Ухвала суду № 20648171, 02.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2011 р.Справа № 2а-15789/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Верман А.М.

Представник позивача - Мальцева Г.Ю.

Представник відповідача - Пазюра О.О. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р. по справі№2а-15789/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" <Список ><Текст >

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 13.05.10р. № 0000182320/0; від 22.06.10р. № 0000182320/1; від 06.09.10р. № 0000182320/2; від 15.11.10р. № 0000182320/3 кожне про призначення позивачу суми податного зобов'язання із податку на додану вартість на загальну суму 44 950 грн., у т.ч. 29 966 грн. 67 коп. за основним платежем та 14983 грн. 33 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримав від ТОВ «Техно-спецсервіс» належним чином оформлені податкові накладні із загальною сумою ПДВ 29966,67 грн. і відповідно до вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007р. №168/97-ВР в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, має право на включення певних сум до податкового кредиту підприємства. Позивач зазначив, що підставою для включення суми у розмірі 29966,67 грн. до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007р. №168/97-ВР є належним чином оформлена податкова накладна. Позивач стверджує, що податкові накладні по ПДВ складені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007р. №168/97-ВР і мають всі необхідні реквізити. Також зазначає, що згідно із довідкою з ЄДР від 22.02.2011 року, зокрема записом 3 від 05.08.2008 року, ТОВ «Техно-Спецсервіс» проведено реєстраційну дію підтвердження відомостей про юридичну особу, у зв'язку із чим твердження Ізюмської ОДПІ у Харківській області про відсутність ТОВ «Техно-Спецсервіс» за своєю юридичною адресою не відповідає дійсності, а висновок про неправильність заповнення податкових накладних із загальною сумою ПДВ 29966,67 грн. в частині місцезнаходження продавця зроблено помилково. Позивач вважає, що виконав всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» і має право на віднесення суми 29966,67 грн. до податкового кредиту підприємства, а спірні податкові повідомлення-рішення, відповідно, є незаконними. В зв'язку із викладеним, позов просив задовольнити, а податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0000182320/0 від 13.05.2010р., № 0000182320/1 від 22.06.2010р., № 0000182320/2 від 06.09.2010р., № 0000182320/3 від 15.11.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання із податку на додану вартість у загальному розмірі 44950,00 грн., у тому числі за основним платежем -29966,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -14983,33 грн. -скасувати.

В запереченнях проти заявлених позовних вимог відповідач просив суд відмовити у задоволені позову з тих підстав, що в ході проведення перевірки ТОВ «Агро-Інвест» щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Техно-Спецсервіс» за період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року було виявлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У податкових накладних, які були виписані від імені ТОВ «Техно-Спецсервіс» вказане місцезнаходження юридичної особи -постачальника, яке не відповідає дійсності. На думку контролюючого органу вказане є підставою для невизнання зазначених податкових накладних в якості податкових та розрахункових документів, що в свою чергу є підставою для зменшення податкового кредиту позивача на суму 29966,67 грн. та нарахування контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 14983,33 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, ст.ст. 69-86 КАС України, Закону України «Про систему оподаткування», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 15.04.2010р. по 21.04.2010р. фахівцями Ізюмської ОДПІ у Харківській області проводилася виїзна документальна перевірка ТОВ «Агро-Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Техно-Спецсервіс» за період з 01.03.2008р. по 30.04.2008р., про що Ізюмською ОДПІ у Харківській області було складено акт №525/2320/32881389 від 27.04.2010 р.

В ході перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, було встановлено, що ТОВ «Агро-Інвест» в квітні 2008 року, травні 2008 року в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної й порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 р., віднесені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, які виписані із наступним порушенням: вказане місце розташування юридичної особи-постачальника, яке не відповідає дійсності. У податкових накладних отриманих від ТОВ «Техно-Спецсервіс» (№ 412 від 12.03.2008 року на загальну суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5000,00 грн., № 547 від 01.04.2008 року на загальну суму 14800,00 грн., в т.ч. ПДВ -2466,67 грн., № 618 від 14.04.2008 року на загальну суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ -22500,00 грн.) зазначено місцезнаходження продавця: м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9/9, хоча в період виконання договору вищевказане підприємство не знаходилось за юридичною адресою, тобто підприємство у податкових накладних зазначило адресу, за якою фактично не знаходилося. Всього за підсумками перевірки встановлено завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Техно-Спецсервіс» на суму 29966,67 грн., у тому числі: квітень 2008р. на суму 24966,67 грн., травень 2008р. на суму 5000,00 грн.

На підставі вказаного акту, Ізюмською ОДПІ у Харківській області було ухвалено податкове повідомлення-рішення: № 0000182320/0 від 13.05.2010р., згідно якого, ТОВ «Агро-Інвест» визначена сума податкового зобов'язання по ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 44950,00 грн. (за основним платежем -29966,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -14983,33 грн.)

Не погодившись з зазначеним повідомленням-рішенням, директором ТОВ «Агро-Інвест» Топчій Я.В. була подана до Ізюмської ОДПІ у Харківській області первинна скарга № 002 від 08.06.2010р., за результатами розгляду якої, рішенням від 18.06.2010 року № 3460/10/25-020 податкове повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 13.05.2010р. було залишено без змін, первинна скарга - без задоволення, та Ізюмською ОДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000182320/1 від 22.06.2010р. на таку ж саму суму податкового зобов'язання, що із дріб'ю 0.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000182320/1 від 22.06.2010р., ТОВ «Агро-Інвест» подало повторну скаргу № 132 від 30.06.2010р. до ДПА у Харківській області.

Рішенням № 3201/10/25-103 від 25.08.2010р. ДПА у Харківській області залишила повторну скаргу ТОВ «Агро-Інвест» без задоволення, податкові повідомленні-рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0000182320/0 від 13.05.2010р., № 0000182320/1 від 22.06.2010р. - без змін, та Ізюмською ОДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000182320/2 від 06.09.2010р. на таку ж саму суму податкового зобов'язання, що із дріб'ю 0 та 1.

Не погодившись із рішенням ДПА у Харківській області, ТОВ «Агро-Інвест» подало повторну скаргу № 3108 від 31.08.2010р. до ДПА України.

Рішенням № 1148/6/25-0115 від 01.11.2010р. ДПА України залишила повторну скаргу ТОВ «Агро-Інвест» без задоволення, податкові повідомленні-рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0000182320/0 від 13.05.2010р., № 0000182320/1 від 22.06.2010р. та № 0000182320/2 від 06.09.2010р. - без змін, та Ізюмською ОДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000182320/3 від 15.11.2010р. на таку ж саму суму податкового зобов'язання, що із дріб'ю 0, 1 та 2.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам у справі і є хибними за своїм змістом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи з того, що заповнюючи податкові накладні з ПДВ ТОВ «Техно-Спецсервіс» невірно зазначило реквізит «місцезнаходження продавця», чим порушило порядок заповнення податкових накладних та, як наслідок, ТОВ «Агро-Інвест»неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суму у розмірі 29966,67 грн. за період квітень 2008 року - травень 2008 року.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та п.п. 6.2. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної й порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 р., податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, тобто тим суб'єктам підприємницької діяльності, яким видані свідоцтва, що підтверджують їхню реєстрацію, як платників ПДВ і привласнений індивідуальний податковий номер.

Згідно із актом про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Техно-Спецсервіс» від 22.04.2010 року № 12/23-048/34713104, складеним ДПІ у Зміївському районі Харківської області, а також згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2011 року № 8857666, ТОВ «Техно-Спецсервіс» 27.04.2007 року зареєстровано рішенням Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, номер запису 14581020000004598. У довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказане місцезнаходження ТОВ «Техно-Спецсервіс»: 63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 9/9.

Відповідно до положень ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення міститься у ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Виходячи з преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15.05.2003, № 755-ІУ (надалі -Закону № 755), Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

З огляду на вказану норму права, відомості щодо офіційного місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до положень ст. 9 Закону № 755, місцезнаходження юридичної особи зазначається у свідоцтві про державну реєстрацію. У разі зміни місцезнаходження юридичної особи проводиться внесення змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із такою зміною і відповідно здійснюється заміна свідоцтва про державну реєстрацію.

Чинним на момент розгляду справи Законом № 755 встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.1,ч.2 ст. 18 Закону № 755).

Таким чином, аналізуючи зміст вищевказаного Закону, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що відомості стосовно місцезнаходження юридичної особи вважаються достовірними доти, доки до них не внесено відповідних змін.

В ході судового засідання до матеріалів справи було надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2011 року № 8857666 із інформацією про ТОВ «Техно-Спецсервіс», в якій місцезнаходженням ТОВ «Техно-Спецсервіс» зазначено: 63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 9/9.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що офіційним місцезнаходженням ТОВ «Техно-Спецсервіс» відповідно до вказаного витягу з Єдиного державного реєстру на момент виникнення спірних правовідносин було саме: 63404, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 9/9.

Крім цього, згідно із актом про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Техно-Спецсервіс» від 22.04.2010 року № 12/23-048/34713104 ДПІ у Зміївському районі Харківської області було зареєстровано ТОВ «Техно-Спецсервіс» як платника ПДВ, про що йому видано свідоцтво від 30.05.2007 року № 100043342, серія НБ № 055777 та присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ 347131020094.

Таким чином, ТОВ «Техно-Спецсервіс» було належним чином зареєстровано як платника ПДВ та присвоєно індивідуальний податковий номер для справляння цього податку, що дає йому право виписувати податкові накладні.

Відповідно до порядку обчислення і сплати ПДВ згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як свідчать матеріали акту перевірки №525/2320/32881389 від 27.04.2010 р., податкові накладні складені ТОВ «Техно-Спецсервіс» за період квітень 2008 року - травень 2008 року містили всі необхідні реквізити і відповідали вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача на наявність порушення у заповненні податкових накладних, а саме на те, що у рядку «місцезнаходження покупця »зазначена адреса за якою ТОВ «Техно-Спецсервіс» не знаходиться, оскільки податкові накладні були правомірно заповнені на підставі даних зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Дані про місцезнаходження ТОВ «Техно- Спецсервіс» відповідають відомостям з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.02.2011 року № 8857666.

При цьому суд першої інстанції правомірно погодився з твердженням представника позивача про те, що накладні з ПДВ були заповнені без порушень у відповідності до Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної й порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 р. на підставі даних, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «Агро-Інвест» виконало всі, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» умови і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам у справі і є хибними за своїм змістом.

За таких умов, факт порушення, який вказаний в акті перевірки №525/2320/32881389 від 27.04.2010 р., в частині правильності декларування позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Техно-Спецсервіс» за квітень 2008 року -травень 2008 року на загальну суму 29966,67 грн. - слід вважати недоведеним.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 44950,00 грн., у тому числі за основним платежем -29966,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -14983,33 грн.

Тому податкове повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0000182320/0 від 13.05.2010р. є протиправним і підлягає визнанню судом недійсним, як таке, що прийняте з порушенням ч. 3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що після оскарження позивачем в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ у Харківській області № 0000182320/0 від 13.05.2010р., Ізюмською ОДПІ у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000182320/1 від 22.06.2010р., № 0000182320/2 від 06.09.2010р., № 0000182320/3 від 15.11.2010р. на таку ж саме суму податкового зобов'язання з урахуваннях штрафних (фінансових) санкцій, що із дріб'ю 0, що суперечить приписам ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.

За таких обставин, прийняті Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області податкові повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 13.05.2010р., № 0000182320/1 від 22.06.2010р„ № 0000182320/2 від 06.09.2010р„ № 0000182320/3 від 15.11.2010р. про визначення суми податкового зобов'язання із податку на додану вартість у загальному розмірі 44950,00 грн., у тому числі за основним платежем -29966,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -14983,33 грн. є протиправними і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Агро-Інвест» є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Заперечення відповідача є безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі№2а-15789/10/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011р. по справі №2а-15789/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 08.08.2011 р.