Ухвала суду № 20671207, 30.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/921/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєва Г.К., Костенка М.І., Ланченко Л.В., Лосєва А.М.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Козенко Н.В.,

представника відповідача Кириченка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Cихівському районі міста Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року

у справі № 2а-7063/10/1370

за позовом Закритого акціонерного товариства «Галнафтохім»

до Державної податкової інспекції у Cихівському районі міста Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Галнафтохім»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Cихівському районі міста Львова (далі відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Cихівському районі м. Львова від 28 липня 2010 року № 0000212341/0; визнання протиправними дій ДПІ у Cихівському районі м. Львова по винесенню акту про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Галнафтохім»з питань правильності формування сум податкового зобовязання та суми податкового кредиту за квітень 2010 року № 1874/23-408/23958622 від 22 липня 2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте ДПІ у Cихівському районі м. Львова податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2010 року за № 0000212341/0. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Галнафтохім»1,70 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Cихівському районі м. Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про заміну Закритого акціонерного товариства «Галнафтохім»його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Галнафтохім», що підтверджується статутом ПрАТ «Галнафтохім», затвердженим Загальними зборами акціонерів ЗАТ «Галнафтохім»06 квітня 2011 року (протокол № 1) та зареєстрованим Державним реєстратором Виконавчого комітету Львівської міської ради Львівської області 12 квітня 2011 року, свідоцтвом серії А01 № 777359 про державну реєстрацію юридичної особи ПрАТ «Галнафтохім»від 12 квітня 2011 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 23 листопада 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ЗАТ «Галнафтохім»його правонаступником - ПрАТ «Галнафтохім».

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Cихівському районі м. Львова задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Cихівському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Галнафтохім»з питань правильності формування сум податкового зобовязання та суми податкового кредиту за квітень 2010 року, за результатами якої було складено акт № 1874/23-408/23958622 від 22 липня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ЗАТ «Галнафтохім»було занижено податкове зобовязання за квітень 2010 року на 14400000,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків за договором, укладеним між позивачем та ПП «Компанія «Укрбізнес», оскільки транспорті засоби на балансі цього підприємства відсутні, а позивачем не надано документів, які підтверджують транспортування товару, а також зберігання товару в складських приміщеннях ЗАТ «Галнафтохім»та документів про відповідальне зберігання даного товару, з урахуванням того, що податковий кредит контрагента позивача ПП «Компанія «Укрбізнес»сформовано за операціями з ПП «Керера»та ТОВ «Компанія Луфорсталь», тоді як станом на 01 квітня 2010 року залишки товарних запасів по ПП «Керера»відсутні, а згідно заяви директора ТОВ «Компанія Луфорсталь»- ОСОБА_1 зазначене підприємство йому не відомо, що свідчить про відсутність поставок товару зазначеними підприємствами ПП «Компанія «Укрбізнес». Згідно пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України встановлено нікчемність правочинів по операціях з поставок товарів (робіт, послуг) між ПП «Компанія «Укрбізнес»та ЗАТ «Галнафтохім».

28 липня 2010 року ДПІ у Cихівському районі м. Львова на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000212341/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ЗАТ «Галнафтохім»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 18720000,00 грн., з яких 14400000,00 грн. за основним платежем, 4320000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість є безпідставним, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Компанія «Укрбізнес», не мають правового обґрунтування, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 квітня 2010 року між ПП «Компанія «Укрбізнес»(продавець) та ЗАТ «Галнафтохім»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 3-48/04-1032, відповідно до умов якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця синтетичні каучуки (товар), а покупець належним чином прийняти і оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1 статті 1 договору); марка товару, ціна, кількість, термін поставки зазначається у специфікаціях ,які являються невідємною частиною даного договору (пункт 1.2 статті 1); товар постачається автомобільним транспортом партіями на склад покупця за адресою та в терміни, вказані у відповідних специфікаціях (пункт 4.1 статті 4).

Згідно специфікації № 1 від 16 квітня 2010 року до договору № 3-48/04-1032 від 16 квітня 2010 року ПП «Компанія «Укрбізнес»поставило ЗАТ «Галнафтохім»на склад покупця (вул. Січинського, 6, м. Львів) товар синтетичний каучук марки СКФ-26, ґатунок вищий у кількості (нетто) 270 тон загальною вартістю 86400000,00 грн. (з урахуванням податку на додану вартість) (арк. справи 28).

На виконання умов договору, ПП «Компанія «Укрбізнес»виписало ЗАТ «Галнафтохім»належним чином оформлену податкову накладну № 986 від 16 квітня на загальну суму 86400000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 14400000,00 грн. (арк. справи 30) та яка зареєстрована в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ПП «Компанія «Укрбізнес»(арк. справи 118-119) та видаткову накладну № РН-986 від 16 квітня 2010 (арк. справи 29) на аналогічні суми.

Отримання товару ЗАТ «Галнафтохім»підтверджується прибутковим ордером № 604 від 16 квітня 2010 року (арк. справи 31).

Наявність у позивача складу, на який здійснювалася поставка придбаного товару за адресою: м. Львів, вул. Січинського, 6, загальною площею 3449,0 м2 підтверджується договором оренди № 5529-7 від 31 серпня 2007 року (в редакції угоди № С-5529-7(Д-10 від 22 квітня 2010 року), укладеним між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ЗАТ «Галнафтохім»(орендар), та технічним паспортом зазначеного обєкту нерухомості (арк. справи 48-58).

Укладення договору купівлі-продажу між позивачем та ПП «Компанія «Укрбізнес»з метою настання реальних наслідків за цим договором також підтверджується листом пропозицією Фірми «Rubber Export Import KFT»(Угорщина) щодо купівлі у позивача синтетичного каучука марки СКФ-26 вищого ґатунку у кількості 300 тон (арк. справи 66) та контрактом № 148202/04/10 від 07 квітня 2010 року, укладеним між ЗАТ «Галнафтохім»(продавець) та Фірмою «Rubber Export Import KFT»(Угорщина) (покупець), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує синтетичний каучук марки СКФ-26 вищого ґатунку згідно пункту 5 цього контракту (надалі товар) у кількості 300 тон (арк. справи 69-73).

Також, матеріали справи містять лист Фірми «Rubber Export Import KFT»(Угорщина) (арк. справи 77), скерований позивачу, згідно якого вказана фірма, протестувавши поставлений ЗАТ «Галнафтохім»зразок каучука СКФ-26, відмовилася від виконання контракту № 148202/04/10 від 07 квітня 2010 року, з огляду на те, що товар не відповідає технічним характеристикам, зазначеним у контракті.

У звязку з відмовою Фірми «Rubber Export Import KFT»(Угорщина) від виконання контракту, ЗАТ «Галнафтохім»повернуло ПП «Компанія «Укрбізнес»синтетичний каучук СКФ-26 вищого гатунку згідно видаткових накладних, перелік та реквізити яких вказані у довідці ЗАТ «Галнафтохім»від 30 серпня 2010 року за вих. № 30/08-2 (арк. справи 63), які, в свою чергу, були вилучені у позивача у процесі обшуку ЗАТ «Галнафтохім»СВ П МДПІ у м. Львові, що підтверджується протоколом обшуку від 16 серпня 2010 року (арк. справи 102-106).

У звязку з поверненням товару ЗАТ «Галнафтохім»та ПП «Компанія «Укрбізнес»здійснювали коригування своїх податкових зобовязань та податкового кредиту, які виникли по договору купівлі-продажу № 3-48/04-1032 від 16 квітня 2010 року, що підтверджується розрахунками коригування сум податку на додану вартість вказаних підприємств (арк. справи 95-100).

Вказані докази спростовують висновок податкового органу про безтоварність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які підтверджують поставку товару ПП «Компанія «Укрбізнес»відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні, оскільки за умовами договору купівлі-продажу № 3-48/04-1032 від 16 квітня 2010 року обовязок доставки товару був покладений на постачальника ПП «Компанія «Укрбізнес», яке здійснювало перевезення товару та оформляло товарно-транспорті накладні, що підтверджується довідкою останнього від 16 серпня 2010 року за вих. № 3/08-10 (арк. справи 84), у якій ПП «Компанія «Укрбізнес»також вказало, що всі документи фінансово-господарської діяльності ПП «Компанія «Укрбізнес»було вилучено СУ ГУ МВС у Львівській області 15 липня 2010 року під час проведення слідчих дій у кримінальній справі № 142-2374 і на даний час не повернуто, у звязку з чим відсутня можливість надати копії цих документів.

Посилання податкового органу в обґрунтування підтвердження нікчемності договору, укладеного позивачем з ПП «Компанія «Укрбізнес», на те, що контрагентами ПП «Компанія «Укрбізнес», а саме ПП «Керера»та ТОВ «Компанія Луфорсталь»не було сплачено податок на додану вартість відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, матеріали справи містять податкову декларацію ПП «Компанія «Укрбізнес»з податку на додану вартість за квітень 2010 року (арк. справи 76-77), у якій підприємство вказало наступні показники: усього податкових зобовязань (рядок 9) 27017176,00 грн., усього податкового кредиту (рядок 17) 25936382,00 грн.

При цьому, колегія суддів відзначає, що доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угод, укладених між ПП «Компанія «Укрбізнес»та ПП «Керера»і ТОВ «Компанія Луфорсталь», нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, матеріали справи не містять. Не додано таких доказів ДПІ у Cихівському районі м. Львова і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту квітня 2010 року суми податку на додану вартість 14400000,00 грн., а визначення податковим ЗАТ «Галнафтохім»податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 18720000,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Cихівському районі міста Львова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Cихівському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ М.І. Костенко

______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

Суддя Л.І. Бившева