Ухвала суду № 20660570, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 рокум. КиївК-4780/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008

у справі№ 2а-1112/07

за позовом Закритого акціонерного товариства „ІнтерТайл”

до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської

області

про визнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „ІнтерТайл” звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ВАТ „Завод Коростеньагромаш” за період з 01.10.2004 та 30.11.2004 та складено акт № 46/23-01/33136879 від 27.06.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000872301/0 від 24.07.2007, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 106252 грн., № 0000882301/0 від 13.07.2007, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 331572 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 05.10.2004 та 14.10.2004 ЗАТ „ІнтерТайл” придбало у ВАТ „Завод Коростеньагромаш” цілісний майновий комплекс та обладнання заводу залізобетонних виробів.

На виконання даних договорів здійснювалися розрахунки грошовими коштами за придбане майно, а також виписані відповідні документи, що засвідчують факт приймання-передачі товарів.

Розрахунки за придбане нерухоме майно здійснювались 27.10.2004 грошовими коштами через банківський рахунок позивача.

Продавцем були виписані податкові накладні № 365 від 29.10.2004 на суму 1 500000 грн. в тому числі податок на додану вартість на суму 250000 грн., № 366 від 01.11.2004 на суму 463800 грн. в тому числі податок на додану вартість на суму 77 300 грн.

На підставі вищезазначених податкових накладних сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту за жовтень та листопад 2004 року, а придбане нерухоме майно віднесено на збільшення балансової вартості основних фондів груп 1 і 3.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яких платник податків зобовязаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не ставив таке право платника податку на додану вартість в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного продавцем своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 у справі № 2а-1112/07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.10.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 у справі № 2а-1112/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров