Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" листопада 2011 р. м. КиївК-18370/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Костенка М.І., Степашка О.І., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008р.
у справі №2-а-9543/08(22-а-9352/08)
за позовом Приватного підприємства «Октан»(надалі ПП «Октан»)
до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (надалі Красноармійська ОДПІ у Донецькій області)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ у Донецькій області від 23.11.2007 року №0001042340/0.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2008р., у задоволені позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог. Визнано повністю недійсним податкове повідомлення-рішення №0001042340/0 від 23.11.2007р. Присуджено з Державного бюджету України на користь ПП «Октан»судові витрати у сумі 6,80грн.
Не погоджуючись з останнім судовим рішенням Красноармійська ОДПІ у Донецькій області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкового органу здійснено планову виїзну перевірку ПП «Октан»з питань дотримання вимог податкового, валютної та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.06.2007 р., про що складено акт №276-23-2-24823261 від 13.11.2007 року.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством за період 01.10.2005 року по 30.06.2007 року занижено суму валового доходу у розмірі 179810,00грн., завищено суму витрат у розмірі 149842,00грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на 82413,00грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 23.11.2007 року №0001042340/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 107137,00грн., з яких 24724,00грн. штрафні (фінансові) санкції.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Згідно п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до пп..4.16 п.4.1 ст.4 цього Закону, прострочена сума заборгованості включається до суми валового доходу.
Як встановлено судом першої інстанції, між ПП «Октан»та СПД ФО ОСОБА_1 укладено такі договори:
-б/н ВІД 01.01.2003 р. на поставку продукції виробничо-технічного призначення;
-б/н ВІД 01.04.2003 р. на відпуск ПММ;
-б/н від 01.01.2004 р. на підпуск ПММ.
Акт перевірки зафіксовано, що за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. (між сторонами по договору) придбання ПММ не здійснювалось, тобто договір від 01.11.2004 року не виконувався. На підставі перевірки журналу-ордера №6 по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за липень 2004 року станом на 31.07.2004 року по СПД ФО ОСОБА_1 обліковується кредиторська заборгованість в сумі 179809,60грн., по цьому ж рахунку журналу-ордера за січень 2004 року станом на 01.01.2004р. кредиторська заборгованість становила 222286,00 грн.
Судом також зазначено, що відображення в бухгалтерському обліку операцій які фактично виконувалось і вказані в акті перевірки сторонами не оспорюються, тому вважає вказані факти доведеними.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, і вказаний факт сторонами не оспорюється, що кредиторська заборгованість обліковується (тобто виникла) станом на 01.01.2004 року.
Оскільки відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому останній строк закінчення трьохрічного строку позовної давності є 01.01.2007 року.
Відповідно до статті 264 вказаного Кодексу - перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.
Отже, як вказав суд першої інстанції, переривання строку позовної давності можливо тільки до його закінчення, тобто, вчинення будь-яких дій зі сторони дебітора про визнання боргу не можуть переривати строк позовної давності, який, в силу закону, закінчився.
З розділу 3 договору від 01.04.2003 року, укладеного між ПП «Октан»та СПД ОСОБА_1 вбачається, що Покупець сплачує вартість палива протягом 4-х місяців з дня отримання накладних. Згідно договору від 01.01.2003 року вбачається, що оплата товару проводиться з відстрочкою кінцевого платежу до 1.5 років від дати поставки товару. За відстрочку платежу Покупець сплачує винагороду в розмірі 0.1 % від суми заборгованості при кінцевому розрахунку.
Крім цього встановлено, що 14.02.2007 року проведено державну реєстрацію припинення СПД ОСОБА_1
16 квітня 2007 року позивачем, в рахунок погашення кредиторської заборгованості. Видано СПД ФО ОСОБА_1 простий вексель АА №0769507 на суму 179809,60грн., тобто після того, як кредитор був ліквідований.
Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що при ліквідації кредитора зобовязання по договорам припиняються.
Враховуючи викладене, податковим органом правомірно визначено, що вказана сума кредиторської заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, як з тих підстав, що закінчився строк позовної давності, так і з тих підстав, що припинились зобовязання сторін по договорам в звязку з припиненням існування СПД ФО ОСОБА_1
Слід також зазначити, що визначені в договорі умови оплати з відстрочкою платежу не продовжують та не змінюють строку позовної давності, а саме, статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі. Вказані в договорі умови відстрочки не можна розцінити як збільшення позовної давності.
Судом звернуто увагу на те, що позивачем не надано доказів про те, коли саме стало відомо про припинення СПД ФО ОСОБА_1, але вказаний факт відображено в акті перевірки від 13.11.2007 року. Таким чином, вказана кредиторська заборгованість по суті є безповоротною фінансовою допомогою.
За викладених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ПП «Октан»за 1 квартал 2007 року неправомірно не відкоригував валовий доход по кредиторській заборгованості з минулим терміном позовної давності у сумі 179809,60грн.
В порушення п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством завищено суму витрат за період з 01.10.2005р. по 30.06.2007р. у розмірі 149842,00грн.
Як зазначає суд першої інстанції, ПП «Октан»не відкоригував валові витрати по кредиторській заборгованості з минулим терміном позовної давності по субєкту господарської діяльності, який ліквідовано, у сумі 149842,00грн.(без ПДВ).
Платник податку повинен одночасно зменшити вадові витрати на суму оприбуткованого товару, оскільки він фактично не здійснив витрат згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Наявність кредиторської заборгованості у ПП «Октан»свідчить про те, що вадові витрати були визначені за оприбуткуванням придбаних товарів без її оплати.
Згідно п.5.1 ст.5 згаданого вище Закону вадові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Однак, ПП «Октан»не проводилась компенсація вартості товарів (послуг), які отримані фактично безоплатно, а тому підприємство не в праві було відносити їх вартість до валових витрат, так як їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведених у п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції у Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2008 року скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2008 року.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ М.І. Костенко
____ О.І. Степашко
____ Є.А. Усенко
____ Т.М. Шипулін
Судове рішення № 20664467, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-18370/08-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: