Ухвала суду № 20658193, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 року м. КиївК-40076/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Костенка М.І.

Усенко Є.А.

Маринчак Н.Є.

Степашка О.І. провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Світло»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року зазначену вище постанову скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000281750/0 від 26 лютого 2010 року та № 0000281750/1 від 23 березня 2010 року.

Не погоджуючись із прийнятим апеляційною інстанцією рішенням, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі направлень від 29.01.2010 р. № 91 та від 11.02.2010 р. № 137 проведено виїзну планову перевірку згідно ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»TOB «Союз-Світло»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р. Перевірку проведено з відома та в присутності директора TOB «Союз-Світло»ОСОБА_6

За результатами перевірки складено акт від 19.02.2010 р. № 34/23-304/33104255 та винесено податкове повідомлення - рішення від 26.02.2010 р. за № 0000281750/0.

Під час перевірки було встановлено, що на підставі протоколу загальних зборів учасників TOB «Союз-Світло» від 22.05.2009 р. № 3 трьома учасниками товариства було вирішено збільшити розмір статутного капіталу за рахунок додаткових майнових внесків на загальну суму 53.418,00 грн., а саме: ОСОБА_6 - комп'ютерний сервер НР-1Ш, І шт., вартістю 14.209,00 грн.; ОСОБА_7- 2 автомобіля:

ГАЗ 3302 2007року випуску, вартістю 15000,00 грн.;

ГАЗ 3302 2006року випуску, вартістю 10000,00 грн.;

ОСОБА_8 - комп'ютерний сервер НР-2Ш, І шт., вартістю 14.209,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі основних засобів № 1 від 25.06.2009 р. вищевказане майно на суму 53.418,00 грн. передано засновниками - фізичними особами TOB «Союз-Світло»в експлуатацію.

Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, в результаті якого отримав рішення Державної податкової адміністрації України про результат розгляду скарги від 26 травня 2010 року №104 на рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 26 травня 2010 року, прийняте за розглядом скарги на податкове-повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 26 лютого 2010 року №00002817500/0 (№00002817500/1, №00002817500/2) про сплату визначеної суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В своїй касаційній скарзі податковий орган вказує на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні рішення, а зокрема ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Колегія суддів не погоджується з даним твердженням та вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до п. 1.2 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 етапі 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно зі ст. 2 Закону N 889, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Статтею 3 Закону N 889 встановлено, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню-при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до пп. 9.6.2 п. 9.6. ст. 9 Закону N 889, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу прирівнюються операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента.

Відповідно до пп. 9.6.1. Закону N 889 облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Правовий аналіз зазначених вище норм та обставин справи свідчить про обґрунтованість та законність висновку суду апеляційної інстанції щодо неправомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки вклад в статутних фонд не є доходом в розумінні ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», а матеріалами справи підтверджується той факт, що позивачем дивіденди не сплачувались.

Також, слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковий орган, як субєкт владних повноважень, рішення якого оскаржуються не надавав доказів, що вказували б на їх правомірність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді М.І. Костенко

Є.А. Усенко

Н.Є. Маринчак

О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович