Ухвала суду № 20649246, 11.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/1065/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі№2а-1670/1065/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст >треті особи Управління Державного казначейства в Полтавському районі Полтавській області, Управління державного казначейства в Диканському районі Полтавської області, Управління державного казначейства України Зінківського району Полтавської області <за участю ><Текст >

про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги дитини війни,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтава, в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати дії ДПІ у м. Полтаві неправомірними з видання першої податкової вимоги № 1/2077 від 24.11.2010 року про сплату ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" 111159,11 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 року до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача були залучені Управління Державного казначейства у Полтавському районі, Управління Державного казначейства у Диканському районі, Управління Державного казначейства у Зінківському районі.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі №2-а-1670/1065/11 позов задоволено. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві з видання першої податкової вимоги № 1/2077 від 24.11.2010 року про повернення Відкритим акціонерним товариством "Полтавське хлібоприймальне підприємство" позички за постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 в розмірі 111159,11 грн.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі №2-а-1670/1065/11 відповідач, ДПІ у м. Полтаві, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі №2-а-1670/1065/11 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника позивача колегія суддів встановила, що Відкрите акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" 02.09.1996 р. зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 за № 711048, включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій за номером 05581898, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Полтаві.

Управлінням Державного казначейства у Полтавському районі, Управлінням Державного казначейства у Диканському районі, Управлінням Державного казначейства у Зінківському районі до Державної податкової інспекції у м. Полтаві були направлені подання № 1 від 01.11.2010 р., № 833/02-16 від 09.11.2010 р., № 62 від 01.11.2010р., на стягнення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на прострочену заборгованість перед держбюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на зворотній основі станом на 31.10.10 року.

На підставі вказаних поданнів, п.11, ч.І ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також на виконання листа ДПА у Донецькій області від 25.08.2010 року за №13388/7/24-113 відповідачем 24.11.2010 року сформовано та направлено позивачу першу податкову вимогу №1/2077 про повернення Відкритим акціонерним товариством "Полтавське хлібоприймальне підприємство" позички за постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 в розмірі 111159,11 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Згідно пункту 1.10 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковою вимогою є письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Порядок прийняття та направлення податкових вимог встановлений пункту 6.2 статті 6 зазначеного закону. Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2. статті 6 даного закону передумовою прийняття податкової вимоги є нездійснення платником податків своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки.

У разі, якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Таким чином, податкова вимога формується органом державної податкової служби після закінчення ним процедури узгодження податкового зобов'язання або внаслідок отримання подання від контролюючого органу, який не є податковим органом, сформованого після закінчення процедури узгодження суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, сумою заборгованості за бюджетним позичками, є отримана, на думку третіх осіб, позивачем фінансова допомога на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року".

Пунктом 1 Постанови КМУ № 1003 передбачено виділення на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998 р.) за розподілом згідно з додатком.

Міністерству фінансів профінансувати зазначені витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України через органи Головного управління Державного казначейства на підставі укладених з ними угод".

Таким чином, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1003, на фінансування заходів із підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників (на умовах повернення до 1 жовтня 1998 року) було виділено кошти за розподілом.

Відповідно до зазначеної постанови фінансова допомога надавалась через обласні державні адміністрації безпосередньо для сільськогосподарських товаровиробників.

Розпорядження Кабінету Міністрів України № 28-р від 01.02.2001, "Про надання дозволу на використання зерна державних ресурсів" визначає, що з метою задоволення регіональних потреб у зерні для забезпечення населення хлібом, хлібобулочними виробами та крупами дозволити ДАК "Хліб України" реалізувати 4,6 тис. тонн зерна, що надійшло від сільськогосподарських товаровиробників як погашення заборгованості за надану фінансову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 р. N 1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" і зараховано до державних ресурсів.

Реалізацію зерна здійснити за цінами, що складуться на біржовому ринку України за спотовими контрактами на момент реалізації, з перерахуванням виручених коштів, за вирахуванням фактичних виробничих та накладних витрат, пов'язаних з його зберіганням та реалізацією, на єдиний казначейський рахунок, виходячи з обсягів реалізованого зерна згідно з додатком.

Відповідно до п.5 Умов надання та повернення коштів, виділених сільськогосподарським товаровиробникам для фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998 року (прийняті Міністерством агропромислового комплексу 17.09.1997 р. № 37-21- 1-1-11/7044 та Міністерством фінансів 17.09.1997 р. №09-04-03/830-3115) фінансова безвідсоткова допомога підлягає поверненню коштами або продовольчим зерном шляхом закладання його на підприємствах ДАК "Хліб України" для державних потреб за цінами, що складаються на біржових торгах України за спотовими контрактами, в термін, обумовлені угодою, укладеною відділенням Державного казначейства з сільськогосподарськими товаровиробниками за формою згідно з додатком, але не пізніше 1 жовтня 1998 р. Кошти від повернення фінансової допомоги надходять на єдиний казначейський рахунок (з приміткою "в рахунок погашення безвідсоткової фінансової допомоги, виданої за рахунок Резервного фонду Кабінету Міністрів України"), а продовольче зерно зараховується для державних потреб.

Таким чином, Розпорядженням № 28-р КМ України надав дозвіл виключно для ДАК "Хліб України" на реалізацію зерна, що надійшло від сільськогосподарських товаровиробників як погашення заборгованості за надану фінансову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 1003 і зараховано до державних ресурсів.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що позивачу фактично перераховувалась та ним отримувалась фінансова допомога надана за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України. Крім того, відповідачем не надано доказів порядку повернення зазначеної фінансвої допомоги через заготівельні підприємства.

Колегія суддів зазначає, що Полтавським окружним адміністративним судом була розглянута справа за позовом за позовом ДПІ у м. Полтаві до ВАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство", треті особи на стороні позивача Головне Управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління Державного казначейства у Полтавському районі, Управління Державного казначейства у Диканському районі, Управління Державного казначейства у Зінківському районі, за участю прокуратури Полтавської області про стягнення боргу по фінансовій допомозі в сумі 111159,11 грн. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог, дана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 року.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент розгляду справи відсутні правові підстави вважати суму у розмірі 111159,11 грн. узгодженою сумою боргу позивача, що в свою чергу виключає підстави, які визначені підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України № 2181, для прийняття податкової вимоги.

Крім того, позивачем до матеріалів справи приєднано копії довідок з ДПІ у м. Полтаві № 1957/24-237 від 05.08.2011 року та № 161/10/19-136 від 09.08.2011 року, з яких вбачається, що платник податків ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів) та розбіжностей з розрахунків з бюджетом по податкам і зборам не виявлено, що фактично підтверджує відсутність податкового боргу в розмірі 111159,11 грн., на підставі якого була сформована оскаржувана перша податкова вимога.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2011р. по справі№2а-1670/1065/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.08.2011 р.