Ухвала суду № 20671640, 05.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2011 р. м. КиївК-5044/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Голубєва Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу кредитної спілки „Едельвейс” на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2008

у справі № 2-22/9845-2007А

за позовом Кредитної спілки „Едельвейс”

до Державної податкової інспекції у м. Алушті

Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка „Едельвейс” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2008, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.09.2004 по 30.09.2006 та складено акт № 1983/22/33009885 від 25.12.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051701/0 від 12.01.2007, яким позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 12896, 82 грн.: 4298, 94 грн. за основним платежем, 8597, 88 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 30.04.2006 проведено збори учасників позивача, результати яких записані у протоколі № 5. У пункті 10 вказаного протоколу зафіксоване рішення про те, що у разі залучення додаткових пайових внесків членам, які їх зробили, на протязі поточного року, починаючи з другого кварталу 2006 року нараховується плата ( відсотки) на додаткові внески один раз на квартал.

Спостережна Рада мала приймати рішення щодо встановлення відсоткової ставки для нарахування плати на додаткові пайові внески членів кредитної спілки, але вона не могла перевищувати 4% у місяць.

Кредитною спілкою „Едельвейс” ОСОБА_6 та ОСОБА_7, від яких надходили додаткові пайові внески, було виплачено згідно з рішенням, зафіксованим у пункті 10 Протоколу № 5 від 30.04.3006, у другому кварталі 2006 року по 16438, 89 грн.

Зазначені виплати здійснювались позивачем без утримання податку з доходів фізичних осіб і його перерахування до бюджету.

Згідно п.п. 19.2. ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” позивач мав своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з зазначеного доходу.

Відповідно до п. 1.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що проценти - доход , який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів, отриманих в кредит, платіж за використання коштів, залучених у депозит, платіж за придбання товарів в розстрочку.

Також, судами встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 здійснювалась плата за надання ними додаткових пайових внесків, а не за використання залучених у них на визначений строк коштів.

Виплачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кошти були доходом останніх в розумінні статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, в наслідок чого під час їх сплати позивач мав нараховувати, утримувати та сплатити (перераховувати) до бюджету податок з зазначеного доходу.

Згідно ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

У п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем правомірно нараховане податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 4298,94 грн. та обґрунтовано застосовано штрафні санкції 8597,88 грн.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга кредитної спілки „Едельвейс” на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 у справі № 2-22/9845-2007А не підлягає задоволенню, а судові рішення залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу кредитної спілки „Едельвейс” залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2008 у справі № 2-22/9845-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров