Постанова № 20660531, 15.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2011 р. м. КиївК-52555/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2009

у справі № 2а-232/09/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009, позов ТОВ «Ігросервіс-Восток» задоволено, скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.07.2008 № 0004172304 в розмірі 3740,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Алчевською ОДПІ 11.10.2008 проведена перевірка господарської одиниці позивача зали гральних автоматів, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, проспект Металургів, 16/2, за результатами якої складено акт перевірки № 000021/0021/12/06/23/34374057/0198/12/36/23/34374057 та прийнято вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7820,00 грн. у звязку з порушенням пункту 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, яке полягало у здійсненні розрахункових операцій за надані послуги у сфері грального бізнесу через незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати, що не обладнані фіскальною памяттю).

Статтею 17 Закону України № 265/95-ВР встановлено відповідальність субєктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО).

Пунктом 1 частини 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО (обладнані фіскальною памяттю).

У звязку з цим з 01.01.2007 у субєктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обовязок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обовязку може бути підставою для накладення на субєкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265/95-ВР.

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Таким чином, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 265/95-ВР на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»від 07.02.2001 № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

За таких обставин, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання вимог Закону № 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи. Тому притягнення до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе лише з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 01.07.2008.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, встановлених ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення пункту 1 ст. 3 цього Закону, не відповідає встановленим обставинам справи та правильному застосуванню наведених норм.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити; скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2009; в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко