Ухвала суду № 2065524, 17.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2008 року м. Харків

Справа № 22-а-1249/08

Категорія: 36 Головуючий 1 інстанції: П»янова Я.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

представників позивача Марков С.І., Поволяєва В.Г.

представника відповідача Лисенко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргоюСДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2007 року по справі№2а-2034/07

за позовомЗАТ «Миловарний комбінат»

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ЗАТ «Миловарний комбінат», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000060854/0 від 31.07.07 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.07 р. адміністративний позов ЗАТ «Миловарний комбінат» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення був задоволений.

Відповідач не погодився з зазначеною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.07 р. по справі№2а-2034/07 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову чуду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 2072/231-019/00373923 від 19.07.07 р. виїзної планової документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.03.07 р.

Перевіркою були встановлені порушення платником податків вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про ПДВ", повязані з тим, що ЗАТ «Миловарний комбінат» були надані послуги ПП ТФ «ЮСІ» по переробці давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.93 р. За даними підприємства ним отриманий доход у 1 кварталі 2007 р. в сумі 1003802,04 грн. та нарахований ПДВ в сумі 200760,41 грн.

Але в акті перевірки записано, що згідно даним бухгалтерського обліку та головної книги фактичні витрати по рах.903 «Собівартість реалізованих послуг по переробці давальницької сировини», яка складається з сум, сплачених постачальникам за отриману електроенергію, холодну воду, газ, із заробітної плати робітникам товариства, обовязкових відрахувань на заробітну плату та інше, підприємство отримало за вказаний період збитки в сумі 328623,49 грн.

З посиланням на те, що підприємство позивача є повязаною особою з ПП ТФ «ЮСІ», якому належить 70,2% акцій (на стор. 3 акту записано, що даному підприємству належить 66,9% акцій), на положення п. 1.20.5, п. 1.20.8, п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Обєднання підприємства», на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» перевіряючими був зроблений висновок про те, що позивач надавав послуги по переробці давальницької сировини за цінами, нижчими за звичайні ціни (фактичну собівартість), що спричинило заниження бази оподаткування ПДВ на суму 328623,49 грн.

Виявлені порушення стали підставою для донараховано ПДВ на суму 65725,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 32728,0 грн.

Слід відмітити, що згідно з положеннями п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про ПДВ" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Однак, податковим органом не було враховано, що база оподаткування з ПДВ на підприємстві позивача визначалась із договірної вартості товарів, яка згідно з п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" відповідає звичайній ціні.

Так, згідно з п. 1.20.1 зазначеної статті цього Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п. 1.20.6 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Як свідчать матеріали справи ЗАТ „Миловарний комбінат" є єдиним підприємством в регіоні та галузі, що надає подібні послуги. В матеріалах справи є довідка Головного управління статистики № 42-9/398 від 04.09.07 р., згідно з якою за даними статистичної звітності ЗАТ "Миловарний комбінат" (код ЄДРПОУ 00373923) з січня 2005 р. до теперішнього часу є єдиним в області виробником продукції (в тому числі із давальницької сировини) за наступними кодами Номенклатури промислової продукції: 24.51.10.700 - гліцерин (чистотою 95 мас. % і більше), включно синтетичний гліцерин; 24.51.31.550 - мило та органічні поверхнево-активні препарати у вигляді брусків, кусків і т. ін., господарські.

В ході перевірки листами № 9278/10/231-023 від 17.07.07 р., від 03.06.07 р. відповідачем були направлені запити до керівництва ЗАТ "Миловарний комбінат" про надання обґрунтування цін на переробку за договором № 2312 від 23.12.98 р. Листом № 92 від 18.07.07 р. була надана відповідь, що ціни на переробку давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.98 р. є договірними та відповідають визначенню звичайної ціни відповідно до п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Висновок відповідача про те, що підприємством не було доведено обґрунтування цін переробки давальницької сировини за договором № 2312 від 23.12.1998 року, які встановлені нижче ніж фактична собівартість, судом першої інстанції вірно не взяти до уваги з огляду на те, що доводити відповідність ціни договору з звичайними цінами ні продавець, а ні покупець не зобов'язані. Якщо у представників податкової інспекції виникли сумніви щодо звичайності ціни товарів, робіт чи послуг, то доводити зворотне повинен саме орган податкової служби з урахуванням положень п. 2 ст. 71 КАС України.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі не вказано з якими підприємствами у позивача існували договірні відносини щодо переробки давальницької сировини, як при цьому формувалася ціна на послуги по переробці сировини, як порівнювалися дані показники і за які періоди.

Крім того, слід відмітити, що п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не повязує поняття «звичайної ціни» із «собівартістю товарів (робіт, послуг)», а тому у відповідач відсутні законні підстави на свій розсуд доповнювати норми спеціального Закону додатковими положеннями.

За таких обставин, відповідачем не доведено ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції, що ціни, які застосовуються позивачем, не є звичайними та не відповідають рівню справедливих ринкових цін. Відповідно звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена позивачем у договорах, а донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є неправомірним.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не дав оцінку тому, що при перевірці були виявлені порушення п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який встановлює, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам", тобто допустив неповне зясування обставин та необєктивний розгляд всіх обставин справи, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки предметом розгляду в даному провадженні є правомірність визначення податкового зобовязання по ПДВ, а не порядок формування валових витрат виробництва.

Колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав приписи п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України і не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.07 р. по справі№2а-2034/07 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.07 р. по справі№2а-2034/07 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.07 р. по справі№2а-2034/07за позовом ЗАТ «Миловарний комбінат» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.06.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська