Рішення № 20660173, 23.12.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-7279/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року           Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Музичук Н. Ю.

при секретарі Швець А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

22 Листопада 2011 року в Рівненський міський суд надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів прибутку, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із дні звернення до суду до досягнення повноліття сином.

В позовній заяві зазначала, що від шлюбу із відповідачем, зареєстрованому відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції 25.02.2005 року за актовим записом №206, вони мають неповнолітнього сина, який фактично із 2010 року проживає з нею, перебуває переважно на її утриманні, на утримання якого працюючий відповідач, в порушення положень ст.180 СК України, надає кошти в добровільному порядку не систематично і в недостатньому розмірі. Відповідач працює завідувачем центру психології при районному відділі освіти м. Калинівки Вінницької області, має постійний дохід, аліменти підлягають до стягнення в частці від заробітку, в розмірі 1/3 частини всіх видів прибутку, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Згідно письмових заперечень відповідача на позовну заяву, позовні вимоги про стягнення аліментів на дитину визнаються частково в твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно. Зазначено, що позивачка проти його волі в жовтні 2010 року забрала сина та переїхала проживати до матері в місто Рівне, висунувши умови працевлаштування для її повернення, чим позбавила його можливості виконувати батьківські обов’язки щодо дитини. Твердження позивачки про ненадання матеріальної допомоги безпідставні, оскільки він спочатку 2011 року щомісячно перераховує на утримання сина кошти в сумі 200 або 300 грн. Зазначений позовом розмір аліментів вважає завищеним, оскільки за рішенням Рівненського міського суду від 15.04.2011 року він зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 300 грн. на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на період денної форми навчання сина, крім того він хворіє на хронічний гепатит «В»і потребує постійного довготривалого підтримуючого лікування, його заробітної плати ледь вистачає на лікування.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Додатково вказала на необхідність коштів на утримання дитини, оскільки проживають на її заробітну плата, яка є низькою, інших прибутків не мають, дитина має хронічні захворювання, потребує підтримуючого лікування. Пояснила, що після припинення відносин осінню 2010 року вона вимушена спочатку 2011 року звернутись в суд з приводу стягнення аліментів на дитину, з урахуванням заперечень відповідача подала заяву про залишення позову без розгляду з домовленістю про добровільне надання відповідачем коштів в розмірі 300 грн. щомісячно на утримання дитини. Водночас кошти на утримання сина відповідачем надавались не завжди вчасно, після її нагадувань чи на вимогу, зокрема коли дитина хворіла і потребувала додаткових витрат на лікування. З урахуванням того, що відповідач має постійну роботу, стабільну заробітну плату, крім того займався викладацькою діяльністю, вважає за доцільне стягнення аліментів у частці від заробітку у вказаному позовною заявою розмірі. Від відповідача було відомо про захворювання із травня 2011 року, раніше таких проблем не було, які кошти витрачаються на його лікування невідомо. Інших непрацездатних утриманців відповідач не має, відомо про наявність у відповідача повнолітнього сина. Просить задовольнити позовні вимоги, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в зазначеному позовом розмірі.

Відповідач підтримав заперечення, пояснив що він дійсно працює на вказаній позовною заявою посаді із оплатою праці 2000 грн. до видачі на руки, це єдине джерело прибутку, додатковий заробіток заперечує. Вважає, що повною мірою виконує обов’язки по утриманню сина. Просить врахувати надане рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина та необхідність коштів на лікування на відновлювальної дії дорого стоячі препарати. Не заперечує проти задоволення позовних вимог в твердій грошовій сумі в межах визнаної ним суми.

Оцінюючи пояснення сторін, досліджені надані в справі докази в їх сукупності, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі із 25 лютого 2005 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає, зареєстрований по місцю проживання матері в місті Рівне, згідно наданої довідки ЖКП «Центральне»від 18.11.2011 року №1749, та перебуває в основному на утриманні матері.

У відповідності до положень ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В порушення положень ст.180 СК України, за період розладу сімейних відносин із жовтня 2010 року відповідач не надає достатньої і систематичної матеріальної допомоги на дитину в добровільному порядку. Після звернення позивачки до суду, із лютого 2011 року батько надавав кошти на дитину в сумі по 300 грн. в місяць по усній угоді, що позивачем вважається недостатнім розміром для утримання, лікування і розвитку сина та з порушенням домовлених термінів. Оглянутою в судовому засіданні медичною карточкою міської дитячої лікарні на неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується хронічне захворювання дитини і систематичне амбулаторне і стаціонарне лікування. Мати дитини не має інших прибутків крім заробітної плати соціального працівника.

Відповідач офіційно із 2008 року працює в Калинівському відділі освіти із середньомісячним заробітком 2590 грн., що підтверджується довідкою про доходи №549 від 09.12.2011 року, доказів отримання додаткових прибутків судом не встановлено, відповідачем такі обставини не підтверджені, інших непрацездатних утриманців чи поважних причин, які перешкоджають забезпеченню сплати належного розміру аліментів на утримання дитини судом не встановлено.

Суд критично оцінює доводи відповідача про можливість сплати аліментів в розмірі 200 грн. на утримання неповнолітнього сина внаслідок стягнення аліментів за рішенням суду на повнолітнього сина на період навчання в розмірі 300 грн. щомісячно, оскільки за рішенням Рівненського міського суду від 15.04.2011 року в справі №2-3454/11 відповідач повністю визнав позовні вимоги, не вказував на необхідність утримання неповнолітньої дитини, що не було враховано судом при визначенні розміру аліментів, рішення суду не оскаржував у встановленому порядку. Згідно положень ст. 199 СК України, батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дітей, що продовжують навчання лише за умови, що вони можуть надати матеріальну допомогу. Доказів у вигляді лікарських висновків про визнання відповідача обмежено працездатним суду не надано. Доводи відповідача про необхідність витрачання значних коштів на особисте лікування не підтверджені належними допустимими доказами в суді про вартість такого лікування.

У відповідності до положень ст.ст. 181 ч.3, 183 СК України, позивачкою правомірно заявлений позов про стягнення коштів на утримання дитини за рішенням суду у частці від заробітку працюючого батька дитини. Враховуючи встановлені судом обставини, відповідно до положень ст.182 СК України, суд прийшов до висновку, що, із частковим задоволенням позовних вимог про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача щомісячно на утримання дитини, не будуть порушені права та інтереси дитини, стягувача та платника аліментів. Вимоги в частині розміру стягнення в 1/3 частці від заробітку відповідача вважаються де-що завищеними, відповідно до встановлених обставин, та підлягають до часткового задоволення за рішенням суду.

Заперечення відповідача за встановлених обставин в частині розміру стягнення аліментів та доцільність визначення їх в твердій грошовій сумі при наявності постійної роботи та систематичної заробітної плати і відсутності доказів про додаткові неофіційні прибутки не ґрунтуються на положеннях закону, суперечать ст.ст.183,184 СК України, не можуть бути прийняті до уваги судом.

Враховуючи викладене, встановлені відповідно до ст.182 СК України обставини, в тому числі матеріальний, сімейний стан, стан здоров’я дитини, платника та стягувача аліментів, суд прийшов до висновку, що із задоволенням вимог про стягнення аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно не будуть порушені права та інтереси дитини, стягувача та платника аліментів.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати за позовом про стягнення аліментів покладаються повністю на відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, рішення суду підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, ст.180,181,182,183,191 СК України, керуючись ст.ст.10,11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 292,294, 367 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця селища Нелькан Оймяконського району, Якутії, РФ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/4 частини всіх видів прибутку, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 22 листопада 2011 року до досягнення повноліття сином.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах стягнення суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 188 грн. 20 коп. на рахунок 31217206700002 в УДК в м. Рівне, Код ЄДРПОУ 26406128, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код з ЄДРПОУ/ 22586331.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд поданням апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а для осіб які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду                               Н.Ю.Музичук