Постанова № 20675515, 03.01.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2012 року Справа № 5005/2057/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Білецької Л.М., Логвиненко А.О.

при секретарі: Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від відповідача: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від третьої особи: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2011 р. у справі № 5005/2057/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімцентр", м.Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр", м.Дніпродзержинськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватна науково-виробнича фірма "Леан", м.Дніпропетровськ

про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промхімцентр" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" повернути в натурі позивачу екскаватори ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський № 420, шасі (кузов) № 3821 та ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський № 496, шасі (кузов) 4054, або, у разі неможливості повернути екскаватори в натурі, стягнути з відповідача на користь позивача їх вартість в сумі 101500,00 грн.; стягнути з відповідача 230625,00 грн. - доходів, які було можливо одержати від роботи екскаваторів.

До прийняття рішення у справі, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу та заборонити йому будь-яке відчуження екскаваторів ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський №420, шасі (кузов) №3821 та ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський №496, шасі (кузов) №4054.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2011 р. у справі № 5005/2057/2011 (суддя Юзіков С.Г.) згадана заява задоволена частково. На забезпечення позову у справі № 5005/2057/2011 накладено арешт на майно, зокрема: екскаватори ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський №420, шасі (кузов) №3821 та ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський №496, шасі (кузов) №4054, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" (51937, м.Дніпродзержинськ, пр. 50 років СРСР, 17-47, код ЄДРПОУ 35594662) та заборонити йому та будь-яким іншим особам будь-яке відчуження екскаваторів ЕО-4321 Б, 1987 р.в., заводський №420, шасі (кузов) №3821 та ЕО-4321 А, 1987 р.в., заводський №496, шасі (кузов) №4054.

Приймаючи згадану ухвалу, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги стосуються витребування майна з чужого незаконного володіння, припущення позивача щодо відчуження спірних екскалаторів, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Не погодившись з даною ухвалою, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, просить ухвалу скасувати, відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України збігає 03.01.2012 р., колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.1994 р. № 02-5/611 забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

При цьому, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

Згідно з п. 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.1994 р. № 02-5/611 умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання бо невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову").

За приписами ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю застосування заходів до забезпечення позову та вірне обрання способу такого захисту, враховуючи, що: право володіння майном, на яке накладено арешт, є предметом спору у даній справі; право власності на таке майно, що встановлено судами, зареєстровано за відповідачем - ТОВ "Материкцентр"; позивач просить відновити його порушене право шляхом витребування спірного майна у відповідача; є обставини вважати, що невжиття таких заходів унеможливить виконання рішення у даній справі у разі задоволення заявлених позивачем вимог.

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про забезпечення позову та правильно застосував ст. 66 ГПК України, обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст. 67 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову розмір судового збору складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

В матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи, що несплата позивачем судового збору не призвела до прийняття неправильного рішення, а тому відсутні підстави для скасування ухвали.

Керуючись ст.ст. 101-103,105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Материкцентр" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2011 р. у справі № 5005/2057/2011 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхімцентр", м.Дніпродзержинськ в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1411 (одна тисяча одинадцять) грн. 50 коп. за розгляд господарським судом заяви про забезпечення позову.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді Л.М.Білецька

А.О.Логвиненко