Ухвала суду № 20660500, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-36593/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 у справі № 18/35-А (5/1918-25/199) Господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство Мальви ЛТД”

до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 18.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009, позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 04.10.2004 № 0006482320/0/04-23-5-20815632/20254 про застосування до ТОВ «Мальви ЛТД»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 99257,00 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком про відсутність у позивача дебіторської заборгованості у звязку із тим, що за умовами зовнішньоекономічних контрактів розрахунок проведено шляхом взаємозаліку існуючої заборгованості між сторонами, відповідно порушення товариством ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.04.1994 № 185/94-ВР (далі Закон № 185/94-ВР) не мало місця.

В касаційній скарзі ДПІ у Галицькому районі м. Львова просить скасувати прийняті у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Мальви ЛТД»за період з 01.10.2002 по 01.07.2007, за результатами якої складено акт від 01.10.2004 № 306/23-2/20815632, на підставі якого відповідачем прийнято вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій пені, встановленої ст. 4 Закону № 185/94-ВР.

Фактичною підставою для прийняття вказаних рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ст.1 Закону № 185/94-ВР у звязку з наявністю у позивача дебіторської заборгованості в сумі 45098,38 євро за зовнішньоекономічним контрактом № 131/ЭГ від 10.12.2003, укладеним з фірмою «Werand-Sohlen GmbH», яка у встановлені вказаним Законом строки не погашена. Крім того, станом на 01.04.2004 прострочена дебіторська заборгованість за цим контрактом не задекларована позивачем, що є порушенням статей 9, 10 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 № 15-93.

В судовому процесі встановлено, що за умовами контракту № 2А/99 від 19.01.1999, укладеного з фірмою «Werand-Sohlen GmbH», позивач імпортував на територію України обладнання для виробництва взуття загальною вартістю 45098,38 євро.

Позивач на умовах укладеного з фірмою «Werand-Sohlen GmbH»контракту № 131/ЭГ від 10.12.2003 здійснив експорт машини для виробництва підошв вартістю 45098,38 євро.

30.12.2003 внесено зміни до контракту № 131/ЭГ від 10.12.2003, згідно яких оплата експортованого товару проводиться шляхом зарахування заборгованості по контракту № 2А/99 від 19.01.1999.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Однак, за вказаними господарськими операціями обидві сторони, як покупець так і продавець товару, повністю виконали свої зобовязання у межах встановлених строків.

Суди попередніх інстанцій правомірно виходили з того, що у позивача відсутня дебіторська заборгованість нерезидента за поставлений на експорт товар, а порушення позивачем ст. 1 Закону № 185/94-ВР не мало місця.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а відтак касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 18.03.2008, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко