Постанова № 20669233, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р. м. КиївК-13059/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівБившевої Л.І.

Маринчак Н.Є.

Костенка М.І.

Усенко Є.А.

при секретаріСесемко А.О.

за участю представника позивача Коновалової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві

на постанову Господарського суду міста Києва від 01.02.2007

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007

у справі № 28/75

за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі по тексту позивач, АЕК «Київенерго») звернулась до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві (далі по тексту відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві) № 0000101604/0 від 29.06.2004.

Постановою Господарського суду міста Києва від 01.02.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007, позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення, з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, за результатами проведеної позапланової перевірки АЕК «Київенерго»з питання дотримання вимог законодавства щодо безоплатного відпуску споживачам електричної і теплової енергії за період з 01.01.2003 по 01.01.2004, складено акт № 428/16-4/00131305, в якому встановлено, що АЕК «Київенерго»в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 214708 грн., нарахованого у складі витрат, повязаних з втратою електроенергії понад законодавчо встановлені нормативи.

В акті перевірки зазначено, що понаднормативні втрати електроенергії є витратами, що не повязані з веденням господарської діяльності, і не відносяться до складу валових витрат підприємства, у звязку з чим відповідачем зроблено висновок, що ПДВ, нарахований у складі таких витрат, не підлягає включенню до податкового кредиту, що спричинило заниження ПДВ за січень 2003 року на 17891 грн., за лютий 2003 року на 15355 грн., за березень 2003 року на 13137 грн., за квітень 2003 року на 44 грн., за липень 2003 року на 1095 грн., за вересень 2003 року на 27481 грн., за жовтень 2003 року на 58022 грн., за листопад 2003 року на 28873 грн., за грудень 2003 року на 36994 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 29.06.2004 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000101604/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 322062 грн., в т.ч. 214708 грн. основного платежу та 107354 грн. штрафних санкцій.

Як зазначено судами, згідно статуту АЕК «Київенерго»від 15.06.1998 (реєстраційний номер № 02796) предметом діяльності компанії АЕК «Київенерго»є виробництво, транспортування, передача, розподіл та постачання електричної і теплової енергії на основі відповідних ліцензій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в судовому порядку вже скасоване податкове повідомлення-рішення № 000091604/0 від 29.06.2004 про донарахування податку на прибуток, яке було прийняте на підставі того ж акта перевірки, що і спірне податкове повідомлення-рішення; специфіка постачання електроенергії полягає в тому, що при її транспортуванні за допомогою електромереж виникають втрати електроенергії, які є суто фізичним явищем і залежать від природи факторів; Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, Порядком формування роздрібного тарифу на електроенергію для споживачів (крім населення і населених пунктів) ліцензіатами з постачання електроенергії за регульованим тарифом не передбачено, що при розрахунку роздрібного тарифу на електроенергію враховуються понаднормативні втрати; законодавством не визначені обсяги нормативних значень технологічних втрат електроенергії.

Однак, Вищий адміністративний суд України не може погодитись з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибуку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Визначальною ознакою віднесення понаднормативних втрат електроенергії до складу валових витрат вважається її безпосереднє використання у господарській діяльності, а саме: у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

У звязку з тим, що понесені АЕК «Київенерго»витрати для придбання втраченої понад встановлені нормативи електроенергії, не належать до складу валових витрат, то й суми ПДВ, сплачені в ціні її придбання, не підлягають включенню до податкового кредиту.

Таким чином, нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним, а суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо визнання його недійсним.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві задовольнити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 01.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)М.І. Костенко (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук