Ухвала суду № 20660743, 29.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 рокум. КиївК-18194/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009

у справі№ 2а-8480/08/1270

за позовом Державного підприємства „Свердловантрацит”

до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Свердловантрацит” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій № 0000262342 від 11.04.2008.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Державним підприємством „Свердловантрацит” вимог податкового, валютного та іншого законодавства та складено акт №329-23-32355669 від 31.03.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення №0000262342 від 11.04.2008, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 92, 28 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Видами діяльності відокремлених підрозділів ДП „Свердловантрацит” є діяльність з видобутку вугілля, будівництво у вугільній галузі і забезпечення шахт та інших структурних підрозділів необхідними матеріалами, обладнанням, запчастинами для здійснення робіт по видобутку вугілля, капітального будівництва та таке інше. Для здійснення мети своєї діяльності відокремлені підрозділи ДП „Свердловантрацит” придбавають та постачають тільки товари виробничо-технічного призначення і при отриманні товарів від своїх контрагентів за договорами постачання або договорами купівлі-продажу здійснюють їх прийняття відповідно до Положення про постачання продукції виробничо-технічного призначення, а не в порядку, передбаченому ДСТУ 4303-2004 та 4281-2004.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відокремлені підрозділи позивача придбавали товари не для подальшого продажу за готівкові кошти з метою отримання прибутку, а для забезпечення виробничого процесу.

З жовтня 2006 року по листопад 2006 року товарно-матеріальні цінності виписувались відокремленими підрозділами штатним робітникам, працюючим у цих підрозділах, згідно з їхніми заявами, що маються в матеріалах справи, та реалізовувались не з метою отримання прибутку, як передбачає торговельна діяльність, а по собівартості у виключному порядку як залишки продукції виробничо-технічного призначення, а готівкові кошти шляхом обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень оприбутковувались у касових книгах на підставі прибуткових касових ордерів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що продаж залишкових матеріалів по заявам робітників з виробничо-технічних складів відокремлених підрозділів позивача не може визначити як торговельна діяльність з обовязковим отриманням торгового патенту.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 у справі № 2а-8480/08/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25.11.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 у справі № 2а-8480/08/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров