Постанова № 20687733, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12512/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.38

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАнохіній Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАІНСЬКИЙ РІТЕЙЛ»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та

обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області

про скасування рішення від 29.06.2011р. № 202169/20/56/32-255

за участю представника позивача Романчук М.С.

представника відповідача не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАІНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» звернулося до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області про визнання дій щодо встановлення факту порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» неправомірними та скасування рішення від 29.06.2011р. № 202169/20/56/32-255.

Ухвалою від 12.09.2011 року позовні вимоги в частині визнання дій щодо встановлення факту порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» неправомірними були залишені без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та /або тютюновими виробами магазину, що розташований за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграду, 9 та використовується позивачем був складений акт № 407/322/34604386 від 22.06.2011 року. У зазначеному акті було відображене порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі цього акту, відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 зазначеного вище Закону України було прийняте рішення №202169/20/56/32-255 від 29.06.2011 року, яким застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Позивач не згоден з даним рішенням. Посилаючись на Податковий кодекс України, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зазначає, що дана пляшка горілки була виявлена не в торгівельній залі, а у підсобному приміщенні. Вона не була призначена для реалізації, та мала бути повернена постачальнику даної продукції через відсутність марки акцизного податку, про що було відомо перевіряючим і про що зазначено у акті перевірки (в розділі «зауваження до акту). Також зазначає, що відповідальність за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку передбачена лише в разі, коли таке зберігання відбувалося з метою подальшої реалізації таких алкогольних напоїв. Відповідно до бухгалтерського обліку позивача зазначена пляшка горілки з відсутньою маркою акцизного податку була виведена з товарного обігу та підлягала поверненню постачальнику. Позивач вважає, що він не порушив вимоги чинного законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому застосування до нього фінансової санкції неправомірне та безпідставне. У звязку з цим просить суд скасувати прийняте рішення №202169/20/56/32-255 від 29.06.2011 року, яким застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Через канцелярію суду надав клопотання від 09.09.2011 року, яким просив суд розглянути справу без його участі.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 13.09.2006р., код ЄДРПОУ 34604386.

На підставі направлення №522/32-2П від 21.06.2011 року, відповідно до наказу №654 від 21.06.2011 року регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області була проведена фактична перевірка з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та /або тютюновими виробами магазину, що розташований за адресою: м. Харків, пр-т Героїв Сталінграду, 9 та використовується позивачем.

В ході перевірки було встановлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

За результатами перевірки був складений акт № 407/322/34604386 від 22.06.2011 року (надалі Акт перевірки).

Відповідно до абзацу 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі - Закон «Про державне регулювання…») до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

На підставі цього акту, відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 зазначеного вище Закону було прийняте рішення №202169/20/56/32-255 від 29.06.2011 року, яким застосовані фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги про скасування даного рішення підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту спірного рішення, санкції застосовані до позивача за порушення ст. 11 Закону «Про державне регулювання…» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яке затверджене постановою КМ України від 27 грудня 2010р. N 1251 (конкретна норма положення відповідачем не зазначена).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україні позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ця норма не може бути порушена позивачем, оскільки він не належить до осіб, які здійснюють маркування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Позивач не є виробником або імпортером таких товарів, а тому не виконує позначення алкогольних напоїв чи тютюнових виробів марками акцизного податку.

З Акту перевірки та спірного рішення вбачається, що змістом встановленого відповідачем порушення є зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку. Стаття 11 наведеного вище Закону не стосується зберігання алкогольних напоїв, предметом її регулювання є маркування таких напоїв.

Що стосується зберігання немаркованих напоїв, нормами законодавства, які його забороняють є:

пункт 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, згідно з яким ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється;

пункт 226.11 статті 226 Податкового кодексу України, яким також передбачене, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

З аналізу даних норм вбачається, що заборона зберігання немаркованих алкогольних напоїв встановлена тільки щодо тих напоїв, які зберігаються з метою продажу.

Враховуючи, що умовою відповідальності є порушення приписів законодавства, штрафні санкції до позивача відповідно до ст. 17 Закону «Про державне регулювання…» підлягають застосовуванню лише за умови, коли зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку відбувалося з метою подальшої реалізації таких алкогольних напоїв.

Як вже зазначалося, в акті перевірки № 407/322/34604386 від 22.06.2011 року відповідачем був відображений факт зберігання в приміщенні магазину однієї пляшки горілки «Хлібний дар», ємкістю 1л, міцністю 40% об. немаркованою маркою акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням наведених вище висновків суду, для застосування до позивача санкцій у відповідності до ст. 17 Закону «Про державне регулювання…», слід встановити наявність порушення з його боку норм законодавства, які б забороняли таке зберігання. А отже зясуванню підлягає мета, з якою позивач зберігав наведену пляшку горілки.

Відповідно до ст.. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1, 4 статті 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 1 статті 3 того самого Закону встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Пунктами 3, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що інформація, яка міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291) облік товарів, які надійшли на підприємство з метою продажу, ведеться на рахунку 28 «Товари». Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На субрахунку 282 ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі.

На субрахунках 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

З наведеного слідує, що інформацію, яка б дозволяла визначати мету подальшого зберігання товару (зокрема продаж), можливо одержати з регістрів бухгалтерського обліку. Так, якщо товар зберігається з метою його продажу - він має обліковуватися на субрахунку 282 рахунку 28 підприємства.

Зважаючи на те, що позивачем у даній справі є саме юридична, а не фізична особа, суд дійшов висновку, що належним доказом мети, з якою у юридичної особи знаходяться товари, є відомості бухгалтерського обліку.

Як вбачається з витягу з журналу ордеру по рахунку 2822 за 15.06.2011р. позивач для обліку товарів в магазинах використовує рахунок 2822 (Товари в роздрібній торгівлі). Оприбутковування товарів відображається наступними бухгалтерськими проводками: Дт 2822 Кт 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками) на суму вартості товарів без ПДВ.

Так, на підставі видаткової накладної №ХА-117866 від 15.06.2011р. та товарно-транспортної накладної від 15.06.2011р. позивачем за дебетом рахунку 2822 було оприбутковано 12 пляшок горілки «Хлібний дар Пшенична» ємкістю 1л.

У той самий день серед одержаних пляшок позивачем була виявлена одна пляшка горілки «Хлібний дар», ємкістю 1 л. без акцизної марки, яка підлягала поверненню постачальникові, про що складений акт від 15.06.2011 року.

На підставі цього акту 15.06.2011 року бухгалтерськими проводками Дт 2813 (Товари на складі, вилучені із обігу) Кт 2822 відбулося вибуття вказаної пляшки з обліку за рахунком 2822.

Тобто ця пляшка припинилася обліковуватися як товар, що надійшов з метою продажу, та на момент перевірки (22.06.2011р) обліковувалася як товар, вилучений з обігу на рахунку 2813, що також підтверджується витягом з відповідного журналу - ордеру.

Після цього, на підставі накладної про повернення № 4019204 від 10.08.20111 року постачальникові було зроблено повернення товару, що також підтверджується товарно-транспортною накладною серії 01ААБЗ №184844 від 10.08.2011 року, а також зроблені відповідні бухгалтерські проводки: Дт 631 Кт 2813.

Таким чином, на підставі належних письмових доказів судом встановлено, що спірна пляшка горілки не була призначена для продажу, а тому її зберігання не є порушенням п. 24 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів та п. 226.11 ст. 226 ПК України.

На користь цього висновку свідчить також та обставина, що спірна пляшка горілки була виявлена не в торгівельній залі, а у підсобному приміщенні позивача. Про зазначені вище факти відповідач був повідомлений під час проведення перевірки, про що свідчить зміст запису у акті перевірки у графі «зауваження до акту перевірки».

За приписами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з досліджених у судовому засіданні доказів суд дійшов висновку про безпідставність висновків Акту перевірки та неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. Відтак, вимоги про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 29.06.2011р. № 202169/20/56/32-255 підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАІНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області про скасування рішення від 29.06.2011р. № 202169/20/56/32-255 задовольнити.

Скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Харківській області від 29.06.2011р. № 02169/20/56/32-255.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАІНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (83058, м. Донецьк, вул. Артики, 1В, ЄДПРОУ 34604386) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 12 вересня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 вересня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.