Постанова № 20670100, 29.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2011 р. м. КиївК-30119/10

К-30399/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року у справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року, адміністративний позов дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано в частині податкові повідомлення-рішення винесені спеціалізованою Державною податковою інспекцією в м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000854120/0 від 16.02.2007 р., № 0000844120/2 від 20.07.2007 р. та № 0000844120/3 від 28.09.2007 р. на загальну суму 9957055,98 грн. з яких 4978527,99 грн. основного платежу та 4359744,92 штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, постановивши в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а касаційна скарга відповідача частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Львові була проведена планова виїзна перевірка Філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»Газопромислового управління «Львівгазвидобування»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2006 р., за результатами якої складено Акт від 24.01.2007 р. № 22/23-0/25560533 (далі-Акт), та в результаті якої підприємству донарахований податок на прибуток за 2005-2006 роки на загальну суму 10 932 073,75 грн.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем діючого податкового законодавства України, а саме: в порушення п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.3, п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п.9.1, п. 9.2, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занизив скоригований валовий дохід за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р. на суму 3 105 861,48 грн., завищив валові витрати за 9 місяців 2006 р. на суму 1 183 333,00 грн., завищені валові витрати за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2005 р. на суму 69 167,00 грн. у зв'язку з відсутністю первинних документів, зайво нараховані амортизаційні відрахування на суму 11 271,00 грн. на транспортні засоби, передані в безоплатне користування державним органам, завищив валові витрати за 9 місяців 2005 р. - 7 961 148,35 грн., за 9 місяців 2006 р. - 7 583 334,00 грн., всього на загальну суму 15 544 482,35 грн., безпідставно відобразив у складі валових витрат за 9 місяців 2006 р. суму 23 814 180,03 грн. за проведення дій пов'язаних з ліквідацією свердловин.

На підставі податкового повідомлення-рішення від 16.02.2007 р. № 0000844120/0 підприємству було донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 20 505 396,78 грн. з урахуванням штрафних фінансових санкцій: основний платіж -10932073,75 грн. та штрафні санкції - 9 573 323,03 грн.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким занижено валовий дохід на суму 3 105 861,48 грн., в т.ч. за II квартал 2005 року на суму 1 316 019,66 грн. та ІУ квартал 2005 року на суму 1 789 842,82 грн.

Даний висновок відповідач обґрунтовує тим, що ГПУ «Львівгазвидобування»реалізовувало бензин, дизпаливо та скраплений газ за цінами нижчими ніж в наказах ДК «Укргазвидобування».

Відповідно до наказу ДК «Укргазвидобування»№ 230 від 28.04.2005 року, ціни вказані в даному наказі вводяться в дію з 29 квітня 2005 року.

Розпорядженями ДК «Укргазвидобування»67-р від 21.10.2005, №75-р від 11.11.2005, №78-р від 15.12.2005 вказано, що у випадку реалізації скрапленого газу на спеціалізованому аукціоні філія «Львівгазвидобування»передає газ за цінами, згідно договорів купівлі-продажу, що укладені по результатах проведених аукціонних торгів, про що апарат управління ДК «Укргазвидобування»повідомляє філію листом.

Згідно з додатково представленим актом приймання-передачі від 30.04.2005 р., ГПУ «Львівгазвидобування»передано ДК «Укргазвидобування»дизельне пальне в кількості 1920,94 т за ціною 2000,00 грн., без ПДВ, за 1 тону. Передача проведена згідно з розпорядженням № 23-р від 25.04.2005 р.

Відповідно до розпорядження ДК «Укргазвидобування»№ 23-р від 25.04.2005 р., компанія «Укргазвидобування» зобов'язала ГПУ «Львівгазвидобування»реалізувати ДК «Укргазвидобування»дизельне пальне за ціною 2 400,00 грн. з ПДВ за 1 тону. (2000,00 грн. без ПДВ за 1 тону).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій що висновок відповідача про заниження позивачем валового доходу за період II кв., ІУ кв. 2005 року на суму 3105861,48 грн., у зв'язку з чим донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 329 004,92 грн. за II квартал 2005 р. та 447 460,46 грн. за 4 квартал 2005 р., не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Щодо завищення валових витрат на суму 1 183 333,0 грн. колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В акті перевірки вказано, що ГПУ «Львівгазвидобування»ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»віднесено до складу валових витрат за 9 місяців 2006 року витрати за актами виконаних робіт на суму 8 766 666,67 грн., а згідно з даними перевірки підлягає віднесенню до складу валових витрат сума 7 583 334 грн., в зв'язку з чим в акті перевірки зроблений висновок про завищення ГПУ «Львівгазвидобування»валових витрат за 9 місяців 2006 року на суму 1 18 3 333,0 грн. (8766667 грн. - 7 583 334 грн.).

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, згідно з розшифровкою рядка 04.1 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, ГПУ «Львівгазвидобування»ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»віднесено до складу валових витрат суму 7583 333,33 грн. за виконання послуг (сейсміка).

В акті перевірки вказано, що у ІУ кварталі 2005 року ГПУ «Львівгазвидобування»ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищені валові витрати на суму 69167,00 грн. (1 707 034,00 грн. -1 637 867,00 грн.).

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, у випадку, якщо сталася подія з надання послуг у звітному періоді, а у підприємства відсутній підтверджуючий документ (акт виконаних робіт, наданих послуг, тощо), наприклад, в зв'язку з тим, що вказаний документ на оформленні у контрагента, то у підприємства відсутні підстави щодо формування валових витрат з вищевказаних послуг.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності - 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

В матеріалах справи наявні акти сейсмокаратожних робіт ВСП-БПГС за січень 2005 року, згідно з якими Західно-Українською геофізичною розвідувальною експедицією були виконані, а ГПУ «Львівгазвидобування»ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»були прийняті сейсмокаратожні роботи ВСП-БПГС на суму 69 167 грн., без ПДВ, а саме на свердловині 101 Вигода-Витниця - на суму 45 030,00 грн., без ПДВ та на свердловині 22 Солотвино - на суму 24 137,00 грн., без ПДВ.

Суди попередніх інстанцій вірно не погодились з висновком відповідача щодо заниження позивачем валового доходу.

Щодо віднесення позивачем в 2-му півріччі 2005 року та за III квартали 2006 року до складу валових витрат вартість виконаних польових геофізичних та тематичних робіт, в т.ч. геологорозвідувальні роботи, пошуково-розвідувальні роботи та пошукові, деталізаційні сейсморозвідувальні дослідження по родовищах, всього на загальну суму 15 544 482,35 грн., в т.ч.

Відповідач стверджує, що ГПУ «Львівгазвидобування»порушено п. 9.1, п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.3, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1998 р. № 118 «Про затвердження переліку витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації». Оскільки, згідно з вказаною вище постановою витрати на попередню розвідку родовищ (запасів) корисних копалин, проведену за рахунок власних коштів підприємств, яка включає проектні роботи, пошуково-розвідувальні, бурові та гірничі роботи, геофізичні, геохімічні облаштування родовищ та інші дослідження є такими, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 5.2.16 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, а також інших витрат, пов'язаних з придбанням (виготовленням) основних фондів, які підлягають амортизації на умовах статті 8 цього Закону).

В п.9.1 та п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказано, що будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації. Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації, до витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин, що підлягають амортизації, відносяться будь-які нафтові чи газові свердловини.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що «Перелік витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин з відповідними витратами на їх розробку, що включаються до окремої групи витрат платника податку, які підлягають амортизації»№ 118, є підзаконним актом, встановлене відповідачем завищення валових витрат на суму 15 544 482,35 грн. за рахунок витрат на спорудження свердловин, у зв'язку з чим донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року у сумі 1 990 287,10 грн. та за 9 місяців 2006 р. у сумі 1 895 833,50 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Щодо порушення позивачем вимог п.п. 8.4.4 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 8.4.4. п. 8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

В п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»наведене визначення продажу товарів, відповідно до якого продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, за даними податкового обліку ГПУ «Львівгазвидобування»ДК «Укргазвидобування»HAK «Нафтогаз України»амортизаційні витрати на безоплатно передані транспортні засоби не нараховувалися.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідач не надав належно допустимих доказів, які б свідчили про порушення відповідачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині неправомірності віднесення до валових витрат амортизаційних відрахувань у сумі 11 271,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат витрати з розвідки та розробки свердловин понесені у 2005 - 2006 p.p., по яких було прийнято рішення про їх ліквідацію в розмірі 23 814 180,03 грн., з огляду на наступне.

ГПУ «Львівгазвидобування»надано розшифровку валових витрат за 9 місяців 2006 року, в якій відображено у складі валових витрат підприємства витрати з розвідки та розробки свердловин понесені у 2005-2006, по яких було прийнято рішення на їх ліквідацію у сумі 25 480 309,76 грн. Для проведення перевірки були надані протоколи засідання постійно-діючої комісії ГПУ «Львівгазвидобування»по контролю за підготовкою документів на ліквідацію свердловини: від 30.03.2006р. на ліквідацію розвідувальної свердловини № 17 Орховичі (1 575 037,00 грн.) та пошукової свердловини № 15 Лудин (1218157,81 грн.). В протоколі зазначено, що по даних свердловинах оформляються в установленому порядку матеріали на ліквідацію, але на кінець березня 2006 р. не в повному обсязі виконано ізоляційно-ліквідаційні та рекультиваційні роботи; від 10.05.2006 р. на ліквідацію пошукової свердловини № 10 Лудин (6 841 611,78 грн.).

В протоколі зазначено, що по даній свердловині оформляються в установленому порядку матеріали на ліквідацію, але на початок травня 2006р. не в повному обсязі виконано ізоляційно-ліквідаційні та рекультиваційні роботи; від 25.05.2006р. на ліквідацію параметричної свердловини № 1 Ліщинська (11833823,43 грн.). В протоколі зазначено, що по даній свердловині оформляються в установленому порядку матеріали на ліквідацію, але на 25.05.2006р. не в повному обсязі виконано ізоляційно-ліквідаційні та рекультиваційні роботи; від 16.06.2006р. на ліквідацію пошукової свердловини №1 Чертіжська (2 345 550,01 грн.).

Пунктом 9.6 ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у разі коли діяльність, пов'язана з розвідкою (дорозвідкою) запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднесення витрат з такої розвідки (дорозвідки) чи розробки до складу валових витрат виробництва (обігу) поточного податкового періоду такого платника податку.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі коли платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у звязку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднесення витрат з такої розвідки (дорозвідки) чи розробки до складу валових витрат виробництва (обігу) поточного податкового періоду такого платника податку.

Підставою для віднесення витрат розвідки до складу валових витрат виробництва є рішення платника податку без відношення до факту ліквідації або будь-якого дозволу.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що в цій частині рішення судів попередніх інстанцій мають бути скасовані з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення..

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 16.02.2007 №0000844120/0, від 07.05.2007 №0000844120/1, від 20.07.2007 №0000844120/2, від 28.09.2007 №0000844120/3.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді Н.Є. Маринчак

О.М. Нечитайло

Н.Г. Пилипчук

О.І. Степашко