Рішення № 20672914, 17.11.2011, Апеляційний суд міста Севастополя

17.11.2011

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц- 1580/2011р. Головуючий у першій

інстанції Борко А.Л.

Категорія 51 Доповідач у апеляційній

інстанції Клочко В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі: головуючого судді - Клочко В.П., суддів - Колбіної Т.П., Лівінського С.В.,

за участю секретаря - Шевченко О.В.,

- позивача ОСОБА_3,

- представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до „Севастопольського академічного російського драматичного театру ім. Луначарського”, третя особа - директор „Севастопольського академічного драматичного театру ім.Луначарського”, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 червня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом зазначаючи, що він працював у відповідача з листопада 2006 року на посаді головного інженера, з лютого 2007 року на посаді технічного директора, а з 01.01.2009 року на посаді директора-розпорядника. Наказом №10-к від 09.03.2010 року позивача було звільнено на підставі ч.1 п.4 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає наказ про своє звільнення незаконним та просить суд його скасувати, поновити його на роботі на посаді директора-розпорядника, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, незаконні на думку позивача відрахування із заробітної плати за листопад 2009 року, стягнути на його користь різницю в посадових окладах за січень 2009 року, компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату та моральну шкоду у розмірі 25000 грн., судові витрати .

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 червня 2011 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, ставить питання про його скасування та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було здійснено на законних підставах.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

У відповідності з п.4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до наказу №10-К від 09 березня 2010 року, ОСОБА_3 був звільнений з посади директора-розпорядника за прогул за п.4 ст. 40 КЗпП України (т.1 арк. с. 187). Підставою звільнення послужили акти, що складені працівниками театру про те, що ОСОБА_3 26 листопада 2009 був відсутній на роботі з 12 години (т.1 арк. С. 84), 27 і 30 листопада 2009 року - протягом робочого дня (т. 1 арк. С. 85,91).

Висновки суду про наявність прогулів не відповідають обставинам справи.

Так, 27 листопада 2009 року позивач розписався у наказі про ознайомлення та отримання копії наказу про скорочення його посади директора-розпорядника (т.1 арк. с. 87-88). У цей же день розписався на відомості попередження робітників про майбутнє звільнення (т. 1 арк. с. 89).

30 листопада 2009 року позивач ознайомився з посадовими обовязками директора-розпорядника, про що розписався 30.11.2009 року (т.1 арк. с. 11-12).

Згідно з довідками „Укртелекома” з робочого телефону позивача (т. 54-38-39) 26 листопада 2009 року с 9:18 години по 16:54 годину зроблено чотири міжгородних дзвінка, а 27.11.2009 року один міжгородний дзвінок у 15:47 годин (т. 1 арк. с. 54). 26 листопада 2009 року в період з 09:15 години до 17:11 години відбулася 21 вихідна внутрішньоміська розмова, 27 листопада 2009 року з 10:16 годин до 21:00 годину відбулося 35 розмов, 30 листопада з 9:19 годин до 14:44 години відбулося 11 розмов т.1 арк. с. 121).

Доводи представника відповідача ОСОБА_4, що усі дзвінки зроблені ним, спростовуються частковою персоналізацією. Так, свідок ОСОБА_5 (т. 67-18-39) підтвердив, що розмовляв тільки з ОСОБА_3 (т.2 арк. с. 183).

Крім того, у табелі обліку робочого часу за листопад 2009 року у ОСОБА_3 за 26,27,30 листопада стоять „8” (т.1 арк. с. 172).

На засіданні профкому 28 грудня 2009 року розглядалось подання генерального директора театру про надання попередньої згоди про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 на підставі передбаченої п.1 ст.40 КЗпП України (т.1 арк. с. 94).

У всіх трьох актах про відсутність ОСОБА_3 на роботі мається підпис заступника генерального директора ОСОБА_4 Акт від 26.11.2009 року складений у 12 годині (т. 1 арк. с. 84). Однак згідно журналу реєстрації видачі ключів ОСОБА_4 отримав ключі 26.11.2009 року у 13:01 годині (т.1 арк. с. 147). Акт від 30.11.2009 року складений у 17 годин ( т.1 арк. с. 91). Однак, згідно з журналом реєстрації видачі ключів ОСОБА_4 отримав ключі 30.11.2011 року о 11:00 годині та здав їх у 16:20 годині (т.1 арк. с .150).

При таких обставинах доводи апеляційної скарги про те, що позивач не здійснював прогули заслуговують на увагу, а акти про прогули колегія не вважає достовірними доказами.

Колегія приходить до висновку, що відповідач не доказав здійснення позивачем прогулів, а тому звільнення є незаконним.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який

розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що вини позивача у довгому не розгляданні справи немає, колегія вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 10.03.2010 року по 17.11.2011 року, отже за 1 рік 8 місяців та 5 робочих днів із розрахунку середнього заробітку 3749 грн. 81 коп. та середньодневної заробітної плати 174,81 грн. (т.2 арк. с. 59,60).

3749,81 грн. * 20 місяців + 174,41 * 5 = 75 868,25 грн.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення незаконно утриманих 532 грн. 57 коп. за 3 дня прогулу (т.1 арк. с. 8). В частині стягнення різниці в окладах в сумі 686 грн. слід відмовити, оскільки, як пояснив позивач, він цю суму отримав.

Оскільки у результаті незаконного звільнення позивач зазнав моральних страждань, колегія вважає за можливе у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України стягнути на його користь 3000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за 1 місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись, ст.ст. 303-317 ЦПК України, п.4 ч.1 ст. 40, 235,237-1 КЗпП України,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 20 червня 2011 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до „Севастопольського академічного російського драматичного театру ім.Луначарського”, третя особа - директор „Севастопольського академічного драматичного театру ім.Луначарського”, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 на посаді директора-розпорядника комунальної установи „Севастопольський академічний руський драматичний театр ім. Луначарського” з 10 березня 2010 року.

Стягнути з комунальної установи „Севастопольський академічний російський драматичний театр ім. Луначарського” на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 75868 грн. 25 коп. (без врахування податків) та моральну шкоду в розмірі 3000 грн., відрахування із заробітної плати за листопад 2009 року в розмірі 532 грн. 57 коп., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 79520 грн. 82 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та стягнення на його користь заробітку за один місяць в розмірі 3749 грн. 81 коп. підлягає негайному виконанню.

Стягнути з комунальної установи „Севастопольський академічний російський драматичний театр ім. Луначарського” судовий збір у дохід держави в розмірі 768,09 грн. за реквізитами: банк одержувача - ГУДК в м. Севастополі; одержувач платежу Державний бюджет міста Севастополя; МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, р/р 31210206700001, код платежу 22030001; призначення платежу судовий збір; код ЄДРПО 22307800; по цивільній справі №22ц1580/11р.;

Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : /підпис/ В.П. Клочко

Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна

/підпис/ С.В. Лівінський

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду В.П. Клочко

міста Севастополя