Постанова № 20687164, 22.11.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2941/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Сірет» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд із позовом про стягнення з активів приватного підприємства «Сірет» податкового боргу в сумі 327 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач свої зобовязання щодо сплати податків та інших обовязкових платежів належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 327 грн. Правовою підставою стягнення податкових зобовязань є норми пункту 16.1.4 статті 16, пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України та пункт 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України. Просить суд стягнути суму податкового боргу з активів платника податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а/0370/2941/11 відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач предявлені позовні вимоги не оспорив, заперечення на адміністративний позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується відправленим повідомленням від 1 листопада 2011 року за №16604/11.

Поштовим відділенням у місті Луцьку повернуто Волинському окружному адміністративному суду конверт з ухвалами та повісткою, що надсилалися відповідачу на адресу державної реєстрації, з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.

Згідно із частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу в порядку скороченого провадження відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Сірет» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 26 грудня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію А01 № 003365.

Згідно довідки Головного управління статистики у Волинській області № 1567 підприємство включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код платника податків 31788690 (а. с. 14).

Відповідач взятий на облік як платник податків Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією 26 грудня 2001 року за №699, що підтверджується довідкою від 16 січня 2007 року № 497.

Згідно свідоцтва №100014459 від 22 січня 2007 року про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Сірет» з 2 січня 2002 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

Як підтверджується матеріалами справи головним державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Дубіком Р.В. 20 грудня 2011 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання декларації з податку на додану вартість ПП «Сірет».

В ході перевірки було встановлено, що відповідачем не подано декларації з ПДВ, чим порушено підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-III від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-III (чинний на момент вчинення порушень та проведення перевірки) до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 340 грн., про що складено відповідний акт №865/16-31788690 від 20 грудня 2010 року, останній був отриманий відповідачем 24 грудня 2010 року через поштове відділення, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обовязком визнається обовязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 38.1 Податкового Кодексу України, виконанням податкового обовязку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акта перевірки сформовано та було направлено на адресу платника податкове повідомлення-рішення №0001361601/0 від 30 грудня 2010 року, яке отримано директором підприємства особисто 4 січня 2011 року і не оскаржувалось платником в адміністративному та судовому порядку.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, передбачені статтею 59 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2756-VI, а саме, у звязку з несплатою відповідачем податкового зобовязання в установлені законодавством строки, відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2756-VI Ковельською МДПІ була надіслана податкова вимога №8 від 18 січня 2011 року.

Вищезазначені заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

Розрахунок боргу по платежах до бюджету, зворотній бік облікової картки платника станом на 18 жовтня 2011 року свідчать про наявність у відповідача податкового боргу по податку на додану вартість, який в сумі складає 327 грн.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності і стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи термін 60 календарних дня настав.

Оскільки, відповідно автоматизованої бази АіС «Реєстр платників податків» у ПП «Сірет» відсутні відкриті рахунки в банківських та фінансових установах та підприємство знаходиься на загальній системі оподаткування, то відповідно всі розрахунки має здійснювати тільки через розрахункові рахунки, а в разі отримання готівки проводити останню через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

Отже, позовні вимоги про примусове стягнення податкового боргу у сумі 327 грн. підтверджуються матеріалами справи, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження. Отже, постанова підлягає до негайного виконання.

Керуючись статями 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з активів приватного підприємства «Сірет» податковий борг в сумі 327 грн. (триста двадцять сім гривень).

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк