Ухвала суду № 20670153, 20.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" грудня 2011 р. м. КиївК/9991/63791/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 року по справі № 2а/0570/8698/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Контракт» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Контракт» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142240 від 12.04.2011.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач 28.09.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 04.10.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 року, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі-Закон України №185/94-ВР) та ст. 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту перевірки №406-22-0-32019384 від 28.03.2011, складеного за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Спец Контракт» з питань дотримання вимог валютного законодавства, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142240 від 12.04.2011, яким позивачеві було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 167498,15грн. Підставою для прийняття рішення послужив висновок податкового органу про порушення термінів розрахунків, передбачених ст.2 Закону України №185/94-ВР, за договором №1 від 26.01.2010, укладеним з Компанією «МАНАVIR SPINFAB PVT LTD».

Висновок податкового органу ґрунтується на тому, що датою імпорту продукції на територію України слід вважати саме дату завершення митного оформлення, про що ставиться відповідна відмітка у вантажно-митній декларації.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, що й є фактичним перетином товаром митного кордону України.

Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у діях позивача складу правопорушення, встановленого Законом України №185/94-ВР, кореспондує приписам цього Закону, якими закріплено відповідальність, зокрема за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений статтею 1 цього ж Закону.

Зазначене підтверджується положеннями Митного кодексу України, у статтях 212 - 214 якого встановлено можливість збереження поставлених резиденту України товарів на митному складі, зокрема протягом трьох років з дати їх поміщення у зазначеному режимі.

За змістом частини третьої статті 214 цього Кодексу товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

Відповідно до статті 212 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

Таким чином, моментом, з якого товари є імпортованими в Україну, судами обґрунтовано визначено момент перетину такими товарами митного кордону України незалежно від їх подальшого митного оформлення.

Суди встановили, що поставку товарів на адресу позивача здійснено в межах 180 -денного строку, встановленого ст. 2 Закону України № 185/94-ВР, що виключає можливість застосування пені.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.09.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____Г.К. Голубєва

____О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

____ О.І. Степашко

Суддя Т.М. Шипуліна