Ухвала суду № 2066153, 10.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 3/229 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія: 36 Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 р. Справа № 22-а-2333/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Гуцал М.І.

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача - Трибрат В.М.

відповідача - Шумська І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229

за позовом ЗАТ «Алкопром»

до Кременчуцької МДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

встановила:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 25.10.2007р. №0004042301/0/2445, за яким ЗАТ „АЛКОПРОМ" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 181 538, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 121 025,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 60 513, 00 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229 вимоги позивача задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення КОДПІ від 25.10.2007 р. №0004042301/0/2445, за яким ЗАТ „АЛКОПРОМ" визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 181 538, 00 грн., в т.ч. основний платіж -121 025,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 60 513, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення був акт № 628/23-210/24394920 від 15.10.07 р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем норм Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.5 п. 7.4, пп. .7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок неправомірного, на думку відповідача, включення до складу податкового кредиту грудня 2005 року, травня 2006 року та липня 2006 року 123 019,15 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання транспортних послуг від ТОВ "Зонт".

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що : ТОВ "Зонт" не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим неможливо провести зустрічну перевірку з питань дослідження сплати ПДВ до бюджету та в нотаріально завіреній заяві від 25.01.2006 р. директор ТОВ "Зонт" ОСОБА_1. зазначив про те, що "до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Зонт" відношення не має, ніколи його не реєстрував, не видавав довіреності на його відкриття, рахунки в банківських установах не відкривав, посадовою особою цього підприємства не був та ніяких документів від його імені не підписував. " (аркуш справи 75).

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Позивач - ЗАТ „АЛКОПРОМ" зареєстроване як платник податку на додану вартість, здійснює щомісячне подання декларацій з податку на додану вартість та здійснює щомісячну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач та ТОВ "Зонт", м. Запоріжжя, 01.11.05 р. уклали договір № 1/11, предметом якого є надання останнім позивачу послуг по перевезенню вантажів вантажними автомобілями.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що даний договір є правомірним правочином в силу презумпції правомірності, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.

Контрагент позивача за зазначеною угодою був платником податку на додану вартість на момент взаємовідносин між ним та позивачем (цієї обставини податкова не спростовує), та декларує податкове зобов'язання з ПДВ (лист ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 28367/7/23-516 від 18.10.2007 р.).

Позивач отримав від свого контрагента, ТОВ "Зонт", послуги за умовами даного договору відповідно актів виконаних робіт на загальну сумі 792 785,00 грн., в тому числі 132 131,00 грн. ПДВ (див. 27-28 арк. та 31-32 акту перевірки), отримав від свого контрагента - ТОВ "Зонт" оригінали податкових накладних

№ 31/12 від 31.12.2005 р. на суму 83 895,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 982,00 грн., № 31/01 від 31.01.2006 р. на суму 86 240,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 373,33 грн., № 28/02-1 від 28.02.2006 р. на суму 80 850,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 475,00 грн., № 28/02-2 від

28.02.2006 р. на суму 35 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 833,33 грн., № 31/03-1 від

31.03.2006 р. на суму 101 885,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 980,83 грн., № 31/03-2 від

31.03.2006 р. на суму 47 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 933,33 грн., № 30/04-1 від

30.04.2006 р. на суму 102 095,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 015,83 грн., № 30/04-2 від

30.04.2006 р. на суму 36 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 066,67 грн., № 31/05 від

31.05.2006 р. на суму № 67 725,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 287,50 грн., № 30/06 від

30.06.2006 р. на суму 96 425,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 070,83 грн. (див. 33 арк. акту

перевірки та копії податкових накладних, залучених до матеріалів справи), сплатив своєму контрагенту - ТОВ "Зонт" за отримані послуги грошові кошти у безготівковому порядку (див. 28 та 32 арк. акту перевірки) з урахуванням податку на додану вартість.

 Таким чином позивач цілком правомірно включив до складу податкового кредиту грудня 2005 року, травня 2006 року та липня 2006 року 132 131,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання транспортних послуг від ТОВ "Зонт", та зазначеного в вищевказаних податкових накладних.

Посилання відповідача на неможливість проведення зустрічних перевірок непрямих контрагента позивача не може бути підставою для виключення із складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні придбання ТМЦ.

Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання відповідача на матеріали зустрічних перевірок та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість контрагентами позивача не може вважатись обґрунтованим.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тому не підтвердження сплати контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою до притягнення позивача до відповідальності в вигляді зменшення сум, включених до складу податкового кредиту та заявлених до відшкодування ПДВ.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару - у даному випадку контрагент позивача, має сплачувати цей податок до бюджету.

Не може бути визнано обґрунтованим посилання відповідача на пояснення громадянина ОСОБА_1про те, що "до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Зонт" відношення не має, ніколи його не реєстрував, не видавав довіреності на його відкриття, рахунки в банківських установах не відкривав, посадовою особою цього підприємства не був та ніяких документів від його імені не підписував. "

По - перше, що відповідно до ст. 34, ст. 36 Закону України "Про нотаріат" приватний нотаріус ОСОБА_2. засвідчив справжність підпису громадянина ОСОБА_1на заяві від 25 січня 2006 року, та зробив відмітку про те, що факти, викладені в цьому документі, нотаріусом не перевірялися.

Крім того, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не зміг пояснити суду правових підстав отримання такої заяви і надати відповідні документи в обґрунтування цих підстав. Колегія суддів вважає, що зазначене пояснення не може розглядатись у якості доказу по даній справі.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Кременчуцької МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 18.12.2007р. по справі №3/229 залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2008 р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Гуцал М.І.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов