Постанова № 20687872, 05.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/2061/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер»

до Державної податкової інспекції у місті Краматорську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010 року № 0001742302/0/44654

за участі представника позивача не зявився

представника відповідача Коростильова С.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.11.2010 року № 0001742302/0/44654.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.10.2010 року відповідачем була проведена документальна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Макопторг» за період з 01.03.2009р. по 30.04.2009, з 01.11.2009 по 30.11.2009р. та ТОВ «Юнитек» за період з 01.03.2009 по 30.04.2009. За результатами перевірки був складений акт № 2353/23-2-32879254 від 27.10.2010р. У даному акті відображені порушення п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - у звязку з відсутністю підтвердження факту придбання товарів від ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек» позивачем безпідставно сформовані валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 201500грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 88660,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 112840,00 грн.

На підставі цього акту, згідно п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001742302/0/44654 від 05.11.2010р.

Позивач не згоден з вказаними рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договори постачання товару №2/03 від 09.03.2009р. №3/03 від 02.03.2009р., які укладені між позивачем та ТОВ «Макопторг» та ТОВ «Юнитек» відповідно мають ознаки нікчемності.Позивач зазначає, що згідно наведених вище договорів постачальник зобовязується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар у строки, які зазначені у даних договорах. Предметом цих договорів є придбання цементу та обладнання. Виконання сторонами договорів підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, картками складського обліку, а також актами списання та приходними ордерами. Тому він наполягає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на прибуток. У звязку з цим просить податкове повідомлення-рішення № 0001742302/0/44654 від 05.11.2010 року, визнати недійсним.

Представник позивача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Через канцелярію суду надав заяву від 05.10.2011 року, якою просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Зазначає, що висновки акту перевірки є такими, що відповідають дійсним обставинам справи. За таких обставин вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 09.02.2004р. як юридична особа, свідоцтво державної реєстрації серії А00 №607883, код ЄДРПОУ 32879254.

27.10.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена документальна перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Макопторг» за період з 01.03.2009р. по 30.04.2009, з 01.11.2009 по 30.11.2009р. та ТОВ «Юнитек» за період з 01.03.2009 по 30.04.2009.

За результатами перевірки був складений акт № 2353/23-2-32879254 від 27.10.2010р. (надалі Акт перевірки).

У ньому були відображені порушення п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема у звязку з відсутністю підтвердження факту придбання товарів від ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек» позивачем безпідставно сформовані валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 201500грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 88660,00 грн., за 2 квартал 2009 року у сумі 112840,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, вона була проведена у звязку з надходженням від Макіївської ОДПІ акту № 2828/7/23-311 від 09.09.2010р. про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Макопторг» за період квітень, листопад 2009 року.

В цьому акті відображено:

·проведення перевірки неможливо, у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

·відсутність у ТОВ «Макопторг» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності - трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

·за даними останньої декларації з податку на прибуток підприємства від 07.05.2010р. № 9001550278 виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за І півріччя 2010 року склала 92900,00 грн. Основні засоби відсутні. Значення рядка 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларації відсутні. Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві за квітень 2010р. від 11.05.2010р. №9001602564 склала 1 особа.

Також, у акті перевірки зазначене про її проведення у звязку з надходженням від Макіївської ОДПІ акту № 2829/23-3/35966166 від 09.09.2010р. та акту від 11.06.2010 №1862/23-3/35966166 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юнитек» за період березень, квітень 2009 року.

В цих актах відображено:

·проведення перевірки неможливо, у звязку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

·відсутність у ТОВ «Юнитек» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності - трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

·за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за І квартал 2010 року склала 177038,00 грн. Основні засоби відсутні. До декларацій з податку на прибуток за І квартал 2010 року додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві у квітні 2010 року складала 3 особи.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цими контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України договори між позивачем та ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек» є нікчемними. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

За таких підстав відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі цього акту, згідно п.п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001742302/0/44654 від 05.11.2010р.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання даного повідомлення рішення підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Актом перевірки встановлено, що позивач на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Макопторг» сформував валові витрати у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11» за 2 квартал 2009 року 451360,00 грн. та у ТОВ «Юнитек» - за 1квартал 2009 року -354640,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Судом встановлено, що згідно договору поставки № 2/03 від 09.03.2009 року укладеного між ТОВ “Макоптторг”та ТОВ “Краматорський шифер”, Постачальник (ТОВ “Макоптторг”) зобовязується передати у визначені строки у власність Покупця (ТОВ “Краматорський шифер”) продукцію (азбест А5-65, касети КВЛ 2,7, цемент ПЦА-500, теліжка конвейера твердіння СМ1158.01.010А) в кількості, асортименті та по цінам вказаних у специфікаціях.

Відповідно до умов договору моментом поставки партії є день оформлення приймально-здавальних документів.

Крім того договором визначена сума договору, умови оплати (безготівкові розрахунки через розрахунковий рахунок або в іншому порядку, який не суперечить діючому законодавству), умови щодо якості продукції, порядок вирішення спорів, термін дії договору.

Договором визначено, що Покупець та Постачальник є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Договір підписаний від імені сторін та скріплений печатками сторін.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані наступні документи: специфікація № 1 від 09.03.2009р., рахунок-фактура: № СФ-18601 від 15.04.2009р. на суму 2660280,00 грн., у тому числі ПДВ 443380,00 грн., № СФ-22000 від 30.04.2009р. на суму 1080000,00 грн., у тому числі ПДВ 180000,00 грн., № СФ-80800 від 04.11.2009р. на суму 680400,00 грн., у тому числі ПДВ 113400,00 грн., видаткова накладна: №РН-18601 від 15.04.2009р. на суму 2660280,00 грн., у тому числі ПДВ 443380,00 грн., №РН-22000 від 30.04.2009р. на суму 1080000,00 грн., у тому числі 180000,00 грн., № РН-80800 від 04.11.2009р. на суму 680400,00 грн., у тому числі 113400,00грн., №РН-83301 від 12.11.2009р. на суму 1638000,00 грн., у тому числі ПДВ 273000,00грн.; податкові накладні: № 18601 від 15.04.2009р., на суму 2660280,00 грн., у тому числі ПДВ 443380,00 грн., №22000 від 30.04.2009р. на суму 1080000,00 грн., у тому числі ПДВ 180000,00 грн., № 80800 від 04.11.2009р. на суму 680400,00 грн., у тому числі ПДВ 113400,00 грн., № 83301 від 12.11.2009р. на суму 1638000,00 грн., у тому числі ПДВ 273000,00 грн., приходні ордери: №15 від 15.04.2009р., №1413 від 30.04.2009р., №4 від 04.11.2009р., №1781 від 12.112009р., №1781 від 12.11.2009р.

Також, судом встановлено, що згідно договору поставки № 3/03 від 02.03.2009 року, укладеного між ТОВ “Юнитек” та ТОВ “Краматорський шифер”, Постачальник (ТОВ “Юнітек”) зобовязується передати у визначені строки у власність Покупця (ТОВ “Краматорський шифер”) продукцію (цемент ПЦА-500) в кількості, асортименті та по цінам, вказаним у специфікаціях.

Відповідно до умов договору моментом поставки партії є день оформлення приймально-здавальних документів.

Крім того договором визначена сума договору, умови оплати (безготівкові розрахунки через розрахунковий рахунок або в іншому порядку, який не суперечить діючому законодавству), умови щодо якості продукції, порядок вирішення спорів, термін дії договору.

Договором визначено, що Покупець та Постачальник є платниками податку на прибуток на загальних підставах. Договір підписаний від імені сторін та скріплений печатками сторін.

На підтвердження виконання даного договору позивачем були надані наступні документи: специфікація: № 1 від 02.03.2009р., № 2 від 08.05.2009р.; рахунок фактура: №СФ-14900 від 16.03.2009р. на суму 2697630,00 грн., у тому числі ПДВ 449605,00 грн., №СФ-22400 від 02.04.2009р. на суму 830040,00 грн., у тому числі ПДВ 138340,00 грн., видаткова накладна: №РН-14900 від 16.03.2009р. на суму 2697630,00 грн., у тому числі ПДВ 449605,00 грн., №РН-22400 від 02.04.2009р. на суму 138340,00 грн., у тому числі ПДВ 830040,00 грн.; податкова накладна: № 14900 від 16.03.2009р. на суму 2697630,00 грн., у тому числі ПДВ 449605,00грн.,№ 22400 від 02.04.2009р. на суму 830040,00 грн., у тому числі ПДВ 138340,00 грн.; приходні ордери: №16 від 16.03.2009р., № 2 від 02.04.2009р.

Однією з найбільш суттєвих ознак фактичного вчинення господарської операції щодо купівлі-продажу товарів є наявність доказів їх перевезення. Таке обумовлене складністю у фальсифікуванні відповідних документів.

В судовому засіданні та письмових поясненнях від 28.08.2011р. (а.с.95) представник позивача пояснив, що перевезення товару відбулося за допомогою автомобільного транспорту. При цьому на пропозицію суду товарно-транспортні накладні на підтвердження такого перевезення не надані.

При встановленні обставин справи суд враховує, що згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками.

Відповідно до пункту 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Представником позивача на підтвердження факту перевезення товару за спірними договорами до суду надані приходні ордери форми № М-4: №15 від 15.04.2009р., №1413 від 30.04.2009р., № 4 від 04.11.2009р., №1781 від 12.11.2009р., №16 від 16.03.2009р., № 2 від 02.04.2009р.

За твердженням позивача вони поряд з товарно-транспортні накладні можуть бути підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, а отже і їх перевезення.

Суд не приймає посилання позивача на зазначені вище ордери, як на підтвердження перевезення товару з наступних підстав.

Пунктом 3.6 Наказу Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2 встановлено, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальника, оформляються товарно-транспортною накладною або прибутковим ордером.

Як вбачається з приписів цієї норми як на підставі товарно-транспортної накладної, так і на підставі прибуткового ордеру може здійснюватися саме оприбуткування запасів.

Тобто на підставі прибуткового ордеру у бухгалтерському обліку може відбуватися відображення надходження запасів.

Однак, це не робить прибутковий ордер первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з перевезення вантажів.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Зокрема, згідно з наведеними вище Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 у складанні товарно-транспортних накладних приймають участь замовник (вантажовідправник), водій (експедитор) та вантажоодержувач. Відповідно, змістом господарської операції, що підтверджується товарно-транспортною накладною є перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Втім, у складанні прибуткового ордеру приймають участь робітники одного підприємства (матеріально відповідальні особи). Змістом операції з прийняття не є перевезення вантажу. Вантажовідправник або продавець, а також перевізник не є учасниками такої господарської операції. За таких підстав прибутковий ордер не може підтверджувати перевезення вантажу.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на скасування наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» як на підставу необовязковості складання товарно-транспортних накладних при перевезенні вантажу, а також виключенням її бланку із переліку бланків суворої звітності з наступних підстав.

Як вже зазначалось раніше, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

Суд зазначає, що відсутність даного бланку у переліку суворої звітності не виключає обовязковість її складання у вільній формі.

Відсутність інструкції по її заповненню також не перешкоджає її складанню, оскільки, в таких випадках необхідно користуватися загальними нормами, а саме Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704.

Так, даним Наказом передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач як на вимогу ДПІ у м. Краматорську під час проведення перевірки, так і на вимогу суду, не надав належних доказів на підтвердження реальності зазначених вище правочинів, зокрема документів, що підтверджують факт перевезення більш ніж 2 тисяч тон цементу впродовж двох днів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо, які передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568.

На підтвердження використання товару за зазначеними вище договорами позивачем у господарській діяльності надані акти списання: №СпТ-000449 від 31.07.2009р., № СпТ-000450 від 31.07.2009р., №СпТ-000623 від 31.08.2009р., №СпТ-000624 від 31.08.2009р., №СпТ-000743 від 30.09.2009р., №СпТ-000885 від 31.10.2009р., № СпТ-000886 від 31.10.2009р., №СпТ-000995 від 30.11.2009р., № СпТ-000084 від 28.02.2010р., №СпТ-000897 від 31.10.2009р.

Суд також не приймає до уваги зазначені акти, оскільки з них не вбачається, що товар, який був списаний за цими актами був отриманий саме за спірними договорами від ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек».

Також, в матеріалах справи містяться акти Макіївської ОДПІ № 2828/7/23-311 від 09.09.2010р., № 2829/23-3/35966166 від 09.09.2010р., від 11.06.2010 №1862/23-3/35966166, згідно яких проведення перевірки ТОВ «Макотпторг» та ТОВ «Юнитек» було неможливим у звязку з тим, що підприємства не знаходяться за юридичною адресою.

Відповідно до п. 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.

У зазначених актах відображено:

- відсутність за місцем знаходження ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек»;

- відсутність у ТОВ «Макопторг», ТОВ «Юнитек» достатньої кількості працівників, економічно необхідних для здійснення операцій з постачання товарів;

- не надання додатку К1/1 до податкової звітності за періоди, що перевірялися, що свідчить про відсутність основних засобів, з використанням яких можливо було б здійснювати спірну господарську діяльність.

Надані позивачем докази не спростовують встановлених судом обставин щодо відсутності фактичного отримання товару позивачем саме у ТОВ «Макотпторг» та ТОВ «Юнитек», що ставить під сумнів реальність господарських операцій за договорами поставки № 2/03 від 09.03.2009р. та №3/03 від 02.03.2009р.

Але, господарські операції за даними договорами були предметом дослідження у справі №2а-19653/10/0570, яка розглядалася Донецьким окружним адміністративним судом.

Предметом даного спору було визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000152303/0/28003 від 12.07.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 2396587,50 грн., з якої основний платіж 1597725,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 798862,50 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акту № 1382/23-3/32879254 від 23.06.2010р. документальної невиїзної перевірки ТОВ «Краматорський шифер» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Макопторг» за періоди з 01.04.2009 року по 30.04.2009 року, з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, ТОВ «Юнитек» за період з 01.03.2009 року по 30.04.2009 року.

Цим актом були встановлені порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податкових деклараціях з ПДВ за березень 2009 року на 449605,00 грн., квітень 2009 року на 761720,00 гривень, листопад 2009 року на 386400,00 гривень, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за березень 2009 року на 449605,00 гривень, квітень 2009 року на 761720,00 гривень, листопад 2009 року на 386400,00 гривень.

При цьому ДПІ у м. Краматорську у акті від 23.06.2010 р., а отже і судом оцінювалися ті самі первинні документи, які підлягають оцінці і в даній справі.

Встановлено вчинення правочину без реального настання наслідків всупереч п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України з зазначеними вище контрагентами за спірними договорами.

У постанові від 06.06.2011 року судом було встановлено, що укладені договори № 2/03 від 09.03.2009р. та №3/03 від 02.03.2009р. з контрагентами ТОВ «Макотпторг» та ТОВ «Юнитек» направлені на реальне виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи були чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнані, а податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби були виписані контрагентами по реальним господарським операціям, в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дали суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій.

Також, було встановлено, що договори, укладені між вищезазначеними сторонами, відповідають вимогам чинного законодавства України.

У звязку з цим податкове повідомлення-рішення № 0000152303/0/28003 від 12.07.2010 року було визнано недійсним.

Вказана постанова набрала законної сили на підставі постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2011 року. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, враховуючи те, що в рамках справи №2а-19653/10/0570 був встановлений факт реальності виконання договірних зобов'язань за спірними договорами, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.11.2010 року № 0001742302/0/44654 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Краматорську №0001742302/0/44654 від 05.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський шифер» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А, ЄДРПОУ 32879254) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 05 жовтня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 10 жовтня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.