Постанова № 20687473, 14.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р. справа № 2а/0570/9805/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Михайловича

про стягнення податкового боргу у сумі 49707,18 грн.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька до звернулася до суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 49707,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з земельного податку в сумі 49707,18 грн. Дана заборгованість виникла за наслідками несплати сум плати за користування земельною ділянкою згідно договору користування №5042 від 19.10.2006р. на загальну суму 49707,18 грн. Відповідач у встановлені строки та повному обсязі не сплатив плату за землю, у звязку з чим виникла заборгованість на загальну суму 49707,18 грн. Просить її стягнути з підстав, що наведені у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у письмових запереченнях. Зазначає, що ним не було отримано від відповідача другої податкової вимоги у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», або податкової вимоги в розумінні Податкового кодексу України. У звязку з цим вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, а тому просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.03.2005р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію серії В00 №НОМЕР_3

Згідно договору купівлі-продажу від 19.10.2006р., реєстраційний №5042, відповідачем була придбана у ТОВ «ВЄРА» будівля та споруди загальною площею 1666,8 кв.м., а саме: будівля профілакторію, будівля котельної, будівлю підсобних цехів, будівлю АЗС, диспетчерська, які розташовані на земельній ділянці загальною площею 9756 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами в сфері земельних відносин.

Відповідно п. 5 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час спірних відносин) при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Якщо споруда розміщена на земельній ділянці, що була раніше надана в користування, то в разі її відчуження до нового власника переходить право користування цією часткою земельної ділянки, і часткою земельної ділянки, що необхідна для її обслуговування.

Як встановлено у судовому засіданні, попередній власник зазначених будівель ДП Донецьке АТП 11462 ВАТ “Донецькавтотранс” користувався земельною ділянкою площею 9756 кв.м. на підставі договору від 30.06.1995 року між підприємством та Донецькою міською радою.

Як було визначено договором землекористувач ДП Донецьке АТП 11462 ВАТ “Донецькавтотранс”не звільнялося від сплати земельного податку та зобовязано було вносити визначену законом плату.

Згідно з п. «в» ст. 96 Земельного кодексу України основний з обовязків землекористувачів своєчасно сплачувати земельний податок або оренду плату.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про плату за землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

У звязку з цим ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька на адресу позивача були спрямовані податкові повідомлення форми «Ф» від 06.10.2008 року № 000008000 на суму 36191,77 грн. (по строку сплати 14.11.2008р..), від 17.07.2009р. №0053211730 на суму 21134,28 грн. ( по строку сплати 14.08.2009р. -10567,14 грн., 14.11.2008р.-10567,14 грн.), від 02.08.2010р. № 0098441730 на суму 22381,20 грн. (по строку сплати 16.08.2010р.-11190,60 грн., 15.11.2010р. -11190,60грн.) на загальну суму 49707,18 грн.

Згідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Крім того, підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Суд зазначає, що при формуванні вказаних податкових повідомлень зазначений строк давності не сплинув.

Також, позивачем на адресу відповідача було спрямовано першу податкову вимогу № 1/12 від 25.08.2010р. та другу податкову вимогу №2/2/452 від 07.12.2010р.

Відповідач не погодившись з зазначеними повідомленнями та вимогами оскаржив їх до Донецького окружного адміністративного суду в рамках справи 2а/0570/695/2011.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2011 року у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по справі № 2а/0570/695/2011 року до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень від 06.10.2008 року №00008000 на суму 36191,77 гривень, від 14.07.2009 року №0053211730 на суму 21134,28 гривень, від 02.08.2010 року №0098441730 на суму 22381,20 гривень, визнання податкової вимоги №1/12 від 25.08.2010 року на суму 28516,58 гривень, визнання недійсним рішення від 27.12.2010 року №27863/10/31-13 було відмовлено.

Дана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки постанова Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року по адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень від 06.10.2008 року №00008000 на суму 36191,77 гривень, від 14.07.2009 року №0053211730 на суму 21134,28 гривень, від 02.08.2010 року №0098441730 на суму 22381,20 гривень, визнання податкової вимоги №1/12 від 25.08.2010 року на суму 28516,58 гривень, визнання недійсним рішення від 27.12.2010 року №27863/10/31-13 набрала законної сили, тому рішення контролюючого органу є чинні та можуть бути поставлені під сумнів, що обумовлює обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості з плати за землю.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неотримання ним другої податкової вимоги у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки в матеріалах справи містяться докази її отримання, а саме поштове повідомлення від 18.12.2010р.(а.с.12).

Що стосується посилання позивача на неотримання податкової вимоги в розумінні Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, з моменту виникнення зазначеного боргу та отримання обох податкових вимог, до теперішнього часу відповідач безперервно мав заборгованість з земельного податку, що підтверджується даними картки особового рахунку відповідача.

Тобто позивачем дотримана процедура стягнення, яка була передбачена Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З прийняттям Податкового кодексу України заборгованість у відповідача не списувалась, зобовязання з її сплати не припинялися. Податковий кодекс України не містить перехідних положень, які б передбачали відкликання надісланих раніш податкових вимог та надіслання таких вимог у відповідності до вимог цього Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.153 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Отримані відповідачем податкові вимоги за змістом відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи безперервність наявності податкового боргу з земельного податку у відповідача, суд не вважає, що прийняття Податкового кодексу України анулює раніше застосовані заходи щодо його стягнення (податкова застава не припиняється, податкові вимоги не відкликаються). Тому надіслані раніш згідно зі Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги, за умови дотримання процедури їх надіслання, повинні прийматися до уваги при стягненні податкового боргу у відповідності до Податкового кодексу України.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 49707,18 грн. задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 34686940, р/р 33212813700011, код платежу-13050300, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016 заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 49707,18 грн. (сорок девять тисяч сімсот сім гривень вісімнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 липня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 липня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.