Ухвала суду № 20670371, 17.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2011 р. м. КиївК-2721/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

при секретарі Шкляр А.В.

за участю представників:

позивача Тумасова Р.Г.,

відповідача Петрушки О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008

у справі № А27/138-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»

доСинельниківської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»(далі по тексту позивач, ТОВ «Атлантіс») звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту відповідач, Синельниківська ОДПІ) від 18.08.2006 № 0000572340/0, від 25.09.2006 № 0000572340/1, від 12.12.2006 № 0000572340/2, від 19.02.2007 № 0000572340/3.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної додаткової перевірки ТОВ «Атлантіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Берег-Корк-Сервіс»по всьому ланцюгу продажу до виробника, складено акт № 58/230/30012937 від 09.08.2006, в якому зафіксовано порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірно заявлено до відшкодування податок на додану вартість в розмірі 271776,33 грн., який не було сплачено до бюджету постачальниками товару та не підтверджено податковими накладними та податковими зобовязаннями продавців товару по ланцюгу продажу до виробника чи імпортера.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000572340/0 від 18.08.2006, № 0000572340/1 від 25.09.2006, № 0000572340/2 від 12.12.2006, № 0000572340/3 від 19.02.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 року на 271776,33 грн.

Судами також встановлено, що 08.07.2004 між ТОВ «Вектра»(продавець) та ТОВ «Атлантіс»(покупець) було укладено договір № 5, відповідно до умов якого продавець передає у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець приймає товар та оплачує його на умовах передбачених договором.

Між цими ж сторонами було укладено договір № 9, відповідно до умов якого ТОВ «Вектра»зобовязувалось поставити та передати у власність ТОВ «Атлантіс» виноград технічних сортів, а позивач зобовязувався його прийняти та оплатити відповідно до умов договору.

Позивачем за період липень 2004 року (включно) січень 2005 року було придбано у ТОВ «Вектра»товарно-матеріальні цінності на суму 62894814 грн., у т.ч. ПДВ 11382469 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлений позивачем до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за січень 2005 року підтверджений деклараціями з податку на додану вартість та податковими накладними.

Отримані позивачем товарно-матеріальні цінності оприбутковані згідно накладних та оплачені в повному обсязі.

На момент укладення вищезазначених договорів купівлі-продажу та отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за цими договорами інші учасники ланцюгу продажу до виробника або імпортера, а саме: ТОВ «Берег-Крок-Сервіс», ТОВ «Круг», ТОВ «Раут-С, ПП «ЗМВ-Сервіс»були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій та були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що мали відповідні свідоцтва, оскільки статут ТОВ «Раут-С»і свідоцтво про реєстрацію його платником податку на додану вартість визнані недійсними рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02.06.2005, а ліквідаційна процедура ПП «ЗМВ-Сервіс»розпочата постановою Господарського суду Одеської області від 22.04.2005.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно абз. 1 пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Посилання відповідача на те, що суми сплаченого та зарахованого до Державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обовязковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум до бюджету на підставі пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковими.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення таким контрагентом вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

Крім того, слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 КАС України, сформульованим у різних словесних формах. Однак, неврахування цього судами не вплинуло на правильне вирішення в даній справі спору по суті.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)М.І. Костенко

(підпис)Н.Є. Маринчак

(підпис)С.Е. Острович

(підпис)Є.А. Усенко

З оригіналом згідно

Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко