Постанова № 20687686, 07.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12506/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріПроніні Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Донецьку

про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2011 року

№ 0000741312/27325/10/15-16-23/3

за участі представника позивача Фролової І.А.

представників відповідача Панкова К.М., Лигач О.Г.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східенерго» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0000741312/27325/10/15-16-23/3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.07.2011 року ним від СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було отримане податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011р. № 0000741312/27325/10/15-16-23/3, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1852304,40 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 463076,10грн. Дане рішення було прийняте на підставі акту № 425/15-16-23/3-31831942 від 20.06.2011 року, яким у свою чергу були встановлені порушення пунктів п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1852304,40 грн.

Позивач не згоден з вказаними повідомленнями-рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість», Цивільний кодекс України, Податковий кодекс України вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» має ознаки нікчемності.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Відповідачем не доведений зв'язок між позивачем та контрагентами його підрядника ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ». У звязку з цим просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0000741312/27325/10/15-16-23/3.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання зявилися, адміністративний позов не визнали. Зазначають, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Східенерго» з питання повноти нарахування ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» за грудень 2010 року відповідач дійшов висновку, що підприємством ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, проведено документально, але фактично не здійснені господарські операції з ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», ВАТ « «Дослідно-експерементальний механічний завод» для надання податкової вигоди ТОВ «Східенерго. Операції купівлі-продажу між ТОВ «ДЕМЗ ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», ВАТ « «Дослідно-експерементальний механічний завод» та ТОВ «Східенерго» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». У звязку з цим встановлені порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1852304,40 грн. За таких обставин вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах, у звязку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Східенерго» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2001р., свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №307156, код ЄДРПОУ 31831942.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку у період з 08.06.2011р. по 10.06.2011р. була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питання повноти нарахування ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» за грудень 2010р.

За результатами перевірки був складений акт № 425/15-16-23/3-31831942 від 20.06.2011 року, у якому зафіксовані порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», які виникли внаслідок включення до складу податкових зобовязань сум ПДВ вигодонабувачем, сум ПДВ яких сформовані за рахунок декларування податкового кредиту ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» контрагентами ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод», в ланцюгу контрагентів яких є підприємство ТОВ «ГАЛАКС-АГРО», яке не задекларувало податкові зобовязання по контрагентам за грудень 2010 року та є вірогідною «податковою ямою».

В зазначеному акті перевірки, з посиланням на ст.ст.228, 234 Цивільного кодексу України відповідач дійшов висновку, що підприємством ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, проведено документально, але фактично не здійснені господарські операції з ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», ВАТ « «Дослідно-експерементальний механічний завод» для надання податкової вигоди ТОВ «Східенерго. Операції купівлі-продажу між ТОВ «ДЕМЗ ІНЖИНІРІНГ», ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод» та ТОВ «Східенерго» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

На підставі цього акту, згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 року № 0000741312/27325/10/15-16-23/3, яким збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1852304,40 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 463076,10 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за грудень 2010 року ( а.с. 53-56) та додатку 5 до неї, Реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 012 за грудень 2010 року позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у сумі 166249159,00 грн., який сформований у тому числі і за податковими накладними, виданими ТОВ «ДЕМЗ ІНЖИНІРІНГ».

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Також, згідно п.п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений податковою накладною та належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

При дослідженні обставин формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями судом встановлено, що за результатами тендеру на виконання модернізації електрофільтру типу ЕГЗ-3-265-04 (закупівлі № Ку/85-2), де ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» був визнаний переможцем торгів (повідомлення про прийняття тендерної пропозиції від 15.09.2010р. №11-04/4258) між позивачем та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» був укладений контракт №254/ВЕ/8Ку/Р/5-2 від 26.10.2010р. (далі контракт).

Укладання вказаного контракту проведено за процедурою, яка передбачена Постановою НКРЕ від 25.12.2002р. №1455 «Про затвердження Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліценціатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлює НКРЕ».

Модернізація електрофільтру блоку № 8 є складовою реконструкції всього енергоблоку № 8 Курахівської ТЕС, яка передбачена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей у період до 2020 року (із змінами, внесеними згідно Розпорядження КМУ №850-р від 18.06.2008р.),

На виконання вищевказаного Розпорядження КМУ, Міністерство палива та енергетики України наказами №300 від 22.08.2006р., № 275 від 17.05.2008р., № 499 від 09.10.2008р. «Про внесення змін до плану реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 року» підтвердило проведення реконструкції енергоблоку №8 Курахівської ТЕС.

Крім того слід зазначити, що модернізація електрофільтру передбачена Директивою 2001/80/ЄС Європейського парламенту та ради від 23.10.2001р. про обмеження викидів забруднюючих речовин в атмосферу з великих спалювальних установок та Договором про заснування Енергетичного співтовариства від 25.10.2005р., що був ратифікований Україною.

Так, пунктом 3 Додатку №2 «Графік упровадження нормативно-правової бази Європейського співтовариства з екології» Договору про заснування Енергетичного співтовариства від 25.10.2005р. передбачено, що кожна договірна сторона до 31.12.2017 року має впровадити Директиву 2001/80/ЄС Європейського парламенту та ради від 23.10.2001 р. про обмеження викидів забруднюючих речовин в атмосферу з великих спалювальних установок.

Відповідно до додатку № 3 «Технічна пропозиція (Том 1)» до зазначеного вище Контракту, а саме п. 8 Анкети кваліфікаційних вимог учасників, єдиною субпідрядною організацією при виконанні комплексу робіт по контракту є польська компанія Alstom Power Sp.z.o.o.

Всі інші роботи, в тому числі виготовлення і доставка обладнання для виконання робіт, виконується самостійно ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» як підрядником за контрактом (ліцензія №516847 від 21.07.2010р.).

У п.п.3-5 Анкети кваліфікаційних вимог учасників, що є складовою частиною Додатку №3 «Технічна пропозиція (Том 1)» та Додатку № 1 «Технічна специфікація (Том 2)» до Контракту викладені відомості про наявність у ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» відповідних матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для виконання робіт по контракту.

Відповідно до п. 6.1 Контракту, підрядник зобовязується здійснити виготовлення та доставку обладнання у відповідності з календарним графіком доставки обладнання та поставки запасних частин, що є додатком до цього контракту.

Пунктом 6.2.1 Контракту передбачено, що право власності на поставлене обладнання та матеріали переходить від підрядника до замовника після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), що містять таке обладнання. При цьому, згідно з п. 6.2.2 Контракту передбачене право замовника в будь-який час здійснювати контроль виготовлення та доставки обладнання із складенням відповідного акту.

Згідно з п. 13.4 Контракту, замовник авансує підрядника з метою забезпечення виконання останнім своїх зобовязань по своєчасній доставці обладнання та поставці запасних частин шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 60 календарних днів з моменту отримання замовником відповідного рахунку від підрядника у відповідності з орієнтовним графіком платежів.

Відповідно до календарного графіку виконання робіт (Додаток №2.1 до Контракту) строк виконання будівельно-монтажних робіт, які мають містити доставлене обладнання, встановлений до 31.10.2011р.

На виконання умов Контракту, ТОВ «ДЕМЗ-Інжинірінг» починаючи з 19.04.2011 року здійснювало поставку передбаченого контрактом обладнання відповідно до календарного графіку доставки обладнання та поставки запасних частин (додаток 2.2. до Контракту), що підтверджується накладними: № 80 від 19.04.2011 року, №81 від 19.04.2011р., № 83 від 20.04.2011р., № 84 від 22.04.2011р., №86 від 27.04.2011р., №88 від 28.04.2011р., №95 від 12.05.2011р., № 111 від 01.06.2011р., № 112 від 03.06.2011р., №113 від 06.06.2011р., №115 від 08.06.2011р., №117 від 09.06.2011р., №118 від 10.06.2011р., №122 від 17.06.2011р., № 124 від 21.06.2011 року, №127 від 30.06.2011р., №128 від 04.07.2011р., №129 від 06.07.2011р., №130 від 07.07.2011р., №134 від 20.07.2011р., №135 від 21.07.2011р., №137 від 27.07.2011р., №140 від 29.07.2011р., №144 від 04.08.2011р., №153 від 12.08.2011р., №154 від 15.08.2011р., №155 від 16.08.2011р., №156 від 17.08.2011р., №158 від 19.08.2011р., №161 від 19.08.2011р., №163 від 23.08.2011р., №164 від 25.08.2011р., №165 від 26.08.2011р., №166 від 26.08.2011р., №169 від 30.08.2011р., №170 від 30.08.2011р., № 172 від 31.08.2011р., №142 від 04.08.2011р., №145 від 04.08.2011р., №146 від 08.08.2011р., №147 від 08.08.2011р., №148 від 09.08.2011р., №149 від 09.08.2011р., №150 від 10.08.2011р., №153 від 12.08.2011р., №158а від 19.08.2011р., №173 від 01.09.2011р.

Факт виконання Контракту підтверджується також платіжними дорученнями: №1522 від 29.10.2010р., №1523/НДС від 29.10.2010р., №363 від 24.03.2011р., №364 від 24.03.2011р., № 493 від 21.04.2011р., №491 від 21.04.2011р., №490 від 21.04.2011р., №492 від 21.04.2011р., №621 від 19.05.2011р., №622 від 19.05.2011р., №649 від 20.05.2011р., №650 від 20.05.2011р., №802 від 22.06.2011р., №803 від 22.06.2011р., №837 від 24.06.2011р., №838 від 24.06.2011р.

У звязку зі здійсненням передплати за цими платіжними дорученнями ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» видані податкові накладні: №46 від 29.10.2010р. на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 83333,33грн., №54 від 01.12.2010р. на суму 6825600,00 грн., у тому числі ПДВ 1137600,00 грн., №57 від 17.12.2010р. на суму 688226,40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 114704,40 грн., №58 від 24.12.2010р. на суму 3600000,00грн., у тому числі ПДВ 600000,00 грн., №4 від 23.03.2011р. на суму 2000000,00 грн., у тому числі 333333,33 грн., №1 від 21.04.2011р. на суму 4500000,00 грн., у тому числі ПДВ 750000,00 грн., №4 від 19.05.2011р. на суму 2500000,00 грн., у тому числі ПДВ 416666,67 грн., №5 від 20.05.2011р. на суму 2186174,00грн., у тому числі 364362,33 грн., №3 від 24.06.2011р. на суму 2000000,00 грн., у тому числі ПДВ 333333,33 грн., №2 від 23.06.2011р. на суму 2000000,00 грн., у тому числі ПДВ 333333,33 грн.

Ці податкові накладні включені до складу податкового кредиту позивача, що підтверджується Реєстром отриманих та виданих податкових накладних №012 за грудень 2011 року та додатком №5 до декларації позивача з податку на додану вартість за відповідний період.

Також, згідно листа ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» №1280 від 30.11.2010р. про здійснення передплати по контракту в грудні 2010 року позивачем у грудні 2010 року було здійснено оплату у розмірі 11 113 826,40 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення: №1721 від 01.12.2010р., №1720 від 01.12.2010р., №1792 від 17.12.2010р., №1791 від 17.12.2010р., № 1857 від 23.12.2010р., №1857/ндс від 23.12.2010р.

Крім того, 04.08.2011 року замовник скористався своїм правом та здійснив вхідний контроль обладнання, що підлягає доставці по контракту, на території підрядника, про що було складено відповідний акт (т.2 а.с. 180-181).

З аналізу матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочини між позивачем та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

При цьому він посилається на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу Акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 425/15-16-23/3-31831942 від 20.06.2011р. вбачається, що контракт між ТОВ «Східенерго» та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» № 254/ВЕ/8Ку/Р/5-2 від 26.10.2010р. визнаний нікчемним у звязку із наявністю «ланцюгу» через кілька підприємств до «податкової ями» (ТОВ «Галакс-агро»).

У цьому «ланцюгу» поєднані ТОВ «Галакс-агро» - ТОВ «Росукртекстиль» - ТОВ «Дефенес» - ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія» (ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод») ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» - ТОВ «Східенерго» (ймовірний вигодонабувач). ТОВ «Галакс-агро» не задекларував свої податкові зобовязання за грудень 2010 року, що свідчить про безтоварний характер операції, тобто вчинення її без мети настання реальних наслідків.

Такого висновку відповідач дійшов за результатами аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» на рівні ДПА України за грудень 2010 року.

Як зазначалось раніше, позивачем у грудні 2010 року був сформований податковий кредит, зокрема у звязку із здійсненням передплати за контрактом №254/ВЕ/8Ку/Р/5-2 від 26.10.2010р., що підтверджується відповідними документами, які містяться матеріалах справи.

Безпосередньо поставка обладнання та запасних частин за цим контрактом відбулась у 2011 році. За умовами Контракту ТОВ «Східенерго» не набуло права власності на отриманий товар, оскільки роботи виконувались з матеріалів підрядника, а згідно Календарного графіку виконаних робіт (Додаток №2.1 до Контракту) строк виконання будівельно-монтажних робіт з використанням поставленого обладнання встановлений до 31.10.2011 року.

Таким чином, декларування позивачем податкового кредиту у грудні 2010 року не має прямого звязку з придбанням його контрагентами товарів та формування ними податкових зобовязань, оскільки вони можуть не збігатися у часі.

Що стосується встановленого відповідачем ланцюга ТОВ «Галакс-агро» - ТОВ «Росукртекстиль» - ТОВ «Дефенес» - ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія» (ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод») - ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» -ТОВ «Східенерго», враховуючи рекомендації Вищого адміністративного суду України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

У пункті 3 вказаного листа зазначено, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідачем згідно ст. 71 КАС України як під час розгляду справи, так і під час проведення перевірки позивача не було встановлено, що ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» продало позивачеві саме той товар, який придбало у ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод», або ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія», та який у свою чергу вони придбали у ТОВ «Дефенес», ТОВ «Дефенс» у ТОВ «Росукртекстиль», а останній у ТОВ «Галакс-агро».

Акт перевірки позивача та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» містить загальні формулювання щодо підтвердження ланцюгу, за яким позивач придбав товари. На підставі наявних у матеріалах справи доказів неможливо беззаперечно стверджувати, що позивач придбав саме той товар, що був проданий ТОВ «Галакс-агро» по ланцюгу ТОВ «Росукртекстиль» - ТОВ «Дефенес» - ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія» (ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод») - ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ». Відповідачем не доведено, що зазначені підприємства не мали інших постачальників, окрім ТОВ «Галакс-агро».

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд приймає до уваги, що спірний договір між позивачем та ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» укладений за наслідками проведеного за розпорядженням КМ України тендеру, що виключає будь-який умисел позивача при обранні контрагента, окрім того, що обумовлений метою проведення тендеру.

Крім того, згідно з тендерною документацією, єдиною субпідрядною організацією ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» при виконанні робіт за спірним договором є польська компанія Alstom Power Sp.z.o.o. Це спростовує висновки відповідача щодо наявності у ланцюзі контрагентів, які залучалися до виконання спірного договору ВАТ «Дослідно-експерементальний механічний завод» або ТОВ «Запорізька ливарно-механічна компанія» та інших.

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваного повідомлення-рішення. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2011 року №0000741312/27325/10/15-16-23/3 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 06.07.2011року №0000741312/27325/10/15-16-23/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго» (83055, м. Донецьк, б. Шевченка,11, ЄДПРОУ 31831942) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 07 вересня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 12 вересня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.