Постанова № 20672531, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2011 р. м. КиївК-21153/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року

по справі №10/361(№22-а-30756/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо-Торг»(надалі ТОВ «Кредо-Торг»)

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва (надалі ДПІ у Соломянському районі м.Києва)

за участю Прокуратури м.Києва

про зобовязання вчинити дії, -

встановив:

У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобовязати ДПІ у Соломянському районі м. Києва поновити у картці особового рахунку ТОВ «Кредо-Торг», який обліковується в ДПІ у Соломянському районі м. Києва, суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за вересень 2004 року, підтвердивши цим право ТОВ «Кредо-Торг» на відшкодування з бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2004 року; зобовязати ДПІ у Соломянському районі м. Києва надати Головному управлінню Державного казначейства України у м. Києві висновок про відшкодування ТОВ «Кредо-Торг» з бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2004 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями заступник прокурора м.Києва звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, із врахуванням нововиявлених обставин, викладених у службовій записці ГВПМ ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 11.04.2008 року №413/7вх/2601/6, 14.04.2008 року працівником ДПІ у Соломянському районі м.Києва була здійснена невиїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Кредо-торг»з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість за вересень 2004 року, за результатами якої складено акт від 14.04.2008 року №5304/23-06/32343999.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.04.2008 року №0001512306/0 на зменшення суми завищеного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

З матеріалів справи вбачається, що в звязку з тим що документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та правильності визначення податкових зобовязань, до перевірки не надані, чим порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи відсутність підприємства за вказаною в установчих документах адресою, відповідачем було складено акт про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта перевірки від 14.04.2008 року №1387/23-0604, крім того було складено акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення у звязку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Кредо-торг»за його місцезнаходженням (м.Київ вул.Василенка,7-А) від 14.04.2008 року №1388/23-0604 та вивішено на дошку податкових повідомлень-рішень 14.04.2008 року.

Оскільки, відповідно п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення рішення №0001512306/0 від 14.04.2008 не було оскаржено, то 24.04.2008 року спірна сума переплати з ПДВ була зменшена.

Слід також зазначити, що і на момент звернення ТОВ «Кредо-Торг» до суду з вказаним позовом вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001512306/0 від 14.04.2008 року не ставилась.

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час розгляду справи не уточняв та не доповнював позовні вимоги, крім того запис технічної фіксації судового засідання від 24.07.2008 року свідчить про те, що представник позивача у судовому засіданні взагалі відмовився змінювати позовні вимоги, оскільки вважає їх обгрунованими.

Разом з тим, пунктом 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п.2 ст.2 зазначеного Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Проте судом першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, було скасовано податкове повідомлення-рішення №0001512306/0 від 14.04.2008 року, незважаючи на те, що позивачем така позовна вимога не заявлялась.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Заступника прокурора м.Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року скасувати.

В задоволені позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредо-Торг»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва за участю Прокуратури м.Києва про зобовязання вчинити дії відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

____ Є.А. Усенко