Ухвала суду № 20639180, 31.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 р. Справа № 60141/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009р. у адміністративній справі за позовом Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

07.10.2008р. позивач Заступник прокурора м.Івано-Франківська звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Івано-Франківську до суду із адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути за рахунок активів відповідача Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в користь держави суму податкового боргу в розмірі 2261067 грн. 81 коп. (а.с.1, 77-78).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009р. заявлений позов задоволено, стягнуто за рахунок активів відповідача Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 2261067 грн. 81 коп. (а.с.139-141).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.150-151).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позивачем безпідставно було збільшену суму позовних вимог, оскільки частина спірної суми боргу вже сплачена; також частина боргу була стягнута за попередніми судовими рішеннями; податковим органом безпідставно зараховувалися платежі в оплату поточної заборгованості з податку на додану вартість /ПДВ/ в погашення попередніх судових рішень.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обовязок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.1.3 якого податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований у встановленому порядку та перебуває на обліку в ДПІ у м.Івано-Франківську (а.с.47).

Матеріалами справи стверджується, що на час винесення судом рішення сума податкового боргу відповідача складає 1876671 грн. 56 коп., в тому числі по ПДВ 1680725 грн. 15 коп. за період 2005-2008 років і податку на прибуток підприємств 195946 грн. 41 коп. за період 2007 року; вказана заборгованість виникла в результаті самостійного узгодження платником податків податкових зобовязань відповідно до поданих декларацій та розрахунків (а.с.2-43, 45, 48, 79-102).

З метою погашення податкового боргу податковим органом скеровані на адресу відповідача перша і друга податкові вимоги відповідно № 1/4468/29851/24205 від 19.08.2002р. та № 2/4765/34419/24-1-205 від 26.09.2002р. (а.с.44, 46).

Окрім цього, відповідно до Актів перевірок № 13232/15-2/05393205 від 03.10.2008р. щодо дотримання строків проведення розрахунків з бюджетом по ПДВ за період 13.06.2008р.-28.07.2008р. та № 1637/15-2 від 07.02.2009р. щодо дотримання строків проведення розрахунків з бюджетом по ПДВ за період 26.08.2008р.-25.11.2008р. виявлено факти несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання; на підставі вказаних Актів відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №№ 0000961502/0 від 07.02.2009р. та 0014951502/0 від 03.10.2008р. відповідно на суми 89060 грн. 57 коп. та 133203 грн. 58 коп. (а.с.84-86).

Також згідно облікових даних платника податків податковим органом нараховано пеню по ПДВ, податку з власників транспортних засобів і земельному податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища і збору за спеціальне водокористування (а.с.79).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті, через що заявлений позов підлягає задоволенню.

В частині доводів апелянта про безпідставне збільшення суми позовних вимог, стягнення частини боргу за попередніми судовими рішеннями, неправомірне зарахування платежів в оплату поточних платежів у погашення боргів згідно попередніх судових рішень колегія суддів враховує, що належних доказів вказаних тверджень суду не представлено, при цьому відповідно до наданих під час апеляційного розгляду справи пояснень представника позивача зарахування сплачених коштів в погашення боргу за попередні періоди здійснювалося лише по платежам, в яких платником податків не зазначалося конкретне призначення сплачених коштів, що не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем в судовому порядку, через що визначені контролюючим органом податкові зобовязання слід вважати узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління по випуску шляхово-будівельних матеріалів Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009р. у адміністративній справі № 2а-5488/08/0970 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос