Ухвала суду № 20669045, 22.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2011 р. м. КиївК/9991/6266/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі Ткачук О.М.

за участю представників:

від позивача: не зявився

від відповідача: Орлова М.Є.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Авіком груп»на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі №2а-47714/10/1670 за позовом Приватного підприємства «Авіком груп»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., представника відповідача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року позовні вимоги Приватного підприємства «Авіком груп»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень рішень задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення №0002872301/1/3480 від 12.11.2009 та №0002902301/2/3479 від 12.11.2009.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю віднесення до валових витрат оплату товарів придбаних за договором з ТОВ «Українська енергетична група», ТОВ «Компанія «Малком»та ПП. «АНК», як таких, що були придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не доведена реальність придбання товару за спірними господарськими операціями, а тому правочини за вказаними операціями в силу приписів ч.ч.1, 2 ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними та відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач 08.02.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.02.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року, залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №2065/23-209/34537509 від 22.05.2009, складеного за результатом виїзної планової перевірки Приватного підприємства «Авіком груп»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, та за результатом адміністративного оскарження, податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002872301/1/3480 від 12.11.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 727370,00грн. в тому числі за основним платежем 606142,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 121228,00грн. та №0002902301/2/3479 від 12.11.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 727368,00грн. у тому числі за основним платежем 484912,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 242456,00грн.

Зі змісту вищезазначеного акту вбачається, що за результатом перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон України №283/97-ВР), в результаті чого, занижено податок на прибуток всього в сумі 606142,00грн. у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 606142,00грн.; п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 484912,00грн., в тому числі за серпень 2008 року в сумі 80833,00грн., за листопад 2008 року 205746,00грн., за грудень 2008 року в сумі 198833,00грн.

Вказані порушення мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ «Українська енергетична група», ТОВ «Компанія «Малком»та ПП «АНК».

За змістом правового регулювання законодавець дозволяє включати до валових витрат і тим самим зменшувати обєкт оподаткування, а відтак і податкові зобовязання, будь-які витрати виробництва і обігу, які повязані з власною господарською діяльністю платника податку (пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). А з використанням товарів (послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повязує право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (послуг).

При цьому, слід зазначити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги), однак якщо певна господарська операція не відбулася, визначення податкового кредиту було би безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Судами було встановлено, що позивачем податковий кредит було сформовано за результатом господарських операцій проведених на підставі договорів купівлі-продажу та поставки товару, укладених з ТОВ «Українська енергетична група», ТОВ «Компанія «Малком»та ПП «АНК», а до складу валових витрат, віднесено вартість отриманих молочних продуктів за вказаними договорами, а також вартість зрідженого газу, за договором з ТОВ «Компанія «Малком».

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаних договорів були виписані видаткові та податкові накладні. Проте, з матеріалів справи також вбачається, що основним видом діяльності контрагентів позивача є оптова торгівля паливом, яка не повязана з торгівлею харчовими продуктами, а в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані на підтвердження реального виконання спірних операцій щодо поставки товару, зокрема докази перевезення товару, його зберігання, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товару за кількістю та якістю тощо.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність віднесення позивачем до валових витрат вартості отриманого товару та до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у звязку з придбанням цього товару відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню пункту 5.1., підпункту 5.2.1 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Авіком груп»залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров

Суддя Т.М. Шипуліна