Постанова № 20687398, 23.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3440/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Сіжук О.В.,

з участю представника позивача Масич І.В.,

представників відповідача Вінцюк Ю.Б., Літвінчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0001032302,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» (надалі - ПАТ «Гнідавський цукровий завод», позивач) звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001032302 від 28.11.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.11.2011 року Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001032302, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 628608 грн., з яких за основним платежем 628607 грн. за штрафними санкціями 1 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки №9040/23-3/00372658 від 11.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Гнідавський цукровий завод», Код за ЄДРПОУ - 00372658, з питань правових відносин із постачальником 1 ланки ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» у березні 2011 року.

З прийнятим податковим повідомленням-рішенням повністю не згідні, вважають висновки відповідача, викладені в акті перевірки такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.

Підставою для визначення податковим органом грошового зобовязання в сумі 628607 грн. стали його висновки про нікчемність договору №31 від 01.03.2011 року купівлі-продажу бурякорізки 24 рамної «PUTSH» в кількості 2 (дві) штуки на загальну суму 1632000 грн., договору №32 від 02.03.2011 року купівлі-продажу хімреагентів на загальну суму 670240 грн. та договору №41 від 10.03.2011 року купівлі-продажу фільтрувальної тканини на загальну суму 1469400 грн. укладених між ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

Позивач зазначає, що дані правочини за змістом та формою не суперечать нормам ЦК України, моральним засадам суспільства, укладені за вільним волевиявленням учасників господарських правовідносин, наділених повним обсягом правосубєктності. Реальне настання правових наслідків, обумовлених такими договорами, підтверджується видатковими, податковими накладним, платіжними дорученнями, тощо. Зазначені первинні документи не містять недоліків в оформленні. Позивач частково здійснив оплату за отриманий товар у відповідності до умов договорів, що також свідчить про реальне здійснення господарської операції.

Твердження відповідача про відсутність настання реальних правових наслідків (посилання на частину 1 статті 203, статті 215, 216, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків) для ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод» в результаті укладення вищевказаних правочинів є необгрунтованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. В даному випадку товари придбано для використання виключно в цукровій промисловості та разом з первинними документами відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а тому просять позов задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0001032302.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що оплата по даним договорам здійснена частково, що не суперечить умовам, викладеним у цих договорах стосовно проведення розрахунків. Просить позов задовольнити.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову його вимог не визнав та зазначив, що перевіркою, проведеною Луцькою ОДПІ було правомірно встановлено порушення податкового законодавства.

Для підтвердження взаємовідносин ПАТ «Гнідавський цукровий завод» із ТОВ «Нафтагазпроммеханіка» Луцькою ОДПІ було направлено запити до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва № 8272/7/23-309 від 09.09.2011р., № 8716/7/23-3 від 23.09.2011р. та № 9249/7/23-3 від 14.10.2011 року, на що надійшла відповідь, лист 03.11.2011 № 42945/7/23-710 в якому Актом від 03.11.2011 №1443/23-7/34807071 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтагазпроммеханіка» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року, встановлено що стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцемзнаходженням.

До ТОВ «Нафтагазпроммеханіка» надіслано письмовий запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження для перевірки правильності нарахування ПДВ за березень 2011 року за № 8587/10/23-611 від 16.06.2011р. Станом на 03.11.2011 року відповідь на запит не отримано, запит повернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва з відміткою про відсутність підприємства за юридичною адресою.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Нафтагазпроммеханіка» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 року встановлено, що товариством декларацію з ПДВ та додаток №5 до неї за березень 2011 року подано 19.04.2011 за № 182290.

Відповідно до поданої розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту Додаток 5 до декларації з ПДВ у березні 2011 року ТОВ «Нафтагазпроммеханіка» мало одного постачальника ТОВ «Укрприват АГ», за рахунок якого сформовано податковий кредит.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя складено довідку від 31.05.2011 року №870/2302/35499517 відповідно до якої встановлено, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість, за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, станом на 31.05.2011 року встановлено розбіжності з даними податкового обліку підприємств-контрагентів по податковим зобов'язанням на загальну суму 1375635,17 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтогазпроммеханіка».

Згідно Повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 16.12.2010 року №275/9/29-015 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя: «За результатами проведених заходів щодо ТОВ «Укрприват АГ», встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Обліковий стан на 31.05.2011 року - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Укрприват АГ 30.11.2009 року №100256786, видане ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, індивідуальний податковий номер - 354995108270, анульовано 08.02.2011 року, відповідно до Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №10, у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням.

Податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, лютий 2011 року; березень 2011 року ТОВ «Укрприват АГ» до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не надавав.

З наведених підстав відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні, просили в задоволенні вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Луцької ОДПІ від 04.11.2011 року №2961 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Гнідавський цукровий завод» з питань правових відносин із постачальником 1 ланки ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» у березні 2011 року.

За результатами перевірки 11.11.2011 року Луцькою ОДПІ було складено акт перевірки № 9040/23-3/00372658 (а.с. 12-31), яким встановлено порушення підприємством частини 1, 2, 5 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (ЦКУ) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по договорах №31 від 01.03.2011 року купівлі-продажу бурякорізки 24 рамної «PUTSH» в кількості 2 (дві) штуки на загальну суму 1632000 грн., договору № 32 від 02.03.2011 року купівлі-продажу хімреагентів на загальну суму 670240 грн. та договору № 41 від 10.03.2011 року купівлі-продажу фільтрувальної тканини на загальну суму 1469400 грн., укладених між ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» та ПАТ «Гнідавський цукровий завод».

Також перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, які підпадають під визначення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1, пункту 198.2, п. 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит на суму 628607 грн.

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0001032302, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 628608 грн., з яких за основним платежем 628607 грн. за штрафними санкціями 1 грн. (а.с. 32).

Суд вважає податкове повідомлення-рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

На виконання умов договору купівлі-продажу №31 від 01.03.2011 року, укладеного між ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» та ВАТ «Гнідавський цукровий завод», позивачем придбано у вказаного контрагента бурякорізку 24 рамну «PUTSH» в кількості 2 (дві) штуки на загальну суму 1632000 грн. в т.ч. ПДВ 272000 грн. (а.с. 33).

У відповідності до Договору № 32 від 02.03.2011 року ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» зобовязалось поставити на адресу ВАТ «Гнідавський цукровий завод» хімреагентів на загальну суму 670240 грн., в тому числі ПДВ 111706,67 грн. (а.с.34-35).

Згідно умов договору №41 від 10.03.2011 року ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» зобовязалось поставити на адресу ВАТ «Гнідавський цукровий завод» фільтрувальну тканину на загальну суму 1469400 грн. в тому числі ПДВ 244900 грн. (а.с. 36-37).

Розрахунки за укладеними з ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» договорами проведені ПАТ «Гнідавський цукровий завод» частково, що не суперечить умовам вищевказаних договорів щодо проведення розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що факт надходження на склад ПАТ «Гнідавський цукровий завод» вищезазначеного Товару підтверджується прибутковими ордерами, видатковими накладними №2 від 09.03.2011 року, №3 від 10.03.2011 року та№4 від 24.03.2011 року, податковими накладними від 09.03.2011 року №2, від 10.03.2011 року №3, від 24.03.2011 року №4 (а.с.38-40, 42-47).

В судовому засіданні оглянуто та досліджено акт приймання-передачі (внутрішнього) переміщення основних засобів, представленого позивачем (а.с.41).

На виконання демонтажних та монтажних робіт були виписані наряди на відрядні роботи по встановленню придбаного обладнання. Введення в експлуатацію змонтованого виробничого обладнання здійснювалось згідно з наказом ПАТ «Гнідавський цукровий завод» від 29.04.2011 року №53/а.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначеного правочину, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215 частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Факт придбання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: копіями податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень та прибутковими ордерами (а.с.38-40, 42-47, 65).

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача з ТзОВ ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» (договори, податкові накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, платіжні доручення) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Луцькою ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Згідно з підпункту 14.1.181. статті 181 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно пункту 198.1. статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, серед іншого, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 11 статті 201 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права податковим кодексом чітко визначено необхідні умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість - наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого пунктом 201.11 статті 201 ПК України, які позивач виконав в повному обсязі.

З огляду на те, що податкові накладні, виписані ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» відповідають усім умовам, передбаченим статтею 201 ПК України, а на момент їх виписування контрагент був зареєстрованим платником ПДВ, податковий кредит, сформований ПАТ “Гнідавський цукровий завод” на підставі господарських операцій з ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка», є підтвердженим. Також, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх неналежність як первинного документу.

Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено, що протягом періоду який перевірявся ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка» не було платником ПДВ, відтак мало право виписувати податкові накладні в підтвердження господарських операцій з позивачем.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту 628608,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні товару, придбаного у ТзОВ «Нафтагазпроммеханіка».

Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів. І лише у такого постачальника товарів який у складі вартості проданого товару отримав податок на додану вартість виникають зобов'язання стосовно подання звітності та сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, неподання звітності, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку підприємству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ПАТ “Гнідавський цукровий завод” для отримання податкового кредиту виконано всі, передбачені Податковим кодексом умови, що дають право на отримання податкового кредиту. Сума, яка була включена до складу податкового кредиту, підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами, що засвідчують факт придбання товарів та підтверджують правомірність формування товариством податкового кредиту. Для отримання податкового кредиту з податку на додану вартість законодавство України не передбачає норм, які б вказували, що не подання звітності та несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції впливає на податковий кредит покупця та суму податкового кредиту. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на його формування у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови щодо його отримання і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач при формуванні податкового кредиту діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а висновки відповідача безпідставні.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору, судом податкове повідомлення-рішення №0001032302 від 28.11.2011 року, прийняте відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0001032302 від 28.11.2011 року, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції №0001032302 від 28.11.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський