Ухвала суду № 20655329, 17.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2011 р. м. КиївК-19761/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 та постанову Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007

у справі № 11/104-НА Господарського суду Житомирської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 16.02.2007 № 0000492301/0 в частині визначення ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 85713,45 грн. (в т.ч. 57150,00 грн. основний платіж та 28563,45 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання позивачем товарів та послуг у ПП «Гартекс»та на відповідність дій позивача з включення підтверджених податковими накладними сум податку на додану вартість до податкового кредиту сум податку вимогам підпункту 7.2.1, пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість згідно із податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 09.02.2007 № 541/23-1/32805360/0110, про неправомірне включення ТОВ «Житомирська інвестиційно-будівельна корпорація»до податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість 71498,00 грн. (в т.ч. за січень 2005 року - 1500,00 грн., березень 2005 року 7117,00 грн., липень 2005 року 9983,00 грн., серпень 2005 року 55,00 грн., вересень 2005 року 2479,00 грн., жовтень 2005 року 4333,00 грн., листопад 2005 року 33592,00 грн., грудень 2005 року 3736,00 грн., січень 2006 року 333,00 грн., лютий 2006 року 8370,00 грн.) за податковими накладними, які були виписані ПП «Гартекс», що не мав статусу платника ПДВ, оскільки рішенням Богунського районного суду від 25.12.2006 у справі № 2-п-5052/06 були визнані недійсними з 11.07.2005 свідоцтво про державну реєстрацію та статут ПП «Гартекс», а також свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Гартекс».

Зазначені обставини контролюючим органом розцінені як такі, що не підтверджують податковий кредит позивача.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у постачальника товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту виконання господарської операції, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 та постанову Господарського суду Житомирської області від 27.07.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписС.Е.Острович

підписО.І.Степашко Суддя Є.А. Усенко