Постанова № 20687494, 18.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10317/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7»

до Державної податкової інспекції у Марґїнському районі Донецької області

про визнання неправомірними дій щодо перерозподілу сплачених сум та зобовязання вчинити певні дії

за участю представника позивача Лепешкіної Л.Г.

представника відповідача Кузьменко А.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Марґїнському районі Донецької області про визнання неправомірними дій по розподілу сплачених сум поточних податкових зобовязань по ПДВ ТОВ «ОА СУ-7» на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку шляхом перенаправлення сплачених поточних податкових зобовязань з ПДВ в рахунок періодів, зазначених у «призначенні платежу» у платіжних дорученнях: №19 від 17.02.2009р., « 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р.

В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати неправомірними дії ДПІ у Марґїнському районі Донецької області по розподілу сплачених сум поточних податкових зобовязань по ПДВ ТОВ «ОА СУ-7» на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «ОА СУ-7» шляхом зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з ПДВ в рахунок періодів, зазначених у «призначенні платежу» у платіжних дорученнях: №19 від 17.02.2009р., № 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ним отримане від відповідача супровідним листом від 23.12.2010р. за № 26444 довідка. Згідно даної довідки останній сповістив ТОВ «ОА СУ-7» про зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з податку на додану вартість на погашення податкового боргу, та пені згідно з ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач виконав свої зобовязання щодо сплати податку на додану вартість за 4 квартал 2008 року та за весь 2009 рік до бюджету, перерахувавши відповідні суми податку, платіжними дорученнями: №19 від 17.02.2009р. на суму 13176,00грн., № 28 від 26.02.2009р. на суму 4981,00грн., №47 від 25.03.2009р. на суму 4549,00грн., №68 від 29.04.2009р. на суму 4382,00грн., №82 від 27.05.2009р. на суму 4493,00грн., № 95 від 25.06.2009р. на суму 4863,00грн., №113 від 29.07.2009р. на суму 4615,00грн., №127 від 27.08.2009р. на суму 4793,00грн., №141 від 29.09.2009р. на суму 4781,00грн., №158 від 28.10.2009р. на суму 4604,00грн., №172 від 24.11.2009р. на суму 4893,00грн., № 189 від 28.12.2009р. на суму 4464,00грн., №13 від 28.01.2010р. на суму 4222,00 грн. Відповідач відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 та на підставі Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить суд визнати неправомірними дії ДПІ у Марґїнському районі Донецької області по розподілу сплачених сум поточних податкових зобовязань по ПДВ ТОВ «ОА СУ-7» на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «ОА СУ-7» шляхом зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з ПДВ в рахунок періодів, зазначених у «призначенні платежу» у платіжних дорученнях: №19 від 17.02.2009р., № 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 08.07.2011р. № 11762/10/10-013. Посилаючись на п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що кошти, які надійшли на сплату зобовязань з податку, збору (обовязкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобовязань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобовязань, так і податкових зобовязань, розрахованих контролюючим органом. Вважає, що розподіл коштів на сплату пені не залежить від призначення платежу, який платник вказав у платіжному дорученні, та просить суд в задоволенні вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7» зареєстроване Марґїнською районною державною адміністрацією Донецької області 29.09.2009р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 036340, код ЄДРПОУ 20351167 і є платником податків.

Відповідно до декларацій з податку на додану вартість: від 05.01.2009р., від 19.02.2009р. №2857, від 11.03.2009р. №3911, від 14.04.2009р. №7248, від 19.05.2009р. №10696, від 17.06.2009р. №11777, від 15.07.2009р. №15210, від 13.08.2009р. №17449, від 16.09.2009р. №18505, від 15.10.2009р. № 21520, від 18.11.2009р. № 23760, від 21.12.2009р. № 24635, від 14.01.2010р. №27174 у позивача виникли податкові зобовязання з зазначеного податку за 4 квартал 2008 року у сумі 19581 грн., за січень 2009 року у сумі 7071 грн., за лютий 2009 року у сумі 5892 грн., за березень 2009 року у сумі 5865 грн., за квітень 2009 року у сумі 5644 грн., у травні 2009 року у сумі 5296 грн., за червень 2009 року у сумі 5154 грн., у липні 2009 року у сумі 5210 грн., у серпні 2009 року у сумі 5211 грн., у вересні 2009 року у сумі 5248,00 грн., у жовтні 2009 року у сумі 5391 грн., у листопаді 2009 року у сумі 5762 грн., у грудні 2009 року у сумі 6235 грн. відповідно.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із п.4.1.4 ст. 4.1 ст. 4 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем були сплачені податкові зобовязання з податку на додану вартість платіжними дорученнями: №19 від 17.02.2009р. на суму 13176,00грн., № 28 від 26.02.2009р. на суму 4981,00грн., №47 від 25.03.2009р. на суму 4549,00грн., №68 від 29.04.2009р. на суму 4382,00грн., №82 від 27.05.2009р. на суму 4493,00грн., № 95 від 25.06.2009р. на суму 4863,00грн., №113 від 29.07.2009р. на суму 4615,00грн., №127 від 27.08.2009р. на суму 4793,00грн., №141 від 29.09.2009р. на суму 4781,00грн., №158 від 28.10.2009р.на суму 4604,00грн., №172 від 24.11.2009р. на суму 4893,00грн. № 189 від 28.12.2009р. на суму 4464,00грн., №13 від 28.01.2010р. на суму 4222,00 грн., в яких у графі «Призначення платежу» було зазначено: «ПДВ за 4 квартал 2008р. по строку 17.02.2009р.», «ПДВ за січень 2009р. по строку 26.02.2009р.», «ПДВ за лютий 2009 р. по строку 25.03.2009р.», «ПДВ за березень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за квітень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за травень 2009р. по строку 25.06.2009р.», « ПДВ за червень 2009р. по строку 29.07.2009р.», «ПДВ за липень 2009р. по строку 27.08.2009р.», «ПДВ за серпень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за вересень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за жовтень 2009 року по строку 24.11.2009р.», «ПДВ за листопад 2009 року по строку 28.12.2009р.», «ПДВ за грудень 2009 року по строку 28.01.2010р.» відповідно.

Наведені відомості підтверджуються даними карти особового рахунку позивача з податку на додану вартість.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що вважаючи, що оплата була проведена не за поточні зобовязання, а в рахунок податкового боргу, відповідно до п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 здійснив розподіл платежу в рахунок погашення податкового боргу та пені.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення,

в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, згідно з вказаною нормою податковий орган здійснює розподіл отриманих сум, тобто має місце дія органу. Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

З наведеного слідує, що право проводити розподіл сплаченої суми у погашення податкового боргу та пені виникає виключно у випадку сплати податкового боргу, а не зобовязань.

Крім того, згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем була нарахована пеня у розмірі 6091,67 грн., та в її погашення спрямована частина сплачених позивачем за платіжними дорученнями №19 від 17.02.2009р., № 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р. коштів. Але зазначені платіжні доручення не можуть свідчити про погашення боргу, у звязку з яким була нарахована пеня.

Як вбачається з платіжних доручень №19 від 17.02.2009р. на суму 13176,00грн., № 28 від 26.02.2009р. на суму 4981,00грн., №47 від 25.03.2009р. на суму 4549,00грн., №68 від 29.04.2009р. на суму 4382,00грн., №82 від 27.05.2009р. на суму 4493,00грн., № 95 від 25.06.2009р. на суму 4863,00грн., №113 від 29.07.2009р. на суму 4615,00грн., №127 від 27.08.2009р. на суму 4793,00грн., №141 від 29.09.2009р. на суму 4781,00грн., №158 від 28.10.2009р. на суму 4604,00грн., №172 від 24.11.2009р. на суму 4893,00грн., № 189 від 28.12.2009р. на суму 4464,00грн., №13 від 28.01.2010р. на суму 4222,00 грн., у графі «Призначення платежу» було зазначено: «ПДВ за 4 квартал 2008р. по строку 17.02.2009р.», «ПДВ за січень 2009р. по строку 26.02.2009р.», «ПДВ за лютий 2009 р. по строку 25.03.2009р.», «ПДВ за березень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за квітень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за травень 2009р. по строку 25.06.2009р.», « ПДВ за червень 2009р. по строку 29.07.2009р.», «ПДВ за липень 2009р. по строку 27.08.2009р.», «ПДВ за серпень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за вересень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за жовтень 2009 року по строку 24.11.2009р.», «ПДВ за листопад 2009 року по строку 28.12.2009р.», «ПДВ за грудень 2009 року по строку 28.01.2010р.» відповідно.

Ці платіжні доручення не можуть свідчити про погашення податкового боргу, з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні повідомлення, якими відповідно до п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснив розподіл сплачених позивачем сум за сплату податку на додану вартість та пені на загальну суму 25032,00грн.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Як вбачається з реквізиту «Призначення платежу» наявними у матеріалах справи платіжних дорученнь позивач сплачував податкові зобовязання: «ПДВ за 4 квартал 2008р. по строку 17.02.2009р.», «ПДВ за січень 2009р. по строку 26.02.2009р.», «ПДВ за лютий 2009 р. по строку 25.03.2009р.», «ПДВ за березень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за квітень 2009р. по строку 29.04.2009р.», «ПДВ за травень 2009р. по строку 25.06.2009р.», « ПДВ за червень 2009р. по строку 29.07.2009р.», «ПДВ за липень 2009р. по строку 27.08.2009р.», «ПДВ за серпень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за вересень 2009р. по строку 29.09.2009р.», «ПДВ за жовтень 2009 року по строку 24.11.2009р.», «ПДВ за листопад 2009 року по строку 28.12.2009р.», «ПДВ за грудень 2009 року по строку 28.01.2010р.

Крім того, як вбачається з інформації представника відповідача щодо зобовязань, які були погашені за рахунок спірних платіжних доручень сума була зарахована податковим органом у погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник на підставі декларацій: №69985, №17867, №39036, №57849, №33368, №2856, №3911, №7248.

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що зазначені платіжні доручення не можуть бути доказами оплати податкового боргу.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені та розподіл у її погашення сплачених позивачем сум, останнє здійснене безпідставно.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання неправомірними дій ДПІ у Марґїнському районі Донецької області по розподілу сплачених сум поточних податкових зобовязань з ПДВ ТОВ «ОА СУ-7» на погашення податкового боргу та пені, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку ТОВ «ОА СУ-7» шляхом зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з ПДВ в рахунок періодів, зазначених у «призначенні платежу» у платіжних дорученнях: №19 від 17.02.2009р., № 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7» до Державної податкової інспекції у Марґїнському районі Донецької області про визнання неправомірними дій щодо перерозподілу сплачених сум та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Марґїнському районі Донецької області по розподілу сплачених сум поточних податкових зобовязань з ПДВ ТОВ «ОА СУ-7»: 17.02.2009р. у розмірі 13176,00 грн., 26.02.2009р. у розмірі 4981,00 грн., 25.03.2009р. у розмірі 4549,00 грн., 29.04.2009р. у розмірі 4382,00 грн., 27.05.2009р. у розмірі 4493,00 грн., 25.06.2009р. у розмірі 4863,00 грн., 29.07.2009р. у розмірі 4615,00грн., 27.08.2009р. у розмірі 4793,00 грн., 29.09.2009р. у розмірі 4781,00 грн., 28.10.2009р. у розмірі 4604,00 грн., 24.11.2009р. у розмірі 4893,00 грн., 28.12.2009р. 4464,00 грн., 28.01.2010р. у розмірі 4222,00 грн. на погашення податкового боргу та пені неправомірними.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Марґїнському районі Донецької області (85600, м. Марґїнка, Октябрська, 8, ЄДРПОУ 34231407) внести зміни до картки особового рахунку з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7» шляхом зарахування сплачених поточних податкових зобовязань з ПДВ в рахунок періодів, зазначених у «призначенні платежу» у платіжних дорученнях: №19 від 17.02.2009р., № 28 від 26.02.2009р., №47 від 25.03.2009р., №68 від 29.04.2009р., №82 від 27.05.2009р., № 95 від 25.06.2009р., №113 від 29.07.2009р., №127 від 27.08.2009р., №141 від 29.09.2009р., №158 від 28.10.2009р., №172 від 24.11.2009р., № 189 від 28.12.2009р., №13 від 28.01.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОА СУ-7» (85612, м. Курахове, пр. Маяковського, 38 «А», ЄДРПОУ 20351167) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3, 40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 18 липня 2011р. Постанова складена у повному обсязі 22 липня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.