Ухвала суду № 20644214, 15.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р. Справа № 2-а-5477/09/1570

Категорія:8.1.5 Головуючий в 1 інстанції:

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Алексєєвої Н.М.

за участю представника Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області - Коваль І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колізей ГГ» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колізей ГГ»про стягнення заборгованості перед бюджетом по штрафним (фінансовим) санкціям на користь держави в сумі 35985 грн. визначеним по рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002162305 від 30.12.2008 року, № 0002172305 від 30.12.2008 року, № 0000062305 від 15.01.2009 року.

Вимоги позивача обґрунтовані доводами позовної заяви.

19.01.2011 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позов задоволено частково та постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колізей ГГ»суму заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 20735 грн.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі зясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Вимоги скарги обґрунтовані неправомірністю рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002162305 від 30.12.2008 року, № 0002172305 від 30.12.2008 року, № 0000062305 від 15.01.2009 року які є чинними, що унеможливлює часткове задоволення позовних вимог.

В звязку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 12 та 26.12.2008 року посадовими особами ДПА в Одеській області проведено планову перевірку позивача за результатами яких складено акти перевірок № 1238/15/32/23/33952408 від 15.12.2008 року, № 1239/15/32/23/33952408 від 15.12.2008 року та № 1505/15/32/23/33952401 від 29.12.2008 року.

Актами перевірки встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції без застосування РРО та надання розрахункового документу в трьох залах гральних автоматів.

Також встановлено, що вказаному залі знаходяться належні позивачу гральні автомати, які нефіскалізовани не опломбовані та незареєстровані у встановленому порядку, через які здійснювалися розрахункові операції, що є порушенням вимог п.1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг».

На підставі зазначених актів ДПА в Одеській області прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002162305 від 30.12.2008 року, № 0002172305 від 30.12.2008 року, № 0000062305 від 15.01.2009 року за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг».

Посилаючись на положення ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг»суд першої інстанції визначив повноваження відповідача на проведення зазначеної перевірки.

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилаючись на положення ст.ст. 3, 12, 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг», положення п. 1 ч. 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» визначив обовязок суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

При цьому суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на всі гральні автомати, що знаходились під час проведення перевірки в гральному залі за відсутності встановленого факту надання послуг усіма автоматами. Тобто правомірним визнане застосування санкції щодо одного грального автомата по кожному рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002162305 від 30.12.2008 року, № 0002172305 від 30.12.2008 року, № 0000062305 від 15.01.2009 року.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»встановлено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно зі ст. 11 Закону, терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Положеннями п. 1 ч. 2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться, одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно абз. 3 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг).

Таке, на думку колегії суддів, обумовлює обовязок позивача застосувати реєстратор розрахункових операцій саме при здійсненні розрахункової операції, тобто при прийманні від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка щодо встановленого факту при застосуванні лише одного грального автомату.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області до Т овариства з обмеженою відповідальністю «Колізей ГГ» про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.