Постанова № 20687396, 23.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3722/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представників заявника Новосада Ю. М., Мельнеика С.В.

представників відповідача Порплиці В.З., Німого Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства “Волиньвугілля” про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Нововолинська обєднана державна податкова інспекція (далі Нововолинська ОДПІ) звернулася з поданням до Державного підприємства “Волиньвугілля” (далі ДП “Волиньвугілля” ) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтоване тим, що при перевірці стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі виявлено відчуження в період з 01.12.2011 року по 22.12.2011 року описаного в податкову заставу вугілля в більшій кількості ніж надано дозвіл податковим органом, про що Нововолинською ОДПІ складено акт № 55/24-3236596 від 21.12.2011 року.

На підставі акту № 55/24-3236596 від 21.12.2011 року Нововолинською ОДПІ винесено рішення № 2/24-32365965 від 21.12.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна ДП “Волиньвугілля”.

Представники заявника в судовому засіданні подання підтримали та просили його задовольнити.

В наданих суду додаткових поясненнях акцентували увагу суду, що при винесенні рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ДП “Волиньвугілля” Нововолинської ОДПІ допущено помилку в даті винесення, а саме замість 22.12.2011 року, помилково зазначено дату 21.12.2011 року.

Представники відповідача проти подання заперечили, вказуючи на те, що при перевірці стану збереження майна податковим керуючим ОСОБА_6 порушено вимоги п.п.3.1, 3.2 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі затверджене наказом ДПС України від № 1039 від 24.12.2010 року, а саме не повідомлено платника податків про проведення перевірки та не предявлено документи для проведення перевірки. Також платник податків не ознайомлений з актом про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 55/24-3236596 від 21.12.2011 року, даний акт на адресу платника податків не направлявся. Крім цього у акті перевірки зазначено час 17 год. 00 хв., хоча робочий день платника податків триває до 16 год. 30 хв., що є прямим порушенням п. 2.4 Положення у якому зазначено, що перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі може проводитися протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу.

Оскільки акт перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 55/24-32365965 від 22.12.2011 року складений із порушенням законодавства тому немає підстав для застосування адміністративного арешту майна.

У судовому засіданні представники Державного підприємства “Волиньвугілля” підтримали наведені у поясненнях доводи, просили у задоволенні подання відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що подання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за ДП “Волиньвугілля” рахується податковий борг в сумі 77 310928, 19 грн.

На підставі наказу начальника Нововолинської ОДПІ пдатковим керуючим ОСОБА_6 проведено опис майна у податкову заставу платника податків ДП “Волиньвугілля”, а саме вугілля майбутнього видобутку, про що складено акти опису майна № 20 та № 21 від 01.12.2011 року, якими описано майно на загальну суму 6146195, 94 грн.

Листом Нововолинської ОДПІ від 01.12.2011 року № 9501/24-005 відповідача повідомлено про опис майна в податкову заставу та можливість його реалізації за згодою податкового органу.

Із листів відповідача № 1977/72/10-13 від 06.12.2011 року та № 1996/70/10-13 від 08.12.2011 року надісланих Нововолинській ОДПІ вбачається, що ДП «Волиньвугілля» просить надати дозвіл на реалізацію описаного в податкову заставу вугілля в кількості 10200 тон.

Листом Нововолинської ОДПІ від 16.12.2011 року № 10008/24-005 ДП “Волиньвугілля” надано дозвіл на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до ст. 92 ПК України в кількості 10200 тон.

21.12.2011 року податковим керуючим проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за результатами перевірки складений акт № 55/24-32365965 в якому зазначено, що в порушення вимог п.92.3 ст. 92 ПК України посадовими особами ДП “Волиньвугілля” відчужено вугілля описане в податкову заставу в кількості 21750,8 тон на загальну суму 4898686, 59 грн.

На підставі акту перевірки заступником начальника Нововолинської ОДПІ за зверненням податкового керуючого винесено рішення № 2/24-32365965 від 21.12.2011 року про застосування умовного адміністративного арешту майна ДП «Волиньвугілля».

В судовому засіданні представник позивача Новосад Ю. М. пояснив, що в зазначенні дати винесення рішення Нововолинської ОДПІ про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ДП “Волиньвугілля” допущено описку і помилково зазначено дату його винесення 21.12.2011 року замість 22.12.2011 року.

Відповідно до п.п. 89.1.1, 89.1.2., 89.2., 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п.п.91.1. 91.3. ст.. 91 ПК України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 92.1 ст. 92 ПК України визначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Пунктом 92.2 ст. 92 ПК України пере6дбачено, що у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

З листа Нововолинської ОДПІ № 10008/24-005 від 16.12.2011 року вбачається, що з метою забезпечення погашення податкового боргу відповідачу було надано дозвіл на відчуження вугілля, яке перебуває в податковій заставі в кількості 10200 тон.

Як вбачається з акту перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 55/24-32365965 від 21.12.2011 року, відповідачем в порушення вимог п.п. 92.2, 92.1 ст. 92 ПК України без дозволу органу державної податкової служби відчужено описане в податкову заставу вугілля в кількості, що перевищує дозволену, а саме замість 10200 тон. реалізовано 21750,8 тон на загальну суму 4898686, 59 грн..

Відповідно до п. 92.3 ст. 92 ПК України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Статею 94 ПК України визначено порядок та підстави для застосування адміністративного арешту (далі - арешт майна) майна платника податків.

Відповідно до п.94.1 даної норми адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.2 та пп.94.2.1 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується така обставина, як платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З аналізу наведених норм ПК України суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 2/24-32365965 від 22.12.2011 року.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання представників відповідача на формальні порушення допущені при складенні акту перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 55/24-32365965 від 21.12.2011 року, оскільки наявність формальних порушень при складенні такого акту не може свідчити про його незаконність, якщо обставини викладені в ньому є підтвердженими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до ДП “Волиньвугілля” адміністративного арешту активів згідно рішення першого заступника начальника Нововолинської ОДПІ Таравської Н.В. про застосування адміністративного арешту активів платника податків № 2/24-32365965 від 22.12.2011 року.

Керуючись частиною третьою ст. 160, статями 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства “Волиньвугілля”, застосованого згідно рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 22 грудня 2011 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока