Ухвала суду № 20654691, 10.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"10" листопада 2011 р. м. КиївК-55682/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Ясинуватська ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009

у справі № 2-а-6575/09/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест»(далі Товариство)

до Ясинуватської ОДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вчинити певні дії.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Скроботова Є.А.,

відповідача Руднєвої Н.Ф.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009, позов задоволено повністю; визнано протиправними податкові повідомлення-рішення від 13.04.2009 №0000172320/0 і №0000182320/0 та зобовязано відповідача надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь Товариства за декларацією за січень 2009 року. У прийнятті цих судових актів попередні інстанції виходили з помилковості висновку податкового органу про зміну позивачем самостійно обраного напряму бюджетного відшкодування, тоді як оспорювана сума відємного значення ПДВ за попередні звітні періоди була сформована позивачем з дотриманням вимог пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Ясинуватська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на те, що позивач своєчасно не скористався правом на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування, а відтак з огляду на підпункт «а»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є таким, що добровільно відмовився від цієї суми.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Ясинуватської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення Ясинуватською ОДПІ позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з жовтня по грудень 2008 року, оформленої актом від 09.04.2009 №203/23-2/30844997, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 №0000172320/0, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року у розмірі 148558 грн., та податкове повідомлення-рішення від 13.04.2009 № 0000182320/0, згідно з яким позивачеві визначено суму заниження бюджетного відшкодування за той самий звітний період у розмірі 148558 грн. Підставою для прийняття вказаних актів індивідуальної дії слугував висновок податкового органу про неможливість зміни платником попередньо обраного напряму відшкодування ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

В силу вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 названого Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як було встановлено судами за наслідками дослідження декларацій ПДВ, поданих Товариством за перевірений період, оспорювана сума є по суті залишком відємного значення податку, що після бюджетного відшкодування переносилося позивачем до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з відображенням у рядку 26 декларацій. Тобто, як зазначили суди, позивач не включав зазначений залишок відємного значення ані до рядка 25.2 як суму, що зараховується у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, ані до рядка 25.1 як суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Податковим органом не було виявлено будь-яких порушень з боку позивача у формуванні відємного значення ПДВ в оспорюваній сумі. А відтак право Товариства на отримання бюджетного відшкодування у відповідній сумі обєктивно існує, позаяк в даному разі відсутні будь-які передбачені законом обставини для позбавлення платника цього права.

Заявлення ж оспорюваної суми відємного значення, сформованого у попередніх звітних періодах, до відшкодування в декларації за січень 2009 року за даних обставин жодним чином не вплинуло на правильність визначення належного позивачеві розміру бюджетного відшкодування, яке обчислено у відповідності з вимогами пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

А відтак слід погодитися з висновком попередніх інстанцій про незаконність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Водночас рішення судів у частині задоволення позовної вимоги про зобовязання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягало закриттю у звязку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області задовольнити частково.

2.Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009 у справі № 2-а-6575/09/0570 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобовязано Ясинуватську обєднану державну податкову інспекцію Донецької області надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-інвест» за декларацією за січень 2009 року.

У цій частині провадження у справі закрити.

3. В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009 у справі № 2-а-6575/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.І. Костенко