Ухвала суду № 20669205, 21.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2011 р. м. КиївК-50658/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Лосєв А.М.

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 р.

у справі №2-а-126/08/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ :

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі позивач) звернулась з адміністративним позовом до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапору (далі відповідач) про стягнення штрафних санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 р. (суддя Я.В. Пянова), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя Н.В. Шевцова, судді Є.В. Мягкий, Я.М. Макаренко), у позові відмовлено в повному обсязі.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги, а судові рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено такі фактичні обставини справи. Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку господарської діяльності відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2005 р. по 01.04.2006 р., за результатами якої складено акт від 04.07.2006 р. №1154/41-014/14308894.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем п.п. 2.13 - 2.14 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 №72, а саме нецільове використання готівкових коштів за період з 01.01.2005 по 31.01.2005 р. на суму 30409,67 грн.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій»від 12.06.1995 р. №436/95 відповідальність за вказане порушення призначається у вигляді фінансових санкцій у розмірі витраченої готівки, з огляду на що, контролюючим органом було прийнято рішення про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій від 14.07.2006р. №000490815/0 на суму 30409,67 грн.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень правова позиція попередніх судових інстанцій ґрунтується на висновку щодо пропуску строку встановленого для застосування до суб'єкту господарювання адміністративно-господарської санкції за порушення законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Вирішуючи питання про правильність обрання та застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з судами про необхідність застосування приписів ГК України.

Так, відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Нормативним приписом ст. 239 ГК України, передбачено перелік видів адміністративно-господарських санкцій, які можуть бути застосовані суб'єктом владних повноважень до суб'єктів господарювання, у випадку порушення останніми правил здійснення господарської діяльності, встановлених законодавством України.

За загальним принципами регулювання правовідносин при притягненні до відповідальності за правопорушення застосовуються строки давності.

Дане твердження кореспондує змісту ст. 250 ГК України, а саме - адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Тобто, виключно протягом, встановленого ст. 250 ГК України строку, податковий орган має право застосувати до суб'єкта господарювання адміністративно-господарські санкції шляхом прийняття відповідного акту ненормативного характеру індивідуальної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції застосовані до відповідача зі спливом строку, передбаченого зазначеною статтею, а саме період порушення становив з 01.01.2005 по 31.01.2005 р., тоді як штрафні санкції застосовано 14.07.2006 р.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій при визначенні того, що позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові не підлягають задоволенню.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2009 р. у справі №2-а-126/08/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Лосєв А.М. Пилипчук Н.Г. Суддя О.М. Нечитайло