Ухвала суду № 20648791, 03.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 р.Справа № 2а-3185/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Верман А.М.

Представник позивача - Гарагуля В.А.

Представник відповідача Усачов О.В.

Представник відповідача - Сазонов Є.В. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011р. по справі№2а-3185/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" <Список ><Текст >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000180840/0 від 22.03.2011 року на суму 7054688,0 грн. та податкове повідомлення - рішення 0000190840.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що у березні 2011 року СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки 18 березня 2011 року відповідачем було оформлено відповідний акт перевірки № 687/40-028/05762269 з викладеними в ньому висновками щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі якого відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення № 0000180840/0 від 22.03.2011 р. на суму 7 054 688 грн. 00 коп. та № 0000190840 на суму 16 196 грн. 00 коп.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення - рішення № 0000180840/0 від 22.03.2011 р. на суму 7 054 688 грн. 00 коп. та повідомлення - рішення № 0000190840 на суму 16 196 грн. 00 коп. незаконними та, як наслідок, такими, що підлягають визнанню недійсними та скасуванню, виходячи з наступного.

Так, актом перевірки № 687/40-028/05762269 від 18.03.2011 р. встановлено, що ВАТ «Турбоатом» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2010 року, на суму 7 054 688 грн. 00 коп. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 16 196 грн. 00 коп. у розрізі контрагентів позивача ТОВ «Полігон» та ТОВ «Компанія «Істсервіс», посилаючись на той факт, що операції, проведені між позивачем та його зазначеними контрагентами не створюють правових наслідків, підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення об'єкту оподаткування та формуванню податкового кредиту.

Позивач не згоден з такими висновками відповідача і вважає, що висновки, зроблені в Акті, не відповідають нормам діючого законодавства України, оскільки вони були зроблені податковою інспекцією лише на підставі домислів та особистого, неправильного трактування окремих статей Господарського та Цивільного кодексів України.

Представники СДПІ ВПП у м. Харкові проти позовних вимог заперечували, при цьому вказавши, що винесені податкові повідомлення - рішення відповідають вимогам діючого законодавства, правомірні та законні, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Турбоатом" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представники відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в березні 2011 року СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Турбоатом» щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки 18 березня 2011 року відповідачем було оформлено відповідний акт перевірки № 687/40-028/05762269 з викладеними в ньому висновками щодо достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ,

В ході перевірки встановлено, що ВАТ «Турбоатом» завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2010 року, на суму 7 054 688 грн. 00 коп. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 16 196 грн. 00 коп. у розрізі контрагентів позивача ТОВ «Полігон» та ТОВ «Компанія «Істсервіс», посилаючись на той факт, що операції, проведені між позивачем та його зазначеними контрагентами не створюють правових наслідків, підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення об'єкту оподаткування та формуванню податкового кредиту

На підставі даного Акту відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення № 0000180840/0 від 22.03.2011 р. на суму 7 054 688 грн. 00 коп. та повідомлення - рішення № 0000190840 на суму 16 196 грн. 00 коп.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що всі угоди, укладені ВАТ «Турбоатом» з контрагентами, не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. На час здійснення господарських операцій, а це 2008 та 2009 роки податкова інспекція визнала обґрунтованим віднесення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ, що підтверджено актами виїзних планових перевірок за 2008 та 2009 роки.

Підприємство належним чином оформило договірні взаємовідносини, згідно вимог податкового законодавства, оформило первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Позивачем у повному обсязі перераховано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за придбані матеріали ( роботи, послуги). Сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні за наявності факту здійснення господарської операції. ТОВ «Полігон» має всі необхідні матеріальні ресурси, оборотні активи, офісні приміщення, персонал та інші умови для досягнення відповідної підприємницької та економічної мети своєї діяльності. ТОВ «Компанія «Істсервіс» відновило реєстрацію юридичної особи. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Відкритим акціонерним товариством «Турбоатом» не було допущено завищення суми податкового кредиту за грудень 2010 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168 (із змінами та доповненнями), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно вимог п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168 (із змінами та доповненнями), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім цього згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як свідчать матеріали справи, а саме: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення та банківські виписки про сплату матеріальних цінностей, робіт (послуг), позивачем документально доведено дотримання вимог, встановлених ч.1, ч.2 ст.3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст.55 Господарського кодексу України в частині участі в господарських відносинах, дотримання вимог ч.1 ст.62 Господарського кодексу України в частині здійснення систематичної торгівельної, іншої господарської діяльності.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, угода являється правомірною, якщо її недійсність прямо не встановлена законом або якщо вона не признана судом недійсною.

Отже, згідно з презумпцією правомірності всі угоди, укладені між сторонами, являються дійсними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом.

В інших випадках питання про недійсність угоди повинно бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такої угоди. Про недійсність угоди виноситься судове рішення.

Всі угоди, укладені ВАТ «Турбоатом» з контрагентами, не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

На час здійснення господарських операцій, а це 2008 та 2009 роки податкова інспекція визнала обґрунтованим віднесення підприємством до податкового кредиту сум ПДВ, що підтверджено актами виїзних планових перевірок за 2008 та 2009 роки.

Згідно з приписом ст. 67 Конституції України, кожний повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених Законом.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 вищевказаного Закону, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції не є підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні за наявності факту здійснення господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, підприємство належним чином оформило договірні взаємовідносини, згідно вимог податкового законодавства, оформило первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Позивачем у повному обсязі перераховано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ за придбані матеріали ( роботи, послуги).

Всі матеріальні цінності, які були отримані у постачальників, своєчасно оприбутковані по складам, в тому числі від постачальників ТОВ «Компанія Істсервіс» та ТОВ «Полігон», всі роботи були виконані, в тому числі підрядчиком ТОВ «Полігон» по створенню системи виявлення металу та системи контролю доступу та обліку робочого часу.

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ТОВ «Компанія «Істсервіс» надано підтвердження відомостей про юридичну особу за формою №6.

Таким чином, враховуючи, що ТОВ «Полігон» має всі необхідні матеріальні ресурси, оборотні активи, офісні приміщення, персонал та інші умови для досягнення відповідної підприємницької та економічної мети своєї діяльності, а ТОВ «Компанія «Істсервіс» відновило реєстрацію юридичної особи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що Відкритим акціонерним товариством «Турбоатом» не було допущено завищення суми податкового кредиту за грудень 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Крім того статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Так якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача є безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року по справі№2а-3185/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2011р. по справі №2а-3185/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2011 р.