання – Мороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу          

за позовом                               Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції

до                                        Державного підприємства «Селидіввугілля»

про                                         стягнення заборгованості в сумі 510 150,19 гривень

за участю:

від позивача:                               ОСОБА_1 (дов. № 41 від 30.09.2011 року)

від відповідача:                     ОСОБА_2 (дов № 1/854 від15.08.2011 року)

Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів у розмірі 515067,03 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення наявної за відповідачем заборгованості з податку з доходів фізичних осіб. В судовому засіданні представником податкової інспекції надано заяву про зменшення позовних вимог, якою позивач зменшив заявлену до стягнення з рахунків відповідача у банках суму коштів до 510 150,19 гривень, з яких в рахунок погашення податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями – 121 403,96 грн., в рахунок погашення нарахованої податковим органом пені – 388 746,23 грн. Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яким на платників податків покладений обов’язок щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, приписи п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти у розмірі 510 150,19 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В судовому засіданні представник позивача в повному обсязі підтримала викладені у позові вимоги з урахуванням заяви про зменшення та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 510 150,19 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків заперечував в частині стягнення пені у розмірі 388 746,23 гривень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33426253, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 8, 9). Як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Красноармійській об’єднаній державній податковій інспекції (позивач у справі), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 99 від 01 жовтня 2008 року (арк. справи 10). Підприємство відповідача має низку відокремлених підрозділів у м. Горняк, у м. Українськ, у м. Новогродівка та м. Селідове, які обліковуються у відповідних відділеннях Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції.

Згідно даних облікових карток Державного підприємства «Селидіввугілля», копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 66, 67, 69, 201, 205) за підприємством обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 515418,12 грн., з яких по в/п «Шахта 1/3 Новогродівська» в сумі 24 639,14 грн., у т.ч. пеня в сумі 20 674,81 грн., по іншим відокремленим підрозділам відповідача у м. Новогродівка - 365 689,23 грн., у т.ч. пеня в сумі 274 966,10 грн., у м. Горняк в сумі 37 438,27 грн., у т.ч. пеня в сумі 28 898,77 грн., у м. Українськ в сумі 34566,06 грн., у т.ч. пеня в сумі 15 513,84 грн., у м. Селідове в сумі 53 085,42 грн., у т.ч. пеня в сумі 48 705,74 грн. Згідно доданих позивачем до матеріалів справи розрахунків суми позову та із врахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог Красноармійською об’єднаною державною податковою інспекцією заявлено до стягнення з рахунків відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 510150,19 грн., з яких по в/п «Шахта Новогродівка 1-3» в сумі 20663,46 грн. (пеня), по м. Новогродівка - 365 689,23 грн., у т.ч. пеня в сумі 274 966,10 грн., по м. Гірняк в сумі 37 438,27 грн., у т.ч. пеня в сумі 28 898,77 грн., по м. Українськ в сумі 33506,78 грн., у т.ч. пеня в сумі 15 513,38 грн., по м. Селідове в сумі 52 853,34 грн., у т.ч. пеня в сумі 48 704,53 грн.

Заборгованість заявлена позивачем до стягнення у розмірі 121 403,96 гривень виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобов’язань (за основним платежем та штрафними (фінансовими) санкціями), визначених податковими повідомленнями – рішеннями від 16 жовтня 2009 року № 000371742/0 на суму 1397,76 гривень (часткова сплата у розмірі 18,44 гривень), № 0000351740/0 на суму 498,78 гривень, № 0000361742/0 на суму 1421,19 гривень, № 0000311740/0 на суму 12161,88 гривень (часткова сплата у розмірі 22,43 гривень), № 0000321740/0 на суму 19341,84 гривень (часткова сплата у розмірі 1348,44 гривень), від 17 серпня 2010 року № 0000211742/0 на суму 60658,29 гривень, № 0000221742/0 на суму 19981,41 гривень (скасовано в частині 12863,10 гривень), № 0000201742/0 на суму 17426,61 гривень та № 0000181742/0 на суму 2768,61 гривень.

Заборгованість заявлена позивачем до стягнення у розмірі 388 746,23 гривень утворилась внаслідок несплати відповідачем нарахованої податковою інспекцією пені за несвоєчасне перерахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб до бюджету, про що зазначено в актах № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року, № 626/23-2-33426253 від 05 жовтня 2009 року та № 517/23-2-33426253 від 05 серпня 2010 року, складених за наслідками проведених податковою інспекцією документальних перевірок.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства (підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що податковий борг відповідача, що заявлений до стягнення податковою інспекцією до стягнення виник до набрання чинності Податковим кодексом України, обставини щодо його виникнення встановлюються судом із врахуванням приписів законодавства, що діяло на момент його виникнення.

До 01 січня 2011 року, правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлювалися Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до п. 7.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Згідно статті 3 цього закону об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до підпункту д) пункту 1.3. статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.1. статті 4 зазначеного Закону передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Загальні положення щодо перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб податковим агентом, яким є відповідач в цій справі, встановлений статтею Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно пункту 8.1.1. статті 8 цього закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Цей порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами юридичних осіб, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - уповноважений підрозділ).

Сума податку за звітний місяць, яка підлягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.

Відповідно до підпункту 16.3.4. пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (стаття 17 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

За вказівкою пункту 20.1. статті 20 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону.

Згідно пункту 20.2. та 20.3.2. статті 20 цього при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є такі особи.

До 01 січня 2011 року, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, встановлювалися Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним з питань оподаткування.

Згідно пункту б підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Згідно частини 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, позивачем донараховані відповідачу податкові зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 135 656,37 гривень, з яких за основним платежем у розмірі 45 218,79 гривень, штрафні санкції – 90 437,58 гривень, у тому числі за податковими повідомленнями – рішеннями від 16 жовтня 2009 року № 000371742/0 на суму 1 397,76 гривень, № 0000351740/0 на суму 498,78 гривень, № 0000361742/0 на суму 1 421,19 гривень, № 0000311740/0 на суму 12 161,88 гривень, № 0000321740/0 на суму 19 341,84 гривень, від 17 серпня 2010 року № 0000211742/0 на суму 60 658,29 гривень, № 0000221742/0 на суму 19 981,41 гривень, № 0000201742/0 на суму 17 426,61 гривень та № 0000181742/0 на суму 2 768,61 гривень. Зазначені податкові повідомлення – рішення отримані відповідачем в день їх прийняття, тобто 16 жовтня 2009 року та 17 серпня 2010 року відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінцях податкових повідомлень – рішень, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 31-36).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в судовому порядку відповідачем оскаржено податкове повідомлення – рішення № 0000221742/0 від 17 серпня 2010 року (арк. справи 36). Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року, в адміністративній справі № 2а-24935/10/0570 позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000221742/0 від 17 серпня 2010 року задоволені, визнано частково недійсним податкове повідомлення – рішення № 0000221742/0 від 17 серпня 2010 року на суму 12863,10 гривень, з яких за основним платежем 4287,70 гривень, штрафні санкції – 8575,40 гривень (арк. справи 57-60).

Крім того, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів податкові зобов’язання, визначені податковими повідомленнями – рішеннями від 16 жовтня 2009 року № 000371742/0 на суму 1397,76 гривень частково сплачені у розмірі 18,44 гривень, № 0000311740/0 на суму 12161,88 гривень – частково сплачені у розмірі 22,43 гривень та № 0000321740/0 на суму 19341,84 гривень – частково сплачені у розмірі 1348,44 гривень.

Отже, станом на день судового розгляду цієї справи відповідачем не сплачено податкові зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, визначені податковими повідомленнями – рішеннями від 16 жовтня 2009 року № 000371742/0, № 0000351740/0, № 0000361742/0, № 0000311740/0, № 0000321740/0, від 17 серпня 2010 року № 0000211742/0, № 0000221742/0, № 0000201742/0 та № 0000181742/0 в загальній сумі 121 403,96 гривень.

Щодо правомірності визначеного позивачем розміру заявленої до стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 388746,23 грн., суд зазначає наступне.

Згідно наявних в матеріалах документів, в облікових картках відповідача податковою інспекцією відображено нарахування пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб, встановленого в ході проведених податковою інспекцією перевірок відповідача, по що зазначено в актах № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року, № 626/23-2-33426253 від 05 жовтня 2009 року та № 517/23-2-33426253 від 05 серпня 2010 року.

Так, згідно акту перевірки з питань дотримання роботодавцем трудового та податкового законодавства № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року (арк. справи 23-25) в ході проведеної позивачем виїзної планової перевірки Державного підприємства «Селидіввугілля» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року податковою інспекцією було встановлено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб в період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відокремленим підрозділом «Шахта 1/3 Новогродівська» Державного підприємства «Селидіввугілля», внаслідок чого нараховано пеню в сумі 20663,46грн. Станом на день судового розгляду зазначена сума пені не сплачена.

Згідно висновків акту перевірки з питань дотримання роботодавцем трудового та податкового законодавства № 626/23-2/33426253 від 05 жовтня 2009 року (арк. справи 20-22), в ході проведеної перевірки позивачем встановлено несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого позивачем нараховано пеню в загальній сумі 325 962,45 гривень. Нарахування зазначеної пені відображено в облікових картках відповідача наступним чином: по м. Новогродівка 240 732,23 грн., по м. Селідове 48 257,54 грн., м. Українськ - 9507,96 грн., м. Гірник – 27464,71 грн. Станом на день судового розгляду залишок несплаченої пені складає 324988,59 грн., з яких по м. Новогродівка - 240258,38 грн., по м. Селідове – 48002,88 грн., м. Українськ - 9262,82 грн., м. Гірник – 27 464,51 грн.

Згідно висновків акту перевірки з питань дотримання роботодавцем трудового та податкового законодавства № 517/23-2/33426253 від 05 серпня 2010 року (арк. справи 151-181), в ході проведеної перевірки позивачем встановлено несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого позивачем нараховано пеню в загальній сумі 43095,06 грн. Розмір нарахованої пені підтверджений розрахунками, які є додатками до акту перевірки (арк. справи 182-197). Станом на день судового розгляду залишок несплаченої пені складає 43095,06 грн., з яких по відокремленим підрозділам у м. Новогродівка - 34707,71 грн., у м. Селідове - 702,53 грн., у м. Українськ - 6250,56 грн., у м. Гірник – 1434,26 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені, позивачем до стягнення заявлено залишок несплаченої відповідачем пені, підстави нарахування якої визначені в актах № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року, № 626/23-2-33426253 від 05 жовтня 2009 року та № 517/23-2-33426253 від 05 серпня 2010 року, в сумі 388 746,23 грн., з яких по відокремленим підрозділам відповідача у м. Селідове - 48 704,53 грн., м. Новогродівка – 295 629,55 грн., м. Українськ – 15513,38 грн., м. Гірник – 28878,77 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення суми нарахованої пені суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для її стягнення через не передбачення чинним законодавством можливості нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб. Згідно приписів статей 8, 17, 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідальною особою за своєчасне та повне перерахування до бюджету сум податку доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа). Податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює відповідні питання, яким на час нарахування пені податковою інспекцією був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Порядок та умови нарахування пені на час виникнення спірних правовідносин визначалися статтею 16 зазначеного Закону.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про безпідставність тверджень відповідача про непередбачення вимогами чинного законодавства можливості нарахування пені за несвоєчасне перерахування податковим агентом до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Втім в ході вирішення питання щодо правомірності визначеного позивачем розміру пені судом було встановлено наступне.

Згідно наявних в матеріалах справи розрахунків пені, які є додатками до акту перевірки № 626/23-2/33426253 від 05 жовтня 2009 року (арк. справи 128-150), загальна сума нарахованої пені по відокремленим підрозділам у м. Селідове складає 39557,15 грн., замість зазначеної у висновках акту перевірки в сумі 48257,54 грн. Зазначена розбіжність виникла через невідповідність нарахованої позивачем пені по відокремленому підрозділу відповідача «Стандарт», визначеної у розрахунку пені, що є додатком до акту (арк. справи 128) – 1 694,64 грн. та висновках акту перевірки – 10395,08 грн. Зазначена розбіжність призвела до включення позивачем зайвої пені в розмірі 8700,39 грн., нарахування якої не підтверджено відповідним розрахунком.

Крім цього, до загальної суми стягуваної пені позивачем включено 20663,46 грн., визначеної з підстав, викладених в акті перевірки № 65/23-2-33423253 від 19 травня 2008 року.

Втім, відповідно до пункту 102.1. Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, строк стягнення грошового зобов’язання у вигляді нарахованої позивачем пені в сумі 20663,46 грн. з підстав, викладених в акті перевірки № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року сплив у травні 2011 року. Згідно штампу вхідної кореспонденції суду із вимогами про стягнення зазначеної пені позивач звернувся 24 жовтня 2011 року.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

01 липня 2005 року податковою інспекцією сформована перша податкова вимога № 1/92, яка отримана відповідачем 04 липня 2005 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на корінці першої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 12).

05 серпня 2005 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/103, яка отримана відповідачем 09 серпня 2005 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції на корінці другої податкової вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи (зворотній бік арк. справи 12).

Друга податкова вимога отримана відповідачем у серпні 2005 року, з цього періоду відповідач постійно мав несплачений податковий борг, у зв’язку із чим податкові вимоги не втратили юридичної сили.

Пунктом 95.3. передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність в відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

З огляду на викладене вище, в ході судового розгляду цієї справи підтверджено наявність несплачених відповідачем зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 501 449,80 грн. , з яких залишок несплачених податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 121 403,96 грн., пеня в сумі 380 045,84 грн. Заявлену позивачем до стягнення пеню в сумі 8 700,39 грн. не підтверджено відповідними розрахунковими документами. Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що позивачем до стягнення включено пеню в сумі 20 663,46 грн., заявлено до стягнення із порушенням термінів, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення коштів в сумі 510150,19 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб підлягають задоволенню в частині стягнення кошті в розмірі 480786,34 грн., з яких в рахунок погашення податкових зобов’язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 16 жовтня 2009 року № 000371742/0, № 0000351740/0, № 0000361742/0, № 0000311740/0, № 0000321740/0, від 17 серпня 2010 року № 0000211742/0, № 0000221742/0, № 0000201742/0 та № 0000181742/0 в сумі 121403,96 грн., в рахунок погашення пені, нарахованої з підстав, викладених в актах перевірки № 65/23-2-33426253 від 19 травня 2008 року, № 626/23-2-33426253 від 05 жовтня 2009 року та № 517/23-2-33426253 від 05 серпня 2010 року в сумі 359382,38 грн.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів у розмірі 510150,19 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253, адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41) у банках, обслуговуючих платника податків, кошти у розмірі 480786,34 гривень (чотириста вісімдесят гривень сімсот вісімдесят шість гривень 34 копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 грудня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                       Михайлик А.С.