Постанова № 20687862, 06.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/16361/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства „Сніжнеантрацит”

до Державної податкової інспекції у м. Сніжне

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0002321540 від 25.08.2011р.

за участю представника позивача Дурнева І.М.

представника відповідача Кінаш В.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство „Сніжнеантрацит” звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення 0002321540 від 25.08.2011р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте під час дії Податкового кодексу України. Враховуючи вимоги Податкового кодексу України позивач зазначає, що відповідач неправомірно спрямував платіж здійснений 22.07.2011 року на погашення боргу за земельний податок з юридичних осіб за розрахунком №826 від 30.01.2008р., оскільки боргу за зазначеним розрахунок у нього не існує. Відповідач своєчасно та у повному обсязі сплатив зобовязання за вказаним розрахунком. У звязку з цим просить суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0002321540 від 25.08.2011 року.

Представник відповідача, в судове засідання зявився, проти задоволення позовних вимог заперечує за тих підстав, що твердження позивача про наявність у нього права самостійно визначати черговість оплати податкових зобовязань не відповідає чинному законодавству. Посилаючись на п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України зазначає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Тому вважає, що він правовірно визначив, які податкові зобовязання сплачені позивачем, та встановив факт порушення строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань при затримці більш ніж 30 днів. У звязку з цим, відповідно до 126 Податкового кодексу України відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 704,40 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Позивач, Державне підприємство „Сніжнеантрацит” є субєктом підприємницької діяльності юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 02.09.2003р., ідентифікаційний код 31906124, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №292270.

Відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка з питання дотримання термінів сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з плати за землю, нарахованого 01.12.2008р. та сплаченого 22.07.2011 року.

Результати перевірки відображені у акті №650/15-013-31906124 від 23.08.2011р. (надалі Акт перевірки). За змістом цього акту відповідач встановив, що у порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України платником ДП «Сніжнеантрацит» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобовязань по платі за землю у сумі 3521,97 грн., по строку нарахування 01.12.2008р. фактично сплачено 22.07.2011 року.

На підставі акту перевірки 25 серпня 2011 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0002321540, відповідно до якого на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб до позивача застосований штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, що складає 704,40 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач виходив з того, що несвоєчасно сплачені податкові зобовязання виникли на підставі розрахунку №826 від 30.01.2008р. за жовтень 2008 року.

Позивач надав суду копію платіжного доручення №1495 від 22.07.2011 року, за яким відбулась оплата податку на землю по строку оплати 29.07.2011 року згідно договору №3540/2008 від 29.09.2008р.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З наявної у матеріалах справи картки особового рахунку позивача вбачається, що на момент спірної оплати у нього обліковувався податковий борг з земельного податку з юридичних осіб. Тому на виконання наведених вимог відповідач правомірно спрямував даний платіж на погашення такого боргу.

Не заважаючи на це суд дійшов висновку щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення в повному обсязі.

Як вже зазначалось, відповідач при нарахуванні штрафних виходив з того, що несвоєчасно сплачені податкові зобовязання виникли на підставі розрахунку №826 від 30.01.2008р. за жовтень 2008 року.

Так, ДП «Сніжнеантрацит» було надано до ДПІ у м. Сніжному 30.01.2008р. розрахунок земельного податку на 2008 рік, зобовязання за яким склали 119950,07 грн., з щомісячним платежем протягом 11 місяців - 9995,84 грн., а останній -9995,83грн.

03.04.2008р. підприємство подало до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким зменшило податкові зобовязання з зазначеного податку за 2008 рік до 104489,39 грн.

10.09.2008р. підприємство подало до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким збільшило податкові зобовязання з зазначеного податку за 2008 р. до 140462,60 грн.

12.11.2008р. підприємство подало до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким збільшило податкові зобовязання з зазначеного податку за 2008р. до 148461,51 грн., а саме позивач повинен був щомісячно сплати податкові зобовязання наступним чином: січень-лютий по 9995,84 грн., березень-серпень по 8449,77грн., вересень -17443,07 грн., жовтень-листопад по 20109,37 грн., грудень -20109,40 грн.

На час подання цих розрахунків строки сплати податку за землю були врегульовані спеціальними нормами права, а саме ст.17 Закону України «Про плату за землю».

Згідно з нею податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, за період, що перевірявся, підприємство повинно було сплатити за жовтень 2008р. до 30.11.2008р. -20109,37 грн.

Здійснюючи свої повноваження відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставі ст. 126 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Кодексом, та якщо така затримка складає більш 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, вказаний платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З цієї норми Закону випливає, що для її застосування обовязковим є встановлення боргу, який був погашений та строку затримки у його сплаті.

Позивач надав суду копію платіжного доручення № 665 від 24.11.2008р., за яким згідно із графою призначення платежу позивач сплатив податкові зобовязання з земельного податку по строку до 30.11.2008р.

Отже податкові зобовязання, які відповідач визначив податковим боргом, були своєчасно сплачені позивачем.

Тобто податкового боргу з податку на землю за жовтень 2008 року у позивача не існувало.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість врахування змісту графи «призначення платежу» у платіжному дорученні №665 від 24.11.2008р.

На час погашення боргу був чинним Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Далі Закон «Про порядок погашення…»).

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення…» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення…». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Так, в платіжному доручені наданого позивачем, в графі «призначення платежу» зазначено податок на землю по строку сплати до 30.11.2008р. у сумі 20110,00 грн.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, відповідач спрямував платіж за платіжним дорученням №1495 від 22.07.2011 року у рахунок погашення не існуючого податкового боргу.

Зважаючи на це, висновки акту перевірки зроблені відповідачем без урахування приписів Конституції України, Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення…» та інших наведених вище нормативно-правових актів. У звязку з цим прийняте на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 4, 7, 94, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства „Сніжнеантрацит” до Державної податкової інспекції у м. Сніжне про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0002321540 від 25.08.2011р. задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне № 0002321540 від 25.08.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства „Сніжнеантрацит” (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Леніна, 13, ЄДРПОУ 34301714) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 06 жовтня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 11 жовтня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.