Вирок № 20686965 від 04.01.2012 , Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 1-160

2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року. Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді - Кирилюк Л.К.

при секретарі - Палилюлько Н.О.

з участю прокурора - Чернописького В.Ю.

з участю захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, дітей немає, працював на посаді менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк”, в даний час працює оператором ЕОМ МП „Злагода-1”, раніше несудимого в силу ст. 89 КК України,

в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5 - 28 ч.3 - 222 ч.2, 27 ч.5 - 28 ч.3 - 358 ч.2, 28 ч.3 –358 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_5, являючись приватним підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця № 401478 від 24 липня 2006 року, з метою незаконного отримання кредитів в Чернівецькій філії закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк”, у жовтні 2006 року створив стійку організовану злочинну групу, до складу якої залучив приватного підприємця ОСОБА_6 та менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_7

Члени організованої злочинної групи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім її учасникам, в період з жовтня 2006 по березень 2007 року шляхом надання в Чернівецьку філію ЗАТ КБ „ПриватБанк” завідомо неправдивої інформації, незаконно одержали в даному банку кредитні кошти на загальну суму 526962 гривні, які перевели у готівку та в подальшому передали позичальникам, отримавши при цьому винагороду за незаконне оформлення кредитів.

Відповідно до розробленого плану злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали із ЗАТ КБ „ПриватБанк” договори про співпрацю від 13 вересня 2006 року та від 24 жовтня 2005 року, згідно умов яких набули право на отримання безготівкових коштів на свої розрахункові рахунки по кредитам фізичних осіб, що були оформлені на придбання у них товарів. Поряд з цим, приватним підприємцем ОСОБА_8, який не являвся членом злочинної групи та не був обізнаним про їх злочинні наміри, на прохання ОСОБА_5 також був укладений аналогічний договір про співпрацю із ЗАТ КБ „ПриватБанк” від 03 серпня 2005 року, після чого ОСОБА_8 надав можливість членам злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуватися своїм розрахунковим рахунком.

ОСОБА_8 цього, організатор злочинної групи ОСОБА_5 з метою безперешкодного отримання кредитних коштів на підставі фіктивних документів та переведення їх в готівку залучив до складу організованої групи менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_7

В подальшому члени організованої злочинної групи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, діючи згідно попереднього розподілу ролей, з метою безперешкодного отримання кредитних коштів та переведення їх у готівку підшуковували осіб, яким терміново потрібні готівкові кошти, на яких оформляли кредити у відділенні ЗАТ КБ „ПриватБанк”, розташованого в приміщенні магазину „Торговий дім” за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, № 82, обов’язковою умовою видачі яких було перерахування коштів приватним підприємцям за товар, з наданням у вказану банківську установу завідомо неправдивої інформації щодо призначення кредиту та рахунків про оплату товарів.

Зокрема, при оформленні кредитів члени злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки в приміщенні магазину „Торговий Дім” за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, № 82, діючи узгоджено із членом злочинної групи ОСОБА_7, давали вказівки продавцям вказаного магазину ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які не були обізнані про їх злочинні наміри, на внесення завідомо неправдивих відомостей в рахунки-фактури та видаткові накладні про те, що позичальники нібито купували та отримували у вказаному магазині у приватних підприємців ОСОБА_5В, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 комп’ютерну та побутову техніку, хоча насправді вони її не купували. В той же час для надання вигляду платоспроможності позичальника члени злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 давали вказівки продавцям магазину вказувати в рахунках-фактурах дані про те, що позичальники внесли в касу приватних підприємців частину вартості товару. В подальшому через члена організованої злочинної групи менеджера по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецької філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_7, який діючи за єдиним планом злочинних дій, достовірно знаючи, що позичальники не купували товарів, вказані фіктивні документи подавав в кредитний центр ЗАТ КБ „ПриватБанк”, яким приймалось рішення щодо видачі кредиту. Після цього на підставі рішення кредитного центру ЗАТ КБ „ПриватБанк” ОСОБА_7 здійснював оформлення кредитів для придбання неіснуючого товару, позбавляючи банк можливості звернення стягнення на предмет застави.

ОСОБА_12 в кредитних договорах позичальниками, які не були обізнані про злочинні плани, за вказівками членів організованої групи неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів, а саме: вказувалось, що кошти будуть спрямовані на придбання товарів шляхом оплати рахунків продавців, якими були приватні підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Після цього кредитні кошти ЗАТ КБ „ПриватБанк” перераховувались на рахунок приватних підприємців: ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ „ПриватБанк”, ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” і всупереч кредитним договорам, згідно яких кредит надавався на оплату рахунків продавця, а придбаний товар являвся предметом застави, кредитні кошти з вищевказаних рахунків членами злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знімались готівкою, частково передавались позичальникам, за що члени організованої злочинної групи отримували незаконну винагороду.

Таким чином підсудний ОСОБА_5, як організатор злочинної групи, та її члени підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили наступні злочини, пов’язані з незаконним отриманням кредитів на підставі документів, які містили завідомо неправдиві відомості:

Так, 12 жовтня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_13, склали фіктивні рахунок-фактуру № 477 від 12 жовтня 2006 року та видаткову накладну № 477 від 12 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_13, а він отримав телевізор „Sony 32” вартістю 12400 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 477, що той вніс в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані підсудному ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740008 від 12 жовтня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 477 від 12 жовтня 2006 року і видаткової накладної № 477 від 12 жовтня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9600 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_13 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів, а саме: перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 477 від 12 жовтня 2006 року.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7500 гривень передали позичальникові ОСОБА_13, а решту в сумі 2100 гривень розподілили між собою.

18 жовтня 2006 року члени організованої злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_14, склали фіктивні рахунок-фактуру № 13 від 18 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р13 від 18 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_14, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium 3,4” вартістю 8140 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 13 від 18 жовтня 2006 року, що той вніс в касу підприємства 1150 гривень готівкою за придбання зазначеного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320013 від 18 жовтня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 13 від 18 жовтня 2006 року і видаткової накладної № 13 від 18 жовтня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6990 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_14 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 13 від 18 жовтня 2006 року.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 2000 гривень передали позичальникові ОСОБА_14, а решту в сумі 4990 гривень розподілили між собою.

19 жовтня 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_15, склали фіктивні рахунок-фактуру № 15 від 19 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р15 від 19 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_15, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium 3,2” вартістю 10 000 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 15 від 19 жовтня 2006 року, що вона внесла в касу підприємства 1500 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320016 від 19 жовтня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 15 від 19 жовтня 2006 року і видаткової накладної № Р15 від 19 жовтня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 8500 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_15 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 15 від 19 жовтня 2006 року.

Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень ОСОБА_7 передав позичальникові ОСОБА_15, а решту в сумі 3500 грн. розподілили між собою.

27 жовтня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_16, склали фіктивні рахунок-фактуру № 170 від 27 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р170 від 27 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_16, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,4” вартістю 8000 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_16 вигляду платоспроможності в рахунку- фактурі № 170 від 27 жовтня 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 1010 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер на базі „Атлон 3,4”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070028 від 27 жовтня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 170 від 27 жовтня 2006 року і видаткової накладної № Р170 від 27 жовтня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6990 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_16 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 170 від 27 жовтня 2006 року.

08 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_17, склали фіктивні рахунок-фактуру № 47 від 08 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р46 від 08 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_17, а він отримав комп’ютер на базі "Pentium IV 3,4” вартістю 7755 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_17 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 47 від 08 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 780 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320040 від 08 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 47 від 08 листопада 2006 року і видаткової накладної №Р46 від 08 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6975 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_17, неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 47 від 08 листопада 2006 року.

15 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_18 склали фіктивні рахунок-фактуру № 69 від 15 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р69 від 15 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_18, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 4,2” вартістю 10810 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_18 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 69 від 15 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 1410 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер на базі „Атлона 4,2”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320049 від 15 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 69 від 15 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р69 від 15 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9400 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_18 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 69 від 15 листопада 2006 року.

15 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_19, склали фіктивні рахунок-фактуру № 71 від 15 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р71 від 15 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_19, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3,6” вартістю 7800 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_19 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 71 від 15 листопада 2006 року, що остання внесла в касу підприємства 890 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер на базі „Атлон 3,6”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320050 від 15 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 71 від 15 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р71 від 15 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6910 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_19 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 71 від 15 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою ці кредитні кошти, частину з яких в сумі 6500 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_19, а решту в сумі 410 гривень розподілили між собою.

17 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_20, склали фіктивні рахунок-фактуру № 178 від 17 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р178 від 17 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_20, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,2” вартістю 5120 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_20 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 178 від 17 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 620 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070054 від 17 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 178 від 17 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р178 від 17 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 4500 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_20 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №178 від 17 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень передали позичальникові ОСОБА_20, а решту в сумі 1500 гривень розподілили між собою.

23 листопада 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_21, склали фіктивний рахунок-фактуру № 87 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р87 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_21, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium IV 3,4” вартістю 7930 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_21 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 87 від 23 листопада 2006 року, що остання внесла в касу підприємства 950 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані

ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320061 від 23 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 87 від 23 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р87 від 23 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6980 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_21 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 87 від 23 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4000 гривень передали позичальникові ОСОБА_21, а решту в сумі 1980 гривень розподілили між собою.

23 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_22, склали фіктивні рахунок-фактуру № 88 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р88 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_22, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,0” вартістю 7000 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_22 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 88 від 23 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого комп'ютеру, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320062 від 23 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 88 від 23 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р88 від 23 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5150 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_22 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 88 від 23 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4000 гривень передали позичальникові ОСОБА_22, а решту в сумі 1150 гривень розподілили між собою.

23 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_23, склали фіктивні рахунок-фактуру № 186 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р186 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_23, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium 3,2” вартістю 7268 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_23 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 186 від 23 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 768 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070065 від 23 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 186 від 23 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р186 від 23 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6500 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_23 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів –перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 186 від 23 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3400 гривень передали позичальникові ОСОБА_23, а решту в сумі 3100 гривень розподілили між собою.

24 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_24, склали фіктивні рахунок-фактуру № 97 від 24 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р97 від 24 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_24, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3700 (АМ2)” вартістю 9864 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_24 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 97 від 24 листопада 2006 року, що остання внесла в касу підприємства 1064 гривні готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320056 від 24 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 97 від 24 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р97 від 24 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 8800 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_24 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 97 від 24 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7000 гривень передали позичальникові ОСОБА_24, а інші кошти в сумі 1800 гривень розподілили між собою.

27 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_25, склали фіктивні рахунок-фактуру № 98 від 27 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р98 від 27 листопада 2006 року, в яких зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_25, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3200” вартістю 7180 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_25 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 98 від 27 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 720 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320059 від 27 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 98 від 27 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р98 від 27 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6460 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_25 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 98 від 27 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою ці кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_25, а інші кошти в сумі 1460 гривень розподілили між собою.

В цей же день 27 листопада 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_26, склали фіктивні рахунок-фактуру № 100 від 27 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р100 від 27 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_26, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3200 ” вартістю 4800 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_26 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 100 від 27 листопада 2006 року, що вона

внесла в касу підприємства 800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320064 від 27 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури №100 від 27 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р100 від 27 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 4000 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_26 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №100 від 27 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою ці кредитні кошти, частину з яких в сумі 3500 гривень передали позичальникові ОСОБА_26, а решту в сумі 500 гривень розподілили між собою.

29 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_27, склали фіктивні рахунок-фактуру № 108 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р108 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_27, а вона отримала LCD телевізор „32 Panasonic XLV-P32O10A” вартістю 11000 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_27 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 108 від 29 листопада 2006 року, що вона внесла в касу підприємства 1500 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого телевізору, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320066 від 29 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 108 від 29 листопада 2006 року і видаткової накладної № Р108 від 29 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9500 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_27 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 108 від 29 листопада 2006 року.

ОСОБА_12 29 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_28, склали фіктивні рахунок-фактуру № 111 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р111 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_28, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium ІV 3,4” вартістю 7832 гривень, вказавши при цьому, для надання ОСОБА_28 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 111 від 29 листопада 2006 року, що він вніс в касу підприємства 932 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320068 від 29 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури №111 від 29 листопада 2006 року і видаткової накладної №Р111 від 29 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_27 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 111 від 29 листопада 2006 року.

В цей же день 29 листопада 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_29, склали фіктивні рахунок-фактуру № 187 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р187 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_29, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,8” вартістю 7687 гривень, вказавши при цьому для надання покупцю ОСОБА_29 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 187 від 29 листопада 2006 року, що останній вніс в касу підприємства 850 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070067 від 29 листопада 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 187 від 29 листопада 2006 року і видаткової накладної №Р187 від 29 листопада 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6837 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_29 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 187 від 29 листопада 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4900 гривень ОСОБА_6 передав позичальникові ОСОБА_29, а решту в сумі 1937 гривень розподілили між собою.

01 грудня 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_30, склали фіктивні рахунок-фактуру № 120 від 01 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р120 від 01 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_30, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3,2+” вартістю 8052 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_30 вигляду платоспроможності в рахунку фактурі № 120 від 01 грудня 2006 року, що вона внесла в касу підприємства суму 1080 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320074 від 01 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 120 від 01 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р120 від 01 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6972 гривні. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_30 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 120 від 01 грудня 2006 року.

05 грудня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_31, склали фіктивні рахунок-фактуру № 191 від 05 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р191 від 05 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_31, а він отримав комп’ютер на базі „Celeron 3,0” вартістю 5400 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_31 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 191 від 05 грудня 2006 року, що той вніс в касу підприємства 580 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого комп'ютера, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070077 від 05 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури №191 від 05 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р191 від 05 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 4840 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_31 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 191 від 05 грудня 2006 року. Після цього члени злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 2000 гривень передали позичальникові ОСОБА_31, а інші кошти в сумі 2840 гривень розподілили між собою.

06 грудня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_32, склали фіктивні рахунок-фактуру № 195 від 06 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р195 від 06 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_32, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,0” вартістю 5600 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_32 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 195 від 06 грудня 2006 року, що той вніс в касу підприємства 580 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070078 від 06 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 195 від 06 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р195 від 06 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5020 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_32 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 195 від 06 грудня 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 1300 гривень передали позичальникові ОСОБА_32, а інші кошти в сумі 3720 гривень розподілили між собою.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 грудня 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_33, склали фіктивні рахунок-фактуру № 211 від 25 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р211 від 25 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_33, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,0” вартістю 5600 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_33 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 211 від 25 грудня 2006 року, що той вніс в касу підприємства 600 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX340700103 від 25 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 211 від 25 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р211 від 25 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5000 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_33 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою №211 від 25 грудня 2006 року.

26 грудня 2006 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_34, склали фіктивні рахунок-фактуру № 213 від 26 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р213 від 26 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_34, а вона отримала ноутбук „AMILO” вартістю 5558 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_34 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 213 від 26 грудня 2006 року, що остання внесла в касу підприємства 560 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070107 від 26 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 213 від 26 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р213 від 26 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 4998 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_34 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 213 від 26 грудня 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3600 гривень передали позичальникові ОСОБА_34, а решту в сумі 1398 грн. розподілили між собою.

27 грудня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_35, склали фіктивні рахунок-фактуру № 215 від 27 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р215 від 27 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_35, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,2” вартістю 6150 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_35 вигляду платоспроможності в рахунку фактурі № 215 від 27 грудня 2006 року, що той вніс в касу підприємства 620 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого комп'ютера, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740109 від 28 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 215 від 27 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р215 від 27 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5530 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_35 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 215 від 27 грудня 2006 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень передали позичальникові ОСОБА_35, а решту в сумі 2530 гривень розподілили між собою.

28 грудня 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_36, склали фіктивні рахунок-фактуру № 217 від 28 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р216 від 28 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_36, а він отримав ноутбук „LG” вартістю 8105 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_36 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 217 від 28 грудня 2006 року про те, що той вніс в касу підприємства 1115 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740110 від 28 грудня 2006 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 217 від 28 грудня 2006 року і видаткової накладної № Р216 від 28 грудня 2006 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6990 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_36 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 217 від 28 грудня 2006 року.

10 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_37, склали фіктивні рахунок-фактуру № 218 від 10 січня 2007 року та видаткову накладну № Р218 від 10 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_37, а він отримав ноутбук „LG” вартістю 7680 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_37 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 218 від 10 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 790 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого наутбуку, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740120 від 10 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 218 від 10 січня 2007 року і видаткової накладної № Р218 від 10 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6890 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_37 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 218 від 10 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4000 гривень передали позичальникові ОСОБА_38, а решту в сумі 2890 гривень розподілили між собою.

11 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_39, склали фіктивні рахунок-фактуру № 139 від 11 січня 2007 року та видаткову накладну № Р139 від 11 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_39, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона Х2 3,5” вартістю 7845 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_39 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 139 від 11 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 895 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютера, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320123 від 11 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 139 від 11 січня 2007 року і видаткової накладної № Р139 від 11 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6950 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_39 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 139 від 11 січня 2007 року.

12 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_40, склали фіктивні рахунок-фактуру № 140 від 12 січня 2007 року та видаткову накладну № Р139 від 12 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_40, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлона Х2 3,2” вартістю 7798 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_40 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 140 від 12 січня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 848 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320124 від 12 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 140 від 12 січня 2007 року і видаткової накладної № Р139 від 12 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6950 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_40 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 140 від 12 січня 2007 року. Після цього члени злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4900 гривень передали позичальникові ОСОБА_40, а решту в сумі 2050 гривень розподілили між собою.

В цей же день 12 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_41, склали фіктивні рахунок-фактуру № 144 від 12 січня 2007 року та видаткову накладну № Р144 від 12 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_41, а вона отримала ноутбук „Asus Z99H” вартістю 7 895 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_41 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 144 від 12 січня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 895 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

16 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_42, склали фіктивні рахунок-фактуру № 153 від 16 січня 2007 року та видаткову накладну № Р153 від 16 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_42, а він отримав ноутбук „Asus” вартістю 8300 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_42 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 153 від 16 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1400 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320130 від 16 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 153 від 16 січня 2007 року і видаткової накладної № Р153 від 16 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_42 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 153 від 16 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину передали позичальникові ОСОБА_42, а іншу частину коштів розподілили між собою.

ОСОБА_12 16 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_43, склали фіктивні рахунок-фактуру № 222 від 16 січня 2007 року та видаткову накладну № Р151 від 16 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_43, а він отримав комп’ютер на базі "Атлон 3,0” вартістю 8300 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_43 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 222 від 16 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1400 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер на базі "Атлон 3,0”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740131 від 16 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 222 від 16 січня 2007 року і видаткової накладної № Р151 від 15 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_43 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 222 від 16 січня 2007 року.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_44, склали фіктивні рахунок-фактуру № 162 від 22 січня 2007 року та видаткову накладну № Р162 від 22 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_44, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3,4” вартістю 7864 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_44 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 162 від 22 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 900 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер на базі "Атлон 3,4”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320138 від 22 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 162 від 22 січня 2007 року і видаткової накладної № Р162 від 22 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6964 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_44 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 162 від 22 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4000 гривень передали позичальникові ОСОБА_44, а інші кошти в сумі 2964 гривні розподілили між собою.

23 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_45, склали фіктивні рахунок-фактуру № 233 від 23 січня 2007 року та видаткову накладну № Р233 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_45, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3,4” вартістю 8123 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_45 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 233 від 23 січня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 1200 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740145 від 23 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 233 від 23 січня 2007 року і видаткової накладної № Р233 від 23 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6923 гривні. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_45 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 233 від 23 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4500 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_45, а решту в сумі 2423 гривні розподілили між собою.

ОСОБА_12 23 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_46, склали фіктивні рахунок-фактуру № 232 від 23 січня 2007 року та видаткову накладну № Р232 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_46, а він отримав комп’ютер на базі „Athlon 3,0” вартістю 7870 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_46 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 232 від 23 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1000 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп’ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740144 від 23 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 232 від 23 січня 2007 року і видаткової накладної № Р232 від 23 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6870 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_46 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 232 від 23 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень ОСОБА_47 передав позичальникові ОСОБА_46, а решту в сумі 1870 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_12 в цей же день 23 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_48, склали фіктивні рахунок-фактуру № 168 від 23 січня 2007 року та видаткову накладну № Р168 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_48, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,4” вартістю 6340 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_48 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 168 від 23 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 740 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320142 від 23 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 168 від 23 січня 2007 року і видаткової накладної № Р168 від 23 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5600 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_48 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 168 від 23 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5500 гривень передали позичальникові ОСОБА_48, а інші кошти в сумі 100 гривень розподілили між собою.

24 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_49, склали фіктивні рахунок-фактуру № 236 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р236 від 24 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_49, а він отримав комп’ютер на базі „Athlon 3,5” вартістю 8043 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_49 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 236 від 24 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства суму 1093 гривні готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740154 від 24 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 236 від 24 січня 2007 року і видаткової накладної № Р236 від 24 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6950 гривні. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_49 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 236 від 24 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 6000 гривень передали позичальникові ОСОБА_49, а решту в сумі 950 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_12 24 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_50, склали фіктивні рахунок-фактуру № 170 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р170 від 24 січня 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_50, а вона отримала ноутбук „ACER” вартістю 7742 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_50 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 170 від 24 січня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320147 від 24 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 170 від 24 січня 2007 року і видаткової накладної № Р170 від 24 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6942 гривні. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_50 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 170 від 24 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_50, а інші кошти в сумі 3942 гривні розподілили між собою.

Того ж дня 24 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_51, склали фіктивні рахунок-фактуру № 171 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р171 від 24 січня 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_51, а він отримав телевізор „Toshiba” вартістю 7934 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_51 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 171 від 24 січня 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1300 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор „Toshiba”, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320148 від 24 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 171 від 24 січня 2007 року і видаткової накладної № Р171 від 24 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6634 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_51, неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 171 від 24 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_51, а решту в сумі 3634 гривні розподілили між собою.

В цей же день 24 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_52, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07011 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну від 24 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_52, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,8” вартістю 7886 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_52 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07011 від 24 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 900 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070150 від 24 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07011 від 24 січня 2007 року і видаткової накладної від 24 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6986 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_52 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07011 від 24 січня 2007 року.

25 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_53, склали фіктивні рахунок-фактуру № 175 від 25 січня 2007 року та видаткову накладну № Р175 від 25 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_53, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium ІV 3,2” вартістю 7325 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_53 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 175 від 25 січня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 740 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320159 від 25 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 175 від 25.01.2007 року і видаткової накладної № Р175 від 25 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6585 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_53 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 175 від 25 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3500 гривень передали позичальникові ОСОБА_53, а решту в сумі 3085 гривень розподілили між собою.

Того ж дня 25 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_54, склали фіктивні рахунок-фактуру № 238 від 25 січня 2007 року та видаткову накладну № Р238 від 25 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_54, а він отримав ноутбук „DELL Latitude D520” вартістю 7890 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_54 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 238 від 25 січня 2007 року, що він вніс в касу підприємства 990 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740156 від 25 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 238 від 25 січня 2007 року та видаткової накладної № Р238 від 25 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_54 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 238 від 25 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_54, а інші кошти в сумі 1900 гривень розподілили між собою.

26 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_55, склали фіктивні рахунок-фактуру № 240 від 26 січня 2007 року та видаткову накладну № Р240 від 26 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_55, а вона отримала телевізор „LG” вартістю 13770 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_55 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі №240 від 26 січня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 3800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740163 від 26 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 240 від 26 січня 2007 року і видаткової накладної № Р240 від 26 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9970 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_55 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 240 від 26 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 6500 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_55, а решту в сумі 3470 гривень розподілили між собою.

29 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_56, склали фіктивні рахунок-фактуру № 182 від 29 січня 2007 року та видаткову накладну № Р182 від 29 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_56, а вона отримала комп’ютер на базі „Core Duo 2,4” вартістю 8914 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_56 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 182 від 29 січня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 2000 гривень готівкою за придбання цього товару.

30 січня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_57, склали фіктивні рахунок-фактуру № 243 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р244 від 30 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_57, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium 3,4” вартістю 8742 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_57 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 243 від 30 січня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 1800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитний № CVХ0RX33740170 від 30 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 243 від 30 січня 2007 року і видаткової накладної № Р244 від 30 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6942 гривні. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_57 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 243 від 30 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень передали позичальникові ОСОБА_57, а решту в сумі 3942 гривні розподілили між собою.

Того ж дня 30 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_58, склали фіктивні рахунок-фактуру № 244 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р243 від 30 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_58, а він отримав плазмовий телевізор „LG 42” вартістю 9257 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_58 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 244 від 30 січня 2007 року, що він вніс в касу підприємства 2300 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор, уклав кредитний № CVХ0RX33740169 від 30 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 244 від 30 січня 2007 року та видаткової накладної № Р243 від 30 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6957 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_58 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 243 від 30 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 3000 гривень передали позичальникові ОСОБА_58, а решту в сумі 3957 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_12 30 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_59, склали фіктивні рахунок-фактуру № 185 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р185 від 30 січня 2007 року, в яких зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_59, а він отримав ноутбук „Asus” вартістю 12578 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_59 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 185 від 30 січня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 2600 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320171 від 30 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 185 від 30 січня 2007 року і видаткової накладної № Р185 від 30 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” гривень були перераховані кредитні кошти в сумі 9978 грн. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_59 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 185 від 30 січня 2007 року.

ОСОБА_8 того, в кінці січня 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_60 через оформлення на неї кредиту, повідомили останній неправдиву інформацію з приводу того, що у них на рахунку в ЗАТ КБ „ПриватБанк” знаходяться грошові кошти, які необхідно зняти, пообіцявши при цьому їй винагороду в розмірі 250 гривень, на що остання погодилась. Після цього 31 січня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_60, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти кредитними коштами ОСОБА_60, склали фіктивні рахунок-фактуру № 247 від 31 січня 2007 року та видаткову накладну № Р247 від 31 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_60, а вона отримала телевізор „LG” вартістю 12697 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_60 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 247 від 31 січня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор, уклав кредитний договір № CVХ0RX33740174 від 31 січня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 247 від 31 січня 2007 року та видаткової накладної № Р247 від 31 січня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9897 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_60 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 247 від 31 січня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_60, а частину коштів розподілили між собою.

ОСОБА_12 в кінці січні 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_61 через оформлення на неї кредиту, повідомили останній неправдиву інформацію з приводу того, що у них на рахунку в ЗАТ КБ „ПриватБанк” знаходяться грошові кошти, які необхідно зняти, пообіцявши при цьому їй винагороду в розмірі 250 гривень, на що вона погодилась. Після цього 01 лютого 2010 року ОСОБА_61 разом із вказаними особами прибула до приміщення магазину „Торговий Дім” за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, № 82, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_61, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти її кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 187 від 01 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р187 від 01 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_61, а вона отримала LCD телевізор „LG 42LC2RR” вартістю 12697 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_61 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 187 від 01 лютого 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор, уклав кредитний договір № CVХ0RX36320176 від 01 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 187 від 01 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р187 від 01 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9897 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_61 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 187 від 01 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_61, а частину коштів розподілили між собою.

02 лютого 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_62, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07026 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № 07026 від 02 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_62, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 1,8” вартістю 8415 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_62 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07026 від 02 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1690 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070179 від 02 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07026 від 02 лютого 2007 року та видаткової накладної № 07026 від 02 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6725 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_62 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07026 від 02 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_62, а інші кошти в сумі 1725 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_12 02 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_63, склали фіктивні рахунок-фактуру № 250 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р250 від 02 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_63, а вона отримала телевізор „LG” вартістю 13311 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_64 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 250 від 02 лютого 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 3000 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати телевізор, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740183 від 02 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 250 від 02 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р250 від 02 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9911 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_64 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 250 від 02 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7000 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_64, а решту в сумі 2911 гривень розподілили між собою.

Того ж дня 02 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_65, склали фіктивні рахунок-фактуру № 192 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р192 від 02 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_65, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,6” вартістю 8627 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_65 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 192 від 02 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1750 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані учасникові злочинної групи ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320185 від 02 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 192 від 02 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р192 від 02 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6877 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_65 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 192 від 02 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_65, а решту в сумі 1877 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_8 того, на початку лютого 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_66 через оформлення на неї кредиту, повідомили їй неправдиву інформацію з приводу того, що у них на рахунку в ЗАТ КБ „ПриватБанк” знаходяться грошові кошти, які необхідно зняти, пообіцявши при цьому винагороду для неї в розмірі 250 гривень, на що вона погодилась. 06 лютого 2010 року ОСОБА_66 разом із цими особами прибула до приміщення магазину „Торговий Дім” за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, № 82, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_66, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти її кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 195 від 06 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р195 від 06 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_66, а вона отримала комп’ютер на базі „Intel Core Duo 2,4” вартістю 6250 гривень та телевізор „Samsung” вартістю 6875 гривень, а всього майна на загальну суму 13125 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_66 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 195 від 06 лютого 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 3250 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитний договір № CVХ0RX36320188 від 06 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 195 від 06 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р195 від 06 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9875 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_66 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 195 від 06 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_66, а частину коштів розподілили між собою.

Поряд з цим, на початку лютого 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_67 через оформлення на нього кредиту, повідомили йому неправдиву інформацію з приводу того, що у них на рахунку в ЗАТ КБ „ПриватБанк” знаходяться грошові кошти, які необхідно зняти, пообіцявши при цьому винагороду в розмірі 250 гривень, на що він погодився. Після цього 07 лютого 2007 року ОСОБА_67 разом із цими особами прибув до приміщення магазину „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_67, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти його кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 253 від 05 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р253 від 06 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_67, а він отримав ноутбук „Toshiba” вартістю 12870 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_67 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 253 від 05 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 2870 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитний договір № CVХ0RX33740189 від 07 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 253 від 05 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р253 від 06 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 10000 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_67 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 253 від 07 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_67, а частину коштів розподілили між собою.

07 лютого 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_68, склали фіктивні рахунок-фактуру № 254 від 07 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р254 від 07 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_68, а вона отримала ноутбук „Toshiba” вартістю 13457 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_68 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 254 від 07 лютого 2007 року, що остання внесла в касу підприємства суму 3507 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740192 від 07 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 254 від 07 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р254 від 07 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9950 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_68 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 254 від 07 лютого 2007 року. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_68, а решту в сумі 4950 гривень розподілили між собою.

08 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_69, склали фіктивні рахунок-фактуру № 256 від 08 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р256 від 08 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_69, а він отримав комп’ютер на базі „Athlon 3200+” вартістю 8340 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_69 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 256 від 08 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства суму 1390 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740196 від 08 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 256 від 08 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р256 від 08 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6950 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_69 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 256 від 08 лютого 2007 року. Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4950 гривень передали позичальникові ОСОБА_69, а решту в сумі 2000 гривень розподілили між собою.

В той же день 08 лютого 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_70, склали фіктивні рахунок-фактуру № 258 від 08 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р257 від 08 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_70, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3200+” вартістю 6780 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_70 вигляду платоспроможності в рахунку фактурі № 258 від 08 лютого 2007 року, що вона внесла в касу підприємства суму 1130 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740199 від 08 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 258 від 08 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р257 від 08 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5650 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_70 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 258 від 08 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 350 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить суму 1767 грн. 15 коп. ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_70, а решту в сумі 3882 грн. 50 коп. розподілили між собою.

09 лютого 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_71, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07033 від 09 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р07033 від 09 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_71, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 1,8” вартістю 8280 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_71 вигляду платоспроможності, в рахунку-фактурі № 07033 від 09 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1380 гривні готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані

ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070201 від 09 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07033 від 09 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р07033 від 09 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_71 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07033 від 09 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 6000 гривень передали позичальникові ОСОБА_71, а решту в сумі 900 гривень розподілили між собою.

13 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_72, склали фіктивні рахунок-фактуру № 207 від 13 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р207 від 13 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_73, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium Core Duo 2,2” вартістю 8745 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_72 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 207 від 13 лютого 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320206 від 13 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 207 від 13 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р207 від 13 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6895 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_72 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 207 від 13 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_72, а решту в сумі 1895 гривень розподілили між собою.

14 лютого 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_74, склали фіктивні рахунок-фактуру № 270 від 14 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р270 від 14 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_74, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 4200” вартістю 13407 гривень, вказавши для надання ОСОБА_74 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 270 від 14 лютого 2007 року, що той вніс в касу підприємства 3507 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740210 від 14 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 270 від 14 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р270 від 14 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_74 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 270 від 14 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 8000 гривень передали позичальникові ОСОБА_74, а решту в сумі 1900 гривень розподілили між собою.

18 лютого 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_75 через оформлення на нього кредиту, повідомили йому неправдиву інформацію з приводу отримання кредиту, пообіцявши при цьому винагороду для нього в розмірі 100 доларів США, на що він погодився. Після цього ОСОБА_75 19 лютого 2007 року разом з цими особами прибув до приміщення магазину „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_75, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти його кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 272 від 19 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р272 від 19 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_75, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3400” вартістю 8750 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_75 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 272 від 19 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, уклав кредитний договір № CVХ0RX33740220 від 19 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 272 від 19 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р272 від 19 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_75 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 272 від 19 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_75, а частину коштів розподілили між собою.

ОСОБА_12 в середині лютого 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_76 через оформлення на нього кредиту, повідомили йому неправдиву інформацію з приводу того, що у них на рахунку в ЗАТ КБ „ПриватБанк” знаходяться грошові кошти, які необхідно зняти, пообіцявши при цьому винагороду для нього в розмірі 250 гривень, на що він погодився. Після цього ОСОБА_76 19 лютого 2010 року разом із цими особами прибув до приміщення магазину „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_76, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти його кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 214 від 19 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р214 від 19 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_76, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3400 ХР+” вартістю 12547 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_76 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 214 від 19 лютого 2007 року, що він вніс в касу підприємства 2650 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитний договір № CVХ0RX36320222 від 19 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 214 від 19 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р214 від 19 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9897 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_76 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 214 від 19 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_76, а частину коштів розподілили між собою.

20 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку

діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_77, склали фіктивні рахунок-фактуру № 274 від 20 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р274 від 20 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_77, а вона отримала ноутбук „Asus” вартістю 8627 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_77 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 274 від 20 лютого 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 1730 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740227 від 20 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 274 від 20 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р274 від 20 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6897 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_77 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 274 від 20 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_77, а решту коштів в сумі 1897 гривень розподілили між собою.

26 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_78, склали фіктивні рахунок-фактуру № 220 від 26 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р220 від 26 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_78, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium IV 3,8” вартістю 12500 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_78 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 220 від 26 лютого 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 3500 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX36320243 від 26 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 220 від 26 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р220 від 26 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26007060091791 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9000 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_78 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 220 від 26 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, які передали позичальникові ОСОБА_78

28 лютого 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_79 склали фіктивні рахунок-фактуру № 288 від 28 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р288 від 28 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_79, а він отримав ноутбук „Asus” вартістю 9340 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_79 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 288 від 28 лютого 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1870 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740145 від 28 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 288 від 28 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р288 від 28 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 7470 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_79 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 288 від 28 лютого 2007 року. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить суму 2020 гривень, та 2500 гривень, а всього 4520 гривень передали позичальникові ОСОБА_79, а решту коштів в сумі 2950 гривень розподілили між собою.

В кінці лютого 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_80 через оформлення на нього кредиту, повідомили йому неправдиву інформацію з приводу того, щоб ОСОБА_80 оформив кредит в ЧФ ЗАТ „ПриватБанк”, який в подальшому вони на протязі тижня погасять, пообіцявши при цьому йому винагороду в розмірі 500 гривень, на що той погодився. Після цього ОСОБА_80 28 лютого 2007 року разом із цими особами прибув до приміщення магазину „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_80, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти його кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 289 від 28 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р289 від 28 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_80, а він отримав комп’ютер на базі „Celeron 3,4” вартістю 8695 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_80 вигляду платоспроможності в рахунку фактурі № 289 від 28 лютого 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1775 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740247 від 28 лютого 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 289 від 28 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р289 від 28 лютого 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_5 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6920 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_80 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 289 від 28 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_80, а частину коштів розподілили між собою.

Поряд з цим 01 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_81, склали фіктивні рахунок-фактуру № 287 від 27 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р287 від 01 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_81, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 4200 ХР+” вартістю 12470 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_81 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 287 від 27 лютого 2007 року, що той вніс в касу підприємства 3470 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740248 від 01 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 287 від 27 лютого 2007 року і видаткової накладної № Р287 від 01 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в Чернівецькій філії ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9000 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_81 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 287 від 27 лютого 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_81, а решту коштів в сумі 4000 гривень розподілили між собою.

02 березня 2007 року невстановлені слідством особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_82 через оформлення на неї кредиту, повідомили їй неправдиву інформацію з приводу того, що їм необхідно забрати важливі документи, для чого потрібні паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, пообіцявши при цьому їй винагороду в розмірі 200 доларів США, на що вона погодилась. Після цього ОСОБА_82 02 березня 2007 року разом із цими особами прибула до приміщення магазину „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_82, не усвідомлюючи, що невстановлені слідством особи намагаються заволодіти її кредитними коштами, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07052 від 01 березня 2007 року та видаткову накладну № 07052 від 02 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_82, а вона отримала ноутбук „ACER” вартістю 8457 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_82 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07052 від 01 березня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 1700 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитний договір № CVХRRX34070257 від 02 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07052 від 01 березня 2007 року і видаткової накладної № 07052 від 02 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6757 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_82 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07052 від 01 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких передали невстановленим слідством особам для подальшої передачі їх позичальникові ОСОБА_82, а частину коштів розподілили між собою.

02 березня 2007 року підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_83, склали фіктивні рахунок-фактуру № 299 від 02 березня 2007 року та видаткову накладну № Р299 від 02 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_83, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium Core Duo 1,8” вартістю 6257 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_83 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 299 від 02 березня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 1260 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740261 від 02 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 299 від 02 березня 2007 року і видаткової накладної № Р299 від 02 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 4997 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_83 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 299 від 02 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 2500 гривень передали позичальникові ОСОБА_83, а решту коштів в сумі 2497 гривень розподілили між собою.

03 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_84, склали фіктивні рахунок-фактуру № 305 від 03 березня 2007 року та видаткову накладну № Р305 від 03 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_84, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 2,2” вартістю 9830 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_84 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 305 від 03 березня 2007 року, що він вніс в касу підприємства 1970 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740265 від 03 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 305 від 03 березня 2007 року і видаткової накладної № Р305 від 03 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 7860 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_84 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 305 від 03 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7000 гривень передали позичальникові ОСОБА_84, а решту в сумі 860 гривень розподілили між собою.

Того ж дня 03 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_85, склали фіктивні рахунок-фактуру № 304 від 03 березня 2007 року та видаткову накладну № Р304 від 03 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_85, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3800 ХР+” вартістю 13400 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_85 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 304 від 03 березня 2007 року, що вона внесла в касу підприємства 3500 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX33740263 від 03 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 304 від 03 березня 2007 року і видаткової накладної № Р304 від 03 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_8 № 26009051602528 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9900 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_85 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 304 від 03 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7000 гривень ОСОБА_5 передав позичальникові ОСОБА_85, а решту в сумі 2900 гривень розподілили між собою.

14 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_86, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07069 від 14 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07069 від 14 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_86, а вона отримала ноутбук „Asus” вартістю 12442 гривні, вказавши при цьому для надання ОСОБА_86 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07069 від 14 березня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 2492 гривні готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ноутбук, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070275 від 14 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07069 від 14 березня 2007 року та видаткової накладної № Р07069 від 14 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 9950 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_86 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07069 від 14 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 7000 гривень передали позичальникові ОСОБА_86, а решту в сумі 2950 гривень розподілили між собою.

ОСОБА_12 14 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6М,. здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_87, склали фіктивні рахунок-фактуру № 07070 від 14 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07070 від 14 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_87, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,2” вартістю 6875 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_87 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07070 від 14 березня 2007 року, що той вніс в касу підприємства 1375 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070276 від 14 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07070 від 14 березня 2007 року і видаткової накладної № Р07070 від 14 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 5500 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_87 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07070 від 14 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 4000 гривень передали позичальникові ОСОБА_87, а решту в сумі 1500 гривень розподілили між собою.

19 березня 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здійснюючи спільну підприємницьку діяльність по продажу комп’ютерної та побутової техніки, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне оформлення кредиту на ОСОБА_88 склали фіктивні рахунок-фактуру № 07081 від 19 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07081 від 19 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_88, а вона отримала комп’ютер на базі „AMD ATHLON 4200+” вартістю 8570 гривень, вказавши при цьому для надання ОСОБА_88 вигляду платоспроможності в рахунку-фактурі № 07081 від 14 березня 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 1770 гривень готівкою за придбання цього товару.

В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати комп'ютер, уклав кредитно-заставний договір № CVХ0RX34070286 від 19 березня 2007 року, згідно з яким та на підставі фіктивних рахунку-фактури № 07081 від 19 березня 2007 року і видаткової накладної № Р07081 від 19 березня 2007 року на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_6 № 26000051603913 в ЧФ ЗАТ КБ “ПриватБанк” були перераховані кредитні кошти в сумі 6800 гривень. При цьому в кредитному договорі членами організованої групи через ОСОБА_88 неправдиво зазначалась мета використання кредитних коштів - перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 07081 від 19 березня 2007 року. Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_7, зняли з рахунку готівкою вказані кредитні кошти, частину з яких в сумі 5000 гривень передали позичальникові ОСОБА_88, а решту в сумі 1800 гривень розподілили між собою.

Всього протягом часу з жовтня 2006 року по березень 2007 року члени організованої злочинної групи ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 незаконно одержали в ЗАТ КБ „ПриватБанк” кредитні кошти на загальну суму 526962 гривні, чим завдали вказаній банківській установі великої матеріальної шкоди.

ОСОБА_8 того, підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні магазину „Торговий Дім” за адресою: м. Чернівці, вулиця Головна, № 82, з метою подальшого використання під час оформлення кредитів підробили, внісши завідомо неправдиві відомості, після чого, достовірно знаючи, що рахунки-фактури та видаткові накладні являються підробленими, а позичальники не будуть отримувати ніякого товару, використали при оформленні кредитів в Чернівецькій філії ЗАТ КБ „ПриватБанк” наступні документи:

- рахунок-фактуру № 477 від 12 жовтня 2006 року та видаткову накладну № 477 від 12 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_13, а той отримав телевізор „Sony 32” вартістю 12400 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання цього товару. В подальшому вказані фіктивні документи членами злочинної групи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані учасникові злочинної групи ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740008 від 12 жовтня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 13 від 18 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р13 від 18 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_14, а той отримав комп’ютер на базі „Pentium 3,4” вартістю 8140 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1150 гривень готівкою за придбання цього товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320013 від 18 жовтня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 15 від 19 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р15 від 19 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_15, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium 3,2” вартістю 10 000 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1500 гривень готівкою за придбання зазначеного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320016 від 19 жовтня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 170 від 27 жовтня 2006 року та видаткову накладну № Р170 від 27 жовтня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_16, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,4” вартістю 8000 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1010 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070028 від 27 жовтня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 47 від 08 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р46 від 08 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_17, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,4” вартістю 7755 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 780 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320040 від 08 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 69 від 15 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р69 від 15 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_18, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 4,2” вартістю 10810 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1410 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320049 від 15 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 71 від 15 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р71 від 15 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_19, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3,6” вартістю 7800 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 890 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320050 від 15 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 178 від 17 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р178 від 17 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_20, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,2” вартістю 5120 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 620 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070054 від 17 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 87 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р87 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_21, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium IV 3,4” вартістю 7930 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 950 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320061 від 23 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 88 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р88 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_22, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,0” вартістю 7000 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320062 від 23 листопада 2006 року;

- фіктивні рахунок-фактуру № 186 від 23 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р186 від 23 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_23, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium 3,2” вартістю 7268 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 768 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070065 від 23 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 97 від 24 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р97 від 24 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_24, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3700 (АМ2)” вартістю 9864 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1064 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5, та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320056 від 24 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 98 від 27 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р98 від 27 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_25, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3200” вартістю 7180 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 720 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320059 від 27 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 100 від 27 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р100 від 27 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_26, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3200 ” вартістю 4800 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320064 від 27 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 108 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р108 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_27, а вона отримала LCD телевізор „32 Panasonic” вартістю 11000 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1500 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320066 від 29 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 111 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р111 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_28, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium ІV 3,4” вартістю 7832 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 932 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320068 від 29 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 187 від 29 листопада 2006 року та видаткову накладну № Р187 від 29 листопада 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_29, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,8” вартістю 7687 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 850 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070067 від 29 листопада 2006 року;

- рахунок-фактуру № 120 від 01 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р120 від 01 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_30, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3,2+” вартістю 8052 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1080 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320074 від 01 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 191 від 05 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р191 від 05 грудня 2006 року, в якій неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_31, а він отримав комп’ютер на базі „Celeron 3,0” вартістю 5400 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 580 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070077 від 05 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 195 від 06 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р195 від 06 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_32, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,0” вартістю 5600 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 580 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070078 від 06 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 211 від 25 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р211 від 25 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_33, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,0” вартістю 5600 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 600 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX340700103 від 25 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 213 від 26 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р213 від 26 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_34, а вона отримала ноутбук „AMILO” вартістю 5558 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 560 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070107 від 26 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 215 від 27 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р215 від 27 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_35, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,2” вартістю 6150 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 620 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740109 від 28 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 217 від 28 грудня 2006 року та видаткову накладну № Р216 від 28 грудня 2006 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_36, а він отримав ноутбук „LG M1-J455R1 15” SXGA” вартістю 8105 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1115 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740110 від 28 грудня 2006 року;

- рахунок-фактуру № 218 від 10 січня 2007 року та видаткову накладну № Р218 від 10 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_37, а він отримав ноутбук „LG” SXGA” вартістю 7680 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 790 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740120 від 10 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 139 від 11 січня 2007 року та видаткову накладну № Р139 від 11 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_39, а він отримав „Комп’ютер на базі Атлона Х2 3,5” вартістю 7845 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 895 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320123 від 11 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 140 від 12 січня 2007 року та видаткову накладну № Р139 від 12 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_40, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлона Х2 3,2” вартістю 7798 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 848 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320124 від 12 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 153 від 16 січня 2007 року та видаткову накладну № Р153 від 16 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_42, а він отримав ноутбук „Asus” вартістю 8300 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1400 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320130 від 16 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 144 від 12 січня 2007 року та видаткову накладну № Р144 від 12 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_41, а вона отримала ноутбук „Asus” вартістю 7895 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 895 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320126 від 12 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 222 від 16 січня 2007 року та видаткову накладну № Р151 від 16 січ

ня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_43, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3,0” вартістю 8300 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1400 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740131 від 16 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 162 від 22 січня 2007 року та видаткову накладну № Р162 від 22 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_44, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 3,4” вартістю 7864 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 900 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320138 від 22 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 233 від 23 січня 2007 року та видаткову накладну № Р233 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_45, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3,4” вартістю 8123 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1200 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740145 від 23 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 232 від 23 січня 2007 року та видаткову накладну № Р232 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_46, а він отримав комп’ютер на базі „Athlon 3,0” вартістю 7870 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1000 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740144 від 23 січня 2007 року;

- фіктивні рахунок-фактуру № 168 від 23 січня 007 року та видаткову накладну № Р168 від 23 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_48, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,4” вартістю 6340 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 740 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320142 від 23 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 236 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р236 від 24 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_49, а він отримав комп’ютер на базі „Athlon 3,5” вартістю 8043 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1093 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740154 від 24 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 170 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р170 від 24 січня 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_50, а вона отримала ноутбук „ACER” вартістю 7742 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320147 від 24 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 171 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну № Р171 від 24 січня 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_51, а він отримав „Телевізор: 42” Toshiba” вартістю 7934 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1300 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320148 від 24 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07011 від 24 січня 2007 року та видаткову накладну від 24 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_52, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,8” вартістю 7886 гривень, вказавши в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 900 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070150 від 24 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 175 від 25 січня 2007 року та видаткову накладну № Р175 від 25 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_53, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium ІV 3,2” вартістю 7325 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 740 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320159 від 25 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 238 від 25 січня 2007 року та видаткову накладну № Р238 від 25 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_54, а він отримав ноутбук „DELL” вартістю 7890 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 990 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740156 від 25 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 240 від 26 січня 2007 року та видаткову накладну № Р240 від 26 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_55, а вона отримала „LCD телевізор LG 42LB1R” вартістю 13770 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 3800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740163 від 26 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 182 від 29 січня 2007 року та видаткову накладну № Р182 від 29 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_56, а вона отримала комп’ютер на базі „Core Duo 2,4” вартістю 8914 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 2000 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320166 від 29 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 243 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р244 від 30 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_57, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium 3,4” вартістю 8742 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740170 від 30 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 244 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р243 від 30 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_58, а він отримав плазмовий телевізор „LG 42” вартістю 9257 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 2300 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний № CVХ0RX33740169 від 30 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 185 від 30 січня 2007 року та видаткову накладну № Р185 від 30 січня 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_59, а той отримав ноутбук „Asus” вартістю 12578 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 2600 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320171 від 30 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 247 від 31 січня 2007 року та видаткову накладну № Р247 від 31 січня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_60, а вона отримала телевізор „LG” вартістю 12697 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740174 від 31 січня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 187 від 01 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р187 від 01 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_61, а вона отримала телевізор „LG” вартістю 12697 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 2800 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320176 від 01 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07026 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № 07026 від 02 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_62, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 1,8” вартістю 8415 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1690 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070179 від 02 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 250 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р250 від 02 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_63, а вона отримала „Телевізор: 42” LG 42PC1RR” вартістю 13311 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 3000 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740183 від 02 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 192 від 02 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р192 від 02 лютого 2007 року, в якій зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_65, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3,6” вартістю 8627 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1750 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320185 від 02 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 195 від 06 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р195 від 06 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_66, а вона отримала комп’ютер на базі „Intel Core Duo 2,4” вартістю 6250 гривень та LCD телевізор „Samsung” вартістю 6875 гривень, а всього майна на загальну суму 13125 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі №195 від 06 лютого 2007 року, що остання внесла в касу підприємства 3250 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320188 від 06 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 253 від 05 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р253 від 06 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_67, а він отримав ноутбук „Toshiba” вартістю 12870 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 2870 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740189 від 07 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 254 від 07 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р254 від 07 лютого 2007 року, в яких зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_68, а вона отримала ноутбук „Toshiba” вартістю 13457 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 3507 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740192 від 07 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 256 від 08 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р256 від 08 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_69, а він отримав „Комп’ютер на базі Athlon 3200+” вартістю 8340 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1390 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740196 від 08 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 258 від 08 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р257 від 08 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_70, а вона отримала комп’ютер на базі „Athlon 3200+” вартістю 6780 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1130 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740199 від 08 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07033 від 09 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р07033 від 09 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_71, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 1,8” вартістю 8280 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1380 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070201 від 09 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 207 від 13 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р207 від 13 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_73, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium Core Duo 2,2” вартістю 8745 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320206 від 13 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 270 від 14 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р270 від 14 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_74, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 4200” вартістю 13407 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 3507 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740210 від 14 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 272 від 19 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р272 від 19 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_75, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3400” вартістю 8750 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1850 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740220 від 19 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 214 від 19 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р214 від 19 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_76, а він отримав комп’ютер на базі „Атлона 3400 ХР+” вартістю 12547 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 2650 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та, ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320222 від 19 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 274 від 20 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р274 від 20 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_77, а вона отримала ноутбук „Asus” вартістю 8627 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1730 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740227 від 20 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 220 від 26 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р220 від 26 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_5 реалізував ОСОБА_78, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium IV 3,8” вартістю 12500 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 3500 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX36320243 від 26 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 288 від 28 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р288 від 28 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_79, а він отримав ноутбук „Asus A6B00Rp” вартістю 9340 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1870 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740145 від 28 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 289 від 28 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р289 від 28 лютого 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_80, а він отримав комп’ютер на базі „Celeron 3,4” вартістю 8695 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1775 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740247 від 28 лютого 2007 року;

- рахунок-фактуру № 287 від 27 лютого 2007 року та видаткову накладну № Р287 від 01 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_81, а він отримав комп’ютер на базі „Атлон 4200 ХР+” вартістю 12470 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 3 470 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740248 від 01 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 299 від 02 березня 2007 року та видаткову накладну № Р299 від 02 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_83, а вона отримала комп’ютер на базі „Pentium Core Duo 1,8” вартістю 6257 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1260 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740261 від 02 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07052 від 01 березня 2007 року та видаткову накладну № 07052 від 02 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_82, а вона отримала ноутбук „ACER” вартістю 8457 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1700 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХRRX34070257 від 02 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 305 від 03 березня 2007 року та видаткову накладну № Р305 від 03 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_84, а він отримав комп’ютер на базі „Intel Core Duo 2,2” вартістю 9830 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1970 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740265 від 03 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 304 від 03 березня 2007 року та видаткову накладну № Р304 від 03 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_8 реалізував ОСОБА_85, а вона отримала комп’ютер на базі „Атлон 3800 ХР+” вартістю 13400 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 3500 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX33740263 від 03 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07069 від 14 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07069 від 14 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_86, а вона отримала ноутбук „Asus” вартістю 12442 гривні, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 2492 гривні готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070275 від 14 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07070 від 14 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07070 від 14 березня 2007 року, в яких неправдиво зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_87, а він отримав комп’ютер на базі „Pentium IV 3,2” вартістю 6875 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що останній вніс в касу підприємства 1375 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070276 від 14 березня 2007 року;

- рахунок-фактуру № 07081 від 19 березня 2007 року та видаткову накладну № Р07081 від 19 березня 2007 року, в яких зазначили, що приватний підприємець ОСОБА_6 реалізував ОСОБА_88, а вона отримала комп’ютер на базі „AMD ATHLON 4200+” вартістю 8570 гривень, вказавши при цьому в рахунку-фактурі, що остання внесла в касу підприємства 1770 гривень готівкою за придбання вищевказаного товару. В подальшому вказані фіктивні документи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подані ОСОБА_7, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості, а позичальник не буде отримувати ніякого товару, на їх підставі уклав кредитний договір № CVХ0RX34070286 від 19 березня 2007 року.

Постановою суду від 20 грудня 2011 року справа по обвинуваченню підсудних ОСОБА_5

О.В. та ОСОБА_6 в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч.3 –222 ч.2, 28 ч.3 –358 ч.2, 28 ч.3 –358 ч.3 КК України, закрита на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію у 2011 році" від 08 липня 2011 року і вони звільнені від кримінальної відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 вину в пред’явленому йому обвинуваченні не визнав і пояснив, що він ні з ОСОБА_5, ні з ОСОБА_6 не був у змові і в склад організованої злочинної групи не входив. Він працював кредитним інспектором Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк”, з серпня 2006 року по квітень 2007 року працював у відділенні, яке знаходилось в приміщенні магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців. В його посадові обов’язки входило видавати кредити на основі довідки про доходи або без неї, паспорта та ідентифікаційного коду позичальника, рахунку-фактури. На основі наданих документів заповнював в електронному варіанті анкету позичальника та складав кредитний договір, дані документи відправляв на електронному адресу в ПАТ КБ „ПриватБанк” в м. Дніпропетровськ, де вирішували про видачу чи невидачу кредиту, звідти вже приходила відповідь: видавати чи не видавати кредит. Заяву позичальника та кредитний договір особа підписувала особисто. До нього позичальники приходили особисто з рахунками-фактурами та видатковими накладними від підприємців чи підприємств про придбання товарів, на яких обов’язково були підписи, без даних документів він не міг оформити кредит. Ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_6, ні продавці ОСОБА_11 та ОСОБА_10 до нього не підходили з документами про оформлення кредитів і таких вказівок йому не давали. Після підписання кредитних договорів гроші на рахунок приватних підприємців приходили протягом трьох годин. Ніяких грошових коштів від ОСОБА_5 і ОСОБА_6 чи інших осіб він не отримував, в змові з ними не був, клієнтів їм не направляв, ніякі кошти нікому не передавав. Ніякої розмови з ОСОБА_5 про те, що придбана в кредит побутова техніка чи комп’ютери людям не видавались, у нього не було і про це йому не відомо, ніякого відношення до видачі товару він не мав. Про те, що рахунки-фактури чи видаткові накладні були підроблені, йому відомо не було і пособництва в цьому він не вчиняв. При оформленні кредитних договорів на придбання товарів завідомо підроблені рахунки-фактури та видаткові накладні не використовував, оскільки не знав, що вони є підробленими. Свої покази, дані на досудовому слідстві, не підтримав, оскільки їх не читав та з ними не знайомився.

Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_7, його вина у пособництві у вчиненні в складі організованої злочинної групи шахрайства з фінансовими ресурсами, підробленні документів, а також у використанні завідомо підроблених документів повністю підтверджується показами свідків та письмовими доказами.

Так, свідок ОСОБА_13 показав суду, що знає підсудного ОСОБА_7 В жовтні 2006 року йому терміново потрібні були гроші в сумі 10000 грн. За допомогою ОСОБА_89 в приміщенні магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці у працівника банку ОСОБА_7, якому він надав свій паспорт та довідку про ідентифікаційний код, був оформлений кредитний договір на придбання телевізора на суму 12400 грн., який він підписав. ОСОБА_89 через два дні привіз йому гроші в сумі 7500 грн. додому, а кому виплачена решта суми, йому невідомо. Телевізор він не отримував, гроші нікому також не передавав. На даний час він повністю погасив заборгованість по даному кредиту.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що з підсудними не знайомий. Йому терміново потрібні були гроші. Він через свого знайомого познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_5, але не ОСОБА_5, який міг допомогти в оформленні кредиту без довідки про доходи. В кінці 2006 року він прийшов в приміщення магазину "Торговий дім" по вулиці Головній в м. Чернівці, там стояв стіл з вивіскою ЗАТ КБ „ПриватБанк”, за столом сидів хлопець, якого він сприйняв як працівника банку, якому він надав свій паспорт, ідентифікаційний код та заповнив анкету, йому в кредит оформили телевізор на суму 7700 грн. більше ніяких документів не вимагали, ввечері мав отримати гроші. ОСОБА_90 повернули документи та гроші в сумі 2000 грн., також картку, на яку він повинен оплачувати кредит. Декілька місяців він оплачував кредит, а потім перестав у зв’язку із скрутним матеріальним становищем. Ніякого товару він не отримував, отримав лише гроші в сумі 2000 грн.

Свідок ОСОБА_19 показала суду, що знайома з підсудними, працювала адміністратором у магазині „Форсаж”, їй потрібні були гроші. Вона підійшла в магазин ”Торговий дім” на другий поверх по вулиці Головній в м. Чернівці для оформлення кредиту, надала паспорт та ідентифікаційний код, довідку про доходи не надавала, ці документи віддала ОСОБА_5, підписала кредитний договір, заповнила анкету, в цьому їй допомагав ОСОБА_7 В кредит вона брала комп’ютер, який повинні були продати, а гроші віддати їй. ОСОБА_90 ОСОБА_5 привіз їй гроші в сумі 4500 грн., а через день чи два отримала ще 1000 грн., всього вона отримала гроші в сумі 5500 грн., а кредит оформила на 7600 грн. Спочатку вона погашала кредит, виплатила гроші в сумі 3000 грн., а потім перестала оплачувати в зв’язку із скрутним матеріальним становищем, на даний час заборгованість по даному кредиту становить 24000 чи 34000 грн.

Свідок ОСОБА_22 показав суду, що з підсудними не знайомий. В 2006 році працював таксистом, потрапив в ДТП і йому були потрібні гроші, щоб розрахуватись за пошкоджений автомобіль. Його знайомий ОСОБА_91 запропонував оформити кредит, де не потрібна довідка про доходи, на що він погодився, також він попередив, що оформляється техніка, а фактично видаються гроші. Він зайшов в магазин на другому поверсі в приміщенні "Торгового дому" по вулиці Головній м. Чернівців, де знаходились двоє чоловіків та одна дівчина, він підійшов до столу, де була вивіска ЗАТ КБ „ПриватБанк”, надав паспорт та ідентифікаційний код, заповнив анкету та підписав кредитний договір на отримання ноутбука за 9000 грн., ОСОБА_91 чекав на нього на вулиці, а потім дав йому 4000 грн. Він усвідомлював, що підписував кредитний договір, що повинен був його погашати.

Свідок ОСОБА_23 показав суду, що знайомий з підсудним ОСОБА_7, інших підсудних не знає. В 2006 році працював автомеханіком, його односельчанин ОСОБА_92 отримував кредит та порадив йому також це зробити, так як йому були потрібні кошти. Він звернувся в "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців на другий поверх для отримання кредиту, там була філія ЗАТ КБ „ПриватБанк”, за столом сидів ОСОБА_7, якому він надав паспорт та ідентифікаційний код, довідку про доходи не надавав, він його сфотографував. Кредитний договір був укладений на придбання комп’ютера десь на суму 5400 грн., ОСОБА_92 віддав йому 3000 грн., однак не сказали, на який рахунок потрібно погашати заборгованість, ніяких листів з ПАТ КБ „ПриватБанк” не отримував, тому яка заборгованість по кредиту на сьогоднішній день, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_92 показав суду, що в 2006 році він оформляв кредит на придбання ноутбука на суму 7500 грн. в магазині "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців з вивіскою ЗАТ КБ «ПриватБанк». В цей час в магазині знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які йому пояснили, що вони ноутбук продадуть, а гроші від продажу повернуть. Він не передавав ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ніяких коштів. ОСОБА_23 питав у нього, де він брав кредит і він йому розповів. При оформленні кредиту ОСОБА_23 він в магазин не заходив, ні до кого не звертався, ОСОБА_6 ніякі кошти для передачі ОСОБА_23 йому не давав.

Свідок ОСОБА_32 показав суду, що знає підсудного ОСОБА_7, інших підсудних бачив. В 2006 році офіційно не працював, йому були потрібні гроші. Він знав, що його односельчанин ОСОБА_92 отримував кредит, тому звернувся до нього за порадою. Той повідомив, щоб він підійшов на другий поверх магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців, де є відділення ЗАТ КБ "ПриватБанк" та працівник ОСОБА_7 ОСОБА_12 ОСОБА_92 йому повідомив, що оформляють кредит на техніку, а видають гроші. Він пред’явив паспорт, ідентифікаційний код, йому ОСОБА_7 запропонував укласти кредитний договір, він сказав, що йому потрібно 3000 грн., на що він уклав договір на придбання побутової техніки на суму 5600 грн., побутову техніку не отримував. Через день після оформлення кредиту ОСОБА_92 передав йому 1600 грн., більше він нічого не отримував. Він запитував у ОСОБА_92, де решта грошей, але той не відповів. Слідчий показував йому кредитний договір, там є його підпис. ПАТ КБ «ПриватБанк»ніяких листів до нього не надсилав, але кредит він не оплачував.

Свідок ОСОБА_93 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. Її співмешканець ОСОБА_94 їхав в таксі та запитував водія, чи не знає він, де можна взяти кредит без довідки про доходи, на що водій на ім'я ОСОБА_92 сказав, що на другому поверсі магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців. В січні 2007 року таксист на ім'я ОСОБА_92 їх з чоловіком привіз в цей магазин, де було відділення ЗАТ КБ „ПриватБанк”. Вона надала ОСОБА_7 паспорт та ідентифікаційний код, він запитав два стаціонарні телефони та один мобільний номер телефону, також вона повідомила, що працює на Калинівському ринку. ОСОБА_7 оформив кредитний договір на придбання комп’ютера на суму 7500 грн., який вона підписала. Спочатку їм дали гроші в сумі 1000 грн., потім ще 2500 грн., в загальному вона отримала тільки 3500 грн. На даний час вони погашають кредит, вже виплатили 14000 грн., але пеня нараховується і далі.

Свідок ОСОБА_94 показав суду, що він знайомий з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. ОСОБА_93 є його співмешканкою, їм були потрібні гроші, але вони ніде офіційно не працювали. Він їхав в м. Чернівці на таксі та почав розмовляти з водієм на ім'я ОСОБА_92, питав чи не знає він, де можна отримати кредит без довідки про доходи, на що той сказав, що такі кредити оформляють на другому поверсі "Торгового дому" по вулиці Головній м. Чернівців. Спочатку він заїхав в банк «Фінанси та Кредит», але там теж вимагали довідку про доходи. Тоді вони з дружиною приїхали в "Торговий дім", з ними був таксист ОСОБА_92, з магазину вийшов ще один старший за віком чоловік. ОСОБА_93 з ОСОБА_92 та з тим чоловіком піднялись в магазин, а він залишився чекати на вулиці. Дружині оформили кредит на придбання комп’ютера на суму 7500 грн., на що вона надала паспорт та ідентифікаційний код, також сказала, що працює на Калинівському ринку. Через декілька хвилин ОСОБА_93 вийшла і сказала, що оформила кредит, але гроші з м. Києва ще не переказали. Віктор дав від себе 1000 грн. і сказав, щоб через два тижні вони подзвонили, коли гроші будуть на рахунку. Він постійно дзвонив, тоді ОСОБА_92 приїхав в смт. Путилу Чернівецької області і дав йому 2500 грн. Вони отримали лише 3500 грн., більше ніяких грошей не отримували, комп’ютер теж не отримували. Потім з ПАТ КБ „ПриватБанк” прийшов лист про заборгованість, вони виплатили 14000 грн., але заборгованість ще залишилась. ОСОБА_12 дружину викликали в Путильський районний суд Чернівецької області, де розглядалась цивільна справа про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, рішення вони не оскаржували.

Свідок ОСОБА_95 показала суду, що з підсудними не знайома. В грудні 2006 року працювала поваром в кафе «Глорія»по вулиці Калинівській м. Чернівців. Її знайома ОСОБА_96 попросила оформити кредит для ОСОБА_91 та ОСОБА_97, так як вони цього зробити не могли, тому що у них вже були кредити. Наталія їй повідомила, що вона теж оформила кредит, який ОСОБА_91 справно виплачує, тому їй немає за що переживати. Спочатку вона заперечувала, а потім погодилась оформити кредит на придбання ноутбука на суму 7700 грн. по вулиці Головній, 82 в приміщенні магазину ”Торговий дім”. Вони з ОСОБА_97 та ОСОБА_98 приїхали в ”Торговий дім”, вона з ОСОБА_98 піднялись на другий поверх, ОСОБА_97 залишився на вулиці, вона надала паспорт та ідентифікаційний код, оформили кредитний договір на придбання ноутбука на суму 7700 грн. Їй ні гроші, ні ноутбук не дали. ОСОБА_91 сказав, що буде погашати заборгованість по кредиту. Через три місяці вона поїхала в ЗАТ КБ „ПриватБанк” щоб дізнатись, чи погашається кредит, однак працівники банку повідомили, що у неї є заборгованість. У неї ніяких документів на руках не було, всі документи забрав ОСОБА_91. ОСОБА_96 також повідомила, що вони вже не погашають і її кредит. Вона сплатила 1400 грн. на погашення заборгованості по кредиту, а після цього у неї почались фінансові проблеми, тому даний кредит вона не виплачує.

Свідок ОСОБА_33 показав суду, що з підсудними не знайомий. В 2007 році він оформляв кредит на другому поверсі магазину "Торговий дім" по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, де знаходиться відділення ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Його знайомий запропонував оформити кредит, на що він погодився, так як йому були потрібні гроші, при цьому той сказав, що частину грошей він має віддати за допомогу. Його привезли до магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців, він надав свій паспорт та ідентифікаційний код, склали кредитний договір, який він підписав. Договір він детально не читав, однак зрозумів, що кредит оформляв на придбання комп’ютера, а мав отримати гроші в сумі 5000 грн., також 500 грн. віддати. Йому дали картку, на яку потрібно було погашати заборгованість. Ні гроші, ні комп’ютер він не отримав. З ПАТ КБ ”ПриватБанк” йому надійшов лист, в якому зазначалась сума заборгованості в розмірі 25000 грн., він нічого не погашав, тому що нічого не отримував.

Свідок ОСОБА_43 показав суду, що з підсудними не знайомий. В 2006 році отримував кредит на другому поверсі магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, де було відділення ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Він разом з ОСОБА_80, прізвище якого не пам'ятає, ОСОБА_99 хотіли придбати в кредит комп’ютер дитині, але не могли цього зробити, тому що у них вже були кредити в цьому банку і вони були внесені в ”чорний список”. Вони запропонували йому оформити кредит на себе і за це він мав отримати 1000 грн., на що погодився. Він з ОСОБА_80 приїхав до магазину ”Торговий дім”, де їх чекав ОСОБА_99, він піднявся на другий поверх та оформив кредит на придбання комп’ютера, підписав кредитний договір, за це ОСОБА_99 дав йому 1000 грн., також він повідомив, що коли гроші надійдуть на рахунок, то він через ОСОБА_80 передасть ще гроші, однак йому більше нічого не передавали. Йому з ПАТ КБ ”ПриватБанк” надходили листи про заборгованість, але ОСОБА_80 сказав, щоб він не хвилювався.

Свідок ОСОБА_100 показала суду, що в 2004 році у неї загинув син, тому їй були потрібні гроші, щоб розрахуватись з боргами. Знайомі їй сказали, що в магазині "Торговий дім" можна отримати кредит, вона під’їхала туди, біля входу був чоловік на ім’я ОСОБА_91, але не ОСОБА_5, який їй сказав, щоб вона повідомила, що працює на Калинівському ринку і розмір її заробітної плати становить 1800 грн. Вона піднялась на другий поверх, за комп’ютером сидів ОСОБА_7, вона йому надала паспорт та ідентифікаційний код, він оформив кредитний договір на придбання комп’ютера на суму 9000 грн. та повідомив, що вона отримає гроші, а не комп’ютер. ОСОБА_8 кредитного договору, вона більше нічого не підписувала. Наступного дня їй дали 4000 грн., сказали, що решту грошей дадуть, коли у неї не буде грошей. Вона декілька разів погашала кредит, так як отримувала лист про заборгованість в сумі 37000 грн., а потім у неї почалися фінансові труднощі і вона перестала його погашати.

Свідок ОСОБА_50 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 В січні 2007 року їй були потрібні гроші і коли вона разом з матір'ю ОСОБА_101 проходили мимо магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, то побачили вивіску "Товари в кредит". Вони піднялись на другий поверх та запитали, чи не дають в кредит гроші. Спілкувались вони з ОСОБА_7, який повідомив, що можна оформити кредит на придбання техніки, а отримати гроші. Вони з чоловіком ОСОБА_51 підійшли разом та оформили кредити: вона на придбання телевізора на суму 7000 грн., а чоловік на придбання комп’ютера на суму 7000 грн. Для оформлення кредиту вони надавали паспорти та ідентифікаційні коди. ОСОБА_5 дав їм тільки по 3000 грн. з кожного кредитного договору, а по 4000 грн. вони зняли як їм пояснили, щоб оплачувати кредит, коли у них не буде грошей. Потім прийшов лист з ПАТ КБ ”ПриватБанк” про заборгованість, підписи в кредитному договорі належать їм, тому треба сплачувати.

Свідок ОСОБА_51 дав суду аналогічні покази, доповнивши, що вони розмовляли з ОСОБА_5, який сказав, що вони отримають гроші, а оформляв кредит ОСОБА_7 Для оформлення кредиту вони з дружиною надали свої паспорти та ідентифікаційні коди, він взяв кредит на придбання комп’ютера на суму 7000 грн., а дружина –на придбання телевізора на суму 7000 грн., вони підписали кредитні договори. Їм видали по 3000 грн. по кожному кредиту, а решту не дали, аргументуючи тим, що якщо у них не буде грошей сплачувати заборгованість, тоді вони будуть це робити замість них, про це їм говорив ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_55 показала суду, що вона бачила в магазині ОСОБА_5 та ОСОБА_7 В січні 2007 року вона їхала в тролейбусі і почула як жінки говорили, що в магазині ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців оформляють кредити на придбання техніки, а фактично отримують гроші. Піднявшись на другий поверх, вона запитала, чи можна отримати кредит, їй сказали, що можна, але треба підійти ввечері. Вона взяла з собою паспорт та ідентифікаційний код, але забула вдома окуляри, тому хлопці, які там працювали, їй допомагали. Ніяких довідок про заробітну плату від неї не вимагали. Вона оформила кредит на придбання комп’ютера та ще якоїсь техніки на суму майже 12000 грн. Гроші вона отримала через 3-4 дні, спочатку 1500 грн., потім з сестрою ОСОБА_101 вони забрали 4000 грн., а згодом ще 1000 грн. В загальному вона отримала гроші в сумі 6500 грн., техніку також не отримувала. Сказали, що решту суми не видають, оскільки якщо у неї не буде коштів для сплати заборгованості, то вони з цих грошей будуть платити.

Свідок ОСОБА_101 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 В січні 2007 року їм з донькою ОСОБА_50 були потрібні гроші, тому вони вирішили взяти кредит. Вони з донькою підійшли на другий поверх магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців, так як там була вивіска, що дають кредит. В магазині знаходився ОСОБА_7 та ОСОБА_5, вона запитала, чи можливо взяти кредит і які документи для цього потрібні. ОСОБА_5 відповів, що кредит оформляється тільки на придбання побутової техніки, але на руки видають гроші, для цього потрібні тільки паспорт та ідентифікаційний код. Наступного дня донька із зятем підійшли та оформили кредит: донька на придбання плазмового телевізора на суму 7000 грн., а зять на придбання комп’ютера на суму 7000 грн. Кредитні договори оформляв ОСОБА_7, а гроші в сумі 6000 грн. за два кредити видавав ОСОБА_5, він і пояснив, що решта залишається для того, щоб погашати заборгованість, коли у них не буде грошей, ніби страховка. Вони частково погашали кредит, потім зять потрапив в аварію, почались труднощі, тому вони перестали погашати кредити.

Свідок ОСОБА_57 показала суду, вона знайома з ОСОБА_7, він давав на підпис

кредитний договір. 30 січня 2007 року вона оформляла кредит в магазині "Німфа" на другому поверсі магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців, а допомагав в цьому ОСОБА_102, який сказав, що всі гроші їй не видадуть, тому що треба буде віддати частину коштів працівникам банку, на що вона погодилась. Вона дала ОСОБА_7 свій паспорт та ідентифікаційний код, який оформив кредитний договір на придбання комп’ютера на суму 8000 грн. і вони вийшли з магазину. ОСОБА_102 забрав у неї всі документи та повідомив, що через чотири дні будуть гроші. Через деякий час ОСОБА_102 привіз їй гроші в сумі 6000 грн. та повідомив, що решту віддав працівникам банку. Вона кредит не погашала, її чоловік теж оформляв кредит на придбання комп’ютера на суму 8000 грн., однак він не отримав ні комп’ютер, ні гроші. Кредити вони не погашають.

Свідок ОСОБА_65 показав суду, що з підсудними не знайомий. ОСОБА_103 попросив його взяти для нього кредит, також сказав, що у нього є знайома ОСОБА_104, яка може допомогти в оформленні кредиту в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. 02 лютого 2007 року він зустрівся зі ОСОБА_104, яка привела його на другий поверх магазину "Торговий дім" по вулиці Головній м. Чернівців, де їх зустрів ОСОБА_5, який повідомив, що за все домовився і проблем ніяких не буде. За столиком сидів хлопець, він надав свідоцтво приватного підприємця, паспорт та ідентифікаційний код, назвав телефон домашній та мобільний. Йому оформили кредит на придбання комп’ютера на суму 8627 грн., а отримав він гроші в сумі 5000 грн., через три дні ці кошти він віддав ОСОБА_103, який йому сказав, що буде погашати кредит. Потім він потрапив в лікарню, заборгованість по кредиту не погашав.

Свідок ОСОБА_66 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. В січні 2007 року до неї прийшла ОСОБА_60 та повідомила, що є можливість заробити 250 грн., для цього потрібно допомогти двом хлопцям ОСОБА_105 та ОСОБА_106 зняти з рахунку гроші, які вони заробили за кордоном, вони самі не могли це зробити, тому що за ними слідкували. ОСОБА_12 ОСОБА_60 сказала, що сама заробила так гроші, тому вона погодилась. Наступного дня вона зустрілась з ОСОБА_105 та ОСОБА_106, які повідомили, що в ЗАТ КБ ”ПриватБанк” на їхньому рахунку знаходяться кошти, щоб їх зняти від неї потрібно паспорт та ідентифікаційний код, також вона має розписатись у відповідному документі, за що вони мали дати їй гроші в сумі 250 грн. 06 лютого 2007 року до неї додому приїхав ОСОБА_105 на автомобілі та забрав її, потім в м. Чернівці ОСОБА_106, забрав її та ОСОБА_67 Вони приїхали до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, до них підійшов друг ОСОБА_106 на ім’я ОСОБА_105, з яким вони піднялись на другий поверх в магазин ”Німфа”, підійшли до ОСОБА_7, якому вона надала свій паспорт та ідентифікаційний код, також він її сфотографував. ОСОБА_7 запитав, чи немає у неї оформлених кредитів, що вона заперечила, тоді він дав їй на підпис документи, які вона, не читаючи, підписала. ОСОБА_7 дав їй якісь документи та пластикову картку, яку від неї забрав ОСОБА_105. ОСОБА_67 в той день нічого не оформляли. Гроші в сумі 250 грн. їй так і не дали. Через декілька місяців до неї почали дзвонити з ПАТ КБ ”ПриватБанк”, щоб вона погасила заборгованість по кредитному договору, вона їм відповіла, що ніякого кредиту у неї немає, ніякі гроші в кредит вона не брала і нічого не збирається виплачувати. Ніяку комп’ютерну техніку вона не отримувала. Коли їй знову почали телефонувати з ПАТ КБ ”ПриватБанк”, вона передзвонила до ОСОБА_105, але він сказав, що переживати не потрібно.

Свідок ОСОБА_83 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. На початку березня 2007 року їй були потрібні гроші для вирішення побутових питань. Вони з чоловіком ОСОБА_107 ходили по різних банківських установах, щоб отримати кредит, але їм відмовляли через відсутність постійного місця роботи та довідки про доходи. Коли вони проходили біля магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, помітили вивіску ЗАТ КБ «ПриватБанк», піднялась на другий поверх і запитали у працівника банку ОСОБА_7, чи можна отримати кредит та які для цього потрібні документи, він покликав двох інших працівників, це не були підсудні, які їм повідомили, що кредит можуть оформити на придбання побутової техніки, а фактично видають гроші. Вона сказала, що їй потрібно 2500 грн., надала паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_7, він її сфотографував та оформив кредит на придбання комп’ютера. Потім він віддав їй кредитний договір та пластикову картку, на яку потрібно було погашати заборгованість. Двоє інших працівників сказали, щоб вона залишила номер свого телефону, їй передзвонять через декілька днів для того, щоб вона забрала гроші. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що в кредитному договорі була зазначена сума 6000 грн. Через декілька днів до неї зателефонував якийсь чоловік та повідомив, що можна прийти за грошима. Пішов її чоловік, йому дали 2500 грн. Коли він запитав, чому в кредитному договорі зазначена сума 6000 грн., йому відповіли, що це сума разом з першим внеском. Вона частково погашала кредит, але повністю ще не виплатила.

Свідок ОСОБА_34 показала суду, що з підсудними вона не знайома. В кінці грудня 2006 року вона ходила по різних банківських установах в м. Чернівці, щоб отримати кредит, але їй відмовляли, оскільки у неї не було довідки про доходи. Випадково в місті вона зустріла свого знайомого ОСОБА_108, який сказав їй, щоб вона підійшла на другий поверх магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній, запитала там ОСОБА_80, який нібито може допомогти в оформленні кредиту. Вона знайшла ОСОБА_80, який сказав, що вони оформляють кредит на придбання побутової техніки, а фактично видають гроші, їй було потрібно 4000 грн. Вона з ним підійшла до працівника ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, якому надала паспорт та ідентифікаційний код, він її сфотографував та дав заповнити анкету. Вона записала, що працює на МТК ”Калинівський ринок” та отримує заробітну плату в розмірі 400 доларів США, ці відомості записала зі слів ОСОБА_80. Їй дали підписати кредитний договір на придбання комп’ютера в сумі 5200 грн. чи 5500 грн. Наступного дня їй зателефонував ОСОБА_80 і при зустрічі віддав їй гроші в сумі 3600 грн., 400 грн. вона не отримала, на її запитання про це сказав, що віддасть пізніше, але так до даного часу вона їх не отримала. Вона частково погасила кредит в сумі 20000 грн. і ще залишилось 15000 грн. Кредитний договір є вдома, які відсотки, вона не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_82 показала суду, що з підсудними не знайома. В березні 2007 року вона в кафе познайомилась з двома хлопцями, одного з яких звали ОСОБА_83 чи ОСОБА_83. Вони сказали, що загубили свої паспорти, а їм потрібно забрати якісь дуже важливі документи, що неможливо зробити без паспорта і запитали, чи не може вона їм в цьому допомогти, щоб вона надала свій паспорт та ідентифікаційний код, за це вони дадуть 200 доларів США. Так як на той момент вона не працювала, їй були потрібні гроші, тому вона погодилась, але повідомила, що з собою паспорта не має. Наступного дня вони зустрілись і підійшли до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній. Один хлопець з її паспортом та ідентифікаційним кодом зайшов в магазин, повернувся і вона з ним зайшла в магазин ”Німфа” на другий поверх для підписання документів. Працівник магазину дав їй на підпис документи та показав, де підписатись, там була і анкета, вона підписалась, але документи не читала. Вони вийшли на вулицю, їй повернули паспорт, в якому було 200 доларів США. Вона попрощалась з хлопцями і пішла додому. Через деякий час їй зателефонувала мати та повідомила, що на адресу її проживання прийшов лист з ПАТ КБ ”ПриватБанк” про заборгованість по кредиту в сумі більше 8000 грн., вона погасила цю заборгованість, але потім знову прийшов лист про заборгованість. Вона звернулась в ПАТ КБ ”ПриватБанк”, де їй повідомили, що у неї є кредит, який оформлений на придбання ноутбука в магазині ”Німфа”, але даний кредит вона не оформляла і ніякий ноутбук не отримувала.

Свідок ОСОБА_26 показала суду, що з підсудними не знайома. В листопаді 2006 року її донька ОСОБА_109 попросила оформити кредит на своє ім’я, оскільки вона вже мала кредит в банківській установі і він був непогашеним. Для цього вона зустрілась з колишнім чоловіком її доньки ОСОБА_110, з яким вони прийшли в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, на другому поверсі за столом сидів хлопець, якому вона надала паспорт та ідентифікаційний код, він зняв ксерокопії та дав підписати кредитний договір. Вона підписала його, але не читала. Після цього працівник банку дав їй документи і сказав, що на їх основі вона може отримати гроші в будь-якому відділенні ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Вони з ОСОБА_110 зайшли у відділення, де в касі отримали 3500 грн., які згодом вона віддала своїй доньці. Потім почали приходити листи з банку про заборгованість. Її донька деякий час погашала заборгованість по кредиту, але вже довгий час не сплачує.

Свідок ОСОБА_48 показав суду, що з підсудними не знайомий. В березні 2007 року у нього виникли проблеми на роботі і йому потрібні були кошти. Він ходив по різних банківських установах для отримання кредиту, але йому відмовляли через відсутність довідки про доходи. Коли він проходив повз магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, то побачив вивіску ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, піднявся на другий поверх в магазин ”Німфа”, де запитав працівника банку як можна отримати кредит та які для цього потрібні документи. Він відповів, що кредит можна оформити на придбання комп’ютерної техніки, а отримати на руки гроші. Він надав паспорт та ідентифікаційний код, працівник банку його сфотографував та надав на підпис кредитний договір на придбання ноутбука на суму 6500 грн. ОСОБА_8 кредитного договору, більше ніяких документів не підписував. Наступного дня він отримав гроші в сумі 6000 грн. Він частково оплачував кредит, на даний час сума заборгованості близько 12000 грн. Свідок ОСОБА_69 показав суду, що з підсудними не знайомий. В лютому 2007 року він працював в службі таксі ”Браво”, до нього підійшов знайомий ОСОБА_82, якому він розповів, що йому потрібні гроші. Він сказав, що може допомогти в оформленні кредиту в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, у нього там є знайомі, також сказав, що кредит оформляється на придбання техніки, а фактично він отримає гроші, для цього потрібно тільки паспорт та ідентифікаційний код, що його влаштовувало. 08 лютого 2007 року він з ОСОБА_82 під’їхали до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, ОСОБА_82 зайшов в приміщення магазину з його документами, а потім вийшов і повідомив, що йому потрібно підписатись в документах, працівник банку дав йому на підпис документи, він їх підписав, не читаючи. Після цього він вийшов на вулицю, через декілька хвилин ОСОБА_82 передав йому гроші в сумі 4950 грн., копію кредитного договору та картку, на яку потрібно сплачувати заборгованість. Кредитний договір він прочитав ввечері і побачив суму 8340 грн. Потім він знайшов ОСОБА_82 та запитав, чому така велика різниця, на що той відповів, що частину грошей взяв він, а частину віддав працівникам банку, гроші в сумі 1300 грн. пішли на перший внесок. Він частково погашав заборгованість, але на даний момент йому потрібно сплатити ще 22000 грн.

Свідок ОСОБА_87 показав суду, що з підсудними не знайомий. В березні 2007 року він працював на будівництві неофіційно і йому були потрібні гроші, однак без довідки про доходи кредити в банку не давали. Він познайомився з ОСОБА_110, якому розповів про це, той погодився допомогти в оформленні кредиту без довідки про доходи в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, при цьому сказав, що він отримає суму 4000 грн., а 1500 грн. необхідно буде залишити особам, які допоможуть. Через декілька днів вони з ОСОБА_110 зустрілись біля магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, зайшли на другий поверх в магазин ”Німфа”, там ОСОБА_110 поговорив з іншим чоловіком, до якого він прийшов наступного дня, надав свій паспорт та ідентифікаційний код, він його підвів до працівника банку, який його сфотографував та дав на підпис кредитний договір, який він, не читаючи, підписав. Працівник банку надав копію кредитного договору та картку, на яку потрібно було сплачувати заборгованість, а також порожні коробки від комп’ютерної техніки, які він мав відвезти додому, а наступного дня привезти їх та отримати гроші. Він їх відніс в автомобіль свого знайомого, з яким приїхав, а наступного дня привіз назад в магазин, до нього вийшов ОСОБА_110, забрав коробки та дав йому 4000 грн. Кредитний договір він не читав, а коли до нього почали приходити листи з ПАТ КБ ”ПриватБанк”, тоді він побачив, що кредит оформив на придбання комп’ютера, якого не отримував. Заборгованість частково погасив, але не повністю.

Свідок ОСОБА_44 показав суду, що з підсудними не знайомий. В січні 2007 року у нього помер батько і потрібні були гроші, а кредит було тяжко отримати. Його колишній сусід ОСОБА_48 сказав, що може допомогти в оформленні кредиту в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, також повідомив, що кредит оформляється на придбання комп’ютерної техніки, але фактично видадуть гроші. Вони прийшли в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців на другий поверх, підійшли до працівника банку, якому він надав свій паспорт, ідентифікаційний код та довідку про доходи за півроку. Кредитний договір оформив на придбання комп’ютера вартістю 8000 грн. Працівник банку дав йому копію кредитного договору та картку, на яку потрібно оплачувати заборгованість. ОСОБА_90 привіз йому 4000 грн. чи 6000 грн., точно не пам’ятає. Він частково погасив заборгованість, а на даний час заборгованість становить 30000 грн., з нього цю заборгованість стягують із зарплати.

Свідок ОСОБА_89 показав суду, що він знайомий з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 В листопаді 2006 року вони з дружиною ОСОБА_111 хотіли взяти кредит, оскільки їх діти захворіли і потрібні були кошти на лікування. Вони проходили біля магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців і побачили вивіску про отримання товарів в кредит та вирішили, що можна взяти товар в кредит, а потім його продати. Він з ОСОБА_111 піднялись на другий поверх в магазин ”Німфа”, підійшли до столу з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк” та запитали працівника банку про умови отримання кредиту, для цього потрібно тільки паспорт та ідентифікаційний код. ОСОБА_7 почав оформляти кредит на придбання комп’ютера на суму 7000 грн., а він йому розповів, що гроші потрібні для лікування дітей. Потім дружина підписала договір, їм ОСОБА_7 приніс комп’ютер, який вони продали на МТК ”Калинівський ринок” за 5000 грн., які витратили на лікування дітей.

ОСОБА_12 він допоміг ОСОБА_13 отримати кредит таким же чином. Вони підійшли до ОСОБА_7, ОСОБА_13 надав паспорт та ідентифікаційний код. Кредитний договір оформлявся на придбання телевізора чи комп’ютера, ОСОБА_13 підписав його, а через два-три дні ОСОБА_5 передав йому гроші, які в свою чергу він передав ОСОБА_13 Сума була не вся, оскільки з ОСОБА_5 знімали проценти. Йому відомо, що ОСОБА_13 повністю погасив заборгованість.

Сім’я ОСОБА_28 його далекі родичі, яким він також допомагав оформити кредит. Він їх привіз в магазин ”Торговий дім”, піднялись на другий поверх до ОСОБА_7, у якого спитали, чи можна оформити кредит на придбання техніки, а отримати гроші. Він передзвонив до ОСОБА_5, який дав на це згоду. ОСОБА_28 дані умови влаштовували, вони надали паспорти та ідентифікаційні коди, підписали кредитний договір. Через два-три дні він знову привіз ОСОБА_28 до цього магазину за грошима, ОСОБА_28 дав їм 12000 грн. Оформлялись кредити на ОСОБА_18, ОСОБА_56, сім’ю ОСОБА_37 на придбання техніки, а фактично вони отримували гроші в сумі меншій, ніж зазначено в договорі, техніку ніхто з них не отримував.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що він знайомий з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. В листопаді 2006 року йому були потрібні гроші на купівлю будинку, він вирішив оформити кредит. Його брат ОСОБА_112 познайомив з ОСОБА_89, який допоміг в оформленні кредиту без довідки про доходи в магазині ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці. Він надав ОСОБА_7 паспорт та ідентифікаційний код, на основі чого був оформлений кредит на придбання комп’ютерної техніки на суму 10000 грн., сказали, що гроші будуть через 2-3 дні, але і через тиждень гроші він не отримав, через місяць він здійснив перший внесок в сумі 700 грн., оскільки надіявся, що після цього отримає гроші, але до даного часу він грошей не отримав. Потім з ПАТ КБ ”ПриватБанк” до нього почали надходити листи про заборгованість, в суд по цивільній справі його не викликали.

Свідок ОСОБА_27 показала суду, що вона знайома з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. Вони з чоловіком ОСОБА_28 вирішили придбати автомобіль в кредит. Їх односельчанин ОСОБА_113 запропонував допомогу в оформленні кредиту при наявності паспорта та ідентифікаційного коду. Вони погодились, взяли всі документи та поїхали разом із ОСОБА_89 та ОСОБА_98 до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці. Вона з ОСОБА_89 піднялись на другий поверх, а ОСОБА_91 з чоловіком залишились чекати на вулиці. В магазині ”Німфа” стояв стіл з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, за яким сидів ОСОБА_7, вона надала свій паспорт та ідентифікаційний код, довідку про доходи не надавала, підписала кредитний договір на придбання плазмового телевізора вартістю 9000 грн. Коли вийшла з магазину, то її чоловік зайшов та оформив кредитний договір на придбання комп’ютера вартістю 7000 грн. ОСОБА_89 сказав, що гроші будуть через декілька днів, оскільки вони мають прийти на рахунок власника магазину ОСОБА_91. Вона по своєму кредиту ні копійки не отримала. Вони дзвонили ОСОБА_89, який через деякий час дав чоловікові 1500 грн., а потім ще 500 грн., в загальному чоловік за свій кредит отримав тільки 2000 грн., хоча мали отримати 16000 грн. Потім вони звертались у службу безпеки ПАТ КБ ”ПриватБанк”, писали заяву в Заставнівський РВ УМВС України в Чернівецькій області, але ні відповіді, ні коштів вони не отримали. Заборгованість вона не оплачувала.

Аналогічні покази в ході досудового слідства, які були перевірені в судовому засіданні, дав свідок ОСОБА_28 (т.2, а.с.41-42).

Свідок ОСОБА_37 показав суду, що він знайомий з ОСОБА_7, інших

підсудних не знає. У вересні 2006 року він потрапив в ДТП та пошкодив інші автомобілі, тому були потрібні гроші для розрахунку з власниками. В листопаді 2006 року він випадково на МТК ”Калинівський ринок” зустрівся з ОСОБА_89, який працював в таксі та розповів йому про те, що потрібно 20000 грн., на що ОСОБА_89 сказав, що може допомогти в оформленні кредиту при наявності паспорта та ідентифікаційного коду, кредит буде оформлений на придбання побутової техніки на суму 10000 грн., 7000 грн., які отримає він, а 3000 грн. будуть надані працівникам банку за сприяння в оформленні кредиту. Його влаштували умови, тому він надав свій паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_89, через деякий час той повідомив, що кредит оформити не можна, тому що в паспорті не вклеєна фотографія. Тоді він вирішив оформити кредит на свою дружину ОСОБА_24 Вони з дружиною та ОСОБА_89 поїхали в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, піднялись на другий поверх в магазин комп’ютерної техніки, де стояв стіл з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, дружина надала свій паспорт та ідентифікаційний код, ОСОБА_7 оформив кредит на придбання комп’ютера на суму 10000 грн., вона підписалась та отримала кредитний договір та картку, на яку потрібно сплачувати заборгованість. Вони спустились на вулицю, комп’ютер їм не давали, через декілька хвилин вийшов ОСОБА_89 та повідомив, що гроші будуть через три дні. Дійсно ОСОБА_89 зателефонував, вони зустрілись і він віддав йому гроші в сумі 4000 грн., ще через три дні гроші в сумі 3000 грн., в загальному він отримав 7000 грн., так як вони і домовлялись. Приблизно через два місяці він знову передзвонив до ОСОБА_89 та повідомив, що йому потрібні гроші, він вклеїв фотографію в паспорт, запитав, чи можна оформити кредит. Він відповів, що можна, але тільки на суму 7000 грн., з них 3000 грн. залишаються працівникам банку, на що він погодився. Вони з ОСОБА_89 приїхали в той же магазин, піднялись на другий поверх до працівника банку ОСОБА_7, якому він надав свій паспорт та ідентифікаційний код, він оформив кредит на придбання комп’ютерної техніки на суму 7000 грн., підписався в договорі. Через декілька днів йому передзвонив ОСОБА_89 та віддав 4000 грн. Він кредит частково погасив в сумі 20000 грн., але потім почались матеріальні труднощі і він не погашав кредит. Від заборгованості не відмовляється, буде погашати її при наявності коштів.

Свідок ОСОБА_24 показала суду, що її чоловік ОСОБА_37 потрапив в ДТП і їм були потрібні гроші на ремонт автомобілів. В листопаді 2006 року чоловік попросив її оформити кредит, так як на своє ім’я він не міг цього зробити, оскільки в його паспорті не була вклеєна фотографія, тому вона погодилась. Вони з чоловіком та його знайомим ОСОБА_89 поїхали в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівців, піднялись на другий поверх, там були хлопець і дівчина. Вона надала свій паспорт та ідентифікаційний код хлопцю, не може сказати точно, чи це був ОСОБА_7 Він дав їй на підпис документи, вона, не читаючи, їх підписала. Гроші отримував чоловік ОСОБА_37

Свідок ОСОБА_49 показав суду, що знайомий з ОСОБА_7, інших підсудних не знає. В березні 2007 року йому були потрібні гроші, він ходив в різні банківські установи для отримання кредиту, але йому відмовляли через відсутність постійної роботи та довідки про доходи. Випадково він познайомився з чоловіком на ім’я ОСОБА_89, прізвища якого не знає, якому розповів, що йому потрібні гроші, а кредит не видають. Тоді він запропонував допомогу по оформленню кредиту в ЗАТ КБ ”ПриватБанк” за грошову винагороду, у нього там працював знайомий. В’ячеслав повідомив, що кредит оформляється на придбання комп’ютерної техніки, але фактично видають гроші. Вони з ним підійшли в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівці, піднялись на другий поверх, де стояв стіл з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, підійшли до працівника банку ОСОБА_7, якому він надав свій паспорт та ідентифікаційний код. Кредитний договір був оформлений на придбання комп’ютерної техніки на суму 7650 грн., він його підписав. ОСОБА_7 дав йому кредитний договір та картку, на яку потрібно погашати заборгованість. ОСОБА_90 цього ж дня ОСОБА_89 привіз йому гроші в сумі 6000 грн., а 1650 грн. забрав собі за послуги. Він виплатив заборгованість в сумі 15000 грн., а ще 15000 грн. залишилось.

Свідок ОСОБА_107 показав суду, що з підсудними не знайомий. В березні 2007 року він зі своєю співмешканкою ОСОБА_83 зайшли в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці, де на другому поверсі вона мала оформити кредит. Біля магазину до неї підійшли двоє чоловіків, з якими вона зайшла в середину, а він залишився чекати на вулиці. По її словам для оформлення кредиту вона надавала свій паспорт та ідентифікаційний код. Через деякий час його співмешканка вийшла з магазину, разом з нею вийшли і два чоловіки, які несли коробки від комп’ютерної техніки та клали їх до себе в автомобіль. ОСОБА_83 сказала, що вона оформила кредит на придбання комп’ютера на суму 6000 грн., коли його продадуть, то вона отримає гроші. Через декілька днів йому передзвонив незнайомий хлопець, який передав йому 2500 грн., більше вони нічого не отримали. Вони погасили заборгованість біля 2000 грн., потім почали приходити листи з банку про заборгованість.

Свідок ОСОБА_81 показав суду, що з підсудними не знайомий. В лютому-березні 2007 року хотів взяти автомобіль в кредит, який він оформив, але йому потрібні були гроші, щоб поставити автомобіль на облік. Він звертався в різні банки для оформлення готівкового кредиту, але йому відмовляли, оскільки був оформлений кредит на придбання автомобіля. Його познайомили з ОСОБА_107, який сказав, що може допомогти в оформленні кредиту в сумі 10000 грн., але на руки йому видадуть з 10000 грн. тільки 5000 грн., тому що він повинен поділитись з працівниками банку. Тоді він спитав, чи можна оформити кредит на нього і на його матір, той сказав, що можна. Наступного дня вони з матір’ю підійшли до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці, де на них чекав ОСОБА_107, з собою вони взяли тільки паспорти та ідентифікаційні коди. Він з ОСОБА_107 піднявся на другий поверх в магазин ”Німфа”, за столом з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк” сидів працівник банку, якому він надав паспорт та ідентифікаційний код, оформив кредит на придбання комп’ютера на суму 10000 грн., а мати –на суму 11000 грн., потім вони винесли порожні коробки з магазину, на вулиці їх у них забрав ОСОБА_107, він сказав, що так потрібно, а наступного дня ОСОБА_107 передзвонив до нього та повідомив, що можна забрати гроші. Вони з матір’ю під’їхали до магазину, до них підійшов ОСОБА_107 та дав два конверти, в яких знаходились гроші по 5000 грн. в кожному. Вони частково погашали заборгованість.

Свідок ОСОБА_114 показала суду, що з підсудними не знайома. В лютому 2007 року їй були потрібні гроші на лікування, вона неодноразово зверталась в різні банківські установи для оформлення готівкового кредиту, але їй постійно відмовляли через відсутність довідки про доходи та відсутність заставного майна. Знайомі порадили звернутись у відділення ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, яке розташоване на другому поверсі магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній в м. Чернівці. Вона з сином пішли туди і запитали, чи можливо оформити кредит, на що працівник банку сказав, що кредит вони оформляють на придбання техніки, але видають гроші. Вона погодилась, надала паспорт та ідентифікаційний код, оформила кредитний договір на придбання комп’ютера на суму 9000 грн., однак ніякої техніки не отримувала, в цей же день їй віддали гроші в сумі 7500 грн. Син теж оформляв кредит, однак, на яку суму не пам’ятає, йому теж дали гроші в сумі 7500 грн. Вони погашають заборгованість, але ще залишилось оплатити біля 15000 грн.

Свідок ОСОБА_102 показав суду, що з підсудними не знайомий. В 2006 році до нього з проханням позичити гроші звернулась ОСОБА_57, однак грошей у нього не було, тому він запропонував допомогти їй оформити кредит в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Через декілька днів він познайомив ОСОБА_57 та її чоловіка з ОСОБА_91, прізвище якого не знає, який мав допомогти їм в оформленні кредиту. Через деякий час до нього передзвонила ОСОБА_57 та сказала, що не може зв’язатись з ОСОБА_91 та отримати гроші. Він зателефонував до ОСОБА_91, на вулиці Сторожинецькій м. Чернівці зустрівся з ним, він передав йому 6000 чи 7000 грн. для передачі ОСОБА_57, картку, на яку потрібно погашати заборгованість, та повідомив, що в оформленні кредиту на її чоловіка банк відмовив. В умови оформлення кредиту він не вникав, кредит оформлявся на придбання техніки, а потім її продавали та люди отримували гроші. Через деякий час до нього звернувся ОСОБА_115 з проханням позичити йому 6000 грн., а через декілька днів він поверне 8000 грн., він сказав, що у нього таких грошей немає, після того зателефонував до ОСОБА_57 та розповів про цю пропозицію, вона сказала, що у неї залишилось тільки 4000 грн. і вона згодна їх позичити, а їй ОСОБА_115 поверне 5000 грн. На зупинці біля річки Прут ОСОБА_57 позичила ОСОБА_115 гроші в сумі 4000 грн., а він позичив йому гроші в сумі 2000 грн., за що мав повернути йому 3000 грн., до даного часу ОСОБА_115 не повернув гроші ні йому, ні ОСОБА_57

Свідок ОСОБА_72 показав суду, що з підсудними не знайомий. В лютому 2007 року в м. Чернівці зустрів свого знайомого ОСОБА_83, прізвища якого не пам’ятає та розповів йому про свої проблеми. Він сказав, що може допомогти в оформленні кредиту, у нього є знайомий в ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, оформляється кредит на придбання комп’ютерної техніки, а після її реалізації, він отримує гроші. Потім йому передзвонив знайомий ОСОБА_83, вони домовились про зустріч. Він підійшов до магазину ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівці, та повідомив, що хоче оформити кредит на суму 6000 грн., він сказав, що 1000 грн. забере він, а 5000 грн. отримає на руки, на що він погодився та зустрівся з ним наступного дня, піднявся на другий поверх в магазин комп’ютерної техніки, підійшов до стола з вивіскою ЗАТ КБ ”ПриватБанк” та надав працівнику банку паспорт та ідентифікаційний код, довідку про доходи не надавав. Працівник банку був схожий на ОСОБА_7, але точно сказати не може. Кредитний договір був оформлений на придбання комп’ютера на суму більше 8000 грн., він його підписав. Після того він передзвонив до ОСОБА_83 та запитав його, чому договір оформлений на суму 8000 грн., а він повідомив, що він буде оплачувати тільки 6000 грн., а решта це перший внесок. Через місяць після оформлення кредиту він отримав 5000 грн., працівник банку дав йому копію кредитного договору та картку, на яку потрібно оплачувати заборгованість. Спочатку погашав заборгованість по 500 грн. в місяць, а на даний час заборгованість становить 36000 грн.

Свідок ОСОБА_116 показав суду, що з підсудними не знайомий. В лютому 2007 року до нього приїхав його односельчанин ОСОБА_106 зі своїм знайомим ОСОБА_105 та запропонували йому заробіток в розмірі 100 доларів США. Вони сказали, що хочуть взяти кредит, який будуть оплачувати, але для цього їм потрібні були його паспорт та ідентифікаційний код, на що він погодився. Наступного дня він з ОСОБА_106 та ОСОБА_105 поїхали в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній м. Чернівці, піднялись на другий поверх в магазин комп’ютерної техніки ”Німфа”, працівник ЗАТ КБ ”ПриватБанк” дав на підпис документи та показував, де розписуватись, він розписався, не читаючи їх. Ніяких документів йому ніхто не давав, 100 доларів США він до цього часу не отримав. Кредитний договір він читав перший раз у слідчого і побачив, що кредит оформлений на придбання комп’ютера на суму 8750 грн. Йому комп’ютер ніхто не давав, заборгованість він не погашав. На його адресу постійно приходять листи з ПАТ КБ ”ПриватБанк” про заборгованість, на даний час сума заборгованості становить 80000 грн.

Свідок ОСОБА_10 показав суду, що знає підсудних, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були приватними підприємцями, він у них працював збиральником комп’ютерної техніки, спочатку в магазині по проспекту Незалежності, № 112, а потім в магазині по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців. ОСОБА_11 був консультантом, а ОСОБА_7 був працівником відділення ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснювали торгівельну діяльність по продажу комп’ютерної техніки, в його обов’язки входило збирання комп’ютерної техніки. Коли не було консультанта по продажу комп’ютерної техніки ОСОБА_11, то він міг також продавати комп’ютерну техніку за готівку. Він виписував рахунок-фактуру, якщо даного комп’ютера не було в наявності, тоді люди могли підійти пізніше за ним. В кредит комп’ютерну техніку оформляв ОСОБА_7, він виписував рахунок-фактуру та надавав її ОСОБА_7, він відправляв в центральний банк, приходила згода банку, якщо товар був в наявності в магазині, то його видавали людям, якщо не було, то товар видавався пізніше. В магазині по вулиці Головній, № 82 він працював з 2006 року по 2007 рік, але в цей час він також навчався, тому цілий день в магазині присутнім не був. В магазин приходили прості люди та вибирали техніку, яку хотіли купити, якщо вони хотіли її оформити в кредит, а нікого з керівників не було на місці, то він обов’язково їм телефонував та запитував, чи можна виписувати рахунок-фактуру, якщо йому давали згоду, то виписував. ОСОБА_12 він міг за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без покупців виписувати рахунок-фактуру та видаткову накладну, тому що вважав, що вони спілкувались з даними клієнтами та бачили їх. Він виписував гарантійні талони та віддавав їх або ОСОБА_7, або залишав їх на столі, якщо не було нікого. В його присутності люди завжди забирали товар, про якісь інші випадки йому не відомо. В основному товар купувався за готівку. Йому нічого не відомо про випадки, коли замість техніки люди отримували гроші, особисто таких випадків також не бачив.

Свідок ОСОБА_117 в ході досудового слідства, покази якої були перевірені в судовому засіданні (т.1, а.с.139), показала, що в кінці жовтня 2006 року вона разом

зі своїм чоловіком ОСОБА_118 з метою отримання кредиту прийшли в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівці, де незнайомий їй чоловік дав підписати якісь документи, що вона зробила, після чого через деякий час цей же чоловік передав їй гроші в сумі 5000 грн., які вона одразу передала своєму чоловікові. При цьому вона товар не отримувала і перший внесок не сплачувала.

Свідок ОСОБА_16 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.1, а.с.148-149), показав, що в жовтні 2006 року він звернувся з проханням до свого брата ОСОБА_7 допомогти придбати в кредит телевізор, на що той погодився, однак пояснив, що так як вартість телевізора становить 12000 грн., тому кредит буде оформлений на придбання комп’ютера. 27 жовтня 2006 року він приїхав в магазин ”Торговий дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де ОСОБА_7 оформив кредит на придбання комп’ютера, після чого він отримав телевізор ”Самсунг”. При цьому гроші в сумі 1010 грн. приватному підприємцю ОСОБА_6 він не вносив, а передав безпосередньо ОСОБА_7 гроші в сумі 4000 грн., тобто різницю між вартістю телевізора та комп’ютера.

Свідок ОСОБА_17 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.1,а.с.156), показав, що приблизно на початку березня 2007 року знайомий по імені ОСОБА_105 попросив його за грошову винагороду в розмірі 600 грн. оформити кредит, так як йому були потрібні кошти для сплати першого внеску за автомобіль, при цьому ОСОБА_105 запевнив його, що він буде сплачувати даний кредит, тому він погодився. Вони разом з ОСОБА_105 прибули до магазину ”Торговий Дім”, де їх зустрів товариш ОСОБА_105 на ім’я ОСОБА_5. Тоді ж ОСОБА_105 пояснив, що на нього буде оформлено кредит на придбання комп’ютерної техніки, а фактично він отримає необхідну суму готівкою. При цьому з працівником банку домовлявся ОСОБА_5, який і передав йому документи. Після підписання ним документів працівник банку передав ОСОБА_105 копію кредитного договору та якусь картку. В подальшому ОСОБА_105 передав йому гроші в сумі 300 грн. При цьому ніякого товару в магазині він не отримував.

Свідок ОСОБА_20 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.1, а.с.190), показав, що 17 листопада 2006 року він разом з ОСОБА_119 прибули в магазин ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців з метою отримання кредиту готівкою. При цьому ОСОБА_119 йому повідомив, що кредит буде оформлений на придбання комп’ютера, взамін він отримає гроші готівкою в сумі 3000 грн., а 1500 грн. необхідно буде віддати за сприяння в оформленні кредиту. Зайшовши в магазин, ОСОБА_119 домовився про щось з кредитним інспектором, який оформляв кредит, після чого на нього було оформлено кредит на придбання комп’ютеру, а приблизно через 2-3 дні він отримав від ОСОБА_119 гроші в сумі 3000 грн. Ніякого товару в магазині він не отримував та гроші в сумі 620 грн. в касу магазину не вносив.

Свідок ОСОБА_21 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.1, а.с.200-201), показала, що приблизно в 2006-2007 роках до неї звернувся її зять ОСОБА_22 з проханням оформити кредит, так як йому потрібні були кошти на ремонт автомобіля. Наступного дня вони разом прибули в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де на неї було оформлено кредит. Їй сказали прийти за грошима через декілька днів. В подальшому отриманням грошей по кредиту займався ОСОБА_22

Свідок ОСОБА_25 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.1, а.с.249), показав, що приблизно в листопаді 2006 року він з метою отримання кредиту прибув в магазин ”Торговий Дім”, де на нього був оформлений кредит на придбання комп’ютеру, однак комп’ютер він не купував і не отримував, а того ж дня від знайомого на ім’я ОСОБА_25 отримав гроші в сумі 5000 грн. за оформлений кредит.

Свідок ОСОБА_30 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.67-68), показала, що 01 грудня 2006 року вона разом із ОСОБА_120 прибула в магазин „Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, з метою отримання кредиту, оскільки їй було відомо, що можливо оформити кредит на придбання комп’ютерної техніки, а взамін отримати гроші. Зустрівшись із незнайомим їй чоловіком, разом зайшли в магазин, вона підійшла до кредитного інспектора, який не запитуючи її про те, що саме вона бажає придбати за кредитні кошти, склав кредитний договір, який вона підписала. Після оформлення кредиту вона повинна була забрати гроші 04 грудня 2006 року, однак в магазин не пішла, так як отримала перелом ноги.

Свідок ОСОБА_31 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.77), показав, що в грудні 2006 року він разом із малознайомим по імені ОСОБА_31 прийшов в магазин „Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців, з метою отримання кредиту, оскільки ОСОБА_31 сказав, що в цьому магазині за грошову винагороду можливо отримати кредит. Йому пояснили, що кредит буде оформлено на придбання комп’ютерної техніки, а взамін він отримає гроші готівкою. Він погодився, після цього ОСОБА_31 підвів його до працівника банку, сказавши, що потрібно допомогти в оформленні кредиту. Після оформлення кредиту ОСОБА_31 та працівник банку сказали, що гроші йому передадуть пізніше, коли вони надійдуть на рахунок. Того ж дня ввечері ОСОБА_31 передав йому гроші в сумі 2000 грн. за оформлений кредит, однак ніякого комп’ютеру він не отримував.

Свідок ОСОБА_35 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.128), показав, що в грудні 2006 року йому стало відомо про те, що в магазині „Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 м. Чернівців можливо оформити кредит на придбання комп’ютерної техніки, а взамін отримати гроші готівкою. Після цього він разом із знайомим ОСОБА_57 прийшли до цього магазину, де працівник банку на нього оформив кредитний договір, який він підписав, на придбання комп’ютера, однак комп’ютер він не отримував, а через декілька днів отримав від ОСОБА_57 гроші в сумі 3000 грн.

Свідок ОСОБА_36 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.137-138), показав, що в грудні 2006 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_121 прийшов в магазин ”Торговий Дім” з метою отримання кредиту. Зайшовши в магазин, ОСОБА_121 сказав йому, що він про все домовився, після чого він оформив кредит на придбання комп’ютера, однак комп’ютер не отримував, а через 1-2 дні повинен був отримати гроші. В подальшому ОСОБА_121 грошей не передав, а сказав, що банком відмовлено у видачі кредиту. Після цього приблизно в квітні 2007 року йому повідомили з ”ПриватБанку”, що у нього наявна заборгованість по кредиту. У зв’язку з цим він прийшов в магазин ”Торговий Дім” і запитав у працівника магазину з приводу кредиту, якого фактично не отримував. Працівник магазину сказав, що зараз прийде власник магазину ОСОБА_35, який зможе відповісти на всі його запитання. Олександр йому повідомив, що гроші по оформленому кредиту забрали ОСОБА_121 та чоловік по імені ОСОБА_115, однак щоб він не хвилювався з цього приводу, до нього претензій не буде та ніякі кошти сплачувати не потрібно. В подальшому зі слів ОСОБА_121 йому стало відомо, що той отримав гроші по кредиту, але витратив їх, йому не передав.

Свідок ОСОБА_39 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.161-162), показав, що з метою оформлення кредиту прийшов в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, так як йому стало відомо, що в даному магазині оформляють кредит на придбання комп’ютерної техніки, а фактично надають гроші готівкою. Під час оформлення кредиту на його запитання, де він може отримати гроші по кредиту, працівник банку сказав, що кредит оформляється на придбання комп’ютера і для нього грошей немає, після чого він відмовився від кредиту. При цьому комп’ютер в магазині він не отримував та перший внесок за придбання комп’ютера не вносив.

Свідок ОСОБА_40 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.172-175), показала, що в січні 2007 року ОСОБА_89 сказав, що знає, де можна отримати кошти в кредит без наявності довідки про доходи. Всередині січня 2007 року вони з метою отримання кредиту прийшли в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де ОСОБА_89 підвів її до працівника банку і щось йому сказав. Працівнику банку хтось зателефонував і він ствердно сказав, що все буде добре. Вона зрозуміла, що йому телефонували з приводу оформлення на неї кредиту. На вимогу працівника банку вона передала свій паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, після чого він дав підписати їй кредитний договір. Він також їй сказав, що гроші будуть через три дні і ОСОБА_89 передасть їй. Дійсно через три дні ОСОБА_89 передав їй гроші в сумі 4900

грн. за оформлений кредит, а комп’ютер, на придбання якого оформлявся кредит, вона не отримувала.

Свідок ОСОБА_42 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.199-200), показав, що в січні 2007 року від своїх знайомих йому стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці можливо отримати кредит без довідки про доходи. Прийшовши в магазин, підійшов до стола з атрибутикою ”ПриватБанку” до незнайомого чоловіка, якому сказав, що хоче отримати кошти в кредит в сумі 8000 грн. Після оформлення кредитного договору цей чоловік сказав, щоб він підійшов через дві години, коли він прийшов, той передав йому 7590 грн., за що він передав працівнику банку винагороду в розмірі 250 грн. Ніякого товару він не отримував та готівку в касу підприємства не вносив.

Свідок ОСОБА_46 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.2, а.с.241), показав, що в січні 2007 року з метою отримання кредиту він прийшов в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де працівник магазину по імені ОСОБА_6 запропонував йому допомогу в отриманні кредиту за грошову винагороду в розмірі 2500 грн., якщо він оформить на себе кредит в розмірі 7500 грн. на придбання комп’ютерної техніки, а фактично отримає гроші. Він погодився і ОСОБА_6 підвів його до працівника банку та представив його своїм знайомим, якому потрібно допомогти в оформленні кредиту. Після цього на нього було оформлено кредитний договір на придбання комп’ютера, однак комп’ютер він не отримував, а наступного дня отримав від ОСОБА_6 гроші в сумі 5000 грн.

Свідок ОСОБА_52 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.42), показав, що в січні 2007 року з метою отримання кредиту він прийшов в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, працівники якого пояснили, що кредит буде оформлятися на придбання комп’ютера, але він отримає гроші готівкою, на що він погодився. Вказавши потрібну йому суму 10000 грн., він передав працівнику банку паспорт та довідку про ідентифікаційний код, після чого було оформлено кредитний договір на придбання комп’ютеру, який він підписав. Після цього знайомий на ім’я ОСОБА_69, який привів його в магазин, сказав, що гроші будуть за декілька днів і він передасть їх, а частину грошей в сумі 1000 грн. повинен був сплатити як послуги за оформлення кредиту. При цьому ніякого товару в магазині він не отримував та перший внесок за комп’ютер в касу магазину не сплачував.

Свідок ОСОБА_54 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.72-73), показав, що в кінці січня 2007 року він з метою оформлення кредиту прийшов в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де йому було оформлено кредитний договір на придбання комп’ютеру, однак комп’ютер він не отримував і гроші в касу магазину не вносив, а наступного дня отримав гроші готівкою в сумі 5000 грн.

Свідок ОСОБА_56 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.104-106), показала, що в кінці січня 2007 року вирішила оформити кредит, з цього приводу звернулась до свого знайомого ОСОБА_89, який пояснив, що кредит буде оформлятися на придбання комп’ютерної техніки, а взамін цього вона отримає гроші готівкою, однак частину грошей потрібно буде залишити його знайомим з банку, які будуть оформляти кредит. На це вона погодилась, після чого 29 січня 2007 року разом з ОСОБА_89 поїхали в магазин ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де зустрілися із чоловіком на ім’я ОСОБА_56, який сказав, що являється директором магазину і привів її до працівника банку, при цьому сказав, щоб вона не хвилювалась. ОСОБА_8 цього, ОСОБА_8 сказав, що кредитний договір буде оформлений на придбання комп’ютеру, після чого через 2-3 дні вона отримає кошти готівкою. Після цього на неї був оформлений кредитний договір на придбання комп’ютеру, однак комп’ютер вона не отримувала.

Свідок ОСОБА_59 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.145), показав, що в січні 2007 року він вирішив взяти кредит та познайомився з чоловіком, який повідомив, що може домовитись про отримання ним кредиту. Наступного дня він разом з цим чоловіком зайшли в магазин ”Торговий дім”, де він підійшов до стола з атрибутикою ”ПриватБанку”. Працівник банку, який був за столом, дав йому завірити копії документів, після чого він підписав ще декілька документів. Через декілька хвилин той сказав, що не має підтвердження з банку для надання йому кредиту. Декілька днів йому ніхто не телефонував з приводу отримання кредиту, після чого він знайшов чоловіка, який приводив його в магазин, який повідомив, що йому відмовили в наданні кредиту і запропонував спробувати оформити кредит на дружину. Після цього він привів в магазин ”Торговий Дім” свою дружину ОСОБА_122 і таким же чином оформили кредит на її ім’я. Через три дні після цього йому зателефонував чоловік, який домовлявся про оформлення кредиту, запропонував зустрітись і при зустрічі передав гроші в сумі 3800 грн.

Свідок ОСОБА_60 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.158-159), показала, що 30 січня 2007 року до неї додому приїхали ОСОБА_105 з ОСОБА_106, які повідомили, що у них на рахунку в банку є гроші, які потрібно зняти, пообіцявши винагороду в розмірі 250 грн., на що вона погодилась Наступного дня ОСОБА_106 і ОСОБА_105 привезли її і її чоловіка ОСОБА_123 в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де зустрілись із незнайомим чоловіком по імені ОСОБА_105. ОСОБА_105 сказав їй йти із ОСОБА_105, який вкаже, які саме документи потрібно підписати, після чого вона разом зі своїм чоловіком та ОСОБА_105 зайшли в цей магазин. В магазині ОСОБА_105 підійшов до працівника банку, з яким декілька хвилин розмовляв, після чого сказав їй піти підписати документи. Вона під диктовку працівника банку заповнила анкету, де з його слів вказала місце роботи та заробітну плату. Тоді ж вона повідомила працівнику банку, якого звали ОСОБА_79, що вона ніде не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною, на що він відповів, щоб вона робила так, як він каже. Далі він дав підписати ще ряд документів, після чого вона вийшла з магазину, але ніякого товару не отримувала.

Свідок ОСОБА_61 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.172-174), показала, що в січні 2007 року до неї додому приїхали ОСОБА_105 і ОСОБА_106, які повідомили, що у них на рахунку в банку є гроші, які потрібно зняти, пообіцявши їй винагороду в сумі 250 грн. Наступного дня вони привезли її та її чоловіка ОСОБА_124 в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де зустрілись із незнайомим чоловіком по імені ОСОБА_105. Після цього вона разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_106 та ОСОБА_105 зайшли в магазин, де ОСОБА_105 і ОСОБА_106 підійшли до працівника банку на ім’я ОСОБА_124, з яким декілька хвилин розмовляли, після цієї розмови сказали їй підійти до працівника банку, а самі вийшли на вулицю. Вона підписала ряд документів, які їй надав працівник банку, після чого вийшла з магазину, але ніякого товару не отримувала.

Свідок ОСОБА_62 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.185), показав, що в лютому 2007 року він з метою отримання кредиту прийшов в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де сказав працівнику банку, що йому потрібні гроші в сумі 5000 грн. Після цього був оформлений кредит на придбання комп’ютеру, однак комп’ютер він не отримував, а йому передали гроші в сумі 5000 грн. готівкою.

Свідок ОСОБА_67 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.234-236), показав, що в лютому 2007 року до нього звернулися ОСОБА_105 і ОСОБА_106, які повідомили, що у них на рахунку в банку є гроші, які потрібно зняти, пообіцявши винагороду в розмірі 250 грн., на що він погодився. 07 лютого 2007 року ОСОБА_106 і ОСОБА_105 привезли його в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де зустрілись із незнайомим чоловіком по імені ОСОБА_105. Він разом із ОСОБА_105 зайшли в магазин, де ОСОБА_105 підійшов до працівника банку, з яким декілька хвилин розмовляв, після чого сказав йому йти підписати документи, які були вже готовими. Після підписання цих документів, він вийшов з магазину, ніякого товару не отримував.

Свідок ОСОБА_125 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.3, а.с.172-174), показала, що в лютому 2007 року їй стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці можливо оформити кредит без наявності довідки про доходи. При цьому її знайомий ОСОБА_46 повідомив, що кредит буде оформлятись на 10000 грн., а вона отримає лише 5000 грн., оскільки половину суми потрібно віддати працівникам банку за вирішення питання по оформленню кредиту, на що вона погодилась. Приблизно через два дні вона разом із ОСОБА_46 прийшли в цей магазин, де на неї було оформлено кредитний договір на придбання комп’ютерної техніки, однак комп’ютер вона не отримувала, а через деякий час працівник, який оформляв документи, передав їй 5000 грн.

Свідок ОСОБА_126 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.18), показала, що на початку лютого 2007 року від знайомих їй стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці можливо швидко оформити кредит, для чого необхідно запитати там чоловіка на ім’я ОСОБА_8. Прийшовши в магазин, вона познайомилась із ОСОБА_8, який пояснив умови кредитування, зокрема, що кредит буде оформлений на придбання комп’ютерної техніки, а замість неї вона отримає гроші готівкою в сумі 3000 грн., яка буде меншою від вартості оформленого в кредит комп’ютеру. Ці умови її влаштовували і вона погодилась на оформлення кредиту. Після цього ОСОБА_8 підвів її до працівника банку, який також повідомив, що кредит буде оформлятись на придбання комп’ютерної техніки, однак вона отримає фактично гроші в сумі меншій від вартості комп’ютера, при цьому ні марку комп’ютера, ні його вартість працівник банку не називав. З нею був оформлений кредитний договір, після чого працівник банку, попередньо зателефонувавши ОСОБА_8, сказав прийти наступного дня. Коли вона прийшла в магазин, зустрілась з ОСОБА_8, який передав їй гроші в сумі 350 доларів США.

Свідок ОСОБА_71 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.27-28), показав, що в лютому 2007 року він вирішив взяти кредит, його знайомий по імені ОСОБА_8 повідомив, що може допомогти в цьому. Олег пояснив, що кредит буде оформлятись на придбання комп’ютерної техніки, а взамін він отримає гроші готівкою в сумі на 1500 грн. менше від суми кредиту. 09 лютого 2007 року він з ОСОБА_8 прийшли в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де ОСОБА_8 про щось переговорив з кредитним інспектором. Після цього він підійшов до кредитного інспектора, якому сказав, що хоче оформити кредит на придбання комп’ютера, однак ні марку комп’ютера, ні його ціни не вказував. На його ім’я був оформлений кредитний договір на придбання комп’ютера, однак комп’ютер він не отримував, а наступного дня від ОСОБА_8 отримав гроші в сумі 6000 грн. готівкою.

Свідок ОСОБА_74 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.46-48), показав, що в лютому 2007 року він звернувся до ОСОБА_91 з проханням допомогти оформити кредит, на що той пояснив, що кредит буде оформлений на придбання комп’ютерної техніки, однак фактично він отримає гроші готівкою, так як у нього є знайомі в ”ПриватБанку”. ОСОБА_12 ОСОБА_91 пояснив, що максимальний розмір кредиту можна оформити в сумі 10000 грн., однак з цієї суми він отримає 8000 грн., а решта коштів в сумі 2000 грн. залишаться в якості винагороди за оформлення кредиту. Він погодився і передав ОСОБА_91 для подальшого оформлення кредиту свій паспорт та довідку про ідентифікаційний код. 14 лютого 2007 року йому зателефонував ОСОБА_91 і повідомив, що він домовився з приводу оформлення кредиту, а тому необхідно під’їхати в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де його вже чекає працівник банку. Приїхавши в магазин, він підійшов до працівника банку, побачив у нього на столі свій паспорт та довідку про ідентифікаційний код, які він попередньо залишав ОСОБА_91 Після оформлення кредитного договору на придбання комп’ютера, який він підписав, комп’ютер не отримував, а працівник банку сказав, що на карточку до 16 години повинні надійти гроші, які він зможе зняти в банкоматі. Вийшовши з магазину, він передав дану картку ОСОБА_91, а ввечері того ж дня ОСОБА_91 передав йому гроші в сумі 8000 грн.

Свідок ОСОБА_76 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.73-75), показав, що всередині лютого 2007 року до нього звернулися ОСОБА_105 і ОСОБА_106, які повідомили, що у них на рахунку в банку є гроші, які потрібно зняти, пообіцявши за це винагороду в сумі 250 грн. 19 лютого 2007 року ОСОБА_106 і ОСОБА_105 привезли його в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де зустрілись із незнайомим чоловіком по імені ОСОБА_105, який сказав, що про все вже домовлено і все готово. Він разом із ОСОБА_105 зайшли в магазин, де підійшли до кредитного інспектора по імені ОСОБА_124, де він підписав ряд документів та бланків, на які вказував ОСОБА_105, після чого вийшов з магазину. В цей же час ОСОБА_105 та інший працівник магазину взяли дві коробки від комп’ютера, винесли їх на вулицю та поклали в автомобіль ОСОБА_106 і ОСОБА_105 Після цього вони від’їхали на вулицю Садову, де зупинились і він побачив, що їх чекає працівник банку по імені ОСОБА_124 на автомобілі ”Деу Ланос” сірого кольору, на який були перевантажені вказані коробки від комп’ютера.

Свідок ОСОБА_77 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.88), показала, що в кінці лютого 2007 року вона з метою отримання кредиту прийшла в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де їй повідомили, що кредит буде оформлятись на придбання комп’ютерної техніки, а фактично отримає потрібну їй суму коштів готівкою. Після цього з нею було оформлено кредитний договір на придбання комп’ютера, однак комп’ютер вона не отримала, а ввечері того ж дня знайомий ОСОБА_46 передав їй 5000 грн.

Свідок ОСОБА_79 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.106), показав, що в січні 2007 року він познайомився з чоловіком по імені ОСОБА_46, який повідомив, що може домовитись про швидке отримання коштів в кредит без довідки про доходи, але кредит буде оформлятись на придбання комп’ютерної техніки, яку забере ОСОБА_46, а він отримає гроші готівкою і буде погашати кредит. Ці умови його влаштовували, він вказав потрібну суму 5000-6000 грн. В подальшому він з ОСОБА_46 прибули в магазин ”Торговий Дім” по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівців, де ОСОБА_46 переговорив з працівником банку, після чого з ним було оформлено кредитний договір, йому передали якусь картонну коробку, яку він одразу ж передав ОСОБА_46. Потім ОСОБА_46 передав йому гроші в сумі 400 доларів США та 2500 грн.

Свідок ОСОБА_80 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.115-116), показав, що в кінці лютого 2007 року до нього звернулися двоє чоловіків, які запропонували за грошову винагороду в розмірі 500 грн. оформити на себе кредит, який вони на протязі тижня погасять. Наступного дня 28 лютого 2007 року він разом з цими особами приїхали в магазин ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці. Зайшовши з одним із чоловіків у відділ по реалізації комп’ютерної техніки магазину, той сказав почекати і кудись пішов, а через декілька хвилин повернувся разом із кредитним інспектором банку, після чого з ним почали оформляти кредитний договір. В цей же час до кредитного інспектора підійшов працівник магазину, який передав йому документ, згідно якого він бажав оформити кредит на комп’ютер та нібито вніс гроші в сумі 1700 грн. ОСОБА_69 працівник банку, нічого не запитуючи, оформив кредитний договір, який він підписав. Після цього працівники магазину принесли 3 чи 4 коробки з комп’ютерною технікою, які поклали біля нього та їх завантажили в автомобіль. Через декілька хвилин чоловік, який заходив з ним в магазин, знову зайшов в магазин і вийшов звідти з незнайомим чоловіком, разом з яким забрали з салону автомобіля комп’ютер та занесли назад в магазин.

Свідок ОСОБА_84 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.158-160), показав, що в кінці лютого 2007 року від когось із своїх знайомих йому стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім”, який знаходиться по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, оформляють кредити на придбання комп’ютерної техніки, а фактично видають гроші готівкою. Прийшовши в цей магазин, він підійшов до працівника банку і сказав, що йому необхідні гроші готівкою, на що той пояснив, що кредит буде оформлятись на придбання комп’ютера, а фактично він отримає 7000 грн. готівкою. Після оформлення кредитного договору на придбання комп’ютера працівник банку сказав прийти для отримання грошей через дві години. Приблизно через дві години він прийшов в магазин і отримав від працівника банку гроші в сумі 7000 грн.

Свідок ОСОБА_85 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.174-175), показала, що в березні 2007 року від знайомих їй стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, оформляють кредити на придбання комп’ютерної техніки, а фактично видають гроші готівкою. Прийшовши в цей магазин, вона познайомилась із працівником магазину по імені ОСОБА_85, у якого запитала умови отримання кредиту в розмірі 10000 грн., він сказав, що допоможе оформити кредит готівкою, але сума, яку вона зможе отримати, буде на 4000 грн. менше від суми, вказаної в кредитному договорі. ОСОБА_12 пояснив, що кредит буде оформлятись на придбання комп’ютерної техніки, однак фактично вона отримає готівку. Після цього ОСОБА_12 підвів її до працівника банку, який не розпитуючи про те, що вона бажає оформити в кредит та на яку суму, оформив кредитний договір на придбання комп’ютера. Після цього до неї підійшов ОСОБА_12 з незнайомим хлопцем, які принесли декілька коробок з комп’ютерними комплектуючими, пояснивши, що дані коробки потрібно винести з магазину на вулицю, так як в магазині є відеоспостереження, тому цей факт був нібито підтвердженням того, що вона дійсно отримала комп’ютер. Всі коробки вона винести не змогла, оскільки у неї на руках була мала дитина, а тому взяла лише дві з них і по їх вазі зрозуміла, що коробки були порожніми. Інші коробки на вулицю допоміг винести ОСОБА_12. Вийшовши на вулицю разом з ОСОБА_12, вона залишила їх там і пішла додому. ОСОБА_90 того ж дня вона знову приїхала в магазин, де ОСОБА_12 передав їй гроші готівкою в сумі 7000 грн.

Свідок ОСОБА_86 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.190-191), показала, що від знайомої ОСОБА_86 їй стало відомо, що в магазині ”Торговий Дім”, який знаходиться по вулиці Головній, № 82 м. Чернівці, оформляють кредити на придбання комп’ютерної техніки, однак фактично можна отримати кошти готівкою в сумі на 30% менше від вартості цих товарів. Після цього вона разом з ОСОБА_86 приїхали до магазину, ОСОБА_86 сказала підійти до кредитного інспектора та сказати, що вона від неї. Зайшовши в магазин, вона підійшла до кредитного інспектора, сказавши, що від ОСОБА_86, після чого працівник банку оформив кредитний договір на придбання комп’ютеру. При цьому вона зауважила, що їй комп’ютер не потрібен, а потрібні гроші готівкою, на що працівник банку сказав, щоб вона підписувала всі документи і він допоможе отримати гроші готівкою. ОСОБА_12 працівник банку сказав, щоб вона повідомила ОСОБА_86, що їй відмовлено в оформленні кредиту банком, а їй потім зателефонують і скажуть, де можна отримати гроші по кредиту. Приблизно через 2-3 дні після цього їй зателефонував невідомий чоловік, який при зустрічі передав гроші в сумі 7000 грн. за оформлений кредит.

Свідок ОСОБА_88 в ході досудового слідства, покази якої також були перевірені в судовому засіданні (т.4, а.с.211), показала, що в березні 2007 року від знайомого ОСОБА_85 їй стало відомо, що можливо оформити кредит на придбання комп’ютера вартістю 8500 грн. та фактично отримати готівкою гроші в сумі 5000 грн. Після цього вона з ОСОБА_85 приїхали до магазину ”Торговий Дім”, що по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці, де з нею був оформлений кредитний договір і видано коробку від комп’ютера. При цьому ОСОБА_85 пояснив, щоб вона коробку не відкривала, так як він її через два дні забере і дасть їй 5000 грн. Через два дні після цього до неї приїхав ОСОБА_85 , який забрав коробку та передав їй гроші в сумі 5000 грн.

Свідок ОСОБА_11 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.6, а.с.196-199, 201-202), показав, що приблизно в 2004 чи в 2005 році він влаштувався на роботу в магазин по продажу комп’ютерної техніки, який був розташований в той час в ”Будинку побуту”, де здійснювали підприємницьку діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Всіма справами по придбанню продукції та її реалізації керував в основному ОСОБА_5 ОСОБА_12 приблизно в 2006 році із-за великих обсягів робіт вони найняли на роботу як помічника ОСОБА_10

На початку 2006 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перенесли свій відділ в магазин ”Торговий дім”, що розташований по вулиці Головній, № 82 в м. Чернівці. На перших порах реалізація комп’ютерної техніки проводилася тільки за готівкові кошти, однак після переїзду реалізація продукції впала, оскільки ніхто не знав на той час про те, що в цьому магазині продається комп’ютерна техніка. Приблизно в липні –серпні 2006 року в приміщенні магазину, яке орендували ОСОБА_6 та ОСОБА_5, відкрилася ”Кредитна точка” від якоїсь кредитної спілки, від імені якої почали оформляти кредити також на придбання комп’ютерної техніки, яка реалізовувалась в магазині. Потім вона була закрита і відкрилася кредитна точка від ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Приблизно з вересня чи жовтня 2006 року там почав працювати кредитний інспектор Мазуряк Павло.

З того часу, як вони переїхали працювати в магазин ”Торговий дім”, то ОСОБА_5 йому було сказано про те, що саме він повинен робити, якщо люди будуть бажати придбати товар як за готівку, так і за рахунок кредитних коштів, тобто, в разі потреби та за відсутності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 він повинен був виписувати від їх імені рахунки-фактури та видаткові накладні. В основному на початку роботи відділу у ”Торговому домі” він виписував вказані документи для покупців, які купували комп’ютерну техніку за готівку чи по перерахунку коштів, при цьому складав видаткові накладні, в яких розписувався клієнт, засвідчуючи факт отримання покупки. Якщо в цей момент в магазині не було ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, то він видаткову накладну засвідчував своїм підписом замість них. Інколи це робив і ОСОБА_10 Поряд з цим, якщо комп’ютер клієнтом купувався за перерахунком коштів, то при видачі йому комп’ютера він обов’язково запитував у ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 про те, чи можна віддати клієнту товар і чи поступили кошти на їх рахунки від покупця по безготівковому перерахунку.

Аналогічним чином він робив і при покупці клієнтом комп’ютерної техніки в рахунок оформлення кредиту через відділення ЗАТ КБ ”ПриватБанк”. Однак з клієнтом, який мав намір придбати комп’ютер за рахунок кредитних коштів, він спілкувався тільки в окремих випадках. В залежності від комплектації комп’ютера та його потужності визначалася ціна комп’ютера, яку він записував в рахунок-фактуру та надавав клієнту для можливості оформлення ним кредиту на придбання цього комп’ютера. В разі надання клієнту банком кредиту на придбання ним у приватних підприємців ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 комп’ютера, він чи ОСОБА_10 здійснювали комплектацію комп’ютера. Як правило комп’ютер клієнт отримував наступного дня, а іноді і через декілька днів після оформлення ним кредиту, так як потрібен був час на комплектацію комп’ютера, а він не мав право за без вказівки ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 видавати покупцю комп’ютер доки не надійдуть кошти на їх рахунки з банку. Тому, коли підходив клієнт та вказував, що він хоче отримати комп’ютер згідно оформленого на нього кредиту, то він постійно телефонував до ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 і запитував у них, чи можна видати тій чи іншій особі товар. Тільки за дозволом ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 видавав покупцю товар. При цьому він чи ОСОБА_10 виписували від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видаткові накладні та вносили інформацію, яку їм вказували останні. Після підписання видаткової накладної він та ОСОБА_10 передавали її ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 або за їх вказівками прямо кредитному інспектору Мазуряку П.С., а вже у цих осіб покупці розписувались за отримання товару. Як пояснювали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 видаткову накладну необхідно було виписувати та надавати кредитному інспектору Мазуряку П.С. в день оформлення кредиту, так як той повинен був цю накладну долучити до матеріалів кредитної справи, оскільки без її наявності в матеріалах справи банк не перерахує кошти, тобто від того, коли була надана видаткова накладна кредитному інспектору, залежав час перерахування коштів на рахунки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_8 цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, незалежно від того, чи були вони у магазині чи ні, вказували йому як усно, так і по телефону виписати рахунки-фактури на придбання комп’ютерів, вказуючи при цьому тільки прізвище особи, на яку він повинен виписати рахунок-фактуру, марку комп’ютера, його комплектацію та вартість. ОСОБА_8 того, ОСОБА_5 чи ОСОБА_127 вказували у рахунок-фактуру вписати суму першого внеску клієнта за комп’ютер, що він і робив, хоча при цьому покупців взагалі не бачив. Він вважав, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 самі розмовляли з даного приводу з покупцем та отримали від нього перший внесок за покупку, тому їх вказівкам не придавав ніякої уваги і не підозрював, що з його сторони при цьому були якісь порушення закону. ОСОБА_12 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вказували виписати одночасно з рахунком-фактурою і видаткову накладну на цю ж особу та цей же комп’ютер, вказаний в рахунку-фактурі, і щоб він ці документи надав кредитному інспектору Мазуряку П.С., які той приймав без всяких запитань, тому йому було зрозуміло, що ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 вже мали з даного приводу з ним розмову. ОСОБА_12 він був свідком того, що вони телефонували ОСОБА_7 з даного приводу. Часто бувало таке, що виписані за їх вказівками рахунки-фактури та видаткові накладні у нього забирали самі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і передавали їх кредитному інспектору Мазуряку П.С. Щоправда у наданих видаткових накладних був відсутній підпис клієнта, який засвідчував факт отримання ним товару. При цьому за товаром клієнти, які оформляли кредит на придбання комп’ютера і на яких він оформляв рахунки-фактури і видаткові накладні за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, приходили дуже рідко.

Свідок ОСОБА_8 в ході досудового слідства, покази якого також були перевірені в судовому засіданні (т.6, а.с.165-168), показав, що на протязі останніх 12 років знайомий з ОСОБА_5, з яким підтримує дружні стосунки. Коли ОСОБА_5 закінчив навчання в університеті, то почав займатися торгівельною діяльністю, пов’язаною з комп’ютерною технікою та комплектуючими до комп’ютерів. Він мав декілька торгових точок, де продавав комп’ютерну техніку. Приблизно в 2005 році до нього звернувся ОСОБА_5 з усною пропозицією користуватись його поточним банківським рахунком приватного підприємця, який був відкритий у ЧФ ЗАТ КБ ”ПриватБанк”, для оформлення кредитів по продажу комп’ютерної та побутової техніки, так як у нього обсяг валових доходів наближався до 500000 грн. і він не хотів перевищувати дану межу на спрощеній системі оподаткування. Він погодився на цю пропозицію. ОСОБА_5 пояснив йому, що при продажі комп’ютерної техніки буде надавати клієнтам його реквізити із зазначенням номерів рахунків, куди покупці будуть перераховувати гроші за придбання товару, він передав свою банківську картку для того, щоб ОСОБА_5 міг знімати кошти з рахунку. Разом з ОСОБА_5 питанням оформлення кредитів на придбання комп’ютерної техніки займались ОСОБА_6 та продавці ОСОБА_5 ОСОБА_10 і ОСОБА_11. ОСОБА_5 пояснив, що продаж комп’ютерної техніки повинен був проходити наступним чином: в магазин приходив клієнт, який виявляв бажання придбати техніку, після чого на дану техніку виписувався рахунок-фактура, який слугував підставою для оформлення на неї кредиту, після отримання позитивного рішення клієнту оформлявся кредит, грошові кошти по якому надходили на рахунок приватного підприємця і виписувалась видаткова накладна, по якій клієнт отримував товар, а ОСОБА_5 знімав грошові кошти готівкою. При цьому після підписання договору про співпрацю він передав ОСОБА_5 свою печатку приватного підприємця та дозволив йому від свого імені оформляти рахунки-фактури на продаж комп’ютерної техніки. Його печатка знаходилась в магазині та користувався нею ОСОБА_5, оскільки продавці магазину ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не мали права користуватися та не користувалися без дозволу ОСОБА_5 даною печаткою.

Вина підсудного ОСОБА_7 підтверджується також письмовими доказами по справі, зокрема:

- заявою директора Чернівецької філії ПАТ КБ „Приватбанк” ОСОБА_128 від 26 листопада 2009 року щодо перевірки факту видачі кредитів в Чернівецькій філії ПАТ КБ „Приватбанк” з недотриманням встановлених кредитних процедур, так як протягом 2006-2007 років було видано фіктивні кредити на придбання побутової та комп’ютерної техніки (т.1, а.с.35);

- протоколом виїмки від 18 червня 2010 року, в ході якої в Чернівецькій філії ПАТ КБ „Приватбанк” вилучеёно кредитні справи ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_42, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_122 Г.М., ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87 та ОСОБА_88 та протокол їх огляду від 30 вересня 2010 року (т.1, а.с.60-111);

- заявою позичальника № CVX0RX33740008 від 12 жовтня 2006 року ОСОБА_13 про отримання строкового кредиту в сумі 10560 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.114-115);

- рахунком-фактурою № 477 від 12 жовтня 2006 року та видатковою накладною № 477 від 12 жовтня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_8 на телевізор „Sony 32” вартістю 12400 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2800 грн. готівкою за придба-

ння цього товару (т.1, а.с.116-117);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_13 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_7, який являвся кредитним інспектором і оформляв кредит в магазині, та ОСОБА_89, кий допомагав в оформленні кредиту і передавав грошові кошти (т.1, а.с.120-122);

- заявою позичальника № CVX0RX36320013 від 28 жовтня 2006 року ОСОБА_14 про отримання строкового кредиту в сумі 6990 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.123-124);

- рахунком-фактурою № 13 від 18 жовтня 2006 року та видатковою накладною № 13 від 18 жовтня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium 3,4 вартістю 8140 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1150 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.125-126);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 17 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_14 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_91, який домовлявся про оформлення кредиту та передавав йому кошти (т.1, а.с.129-131);

- заявою позичальника № CVX0RX36320016 від 19 жовтня 2006 року ОСОБА_15О, про отримання строкового кредиту в сумі 8500 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.132-133);

- рахунком-фактурою № 15 від 19 жовтня 2006 року та видатковою накладною № 15 від 19 жовтня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium 3,2 вартістю 10000 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1500 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.134-135);

- заявою позичальника № CVX0RX34070028 від 21 жовтня 2006 року ОСОБА_16 про отримання строкового кредиту в сумі 6990 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.143-144);

- рахунком-фактурою № 170 від 27 жовтня 2006 року та видатковою накладною № 170

від 27 жовтня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Атлона 3,4 вартістю 8000 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1010 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.145-146);

- заявою позичальника № CVX0RX36320040 від 08 листопада 2006 року ОСОБА_17 про отримання строкового кредиту в сумі 6975 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.150-151);

- рахунком-фактурою № 47 від 08 листопада 2006 року та видатковою накладною № 46 від 08 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,4 вартістю 7755 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 780 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.152-153);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_17 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_89, який приводив людей та допомагав їм в оформленні кредиту (т.1, а.с.157-159);

- заявою позичальника № CVX0RX36320049 від 15 листопада 2006 року ОСОБА_18 про отримання строкового кредиту в сумі 9400 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.160-161);

- рахунком-фактурою № 69 від 15 листопада 2006 року та видатковою накладною № 69 від 15 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 4,2 вартістю 10810 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1410 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.163-164);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_18 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_89, який домовлявся про оформлення кредиту (т.1, а.с.169-171);

- заявою позичальника № CVX0RX36320050 від 15 листопада 2006 року ОСОБА_19 про отримання строкового кредиту в сумі 6910 грн. та анкетою позичальника, які підписані позича-

льником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.172-173);

- рахунком-фактурою № 71 від 15 листопада 2006 року та видатковою накладною № 71 від 15 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 3,6 вартістю 7800 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 890 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.175-176);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_19 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала фотознімки ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, які приїжджали до неї на роботу та знаходились в магазині "Торговий дім" під час оформлення кредиту; фотознімки ОСОБА_129, який познайомив її з ОСОБА_5 і часто разом приїжджали на місце її роботи (т.1, а.с.178-180);

- заявою позичальника № CVX0RX34070054 від 17 листопада 2006 року ОСОБА_20 про отримання строкового кредиту в сумі 4500 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.181-182);

- рахунком-фактурою № 178 від 17 листопада 2006 року та видатковою накладною № 178 від 17 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Атлона 3,2 вартістю 5120 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 620 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.184-185);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 30 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_20 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_130, який допомагав в оформленні на нього кредиту та покупку комп'ютера (т.1, а.с.191-193);

- заявою позичальника № CVX0RX36320061 від 23 листопада 2006 року ОСОБА_21 про отримання строкового кредиту в сумі 6980 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.194-195);

- рахунком-фактурою № 87 від 23 листопада 2006 року та видатковою накладною № 87 від 23 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,4 вартістю 7930 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 950 грн.

готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.197-198);

- заявою позичальника № CVX0RX36320062 від 23 листопада 2006 року ОСОБА_22 про отримання строкового кредиту в сумі 5150 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.205-206);

- рахунком-фактурою № 88 від 23 листопада 2006 року та видатковою накладною № 88 від 23 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,0 вартістю 7000 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1850 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.207-208);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 04 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_22 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки ОСОБА_91 та ОСОБА_89, який на таксі автомобілі марки "Деу" постійно возив ОСОБА_91 (т.1, а.с.211-213);

- заявою позичальника № CVX0RX34070065 від 23 листопада 2006 року ОСОБА_23 про отримання строкового кредиту в сумі 6500 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.214-215);

- рахунком-фактурою № 186 від 23 листопада 2006 року та видатковою накладною № 186 від 23 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Pentium 3,2 вартістю 7268 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 768 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.216-217);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 30 серпня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_23 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав фотознімки кредитного інспектора Мазуряка П.С., який оформляв кредит; працівника магазину "Торговий дім" ОСОБА_99, який був присутнім під час оформлення кредиту; ОСОБА_92, який сприяв в оформленні кредиту та надавав грошові кошти готівкою по кредиту на придбання комп'ютерної техніки (т.1, а.с.228-230);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_23 та ОСОБА_92, в ході якої Коже-

лянко О.Д. повідомив, що за оформлений кредит ОСОБА_92 передав йому лише 2000 грн. (т.1, а.с.231-233);

- заявою позичальника № CVX0RX36320056 від 24 листопада 2006 року ОСОБА_24 про отримання строкового кредиту в сумі 8800 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.234, 237);

- рахунком-фактурою № 97 від 24 листопада 2006 року та видатковою накладною № 97 від 24 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 3700 (АМ2) вартістю 9864 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1064 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.235-236);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 07 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_24 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала фотознімки ОСОБА_89, який за домовленістю з її чоловіком допомагав у оформленні кредиту (т.1, а.с.242-244);

- заявою позичальника № CVX0RX36320059 від 27 листопада 2006 року ОСОБА_25 про отримання строкового кредиту в сумі 6460 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.1, а.с.245);

- рахунком-фактурою № 98 від 27 листопада 2006 року та видатковою накладною № 98 від 27 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 3200 (АМ2) вартістю 7180 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 720 грн. готівкою за придбання цього товару (т.1, а.с.246-247);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 04 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_25 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав на фотознімку ОСОБА_5, який здійснював оформлення кредиту в магазині "Торговий дім" (т.1, а.с.250-252);

- заявою позичальника № CVX0RX36320064 від 27 листопада 2006 року ОСОБА_26 про отримання строкового кредиту в сумі 4000 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.1-2);

- рахунком-фактурою № 100 від 27 листопада 2006 року та видатковою накладною №100

від 27 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 3200 (939) вартістю 4800 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.3-4);

- заявою позичальника № CVX0RX36320066 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_27 про отримання строкового кредиту в сумі 9500 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.15, 20);

- рахунком-фактурою № 108 від 29 листопада 2006 року та видатковою накладною № 108 від 29 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на LCD телевізор Panasonic XLV-P32O10A вартістю 11000 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1500 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.16-17);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_27 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_89, ОСОБА_91; власника магазину "Торговий дім" ОСОБА_131, який і повинен був зняти з рахунку кошти та передати їх для неї і її чоловіка; ОСОБА_7, який оформляв кредит від ЗАТ КБ "ПриватБанк" (т.2, а.с.28-30);

- заявою позичальника № CVX0RX36320068 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_28 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.31-32);

- рахунком-фактурою № 111 від 29 листопада 2006 року та видатковою накладною № 111 від 29 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,4

вартістю 7832 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 932 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.33-34);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_28 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_89, ОСОБА_91; власника магазину "Торговий дім" ОСОБА_131, який і повинен був зняти з рахунку кошти та передати їх для нього і його дружини; ОСОБА_7, який

оформляв кредит від ЗАТ КБ "ПриватБанк" (т.2, а.с.43-45);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_28 та ОСОБА_89, в ході якої ОСОБА_28 повідомив, що ОСОБА_89 допомагав йому та його дружині в оформленні кредиту (т.2, а.с.46);

- заявою позичальника № CVX0RX34070067 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_92 про отримання строкового кредиту в сумі 6837 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.47-48);

- рахунком-фактурою № 187 від 29 листопада 2006 року та видатковою накладною № 187 від 29 листопада 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Атлона 3,8 вартістю 7687 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 850 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.49-50);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_92 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_6, який допомагав йому оформляти кредит (т.2, а.с.53-56);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_32 та ОСОБА_92, в ході якої ОСОБА_32 повідомив, що ОСОБА_92 після оформлення кредиту передав йому гроші в сумі 1300 грн. в селі (т.2, а.с.59-61);

- заявою позичальника № CVX0RX36320074 від 01 грудня 2006 року ОСОБА_30 про отримання строкового кредиту в сумі 6972 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.62, 65);

- рахунком-фактурою № 120 від 01 грудня 2006 року та видатковою накладною № 120 від 01 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлон 3,2+ вартістю 8052 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1080 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.63-64);

- заявою позичальника № CVX0RX34070077 від 05 грудня 2006 року ОСОБА_31 про отримання строкового кредиту в сумі 4840 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.72-73);

- рахунком-фактурою № 191 від 05 грудня 2006 року та видатковою накладною № 191 від 05 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Celeron 3,0 вартістю 5400 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 560 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.74-75);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 14 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_31 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_29, який допомагав йому оформляти кредит (т.2, а.с.78-80);

- заявою позичальника № CVX0RX34070078 від 06 грудня 2006 року ОСОБА_32 про отримання строкового кредиту в сумі 5020 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.81-82);

- рахунком-фактурою № 1957 від 06 грудня 2006 року та видатковою накладною № 195 від 06 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Атлона 3,0 вартістю 5600 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 580 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.83-84);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 30 серпня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_32 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С., який оформляв кредит; ОСОБА_29, який сприяв в оформленні кредиту та надавав грошові кошти готівкою по оформленому кредиту на придбання комп'ютерної техніки (т.2, а.с.95-97);

- заявою позичальника № CVX0RX34070103 від 25 грудня 2006 року ОСОБА_33 про отримання строкового кредиту в сумі 5000 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.90-91);

- рахунком-фактурою № 211 від 25 грудня 2006 року та видатковою накладною № 211 від 25 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,0 вартістю 5600 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 600 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.100-101);

- заявою позичальника № CVX0RX34070107 від 26 грудня 2006 року ОСОБА_34 про

отримання строкового кредиту в сумі 4998 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.107, 110);

- рахунком-фактурою № 213 від 26 грудня 2006 року та видатковою накладною № 213 від 26 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_6 на ноутбук ”АМІLO M1451G 15.4” WXGA вартістю 5558 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 560 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.108-109);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 30 серпня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_34 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С., Кивиригу В.В., який допомагав їй в оформленні кредиту; знайомого ОСОБА_108 (т.2, а.с.117-121);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_34, в ході якої ОСОБА_34 вказала, що не знає ОСОБА_8 (т.2, а.с.122);

- заявою позичальника № CVX0RX33740109 від 28 грудня 2006 року ОСОБА_35 про отримання строкового кредиту в сумі 5530 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.123-124);

- рахунком-фактурою № 215 від 27 грудня 2006 року та видатковою накладною № 215 від 27 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_132 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,2 вартістю 6150 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 620 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.125-126);

- заявою позичальника № CVX0RX33740110 від 28 грудня 2006 року ОСОБА_36 про отримання строкового кредиту в сумі 6990 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.132-133);

- рахунком-фактурою № 217 від 28 грудня 2006 року та видатковою накладною № 217 від 28 грудня 2006 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук LG MI-J455RI 15 SXGA вартістю 8105 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1115 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.134-135);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 24 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_36 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_5, з яким він спілкувався в магазині (т.2, а.с.139-141);

- заявою позичальника № CVX0RX33740120 від 10 січня 2007 року ОСОБА_37 про отримання строкового кредиту в сумі 6890 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.142-143);

- рахунком-фактурою № 218 від 10 січня 2007 року та видатковою накладною № 218 від 10 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук LG MI-J455RI 15" SXGA вартістю 7680 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 790 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.144-146);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 29 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_37 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С., з яким ОСОБА_89 домовлявся про оформлення кредиту, який в свою чергу допомагав йому в заповненні анкети на оформлення кредиту і оформляв йому та його дружині кредити на придбання техніки, по яких фактично отримали гроші (т.2, а.с.153-155);

- заявою позичальника № CVX0RX36320123 від 11 січня 2007 року ОСОБА_39 про отримання строкового кредиту в сумі 6950 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.156-157);

- рахунком-фактурою № 139 від 11 січня 2007 року та видатковою накладною № 139 від 11 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлона Х2 3,5 вартістю 7845 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 895 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.159-160);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_39 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С. (т.2, а.с.164-166);

- заявою позичальника № CVX0RX36320124 від 12 січня 2007 року ОСОБА_40 про отримання строкового кредиту в сумі 6950 грн. та анкетою позичальника, які підписані позича-

льником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.167-168);

- рахунком-фактурою № 140 від 12 січня 2007 року та видатковою накладною № 140 від 12 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлона Х2 3,2 вартістю 7798 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 848 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.169-170);

- заявою позичальника № CVX0RX36320126 від 12 січня 2007 року ОСОБА_41 про отримання строкового кредиту в сумі 7000 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.176-177);

- рахунком-фактурою № 144 від 12 січня 2007 року та видатковою накладною № 144 від 12 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на ноутбук Asus Z99H 14.1" WXGA/CM420 (1.6GHz) вартістю 7895 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 895 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.178-179);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 30 серпня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_95 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Горобця та Урсатія, які просили її оформити на себе кредит та які допомагали в оформленні кредиту (т.2, а.с.190-192);

- заявою позичальника № CVX0RX36320130 від 16 січня 2007 року ОСОБА_42 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.193-194);

- рахунком-фактурою № 153 від 16 січня 2007 року та видатковою накладною № 153 від 16 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на ноутбук Asus A8H00Jn 14" WXGA+/CoreDuoT2050 вартістю 8300 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1400 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.195-196);

- заявою позичальника № CVX0RX33740131 від 16 січня 2007 року ОСОБА_43 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.204-205);

- рахунком-фактурою № 222 від 16 січня 2007 року та видатковою накладною № 222 від 16 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3,0 вартістю 8300 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1400 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.206-207);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_43 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_99, для якого він оформляв кредит на своє ім'я (т.2, а.с.210-212);

- заявою позичальника № CVX0RX36320138 від 22 січня 2007 року ОСОБА_44 про отримання строкового кредиту в сумі 6964 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.213-214);

- рахунком-фактурою № 162 від 22 січня 2007 року та видатковою накладною № 162 від 22 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлона 3,4 вартістю 7864 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 900 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.215-216);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_44 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_11, якого він бачив в приміщенні магазину (т.2, а.с.219-221);

- заявою позичальника № CVX0RX33740145 від 23 січня 2007 року ОСОБА_45 про отримання строкового кредиту в сумі 6923 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.222-223);

- рахунком-фактурою № 233 від 23 січня 2007 року та видатковою накладною № 233 від 23 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3,4 АМ2 вартістю 8123 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1200 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.224-226);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 02 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_45 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С., а також ОСОБА_5, який допомагав їй в оформленні кредиту (т.2, а.с.234-236);

- заявою позичальника № CVX0RX33740144 від 23 січня 2007 року ОСОБА_46 про отримання строкового кредиту в сумі 6870 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.237-238);

- рахунком-фактурою № 232 від 23 січня 2007 року та видатковою накладною № 232 від 23 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3,0 АМ2 вартістю 7870 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1000 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.239);

- заявою позичальника № CVX0RX36320142 від 23 січня 2007 року ОСОБА_48 про отримання строкового кредиту в сумі 5600 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.2, а.с.245-246);

- рахунком-фактурою № 168 від 23 січня 2007 року та видатковою накладною № 168 від 23 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,4 вартістю 6340 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 740 грн. готівкою за придбання цього товару (т.2, а.с.247-248);

- заявою позичальника № CVX0RX33740154 від 24 січня 2007 року ОСОБА_49 про отримання строкового кредиту в сумі 6950 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.1-2);

- рахунком-фактурою № 236 від 24 січня 2007 року та видатковою накладною № 236 від 24 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3,5 вартістю 8043 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1093 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.3-4);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 14 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_49 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С. та Любу В.Д., який надавав допомогу в оформленні кредиту (т.3, а.с.7-9);

- заявою позичальника № CVX0RX36320147 від 24 січня 2007 року ОСОБА_50 про отримання строкового кредиту в сумі 6942 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.10-11);

- рахунком-фактурою № 170 від 24 січня 2007 року та видатковою накладною № 170 від 24 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на ноутбук ACER TM 2482 WXMi 14.1" WXGA вартістю 7742 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.12-13);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 14 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_50 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Крота О.Л., який допомагав йому в оформленні кредиту та якого називали директором магазину, який також безпосередньо надавав грошові кошти готівкою; ОСОБА_11, який був присутнім в магазині, сидів біля працівника банку та допомагав в оформленні кредиту (т.3, а.с.20-22);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_50, в ході якої ОСОБА_50 вказала, що не знає ОСОБА_8 (т.3, а.с.23);

- заявою позичальника № CVX0RX36320148 від 24 січня 2007 року ОСОБА_51 про отримання строкового кредиту в сумі 6634 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.24-25);

- рахунком-фактурою № 171 від 24 січня 2007 року та видатковою накладною № 171 від 24 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на телевізор ”Toshiba 42 WP56R” вартістю 7934 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1300 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.26-27);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_51 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Крота О.Л., який допомагав йому в оформленні кредиту та якого називали директором магазину, який також безпосередньо надавав грошові кошти готівкою; ОСОБА_11, який був присутнім в магазині, сидів біля працівника банку та допомагав в оформленні кредиту (т.3, а.с.34-36);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_51, в ході якої ОСОБА_51

І. вказав, що не знає ОСОБА_8 (т.3, а.с.37);

- заявою позичальника № CVX0RX34070150 від 24 січня 2007 року ОСОБА_52 про отримання строкового кредиту в сумі 6986 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.38-39);

- рахунком-фактурою № 07011 від 24 січня 2007 року, виданим ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Атлона 3,8 вартістю 7886 грн., в якому зазначено, що в касу підприємства внесено суму 900 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.40);

- заявою позичальника № CVX0RX36320159 від 25 січня 2007 року ОСОБА_53 про отримання строкового кредиту в сумі 6585 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.46-47);

- рахунком-фактурою № 175 від 25 січня 2007 року та видатковою накладною № 175 від 25 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3.2 вартістю 7325 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 740 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.48-49);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_53 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Штефуряка В.В. та Горобця О.В., які перед оформленням кредиту інструктували, що саме необхідно говорити для оформлення кредиту; ОСОБА_8, який передавав її співмешканцю ОСОБА_94 кошти в загальній сумі 3500 грн. (т.3, а.с.54-56);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_94 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Штефуряка В.В. та Горобця О.В., які перед оформленням кредиту інструктували, що саме необхідно говорити для оформлення кредиту; ОСОБА_8, який передавав йому кошти в загальній сумі 3500 грн. (т.3, а.с.61-63);

- заявою позичальника № CVX0RX33740156 від 25 січня 2007 року ОСОБА_54 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.64-65);

- рахунком-фактурою № 238 від 25 січня 2007 року та видатковою накладною № 238 від 25 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук DELL Latitude D520 15.1" SXGA вартістю 7890 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 990 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.66-67);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 03 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_54 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_99, до якого він звертався про оформлення кредиту, однак він не зміг йому допомогти; ОСОБА_96, яку 15 листопада 2010 року він бачив в м. Хотин Чернівецької області (т.3, а.с.75-77);

- заявою позичальника № CVX0RX33740163 від 26 січня 2007 року ОСОБА_55 про отримання строкового кредиту в сумі 9970 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.78-79);

- рахунком-фактурою № 240 від 26 січня 2007 року та видатковою накладною № 240 від 26 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на плазму 42" LCD телевізор LG 42LB1R вартістю 13770 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.80-81);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_55 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Крота О.Л., якого називали директором магазину та який допомагав працівнику банку в оформленні кредиту і який безпосередньо надавав грошові кошти готівкою; ОСОБА_11, який був присутнім в магазині під час оформлення нею кредиту (т.3, а.с.87-89);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_55, в ході якої ОСОБА_55 вказала, що не знає ОСОБА_8 (т.3, а.с.90);

- заявою позичальника № CVX0RX36320166 від 29 січня 2007 року ОСОБА_56 про отримання строкового кредиту в сумі 8914 грн. та анкетою позичальника, які підписані позича-

льником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.91-92);

- рахунком-фактурою № Р182 від 29 січня 2007 року та видатковою накладною № 182 від 29 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Core Duo 2,4 вартістю 8914 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2000 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.93-94);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_56 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Штефуряка В.В., який познайомив її з директором магазину "Німфа" та допомагав у оформленні кредиту; ОСОБА_8, який допомагав їй в оформленні кредиту (т.3, а.с.107-109);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_56 , в ході якої ОСОБА_56 вказала, що не знає ОСОБА_8 (Т.3, а.с.110);

- заявою позичальника № CVX0RX33740170 від 30 січня 2007 року ОСОБА_57 про отримання строкового кредиту в сумі 6942 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.111-112);

- рахунком-фактурою № 243 від 30 січня 2007 року та видатковою накладною № 244 від 30 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,4 вартістю 8742 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.113-114);

- заявою позичальника № CVX0RX33740169 від 30 січня 2007 року ОСОБА_58 про отримання строкового кредиту в сумі 6957 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.124-125);

- рахунком-фактурою № 244 від 30 січня 2007 року та видатковою накладною № 243 від 30 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на телевізор 42" плазмовий LG 42PX3RV вартістю 9257 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2300 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.128-129);

- заявою позичальника № CVX0RX36320171 від 30 січня 2007 року ОСОБА_59 про отримання строкового кредиту в сумі 9978 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.139-140);

- рахунком-фактурою № 185 від 30 січня 2007 року та видатковою накладною № 185 від 30 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на ноутбук Asus A7R00Cb 17" WXGA+/Core2DuoT5600 вартістю 12578 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2600 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.141-142);

- заявою позичальника № CVX0RX33740174 від 31 січня 2007 року ОСОБА_60 про отримання строкового кредиту в сумі 9897 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.149);

- рахунком-фактурою № 247 від 31 січня 2007 року та видатковою накладною № 247 від 31 січня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на телевізор 42" LCD LG 42LC2RR вартістю 12697 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.151-152);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_60 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Танасеску О.С., Бирку С.А., які приходили до неї додому для того, щоб вона допомогла зняти кошти в банку; ОСОБА_97, якого 31 січня 2007 року вона зустріла на вулиці біля магазину "Торговий дім" і він підводив її до працівника банку; ОСОБА_10, який знаходився в приміщенні магазину (т.3, а.с.160-162);

- заявою позичальника № CVX0RX36320176 від 01 лютого 2007 року ОСОБА_61 про отримання строкового кредиту в сумі 9897 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.165-166);

- рахунком-фактурою № 187 від 01 лютого 2007 року та видатковою накладною № 187 від 01 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на телевізор 42" LCD LG 42LC2RR вартістю 12697 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2800 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.167-168);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 вересня 2010 року, яким підтверд-

жується, що ОСОБА_61 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Танасеску О.С., Бирку С.А., які просили її оформити кредит; ОСОБА_8, який сидів біля працівника банку; ОСОБА_6, ОСОБА_5, які сиділи біля банківського працівника та були присутніми при оформленні кредиту; ОСОБА_11, який сидів біля банківського працівника; ОСОБА_97, з яким зустрічались ОСОБА_105 і ОСОБА_106 та домовлялись про оформлення на неї кредиту (т.3, а.с.175-177);

- заявою позичальника № CVX0RX34070179 від 02 лютого 2007 року ОСОБА_62 про отримання строкового кредиту в сумі 6725 грн. та анкетою позичальника, які підписані позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.178-179);

- рахунком-фактурою № 07026 від 02 лютого 2007 року та видатковою накладною № 07026 від 02 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Intel Core Duo 1,8 вартістю 8415 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1690 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.182-183);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 24 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_62 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_129, який здійснював оформлення кредиту (т.3, а.с.186-188);

- заявою позичальника № CVX0RX33740183 від 02 лютого 2007 року ОСОБА_63 про отримання строкового кредиту в сумі 9911 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.189);

- рахунком-фактурою № 250 від 02 лютого 2007 року та видатковою накладною № 250 від 02 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на телевізор 42" плазмовий LG 42РC1RR вартістю 13311 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3400 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.190-191);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 11 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_63 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Крота О.Л., якого називали директором магазину та який безпосередньо надавав гроші; ОСОБА_11, який сидів біля працівника банку та допомагав в оформленні кредиту; ОСОБА_99 та ОСОБА_97, які були присутніми в магазині під час оформлення нею кредиту (т.3, а.с.198-200);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_63, в ході якого ОСОБА_63 вказала, що не знає ОСОБА_8 (т.3, а.с.201);

- заявою позичальника № CVX0RX36320185 від 02 лютого 2007 року ОСОБА_65 про отримання строкового кредиту в сумі 6877 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.202-203);

- рахунком-фактурою № 192 від 02 лютого 2007 року та видатковою накладною № 192 від 02 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлона 3,6 вартістю 8627 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1750 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.203-204);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 03 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_65 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Крота О.Л., який домовлявся про оформлення кредиту та який в барі "Мисливський" безпосередньо передавав гроші в сумі 5000 грн.; ОСОБА_99, ОСОБА_5, які були присутніми в магазині під час оформлення ним кредиту; продавця магазину ОСОБА_10; ОСОБА_103, якому він позичив 3000 грн., які він до цього часу йому не повернув; ОСОБА_104, яка домовлялась з ОСОБА_5 про оформлення кредиту (т.3, а.с.209-211);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_65, в ході якого ОСОБА_65 вказав, що не знає ОСОБА_8 і гроші йому передавав не він (т.3, а.с.212);

- заявою позичальника № CVX0RX36320188 від 06 лютого 2007 року ОСОБА_66 про отримання строкового кредиту в сумі 9875 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.213-214);

- рахунком-фактурою № 195 від 06 лютого 2007 року та видатковою накладною № 195 від 06 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Intel Core Duo 2.4? 32 LCD телевізор Samsung LE-32R72 BX вартістю 13125 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3250 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.214-215);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 21 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_66 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_106, ОСОБА_105А, який за вказівкою ОСОБА_106 заводив її до працівника банку; ОСОБА_11, з яким ОСОБА_97 підводив її до банківського працівника; кредитного інспектора Мазуряка П.С. (т.3, а.с.223-225);

- заявою позичальника № CVX0RX33740189 від 07 лютого 2007 року ОСОБА_67 про отримання строкового кредиту в сумі 10000 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.226);

- рахунком-фактурою № 253 від 05 лютого 2007 року та видатковою накладною № 253 від 06 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук Toshiba Portege М400-103 вартістю 12870 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2870 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.228-229);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 21 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_67 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Танасеску О.С., Бирку С.А., які просили його оформити кредит на своє ім'я; ОСОБА_8, який домовлявся про оформлення кредиту; ОСОБА_97, з яким ОСОБА_106 і ОСОБА_105 домовлялись про оформлення на нього документів по отриманню грошових коштів (т.3, а.с.237-239);

- заявою позичальника № CVX0RX33740192 від 07 лютого 2007 року ОСОБА_68 про отримання строкового кредиту в сумі 9950 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.3, а.с.240);

- рахунком-фактурою № 254 від 05 лютого 2007 року та видатковою накладною № 254 від 07 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук Toshiba Portege М400-103 вартістю 13457 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3507 грн. готівкою за придбання цього товару (т.3, а.с.241-242);

- заявою позичальника № CVX0RX33740196 від 08 лютого 2007 року ОСОБА_69 про

отримання строкового кредиту в сумі 6950 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.1);

- рахунком-фактурою № 256 від 08 лютого 2007 року та видатковою накладною № 256 від 08 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3200+ вартістю 8340 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1390 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.2-3);

- заявою позичальника № CVX0RX33740199 від 08 лютого 2007 року ОСОБА_70 про отримання строкового кредиту в сумі 5650 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.14);

- рахунком-фактурою № 258 від 08 лютого 2007 року та видатковою накладною № 258 від 08 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3200+ вартістю 6780 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1130 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.15-16);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_126 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_5, з яким вона спілкувалась і який видав їй кошти в сумі 350 доларів США; ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які були присутніми у магазині і хтось з них займався оформленням документів на отримання кредиту (т.4, а.с.19-21);

- заявою позичальника № CVX0RX34070201 від 09 лютого 2007 року ОСОБА_71 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.22);

- рахунком-фактурою № 07033 від 09 лютого 2007 року та видатковою накладною № 07033 від 09 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Intel Core Duo 1,8 вартістю 8280 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1380 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.23-24);

- заявою позичальника № CVX0RX34320206 від 13 лютого 2007 року ОСОБА_72

про отримання строкового кредиту в сумі 6895 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.32);

- рахунком-фактурою № 207 від 13 лютого 2007 року та видатковою накладною № 207 від 13 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium Core Duo 2,2 вартістю 8745 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1850 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.34-35);

- заявою позичальника № CVX0RX33740210 від 14 лютого 2007 року ОСОБА_74 про отримання строкового кредиту в сумі 9900 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.41);

- рахунком-фактурою № 270 від 14 лютого 2007 року та видатковою накладною № 270 від 14 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 4200 вартістю 13407 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3507 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.42-43);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_74 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Танасеску О.С., який працював в службі таксі та спільно з ОСОБА_98 сприяли в оформленні кредиту; ОСОБА_5, який був присутнім в магазині при отриманні кредиту (т.4, а.с.49-51);

- заявою позичальника № CVX0RX33740220 від 19 лютого 2007 року ОСОБА_75 про отримання строкового кредиту в сумі 6900 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.52);

- рахунком-фактурою № 272 від 19 лютого 2007 року та видатковою накладною № 272 від 19 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3400+ вартістю 8750 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1850 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.53-54);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 07 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_75 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С., Танасеску О.С., Бирку С.А., які домовлялись про оформлення ним кредиту (т.4, а.с.65-67);

- заявою позичальника № CVX0RX36320222 від 19 лютого 2007 року ОСОБА_76 про отримання строкового кредиту в сумі 9897 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.68);

- рахунком-фактурою № 214 від 19 лютого 2007 року та видатковою накладною № 214 від 19 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Атлона 3400 ХР+ вартістю 12547 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2650 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.70);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 23 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_76 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Танасеску О.С. і ОСОБА_105, які просили його оформити документи по отриманню ними коштів; ОСОБА_8, який сидів біля банківського працівника; ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, які сиділи біля банківського працівника та підказували як саме необхідно заповнювати документи; ОСОБА_97, який домовлявся з банківським працівником та який перевантажував коробки з-під комп'ютерних комплектуючих (т.4, а.с.76-78);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_76 та ОСОБА_7, в ході якої ОСОБА_76 вказав, що з ОСОБА_7 про оформлення кредиту домовлявся ОСОБА_97, ОСОБА_7 не роз’яснював йому умови кредитування (т.4, а.с.79-81);

- заявою позичальника № CVX0RX33740227 від 20 лютого 2007 року ОСОБА_77 про отримання строкового кредиту в сумі 6897 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.82);

- рахунком-фактурою № 274 від 20 лютого 2007 року та видатковою накладною № 274 від 20 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер ноутбук Asus A8H00Jp 14 WXGA/Core2DuoТ5600 вартістю 8627 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1730 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.83-84);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 січня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_77 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_99, який займався оформленням кредиту в магазині ”Торговий дім” (т.4, а.с.89-91);

- заявою позичальника № CVX0RX36320243 від 26 лютого 2007 року ОСОБА_78 про отримання строкового кредиту в сумі 9000 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.92);

- рахунком-фактурою № 220 від 26 лютого 2007 року та видатковою накладною № 220 від 26 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_5 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,8 вартістю 12500 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3500 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.93-94);

- заявою позичальника № CVX0RX33740145 від 28 лютого 2007 року ОСОБА_79 про отримання строкового кредиту в сумі 7470 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.102);

- рахунком-фактурою № 288 від 28 лютого 2007 року та видатковою накладною № 288 від 28 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на ноутбук Asus A6B00Rp 15.4 WXGA/CM440 (1.86GHz) вартістю 9340 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1870 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.103-104);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_79 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_99, який домовлявся про оформлення кредиту та передав йому кошти (т.4, а.с.107-109);

- заявою позичальника № CVX0RX33740247 від 28 лютого 2007 року ОСОБА_80 про отримання строкового кредиту в сумі 6920 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.110);

- рахунком-фактурою № 289 від 28 лютого 2007 року та видатковою накладною № 289 від 28 лютого 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Celeron 3,4 вартістю 8695 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1775 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.113-114);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 05 жовтня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_80 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав кредитного інспектора Мазуряка кредит та який заводив його в магазин ”Торговий дім” для оформлення кредиту (т.4, а.с.117-119);

- заявою позичальника № CVX0RX33740248 від 01 березня 2007 року ОСОБА_81 про отримання строкового кредиту в сумі 9000 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.120);

- рахунком-фактурою № 287 від 27 лютого 2007 року та видатковою накладною № 287 від 01 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 4200 ХР+ вартістю 12470 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3470 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.122-123);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 08 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_81 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав чоловіка, який схожий на кредитного інспектора Мазуряка П.С. (т.4, а.с.126-128);

- заявою позичальника № CVX0RX34070257 від 02 березня 2007 року ОСОБА_82 про отримання строкового кредиту в сумі 6757 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.129);

- рахунком-фактурою № 07052 від 01 березня 2007 року та видатковою накладною № 07052 від 02 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на ноутбук ACER Aspire 5683WLMi 15.4/CoreDuoT5500 вартістю 8457 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1700 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.130-131);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 06 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_82 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_106, який схожий на того, хто просив її дати свої документи та обманним шляхом оформив на неї кредит (т.4, а.с.139-141);

- заявою позичальника № CVXRRX33740261 від 02 березня 2007 року ОСОБА_83

про отримання строкового кредиту в сумі 4997 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.142);

- рахунком-фактурою № 299 від 02 березня 2007 року та видатковою накладною № 299 від 02 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Pentium IV Core Duo 1,8 вартістю 6257 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1260 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.143-144);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 28 грудня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_83 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_91, який в магазині ”Торговий дім” надавав їй інформацію стосовно оформлення кредиту (т.4, а.с.147-149);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 19 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_18 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_119, який домовлявся про оформлення кредиту та дав йому гроші в сумі 2500 грн.; ОСОБА_91, який при зустрічах був разом з ОСОБА_119 (т.4, а.с.151-153);

- заявою позичальника № CVXRRX33740265 від 03 березня 2007 року ОСОБА_84 про отримання строкового кредиту в сумі 7860 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.154);

- рахунком-фактурою № 305 від 03 березня 2007 року та видатковою накладною № Р305 від 03 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Intel Core Duo 2,2 вартістю 9830 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1970 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.155-156);

- заявою позичальника № CVXRRX33740263 від 03 березня 2007 року ОСОБА_85 про отримання строкового кредиту в сумі 9900 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.164);

- рахунком-фактурою № 304 від 03 березня 2007 року та видатковою накладною № 304 від 03 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_8 на комп'ютер на базі Атлона 3800 ХР+ вартістю 13400 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 3500 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.168-169);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 21 вересня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_85 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала ОСОБА_8, якого вона бачила в торговому залі магазину і який сидів неподалік працівника банку; кредитного інспектора Мазуряка П.С.; Павлюка В.Д., який підносив коробки з-під комп’ютера (т.4, а.с.176-178);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_85, в ході якої ОСОБА_85 вказала, що не знає ОСОБА_8 (т.4, а.с.179-180);

- заявою позичальника № CVXRRX34070275 від 14 березня 2007 року ОСОБА_86 про отримання строкового кредиту в сумі 9950 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.181);

- рахунком-фактурою № 07069 від 14 березня 2007 року та видатковою накладною № 07069 від 14 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на ноутбук на базі Asus A7R00Jb 17 WXGA+/Core2Duo вартістю 12442 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 2492 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.183-184);

- заявою позичальника № CVXRRX34070276 від 14 березня 2007 року ОСОБА_87 про отримання строкового кредиту в сумі 5500 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.192);

- рахунком-фактурою № 07070 від 14 березня 2007 року та видатковою накладною № 047070 від 14 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі Pentium IV 3,2 вартістю 6875 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1375 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.195-196);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 31 серпня 2010 року, яким підтверджується, що ОСОБА_87 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнав ОСОБА_99, який схожий на чоловіка, який допомагав йому у оформленні кредиту 14 березня 2007 року (т.4, а.с.203-205);

- заявою позичальника № CVXRRX34070286 від 19 березня 2007 року ОСОБА_88 про

отримання строкового кредиту в сумі 6800 грн., яка підписана позичальником та ОСОБА_7 (т.4, а.с.201);

- рахунком-фактурою № 07081 від 19 березня 2007 року та видатковою накладною № 07081 від 19 березня 2007 року, виданими ПП ОСОБА_6 на комп'ютер на базі АМD ATHLON 64 Х2 4200+ вартістю 8570 грн., в рахунку-фактурі зазначено, що в касу підприємства внесено суму 1770 грн. готівкою за придбання цього товару (т.4, а.с.207-208);

- протоколом пред’явлення осіб для впізнання від 13 січня 2011 року, яким підтверджується, що ОСОБА_133 серед пред’явлених для впізнання фотознімків впізнала кредитного інспектора Мазуряка П.С. (т.4, а.с.223-224);

- протоколом виїмки в Чернівецькій філії "Приватбанк" від 26 травня 2010 року, в ході якої було вилучено документи про відкриття рахунків та інформацію про рух коштів по рахункам приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, згідно якого вбачається, що на поточні рахунки вказаних приватних підприємців перераховано кошти за товар згідно умов кредитних договорів від наступних громадян ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_42, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48 С.В., ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87 та ОСОБА_88, які в подальшому були перераховані на картковий рахунок та в подальшому зняті готівкою (т.5, а.с.5-10, 66-76, 111-119, 162-179);

- протоколом огляду від 30 вересня 2010 року, згідно якого було оглянуто документи про відкриття рахунків та інформацію про рух коштів по рахункам приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (т.5, а.с.11-15);

- висновками службових розслідувань від 03 серпня 2007 року та від 08 квітня 2009 року, проведених службою безпеки ПАТ КБ ”ПриватБанк”, згідно яких відпрацюванням активів, виданих менеджером рекламно-інформаційного пункту ОСОБА_7, встановлено, що по виданим кредитам грошові кошти були переведені в готівку. На даний час вказані активи перебувають на рахунках прострочення. В ході подальшої перевірки було встановлено, що зловмисники підшуковували людей, яких привозили в торгові точки, де позичальники добровільно надавали свої паспорти та ідентифікаційні номери, після чого менеджер РІП ОСОБА_7 оформляв на них кредити по програмі ”Експрес-розстрочка” на придбання комп’ютерної та побутової техніки. Після цього зловмисники в касі торгової точки за домовленістю переводили в готівку грошові кошти, за що позичальники отримували винагороду (т.6, а.с.2-16);

- аудиторським висновком по результатам перевірки дотримання вимог банківського законодавства при наданні кредитів громадянам менеджером по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецькій філії ПАТ КБ ”ПриватБанк” ОСОБА_7 від 20 квітня 2010 року, згідно якого загальна сума виданих кредитів по 167 договорам складає 1394709 грн. 30 коп. Загальна сума заборгованості по даним кредитам на дату перевірки 15 квітня 2010 року склала 6113167 грн. 65 коп. Рішення про видачу всіх кредитів приймалось кредитним центром ЗАТ КБ ”ПриватБанк” на підставі даних, отриманих від менеджера ОСОБА_7 При цьому по 71 кредиту погашення не здійснювалось з моменту видачі, 4 кредити на момент аудиторської перевірки погашені повністю, по 92 кредитам погашення з моменту їх видачі відбувалось незначними сумами. Так з загальної суми оформлених кредитів 1394709 грн. 30 коп. на момент аудиторської перевірки 15 квітня 2010 року заборгованість погашена лише в сумі 207233 грн. 25 коп., залишилась непогашеною заборгованість по тілу кредиту в сумі 1187476 грн. 05 коп.

На поточні рахунки приватних підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 по кредитах, виданих в період з серпня 2006 року по березень 2007 року менеджером ОСОБА_7, ЗАТ КБ ”ПриватБанк” були зараховані грошові кошти з призначенням платежу ”Перерахування коштів згідно рахунку фактури №... від ... ” в загальній сумі 1200743 гривні, в тому числі: ПП ОСОБА_5 в сумі 492804 грн., ПП ОСОБА_6 в сумі 269235 грн. та ПП ОСОБА_8 в сумі 438704 грн. Використання грошових коштів, які надходили на рахунки вказаних приватних підприємців за проданий товар, відбувалось в основному на поповнення своєї корпоративної пластикової картки, а в подальшому переведення в готівку через банкомати, а також оплату постачальникам, сплату податків, обслуговування поточного рахунку та інші потреби (т.6, а.с.23-45).

Таким чином, всі наведені докази повністю підтверджують вину підсудного ОСОБА_7 в скоєнні злочинів, передбачених ст. 27 ч.5 - 28 ч.3 –222 ч.2 КК України як пособництво у вчиненні організованою групою шахрайства з фінансовими ресурсами, тобто надання громадянином-підприємцем завідомо неправдивої інформації банку з метою отримання кредитів, вчинене повторно, що завдало великої матеріальної шкоди; ст. 27 ч.5 - 28 ч.3 –358 ч.2 КК України як пособництво у вчиненні організованою групою підроблення документів, які видаються громадянином-підприємцем і які надають права, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб; ст. 28 ч.3 –358 ч.3 КК України як вчинення організованою групою використання завідомо підроблених документів, і суд вважає, що його дії за цими статтями кваліфіковані вірно, оскільки він дійсно в складі організованої злочинної групи за зговором з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в період часу з 12 жовтня 2006 року по 19 березня 2007 року, які склали фіктивні рахунки-фактури і видаткові накладні від свого імені як приватних підприємців та від імені приватного підприємця ОСОБА_8, в які вносили завідомо неправдиві відомості про реалізацію комп’ютерної та побутової техніки різної вартості фізичним особам ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_42, ОСОБА_41, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87 та ОСОБА_88, зазначаючи, крім цього, неправдиві відомості в рахунках-фактурах про те, що частина вартості цих товарів внесена ними в касу готівкою, після чого передавали ці документи ОСОБА_7 як менеджеру по банківському обслуговуванню фізичних осіб Чернівецької філії ЗАТ КБ „Приватбанк”, який достовірно знаючи, що ці документи містять завідомо неправдиві відомості і ці особи не будуть отримувати ніяких товарів, як службова особа укладав з ними від імені банку кредитно-заставні договори, на підставі яких та на підставі фіктивних рахунків-фактур і видаткових накладних ЗАТ КБ „Приватбанк” на розрахункові рахунки приватних підприємців ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перераховувались кредитні кошти, які знімались ними з рахунків готівкою, частину з яких вони передавали позичальникам за кредитними договорами, а частину ділили між собою, таким чином незаконно одержали в банку кредитні кошти на загальну суму 526962 грн., тим самим вчинили шахрайство з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди банку.

При цьому суд не приймає до уваги покази підсудного ОСОБА_7 про те, що він не входив до складу організованої злочинної групи разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не знав про те, що відомості в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які надавались йому для оформлення кредитів, не відповідають дійсності, що йому не було відомо про те, що особи, які оформляли кредити, фактично не отримували товари, а отримували гроші, що він ніяких грошей з цих коштів не отримував, вважає їх безпідставними як обраний ним спосіб захисту, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, показами свідків, письмовими доказами, які суд приймає до уваги, оскільки вони правдиві, достовірні.

При обранні підсудному ОСОБА_7 покарання суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, що вони відносяться згідно ст. 12 КК України до злочинів невеликої та середньої тяжкості, наслідки, які наступили; що він частково визнавав свою вину в ході досудового слідства, своїми показами сприяв розкриттю злочинів, щиро розкаявся в скоєному, що судом визнаються як обставини, які пом'якшують його покарання; обставини скоєння злочинів та його другорядну роль в цьому, а також особу винного, що він раніше судимий і дані злочини вчинив вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, працював і в даний час працює, позитивно характеризується за місцем роботи, його молодий вік і сімейний стан, що він здійснює догляд за бабусею ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом другої групи, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, покарання належить призначити у вигляді позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321-325 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним за ст.ст. 27 ч.5 –28 ч.3 –222 ч.2, 27 ч.5 –28 ч.3 –358 ч.2, 28 ч.3 –358 ч.3 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 27 ч.5 –28 ч.3 –222 ч.2 КК України три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з розпорядженням грошовими коштами строком на два роки;

- за ст. 27 ч.5 –28 ч.3 –358 ч.2 КК України два роки позбавлення волі;

- за ст. 28 ч.3 –358 ч.3 КК України один рік шість місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 призначити три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з розпорядженням грошовими коштами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_134 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Скасувати постанову слідчого в ОВС СВ УБОЗ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_135 від 10 грудня 2010 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належать на праві власності ОСОБА_4.

Речові докази по справі: документи, які долучені до матеріалів кримінальної справи, зберігати в справі.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

СУДДЯ Л.К.КИРИЛЮК

Часті запитання

Який тип судового документу № 20686965 ?

Документ № 20686965 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 20686965 ?

Дата ухвалення - 04.01.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 20686965 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 20686965 ?

В Шевченківський районний суд м. Чернівців

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 20686965, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Судове рішення № 20686965, Шевченківський районний суд м. Чернівців було прийнято 04.01.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 20686965 відноситься до справи № 1-160/11

Це рішення відноситься до справи № 1-160/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 20686925

Наступний документ : 20686978

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Вирок № 20686965, 04.01.2012, Шевченківський районний суд м. Чернівців