Ухвала суду № 20660205, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р. м. КиївК-7047/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівБившевої Л.І.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.10.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008

у справі №13/187/07-АП

за позовомБердянського державного заводу скловолокна

доБердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

провизнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Бердянський державний завод скловолокна (далі по тексту позивач,) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі по тексту відповідач, Бердянська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення від 08.06.2006 №0000222200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.10.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, за результатами якої було складено акт перевірки від 29.05.2006 №023/23-018/00205015.

В акті перевірки зазначено, що позивач порушив вимоги ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо термінів розрахунків за експортними контрактами і відповідно до ст. 4 цього ж Закону відповідачем нараховано пеню за порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 вказаного Закону.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 08.06.2006 №0000222200/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 158763,50 грн., що складає суму пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Дане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, і рішенням Бердянської ОДПІ №3395/10/25-007 від 03.08.2006 про результати розгляду первинної скарги скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000222200/0 від 08.06.2006 в частині зайво нарахованої пені в сумі 78,31 грн., в іншій частині оскаржуване рішення залишене без змін, та відповідачем за результатами розгляду скарги позивача було прийняте рішення від 04.08.2006 ?№0000222200/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 158685,19 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій у перевіряємому періоді позивач здійснював зовнішньоекономічну діяльність шляхом укладення та виконання укладених експортних контрактів з нерезидентами, при цьому застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій мотивовано порушенням Бердянським державним заводом скловолокна термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

- №132 від 27.08.2004 з ВАТ «Тридцатьодин», Латвія, пеня нарахована на суму неповернених коштів у розмірі 3232,36 дол. США;

- №4 від 09.02.2005 з ВАТ «Махачкалинский стекольный завод», Росія, пеня нарахована на суму неповернених коштів у розмірі 730935,77 рос. руб;

- №6 від 28.04.2005 з ВАТ «Махачкалинский стекольный завод», Росія, пеня нарахована на суму неповернених коштів у розмірі 2655409,04 рос. руб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій передбачені ст. 250 цього ж Кодексу: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 253 Цивільного Кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 цього ж Кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, прийняття податковим органом рішення про застосування зазначених штрафних санкцій, зокрема, у вигляді пені, підпадає під визначення адміністративно-господарської санкції та повинно бути в межах строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.05.2005 між позивачем та ВАТ «Махачкалинский стекольный завод»було укладено угоду про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема, за експортними контрактами №4 від 09.02.2005 та №6 від 28.04.2005 на загальну суму 1498935,77 рос. руб., в результаті чого були припинені зобовязання за експортними контрактами №4 від 09.02.2005 на суму 730935,77 рос. руб. та №6 від 28.04.2005 на 768000,00 рос. руб., тобто експортний контракт №4 від 09.02.2005 є закритим та заборгованості за ним не існує.

Щодо нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення встановлених термінів розрахунків за експортними контрактами №132 від 27.08.2004 та №6 від 28.04.2005 суди встановили наступне.

За експортним контрактом №132 від 27.08.2004 з ВАТ «Тридцать один»поставка товару була здійснена:

- 15.10.2004 на 44632,36 дол. США, враховуючи приписи ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка позивача у іноземній валюті підлягає зарахуванню на його валютний рахунок не пізніше 13.01.2005 і у відповідності до встановлених строків застосування адміністративно-господарських санкцій, зокрема, пені, Бердянська ОДПІ повинна була застосувати штрафні санкції з 13.01.2005, але не пізніше 14.01.2006;

- 12.11.2004 на загальну суму 2114,00 дол. США, враховуючи встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен був застосувати штрафні санкції з 10.02.2005, але не пізніше 11.02.2006.

За експортним контрактом №4 від 09.02.2005 з ВАТ «Махачкалинский стекольный завод» поставка товару була здійснена:

- 17.02.2005 на 840935,77 рос. руб., враховуючи встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій відповідач повинен був застосувати штрафні санкції з 18.05.2005, але не пізніше 19.05.2006.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем безпідставно нараховані штрафні санкції за неповернення валютних коштів за експортними контрактами, оскільки:

- за контрактом №4 від 09.02.2005 штрафні санкції застосовані податковим органом без урахування угоди від 31.05.2005 про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог та з порушенням термінів їх застосування;

- за контрактом №6 від 28.04.2005 штрафні санкції застосовані відповідачем без урахування угоди від 31.05.2005 про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог;

- за контрактом №132 від 27.08.2004 штрафні санкції застосовані Бердянською ОДПІ з порушенням термінів їх застосування, тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій річний строк для можливого застосування штрафних санкцій сплинув, і відповідно, нарахування відповідачем пені є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновок відповідача про порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності суперечить чинному законодавству та обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення Бердянської ОДПІ №0000222200/1 від 04.08.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 158685,19 грн. та вірно задовольнили позовні вимоги позивача у повному обсязі

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 25.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко