Ухвала суду № 20675833, 13.12.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Р І Ш Е Н Н Я справа №2-6885/11р.

Іменем України

30 листопада 2011 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міськради, третя особа: ОСОБА_2 «Про визнання права власності», -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на підставі рішення Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 26.12.2008р. вона є власником квартирного (багатоповерхового) житлового будинку літ. Б-5, сарай літ.В, споруди. Зазначені будинок та споруди розташовані на земельній ділянці площею 0,0533га, що належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НА №834244 від 06.05.2006р. З метою створення кращих умов щодо обслуговування та користування своїм майном, нею самостійно, господарським способом здійснено добудову і перепланування нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок чого утворились такі приміщення: нежитлове приміщення №7, загальною площею 487м2, з урахуванням площі прибудови літ.Б1-1,та площі на І-му поверсі прибудови Б2-2; нежитлове приміщення №8, загальною площею 13,8м2, на ІІ-му поверсі прибудови літ. Б2-2; підвал під прибудовою «б2-1»- приміщення 7-14 загальною площею 11,6м?; сарай для зберігання тари, літ.Г-1, загальною площею 97,1м2. У звязку з чим просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на вищезазначене майно, без додаткових актів (сертифікатів) прийняття в експлуатацію.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив постановити рішення у відповідності до законодавства.

Третя особа в судове засідання не зявився, в поданій до суду заяві просив розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечує. Справа розглянута в порядку ст.169 ЦПК України.

Розглянувши справу суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено в судовому засіданні позивачу по справі на підставі рішенням Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 26.12.2008р. належить квартирний (багатоповерховий) житловий будинок літ.Б-5, сарай літ.В, споруди.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0533 га., що належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НА №834244 від 06 травня 2006р., виданого на підставі рішення Дніпропетровської міськради від 01.03.2006 року за №117/34.

З метою створення кращих умов щодо обслуговування та користування майном, позивач в межах належної йому на праві власності земельної ділянки самостійно, господарським способом здійснив добудову і перепланування нежитлових приміщень, а саме: нежитлове приміщення №7, загальною площею 487м2, з урахуванням площі прибудови літ.Б1-1, та площі на І-му поверсі прибудови Б2-2; нежитлове приміщення №8, загальною площею 13,8м2, на ІІ-му поверсі прибудови літ.Б2-2; підвал під прибудовою «б2-1»- приміщення 7-14 загальною площею 11,6м?; сарай для зберігання тари, літ.Г-1, загальною площею 97,1м2.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Про порушення яких-небудь прав інших осіб внаслідок здійснення позивачем самочинного будівництва в даному судовому засіданні не встановлено, власники суміжних домоволодінь, зокрема третя особа у справі ОСОБА_2, проти такого будівництва не заперечував, як і проти задоволення даного позову.

Згідно ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Водночас, вказані приміщення та будівлі неможливо прийняти до експлуатації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №923 від 08 жовтня 2008р. «Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів»та Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011р. «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів», оскільки вказаною постановою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, в даному ж випадку переобладнання здійснено без затвердженого проекту. Одержання документів, які б засвідчували та встановлювали право власності позивача на побудоване та реконструйоване нерухоме майно без належних дозволів (сертифікатів введення в експлуатацію) не передбачено законодавством України.

Разом з тим відповідно до висновку експертної фірми ТОВ «АРТ-СИНТЕЗ», (ідентифікаційний код 21904823, Ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Серії АВ №512575 від 08.02.2010р., строк дії до 05.02.2013р.) від 17.10.2011р. встановлено, що технічний стан усіх будівельних конструкцій і елементів у цілому відповідає державним нормам і стандартам, та експлуатація даних обєктів є можливою за функціональним призначенням, без складання додаткових актів до експлуатації.

Таким чином, оскільки самочинне будівництво не порушує прав інших осіб та розташовано на земельній ділянці, що належить позивачу на праві власності, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності без акту (сертифікату) прийняття в експлуатацію на нежитлове приміщення №7, загальною площею 487м2, з урахуванням площі прибудови літ.Б1-1,та площі на І-му поверсі прибудови Б2-2; нежитлове приміщення №8, загальною площею 13,8м2, на ІІ-му поверсі прибудови літ.Б2-2; підвал під прибудовою «б2-1»- приміщення 7-14 загальною площею 11,6м?; сарай для зберігання тари, літ.Г-1, загальною площею 97,1м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності без додаткових актів (сертифікатів) прийняття в експлуатацію на:

-нежитлове приміщення №7, загальною площею 487кв.м. з урахуванням площі прибудови літ.Б1-1 та площі на І-му поверсі прибудови літ.Б2-2;

-нежитлове приміщення №8 загальною площею 13,8кв.м., на ІІ-му поверсі прибудови літ.Б2-2;

-підвал під прибудовою літ.б2-1 приміщення 7-14, загальною площею 11,6кв.м.;

-сарай для зберігання тари літ.Г-1 загальною площею 97,1кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Строк апеляційного оскарження рішення 10 днів.

Суддя